Петров Володимир Володимирович

Офіційна біографія

Один з найвідоміших і найскандальніших блогерів України. Він встиг попсувати нерви представникам майже всіх політичних сил в країні.

«Чорний піарник», «медіакілер», «заказушник», «чорнушник», «провокатор», «троль», «хейтер»… Як тільки не називають 43-річного Володимира Володимировича Петрова. Він же подає себе телеведучим, продюсером, політконсультантом. А віднедавна ще й політиком. Наполягає, що нині займається виключно виробництвом серіалів, пізнавальних передач та «інтелектуального продукту».

Пов’язані партії

• НАШ КРАЙ

Освіта

Диплом гірського інженера Володимир Петров отримав в Криворізькому технічному університеті. Спеціальність — гірничий інженер.

Сім’я

Володимир Петров одружений. Дружину звуть Тетяна. У цьому шлюбі народилася дочка Маша.

Компромат

Коротко про скандали

Для початку трохи історії. Вперше ім’я Петрова стало широко відомим в 2009 році, коли він працював на кандидата в президенти Арсенія Яценюка, сторінку якого він вів в Livejournal, де і ”спалився”. Забувши змінити акаунт, Петров відповів якомусь користувачу від імені кандидата в президенти: ”И вообщем подхожу я к твоей маме и ссу ей в рот. Заступишься за мамочку или промолчишь ссикливое гавно?”. З тих часів мало що змінилось — саме в такій стилістиці Володимир Петров веде публічну риторику й по сьогодні.

В рамках роботи на Яценюка Петров займався секс-скандалом проти трьох народних депутатів від ”Бітьківщини” Сергія Терьохіна, Руслана Богдана та Віктора Уколова, яких публічно звинуватили у розбещенні дітей у таборі ”Артек”. Петров займався розкручуванням цієї історії в найогіднішій формі у своєму ”живому журналі” під псевдо Lumpen. Ситуація стала настільки гучною, що дійшло до перевірок на поліграфі, а один із фігурантів Уколов в результаті звернувся до християнської віри та почав співати у церковному хорі.

В 2010 році починаючий чорний піарник Петров зареєстрував інформаційне агентство ”B&D”, шеф-редактором якого став Олексій Дурнєв, відомий сьогодні блогер, з яким з тих часів Петров вів свої брудні інформаційні кампанії. Найгучніша з них була направлена на нещодавного роботодавця Петрова Арсенія Яценюка, коли Дурнєв, вже телеведучий шоу на телеканалі ”ТЕТ”, в 2013 році влаштовував голові фракції ”Батьківщина” в Верховній Раді провокації з гомосексуалами, а також бігавши за ним з морквою. В ті часи на раухнку Петрова також були очернення бренду ”Хортиця” і чорна кампанія проти голови Шевченкіквської райадміністрації Києва Віктора Пилипишина.

Беспринципному чорному піарнику Петрову все одно, в кого і проти кого брати замовлення. У роки правління Януковича він активно виконував завдання Партії регіонів по дискредитації опозиції і незалежних ЗМІ. Поки медійники виборювали свободу слова, політтехнолог протидіяв руху ”Стоп цензурі”. Він публічно обіцяв докласти всіх зусиль, щоб ”журналістська тусовка”, що залишилася після Революції на граніті, зникла з України. Особливо помітною була кампанія Петрова проти газети ”Дзеркало тижня”. У хід йшли як звичайні фейки про продажність, так і ”Людина-дупа”, що роздавала газету в Києві. Петров стверджував, що не планує знищувати ”Дзеркало”, але міг би: ”Якби мені замовили знищити ”Дзеркало тижня”, я б його знищив не за місяць, не за два, а за рік, думаю, ця газета перестала б існувати”.

В 2012 році на парламентських виборах Петров отримав замовлення від одіозного ”регіонала” та українофоба Ігоря Маркова (підозрюється у злочинах проти національної безпеки і ховається сьогодні в РФ), який балотувався на 133 окрузі в Одесі. Завданням Петрова та Дурнєва було інформаційно ”знищувати” його конкурента Олексія Гончаренка, зривати його передвиборчі заходи, а також зареєструватись технічними кандидатами, аби ”відтягувати” в Гончаренка голоси. ”Наше завдання — знищити людину, яка бреше”, — прямо заявляв тоді Петров. В результаті Марков виграв вибори, а Петров і Дурнєв отримали премії за те, що допомогли завести в Раду проросійського політика.

