Масштабне відмивання коштів через «Оксі Банк»: як діала схема зі знижками для «оптових» клієнтів

  1. Главная
  2. →
  3. Схеми
  4. →
  5. Масштабне відмивання коштів через «Оксі Банк»: як діала схема зі знижками для «оптових» клієнтів

Правоохоронці розкрили деталі масштабної корупційної схеми у львівському АТ «Оксі Банк», у межах якої топменеджмент установи сприяв відмиванню сотень мільйонів гривень. За даними Офісу генерального прокурора, колишній голова правління банку В’ячеслав Парасіч вступив у змову з підприємцем Олександром Блощицьким. За щомісячну «комісію» посадовець гарантував безперешкодне відкриття рахунків, проведення ризикових платежів та повну відсутність контролю з боку банку.

Документування незаконної діяльності розпочалося не пізніше квітня 2024 року. Слідство встановило, що між головою правління та підприємцем діяла чітка домовленість: банк заплющував очі на фінансові махінації, а за це отримував відсоток від загального обороту рахунків. Початкова ставка за «лояльність» становила 0,15% щомісяця. При цьому схема не мала жодних лімітів за строками виконання чи обсягами коштів у гривні.

Згодом обсяги махінацій досягли таких масштабів, що клієнт почав вимагати системних знижок. У січні 2025 року, коли щомісячний оборот лише п’яти підконтрольних компаній сягнув 77 млн грн, Блощицький звернувся до очільника банку із проханням зменшити тариф за послуги.

Голова правління погодився на пом’якшення умов та запропонував гнучку систему знижок для великих сум:

При місячному обороті понад 250 млн грн ставка знижувалася до 0,13%;

При обороті понад 500 млн грн плата за відсутність перевірок становила 0,11%.

Усі розрахунки між змовниками відбувалися максимально конспіративно. Квитанції про здійснені перекази надсилалися у месенджер Telegram. Відсотки сплачувалися на особисті банківські картки Парасіча в Universal Bank та Sense Bank, а частину коштів передавали готівкою безпосередньо під час особистих зустрічей у парках Києва.

«Перший задокументований транш “відсотка” відбувся 1 липня 2024 року на суму 4 637 грн з обороту у 3,09 млн грн. Надалі платежі відбувалися щомісяця, а обсяг коштів, з яких розраховували хабарі, у січні та лютому 2025 року сягав відповідно 77 млн та 94 млн грн».

Слідчі з’ясували, що через «Оксі Банк» заводили кошти щонайменше п’яти юридичних осіб: ТОВ «Торгівельний комплекс Столичний», «Вегабудсервіс», «Крамбл Прод», «Консалтингова компанія Інверсія» та «Смарт Софтваре Компані». Загалом лише за період з липня 2024 року по лютий 2025 року через ці фірми пройшло понад 210 млн грн.

За результатами розслідування Олександру Блощицькому було оголошено про підозру за ч. 2 ст. 368-3 Кримінального кодексу України (підкуп службової особи юридичної особи приватного права). Втім, кримінальне провадження щодо нього завершилося м’яким вироком:

Угода зі слідством: Печерський суд затвердив угоду, оскільки підприємець повністю визнав вину, щиро розкаявся та зобов’язався дати свідчення проти інших фігурантів справи.

Покарання: Заперечувати провину бізнесмен не став, отримавши штраф у розмірі 51 000 грн. Додатково він добровільно перерахував 300 000 грн на підтримку Збройних сил України.

Звільнення: Наразі Блощицького повністю звільнено від застави.

Незважаючи на вирок підприємцю, статус самого банкіра та його підлеглих залишається у невизначеному стані. Вирок щодо Блощицького не містить імен інших працівників «Оксі Банку», яких голова залучав до реалізації схеми, а самі п’ять фірм у судових документах досі фігурують як такі, від імені яких діяли «невстановлені особи». Розслідування щодо організаторів та кінцевих отримувачів тіньових коштів триває.

АТ «Оксі Банк» — український регіональний банк, заснований у 1991 році. Головний офіс установи розташований у Львові. Ключовим бенефіціаром банку є львівський бізнесмен Олег Баляш, якому належить 50,44% акцій. Ще 25% статутного капіталу контролює його дружина Оксана Баляш.

Поширити

Підписуйтесь на наші канали в Telegram та Facebook — повний архів досьє та компромат на українських злочинців, політиків, чиновніків, бізнесменів, олігархів, журналістів та публічних персон.

Салтівський м’ясокомбінат і польська SMK Invest: куди зникли майже 2,7 млн євро за сумнівними контрактами
«Тіньова бухгалтерія» на сотні мільйонів: як криптовалютні гаманці пов’язують із фінансуванням Favbet
Меню