У Шевченківському районному суді Харкова продовжується тривалий судовий процес у справі організованої злочинної групи з шести осіб, яких звинувачують у проведенні масштабних нелегальних криптовалютних та валютно-обмінних операцій. За версією слідства, діяльність угруповання призвела до недоплати в бюджет України понад 71 мільйона гривень податків, а кошти від тіньового бізнесу виводилися через підсанкційні російські платіжні системи.
Розслідування цієї фінансової схеми охоплює декілька кримінальних проваджень, найперше з яких (№ 12020100020004627) було відкрито Дарницьким управлінням поліції Києва ще у жовтні 2020 року за статтями про ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах та відмивання коштів. Паралельно у матеріалах фігурує провадження від грудня 2022 року щодо розшуку одного з учасників, який утік за кордон.
Згідно з матеріалами досудового розслідування, витоки схеми сягають 2017 року, коли двоє організаторів зібрали групу для створення мережі онлайн-сервісів обміну криптовалют і готівки, зокрема через платформу master-change. Надалі до незаконного бізнесу залучили ще кількох виконавців.
Серед обвинувачених на лаві підсудних перебувають члени однієї родини та їхні спільники:
Олександр Олексійович Калмиков;
Сергій Олександрович Калмиков;
Артем Олександрович Калмиков;
Тетяна Володимирівна Морозова;
Валерія Валеріївна Безп’ята;
Олена Олександрівна Бабенко.
Механізм роботи був побудований на повній анонімності: клієнти перераховували гривню, іноземну валюту або цифровити на банківські картки фігурантів. Ті, у свою чергу, переганяли кошти далі без проведення обов’язкової ідентифікації клієнтів (KYC), без отримання ліцензії на надання фінансових послуг та без сплати ПДФО й військового збору. За висновками судово-економічної експертизи, лише за період з 2017 по 2020 рік державний бюджет втратив 71,05 млн грн.
Окремий пласт матеріалів справи стосується співпраці з російським сегментом фінансового ринку. Слідство встановило, що угруповання використовувало сайти на кшталт bit-exchanger.ru та активно працювало з платіжними системами Яндекс.Деньги, WebMoney, QIWI та Wallet One, які перебувають під санкціями Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) та в полі особливої уваги Нацбанку.
Так звані «перестановки» готівки проводилися через широку мережу підпільних обмінних пунктів, які функціонували не лише у великих містах України та за кордоном, а й на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Для маскування частини офісів зловмисники використовували реквізити сторонніх компаній, які мали офіційну ліцензію НБУ.
За даними правоохоронців, загальну координацію здійснювали уродженці Сахновщини (Харківська область) та Слов’янська, а київським офісом керував родич одного з організаторів.
Отримані від тіньових транзакцій прибутки прокурори описують як масштабні інвестиції в нерухомість, земельну ділянки та дорогоцінні метали. Під час обшуків у Харкові та Києві правоохоронці виявили вражаючі обсяги готівки та цінностей:
Харків (банківські сейфи в «Укрсиббанку»): у двох комірках виявили 646,5 тис. євро та 300 тис. доларів США.
Житло організаторів у Харкові: в одному помешканні вилучили понад $51 тис., сотні євро, російські рублі, а також три 1-кілограмові злитки банківського срібла 999 проби і 1 151 злиток вагою по 250 грамів. В іншому помешканні знайшли $55,4 тис., €1,5 тис., 60 тис. грн, англійські фунти, криптогаманець, накопичувачі інформації та нову флот-техніку Apple і Asus.
Обмінний пункт у Харкові: у холі першого поверху вилучили касу, де зберігалася валюта десятків країн — $78,5 тис., €3,4 тис., 445 тис. грн, а також чеські крони, форинти, юані, тайські бати, ізраїльські шекелі, єни, швейцарські франки та тенге.
Київський офіс та обшуки в столиці: у пункті обслуговування клієнтів bit-exchanger та орендованих квартирах вилучили понад $380 тис., €19 тис., а також 1 062 срібних злитки. Щете 1 076 злитків срібла та €20 тис. виявили у сейфах тодішнього «Сбербанку».
Загалом у фігурантів було вилучено тисячі срібних злитків загальною вагою у сотні кілограмів.
Хоча обвинувальний акт було передано до суду ще у червні 2023 року, розгляд справи фактично тупцює на місці. Попри те, що суд вже вивчив письмові матеріали, процесуальний етап допиту свідків розтягнувся на роки: з 19 осіб, заявлених у реєстрі слідства, станом на літо 2026 року вдалося допитати лише двох.
На засіданні 24 липня 2026 року адвокати підозрюваних звернулися до суду з клопотанням зобов’язати прокурора забезпечити явку свідків, наголосивши на порушенні статті 6 Європейської конвенції з прав людини щодо розгляду справи в розумні строки. У відповідь представник прокуратури зазначив, що графік допитів сформовано і свідків викликають послідовно.
Суд задовольнив клопотання захисту частково, розписавши графік засідань на вересень та жовтень 2026 року та поклавши обов’язок щодо забезпечення явки свідків на Дарницьку окружну прокуратуру Києва. Щодо одного зі свідків, який систематично ігнорував виклики, суд постановив примусовий привід через органи поліції.