Петров знову з’явився в Одесі під час парламентських виборів 2014 року вже на іншому, 135 окрузі, де в Раду балотувався інший ”регіонал” Сергій Ківалов. Аби завадити обратись його конкурентам, Петров знов зареєструвався технічним кандидатом, і долучив до цього своїх друзів, які балотувались в образах ”Супер-Маріо”, Людини-павука і Росомахи. Пізніше перетворювачі виборів на фарс з’явились і на скандальному 205-му окрузі в Чернігові, де за депутатський мандат змагалися лідер партії «УКРОП» Геннадій Корбан і кандидат від «БПП» Сергій Березенко. Завданням Петрова було завадити кандидату Коломойського перемогти на виборах.

У травні 2013 року опозиція проводила проти Януковича мітинг ”Вставай, Україно!”. Протидією йому займався Петров в своїй манері: до протестувальників виїхав бронетранспортер з морквою та кроликами, техніка спровокувала бійку, під час якої на активістів та журналістів напали наймані молоді люди, одним із яких був Вадим Тітушко, прізвище якого пізніше стало номінальним. Так, автором ”тітушок” був Володимир Петров. Спочатку він визнав, що це саме він орендував БТР для акції, але потім став це заперечувати, коли на горизонті стала ”маячити” кримінальна справа за порушення громадського порядку.

Як влада взяла ”на гачок” Петрова

Кримінальне провадження проти Петрова було відкрито за півроку до того, як Володимир Зеленський став президентом України. Багато фактів свідчать про те, що з тих пір Володимир Петров замість того, аби потрапити за грати за свою діяльність, був взятий владою ”на гачок” кримінальним правадженням, і продовжив спокійно працювати — але тепер вже на Офіс президента.

По-перше, одним з адвокатів Володимира Петрова є Кім Веремійчук, людина із команди заступника голови Офісу президента Андрія Смирнова.

По-друге, друзі Петрова і його поплічники по Tinder-скандалу працювали в Офісі Президента: блогер Олександр Барабошко був помічником заступника керівника ОП Кирила Тимошенко, а Володимир Коваль був помічений як неофіційний помічник радника голови ОП Михайла Подоляка. Так, телефонний номер Олександра Барабошка у додатку GetContact асоційований з тегами «ОП», «Помічник Тимошенко Кирила».

По-третє, довіреною особою Петрова з 2019 року є Максим Чічканов, якому Петров видавав довіреність на представлення його інтересів і який з 2020 року працює в апараті Верховної Ради України.

По-четверте, в 2021 році відвертого провокатора Петрова разом з його другом, екс-прокурором з Луганщини Сергієм Івановим, влаштовують на роботу на телеканал ”Рада”, де вони в ефірі медіа, яке має рівновіддалено ставитися до всіх політичних сил, почали ”мочити” всі фракції, окрім фракції партії влади. Наприклад, Петров порівнював фракцію ”ОПЗЖ” із смітником, висміював Петра Порошенко, займався дискридитацією антикорупційних активістів, і ЗМІ, що критикують владу. Парламентарі не змогли цього довго терпіти, і в результаті домоглись того, аби інформаційних терористів звільнили з парламентського ТВ.

Компроментуючі факти про Володимира Петрова

1. Очолював телеканал «донецького» генпрокурора Васильєва

2. У 2009-2013 роках активно діяв проти Тимошенко та об’єднаної опозиції

3. Навчався у наставників з Росії

Окрім Грановського «вчителями» Петров називає російських громадян Дмитра Куликова та Тимофія Сергейцева (вони ж «Діма і Тіма»). Цей дует працював в Україні не один рік. Допомагали на виборах Леоніду Кучмі, Наталії Королевській та іншим. Подавали себе ледь не науковцями-філософами та представниками методологічної школи Щедровицького («щедровитяни»). На ділі ж, забезпечували не лише рекламу замовникові, а й антирекламу його (її) опонентам.

