Іванов Сергій Іванович – біографія, досьє, компромат

Іванов Сергій Іванович

Офіційна біографія

Український телеведучий, публіцист, громадський діяч, письменник, блогер, захисник Чорнобильської ТРО (Позивний «Носач»).

Освіта та домедійна діяльність

• 1998 року закінчив Східноукраїнський університет за спеціальністю «правознавство». Здобув кваліфікацію юриста.
• 1994-1995 — юрисконсульт у Луганській філії «Брокбізнесбанку».
• 1998-2008 — працював на прокурорсько-слідчих посадах в органах прокуратури Луганської області.

• 2008-2010 — заступник директора ГО «Академія регіонального розвитку та співробітництва», шеф-редактор інтернет-видання «Східний варіант».
• 2010-22 січня 2014 — працював у ГУ Міндоходів у Луганській області. З посади був звільнений через публічну підтримку Євромайдану і критику місцевої та центральної влади.

Я впевнений, що моє звільнення пов’язане з тим, що в своїх публікаціях (в блозі) я говорю про людей, які фактично керують Луганською областю. Це Єфремов і вся його комсомольська вертикаль, яка наскрізь прогнила, яка не приймає будь-яке інакомислення і насаджує в регіоні культ Партії Регіонів і культ особи Януковича. Адже навіть на новорічному застіллі в Головному управлінні всіх змусили піднести тост за президента до дна. Природно, я демонстративно поставив келих і не став цього робити.

• Із січня до вересня 2014 року — шеф-редактор інтернет-видання «Восточный вариант».
• У травні 2014 року після окупації Луганська через загрозу життю змушений був переїхати до Києва.
• У липні 2016 року бойовики т. зв. «ЛНР» оголосили Сергія Іванова в розшук.

Сім’я

• Син Іванов Владислав — гітарист рок-гурту the feels.
• Батько — Іванов Володимир Михайлович, кандидат педагогічних наук, Заслужений працівник освіти України
• Мати — Іванова Любов Єгорівна

Моя сім’я ніколи не була багатою і навіть просто заможної. Інакше я не думаю, що ми відчули б на собі це переселенство і всі його проблеми. Мої батьки живуть у звичайній двокімнатній квартирі в спальному районі Києва.

У 2006 році батько Сергія Іванова обраний народним депутатом України від Партії Регіонів, оскільки Іванови були найближчими бізнес-партнерами Олександра Єфремова. Ось, будь ласка, сторінка Іванова-старшого на сайті Верховної Ради.

Звання, чини, регалії

• Член Громадської ради з люстрації при Міністерстві юстиції

Політична та громадська діяльність

• У червні 2014 року став одним із співзасновників партії «Воля». Після внутрішньопартійного конфлікту перед парламентськими виборами, вийшов з партії і припинив політичну діяльність.

В партію мене запросив особисто Єгор Соболєв. Я як раз приїхав з Дніпропетровська та оглядався. З Єгором ми були поверхово знайомі з якогось ефіру. Все, що я знав про нього — це те, що він колись працював телеведучим на 5-му каналі та злив мене трохи менше за Скрипіна. Єгор запропонував мені взяти участь в політичному проєкті під назвою «Воля», і я, деякий час поміркувавши та зваживши ризики, погодився, тому що слова Єгора про цілі партії здалися мені переконливими. Пізніше я познайомився з Вікою Сюмар, Юрою Дерев’янко, Сергієм Тараном, Олею Галабалой, Ірою Суслової та іншими партійцями. Нікого з них до цього я не знав.

• З 2014 року — член Громадської організації «Громадський люстраційний комітет». Офіційне членство в організації отримало 5 червня 2015 року.

Ніколи не вірте людям, які, відпрацювавши хоча б пару років на державній службі, кажуть, що їхня совість чиста і непорочна, немов антисептична серветка. Вони брешуть, і це правило не знає винятків. Тут немає і не було святих. Я розумію, що єдино можлива реформа прокуратури полягає в її повному знищенні та створенні нової.

• У жовтні 2014 року був обраний до складу Громадської ради з питань люстрації при Міністерстві юстиції України. Офіційне оголошення складу Громадської ради відбулося 24 жовтня 2014 року.
• У листопаді 2014 року став членом Громадської ради з питань очищення та оновлення СБУ.
• У березні 2018 року став членом Ради громадського контролю Державного бюро розслідувань.
• У 2019 році Іванову пропонували балотуватися до Верховної Ради від партії «Слуга народу» за 215 округом у Києві, однак він відмовився від цієї ідеї.

