Верховний Суд відкрив касаційне провадження за позовом Державної податкової служби щодо скасування штрафу в 58,16 мільйона гривень, який раніше наклали на ТОВ «Фінансова компанія «Ліберті Фінанс» (мережа обмінників КИТ Group). Суди попередніх інстанцій стали на бік бізнесу, визнавши неправомірним стягнення п’ятикратного розміру штрафу за розбіжності в касі, що виникли через поліцейський обшук.
Конфліктна ситуація навколо фінансової компанії розгорнулася після подій у Миколаєві. 7 березня 2025 року у валютному пункті на вулиці Захисників Миколаєва правоохоронці провели обшук у рамках кримінального провадження.
Перед початком слідчих дій працівники зафіксували поточний стан коштів через X-звіт, а під час самого візиту силовики вилучили з приміщення та каси готівку в гривнях, євро, доларах і злотих. У подальшому податківці перерахували цю суму за офіційним курсом НБУ (що склало 11,63 млн грн) та помножили її на п’ять. Такий штраф у розмірі 58,16 млн грн було виписано на підставі пункту 7 статті 4 Закону про РРО через нібито невідповідність між залишками в касі та фіскальним звітом.
Представники «Ліберті Фінанс» наполягали на тому, що обшук розпочався посеред інкасації та перерахунку підкріплення каси. Касир просто фізично не встиг оприбуткувати кошти та зняти фінальний Z-звіт. Додатково захист звернув увагу на процесуальні нестиковки: суми в первинних протоколах обшуку та актах передачі речових доказів різнилися, оскільки частину готівки слідчі перераховували вже після її вилучення та поза межами каси.
Згодом, 30 квітня 2025 року, податкова провела фактичну перевірку цього ж пункту обміну валют (контрольна операція на купівлю 100 доларів показала повний ідеальний збіг каси зі звітами), не виявивши жодних порушень. Тобто штраф було виписано не за реальні системні порушення касової дисципліни під час звичайної роботи, а виключно на основі березневих матеріалів прокуратури.
Київський окружний адміністративний суд та Шостий апеляційний адміністративний суд повністю підтримали позицію компанії, скасувавши податкове повідомлення-рішення. Феміда визнала, що контролюючий орган не дослідив специфіку роботи обмінного пункту та незавершене оприбуткування грошей через втручання правоохоронців, а провина як обов’язковий елемент для застосування штрафу доведена не була.
«Головна проблема подібних справ полягає у відсутності чіткого правового регулювання форс-мажорних ситуацій, коли робота фінансової установи переривається слідчими діями до завершення стандартних касових процедур», — зазначають експерти юридичного ринку.
Наприкінці червня 2026 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою столичних податківців. Головне питання, на яке мають відповісти судді вищої інстанції — чи законно застосовувати мільйонні фінансові санкції за розрив між касою та звітом, якщо цей розрив утворився примусово через вилучення готівки слідчими до кінця робочої зміни.
На час розгляду касації виконання попередніх рішень про скасування штрафу не зупинялося, однак остаточну крапку в цьому адміністративному спорі поставить Верховний Суд. Водночас паралельно триває розслідування окремих кримінальних проваджень, у межах яких раніше фігурували як сама фінансова компанія, так і пов’язані з ринком структури на тлі звинувачень у забезпеченні незаконних фінансових операцій.