Ці ж «Діма й Тіма» виготовляли 2004 року «чорнуху» проти Ющенка.

«Я вважаю Куликова своїм вчителем, я вважаю певною мірою Сергейцева своїм вчителем… Я розумію, що це зараз дуже непопулярна річ. З яким я знайомий з 2001-го року і з якими ми не спілкувалися навіть не з 2014-го, а десь з 2013-го року. Останній раз ми в 2013-му побачилися з Дімою Куликовим», — зазначає політтехнолог.

4. Вів спільні проекти з Чаленком та Ураловим

Серед пріоритетних контактів Петрова тривалий час були й такі теж нев’їздні наразі в Україну персони як оголошений у розшук за співпрацю з терористичною організацією «ДНР» пропагандист, сепаратист Олександр Чаленко та українофоб, політтехнолог Семен Уралов. З Чаленком він «чаклував» над придбаним ним одеським сайтом «Ревізор», який хотів перетворити на загальнонаціональний ресурс, а з Ураловим були справи на виборах в Одесі (див. нижче).

5. До війни висміював україномовних киян, а тепер називає «примітивними» захист Батьківщини зі зброєю в руках та смерті Героїв

Одного разу Дурнєв мав необережність повідати у себе в соцмережах, як він застерігав знайому україномовну дівчину, що якщо вона не перейде в повсякденному спілкуванні на російську «ніколи не знайде собі заможного чоловіка».

«Я написав цей пост після того, як зауважив що у вищих бізнесових та політичних колах практично ніхто не розмовляє українською мовою. Відповідно, всі топ-менеджери, їхні заступники та інші люди, які мають високий статок у столиці, російськомовні. Я порадив приїжджій мисливиці за «багатим мужиком» говорити російською», — виклав він свої міркування.

6. «Йшов збивати іншого кандидата» на мажоритарці в Одесі та в Чернігові. Допоміг Маркову отримати депутатську недоторканність

Восени 2012 року він реєструється кандидатом у депутати парламенту на тому ж 130-му виборчому окрузі, що й Олексій Гончаренко, син чинного тоді міського голови Одеси Олексія Костусєва. Мова про Київський район міста.

З якою метою? «Я йшов збивати іншого кандидата», — це слова Петрова.

7. Рабинович казав, що Вова «М’ясо» нібито готує на нього замах

«М’ясо» — один з двох псевдо Петрова — публічно так його іменував народний депутат Вадим Рабинович.

8. Військова прокуратура: роками торгував особистими даними посадовців і впливових осіб

Прокурори встановили 11 осіб, котрі безпосередньо займалися таким видом «бізнесу». Йдеться, зокрема, про Петрова та Барабошка.

Викрити їх допоміг задокументований «витік» даних, доступ до яких має суто УДО.

Декларація

Як кандидат в президенти, Володимир Петров в лютому 2019 року подавав електронну декларацію про свої доходи. Він володіє декількома земельними ділянками в Київській області (Буча та Бабинці).

У Бучі у нього є житловий будинок у двісті сорок шість квадратних метрів. Нерухомість він придбав у 2011 році за вісімсот тисяч гривень. У Києві у Петрова є квартира в сімдесят два «квадрата». За неї піарник заплатив в 2012 році більше мільйона гривень.

У селищі Бабинці у його дружини є також земельна ділянка і садовий будиночок у сто тридцять чотири квадратні метри.

З рухомого майна Володимир Петров задекларував картину українського художника Леся Подерв’янського «Мусасі». Полотно обійшлося цінителю мистецтва в сто шістдесят тисяч гривень.

Автомобільний парк подружжя Петрових складається з трьох машин. Володимир їздить на Porsche Panamera Turbo 2010 року випуску, а також на раритетному Chevrolet Camaro RS 1969 року випуску. Тетяна пересувається на Cayenne 2011 року випуску. Загалом за машини Петрові заплатили три мільйони сімсот тисяч гривень.

