Верховний Суд опублікував остаточний вердикт у судовій справі між засновником інвестиційної компанії Inzhur, колишнім народним депутатом Андрієм Журжієм, та приватним кредитором Валерієм Куликом. Касаційний цивільний суд підтвердив законність вимог щодо стягнення з підприємця понад 2,7 млн гривень процентів за користування позикою, поставивши крапку в розгляді, який тривав понад два роки.
Фінансово-правовий конфлікт розпочався у серпні 2022 року. Згідно з матеріалами справи, 18 серпня сторони уклали офіційний договір позики, за яким Андрій Журжій отримав у готівковій формі 20,37 млн гривень — на той момент ця сума дорівнювала приблизно 500 тисячам доларів США. За умовами угоди, бізнесмен мав повністю розрахуватися з кредитором до 28 лютого 2023 року.
За даними позивача, у зазначений термін кошти повернуті не були. Валерій Кулик спочатку направив боржнику офіційну вимогу у березні 2023 року, а згодом — претензію, однак основну суму боргу Андрій Журжій виплатив лише 20 липня 2023 року. При цьому відсотки за п’ять місяців користування багатомільйонною позикою сплачені не були.
Кредитор звернувся до суду з вимогою виплатити проценти за період з 19 серпня 2022 року по 28 лютого 2023 року. Оскільки в угоді не зазначалася конкретна ставка, позивач просив застосувати розмір облікової ставки Національного банку України, яка на той період становила 25% річних. Загальний розмір нарахованих процентів склав 2,7 млн гривень.
Судовий розгляд пройшов три інстанції зі зміною рішень:
Солом’янський районний суд Києва у листопаді 2024 року відмовив у задоволенні позову, застосувавши норму Цивільного кодексу про звільнення боржників від відповідальності за прострочення під час дії воєнного стану.
Київський апеляційний суд у травні 2025 року повністю скасував це рішення. Суд пояснив, що воєнний стан звільняє лише від неустойки та пені (штрафних санкцій), але не від сплати законних процентів за правомірне користування чужими коштами.
Верховний Суд у складі колегії Касаційного цивільного суду залишив рішення апеляції в силі та відмовився передавати справу на розгляд Великої Палати.
«Законодавство України встановлює презумпцію відплатності договору позики. Якщо у тексті документу прямо не зазначено, що позика є безпроцентною, кредитор має повне законне право вимагати виплату процентів на рівні облікової ставки НБУ», — зазначається в судовому рішенні.
Юристи боржника наполягали, що позика фактично надавалася у валюті, що виключає нарахування процентів у гривні за ставкою НБУ. Проте Верховний Суд відхилив цей аргумент, зауваживши, що за умовами договору передача та повернення коштів здійснювалися саме в національній валюті України, а доларовий еквівалент мав лише розрахунковий характер.
Ситуація з особистим боргом Журжія розгортається на тлі активної діяльності його інвестиційного фонду Inzhur, який спеціалізується на колективних інвестиціях у комерційну нерухомість та реалізує масштабні угоди, зокрема придбання великих об’єктів та торговельно-розважальних центрів вартістю в десятки мільйонів доларів.