Володимир Петров є кінцевим бенефіціаром п’яти компаній: ТОВ «БІЕНДДІ», ТОВ «Няшні Кицьки», ТОВ «Блек Вінг Фундешін», ТОВ «Колесот», ТОВ «Люмпен Продакшн».

”Я нічого не заробляю, я лише витрачаю”

Єдина цінність, яку переслідує Володимир Петров — це гроші, і багато грошей. ”Чем больше становилось денег, тем сильнее хотелось хвастаться. Прям так наворачивало, казалось, что ты самый…”, — зізнавався він в одному з інтерв’ю журналісту та блогеру Роману Скрипіну.

Доходи від роботи на виборах завжди великі — у сотнях тисяч доларів, особливо, якщо ти відповідаєш за чорний піар і ”знищення” опонентів. І Петров в тому ж самому інтерв’ю Скрипіну не приховує того, що заробляє ”чорний нал”. Тому в деклараціях Петрова, які йому доводилось заповнювати, коли він реєструвався технічним кандидатом то в депутати, то в президенти, завжди була відображена лиш мізерна частина його прибутків.

Наприклад, з декларації Петрова за 2017 рік його офіційний річний дохід становив всього 123 тисячі 807 грн, що на той момент дорівнювало близько 4300 доларів США. За наступний, 2018 рік, Петров офіційно заробив трохи більше — 157 тисяч 96 грн (близько 5500 доларів США). Але при цих скромних офіційних доходах Петров демонструє, м’яко сказати, розкішний образ життя.

Живе чорний піарник в будинку житловою площею у 246 квадратних метрів в місті Буча на вулиці Шевченко 50а. З 2011 року на підставі договору купівлі-продажу він був оформлений на Володимира Петрова, але в 2020 році, вочевидь, через відкрите кримінальне провадження і задля збереження майна від потенційної конфіскації, Петров перереєстрував його на свою дружину Тетяну.

У численних інтерв’ю Володимир Петров неодноразово хизувався, що робить покупки дорогих речей за тисячі доларів, та що може собі дозволити особистого водія та дороговартісні задоволення. Зокрема — регулярні подорожі світом. Лише за 2021 рік Петров здійснив 13 поїздок у країни Європи — в Італію, Францію, Португалію, Іспанію, Австрію, Ісландію, Німеччину та Турцію, де він провів новорічні канікули з 26 грудня 2021 року по 11 січня 2022 року.

Все це — дорогі іномарки та численні подорожі світом — за офіційні річні доходи не більше 5,5 тисяч доларів. Скільки ж реально отримує Петров за свою медіа-кіллерську діяльність — мала б вже давно зацікавитись податкова служба, але поки що, судячи з усього, вона його не турбує з питаннями звідки гроші та чому з них не сплачені податки до бюджету.

”Я ничего не зарабатываю. Я не зарабатывал ничего, я только тратил”, — як би глузуючи каже Петров в інтерв’ю, в якому серед іншого все ж таки відмовляється прямо говорити про джерела і розмір своїх прибутків, намагаючись перетворити цю розмову на фарс.

Яку загрозу для суспільства несе Володимир Петров

Власне, більшість всього, що робить і говорить Володимир Петров — це фарс. Професійний фарс заради заробітку та досягнення поставлених йому завдань. В своїх інтерв’ю чи ефірах він ніколи не щирий, в тому, що він каже звичайному глядачу часто складно розібратись, що є правдою, а що свідомим вимислом. Скільки правди в тому, що говорить Володимир Петров, знає, мабуть, лише він сам. Він грається з аудиторією, знущається та сміється з неї, бо розуміє, що все, що він ”скормить” глядачу, той ”проковтне”, а, значить, Петров знову на цьому заробить.

Те, що він робить — не те, що не журналістика, це — класична пропаганда, інформаційний тероризм та медіа-кіллерство. Всі виступи Петрова в ефірах чи пости в соцмережах побудовані не на фактах, а на емоціях. Мета Петрова — викликати в людей ненависть до тої чи іншої людини чи компанії, розбурхати злість, змусити проявити її в своїх коментарях або навіть в діях. Сухі факти та правда цьому не сприяють. А от емоційні напади, нецензурна лайка, прикрашені домислами та вимислами — інша справа. Рівно саме цим вже багато років займається пропаганда в росії. А в Україні цим займається Володимир Петров.

В кінці 2023 року в Національній раді телебачення та радіомовлення розглядалось питання про надання ліцензії на цифрове мовлення телеканалу ”Ісландія”. В ході засідання голова та члени ради закидали директору телеканалу Павлу Немерюку повну відсутність фактчекінгу в роботі каналу, поширення неправдивої інформації та маніпуляцій, засилля оціночних суджень та безперервну нецензурну лайку. Зокрема, в сторону самої Нацради: Петров та Іванов поширювали інформацію, що нібито Нацрада сприяла телеканалам Віктора Медведчука, а її члени після початку повномасштабного вторгнення нібито переховувались за кордоном.

Ольга Герсім’юк, голова Нацради, вказала керівнику ”Ісландії”, що все це — неправдива інформація, на що Немерюк їй відповів: ”Головне — результат”, маючи на увазі, що всі напади Петрова і Іванова були направлені на отримання ліцензії телеканалом.

”Тобто це не шантаж, і не тиск, і не спроба погроз? – обурилась тоді Герасим’юк. — Ви вважаєте, що коли когось обматюкати, то ви досягаєте результату?”. Немерюк відповів: ”Так”. Голова Нацради наголосила, що ”українському суспільству, травмованому війною, необхідна підтримка, а заклики до ворожнечі та дискримінації й образи руйнують його”.

Хіба не схоже на те, чим займається телеграм-канал ”Джокер” Петрова? Те саме: зухвалий напад без стопів і будь-яких обмежень, приниження та образи з використанням неправдивої інформації заради досягнення результату — отримання грошей. Шантаж, тиск і погрози — Ольга Герасим’юк декількома словами влучно описала все, чим займається Петров і його оточення.

Існування таких, як Володимир Петров, вигідне політикам та владі. Він — гарний інструмент для боротьби з конкурентами: як собака, якій кажуть ”фас”, Петров завдяки своїй відсутності моральних якостей — ідеальна в цьому сенсі фігура. Але існування таких, як Петров, дуже шкодить суспільству. Бо ніколи не знаєш, яке замовлення і від кого він отримає і почне реалізовувати завтра. Жертвами його фейків стало вже дуже багато людей — згадати хоча б лише нещодавній його випад в сторону журналістів Мирослави Барчук, Віталія Портнікова та Сергія Руденко і телеканалу ”Еспресо” із маячнею про те, що це вони отруїли Віктора Ющенко.

Як Петров сам стверджував, ”по роботі я здатен на все, крім убивства чи сексу з неповнолітніми та чоловіками”. А якщо завтра йому приде замовлення від ФСБ РФ? А може вже й приходило, як підозрюють деякі журналісти та видання, наводячи приклади з його висловлюваннями про ”громадянську війну в Україні”, запрошеннями проросійських пропагандистів в його ефір та його роботу на кремлівського технічного кандидата в президенти Михайла Прохорова в 2012 році.

Володимир Петров — безпринципна людина. Після скандального звільнення з державного телеканалу ”Рада” він сам зазнавався в тому, що він — чудовисько. ”Я людина з прозорими, майже не існуючими моральними межами… І як в людях живуть маленькі чудовиська, так у мені, в чудовиську, живе людина. І, коли всі намагаються контролювати й виховувати своїх чудовиськ, я намагаюся в собі виховати і виростити цю людину”.

Йому досі вдається заробляти гроші на інформаційному тероризмі лише по двох причинах. Перша — люди ведуться на нього, дивлячись його телеканал ”Ісландія” чи читаючи його телеграм-канал ”Джокер”. Друга — влада не зупиняє та не заважає йому, бо він працює на владу. Як тільки його аудиторія зрозуміє, чим та заради чого Петров її ”годує”, і перестане звертати на нього увагу, у нього значно поменшає замовників. І, вірогідно, тоді він перестане бути корисним та цікавим владі. І тоді, нарешті, кримінальне провадження по дискредитації родини державних службовців буде передане до суду. А, можливо, будуть відкриті і інші.