Не бачу сенсу. По-перше, проти цього була моя сім’я. По-друге, мене не влаштовує матеріальне забезпечення народних депутатів. Я не можу собі це дозволити. Мені вже 43 роки, а у мене до цього часу немає власного житла. Тобто воно є, але воно було заарештовано орками в Луганську. Я розумію, що це проблема багатьох, але мене це не влаштовує. До речі, у 2014 році я так само сказав, коли мені пропонували йти на вибори, що я не можу собі дозволити держслужбу і депутатство. Тоді звали й в СБУ працювати. Різні були пропозиції.

Медійна діяльність

• З 2009 по 2014 роки вів авторську колонку на сайті «Восточный вариант», блог «applecrysis» на Луганському порталі «ТОП» і LiveJournal.

• З травня 2014 по листопад 2015 співпрацював із виданням «Українська правда». Співпрацю було припинено після низки звинувачень Івановим власників ресурсу в цензурі.
• Наприкінці жовтня 2014 року відкрив свій блог на Фейсбук, станом на листопад мав понад 10000 передплатників; На своїй сторінці деколи звертається до Бориса Філатова з проханням профінансувати просування посту.
• З грудня 2014 співпрацює з інтернет-ресурсом «Цензор.нет» як журналіст і блогер. Пише статті для різних ЗМІ, зокрема: «Фокус», ЛІГА.net.
• Із середини травня 2016 року бере участь в ефірах авторського проекту Романа Скрипіна — skrypin.ua і UMN. На початку вересня 2016 року очолював портал Еспресо TV.

• З початку жовтня 2016 по липень 2019 Іванов разом із Наталією Мосейчук був ведучим ток-шоу «Право на владу» на телеканалі 1+1.

Я просто не вірю в телебачення і мене не влаштовує чисто механічний спосіб роботи на ТБ. Тому що не можеш просто висловитися. Якщо ти висловишся, а я люблю висловлюватися досить куртуазно, у тебе виникають проблеми з піаром, з керівництвом каналу і так далі.

• З осені 2019 веде авторську програму «Антиподи». Ефіри виходять на телеканалі Ісландія та YouTube-каналі ISLAND TV.
• У листопаді 2020 року радник керівника ОПУ Михайло Подоляк повідомив, що Іванов працює на Офіс Президента України Зеленського в групі блогерів, які в соцмережах поширюють інформацію про позитивні тренди політики. Сам Сергій Іванов спростував це. До цього Іванов критикував Подоляка за зв’язок із проросійським політиком Льовочкіним і цькування українського режисера та політв’язня Олега Сенцова.
• Із 15 грудня 2021 року до 21 грудня 2021 року працював ведучим ток-шоу на телеканалі «Рада».

Компромат

Робота в прокуратурі

Іванова звинувачували в тому, що він отримав посаду в прокуратурі, а потім у Міндоходах, за протекцією свого батька, який був тісно пов’язаний із Партією регіонів, був депутатом Луганської обласної ради та народним депутатом Верховної Ради V скликання.

Критики Іванова також стверджують, що його пониження на посаді в прокуратурі, а потім і звільнення були пов’язані з пияцтвом. Сам Іванов не заперечує, що багато пив через депресію.

Лікувати її (депресію), за старою донбаської традиції, я вирішив важким алкоголем в поєднанні з седативними препаратами й транквілізаторами. Пили ми багато і часто, ніби випробуючи себе на міцність. Якби мене попросили коротко схарактеризувати той період, я б зробив це за допомогою всього трьох слів: відраза, депресія, похмілля.

Водночас він стверджує, що звільнився з прокуратури за власним бажанням.

Гроші й тільки гроші цікавили донецьких «варягів», і якщо ти був готовий платити, то тобі дозволялося все що завгодно. Я до такої відвертої комерціалізації виявився не готовий. І на початку 2008-го, ледь не здохнувши від овердоза алкоголем і психотропами, переживши серію розкотистих скандалів з гламурним прокурором і дивом не наклавши на себе руки, прийняв рішення піти.

Що стосується самого Іванова, який у 27 років очолив районну прокуратуру обласного центру, то мені відомі ще три випадки призначення прокурора району в такому молодому віці. Так, у грудні 2003 року прокурором Калінінського району Донецька призначили двоюрідного брата Рената Кузьміна — 27-річного Костянтина Кузьміна, у березні 2012 року прокурором Сумського району призначили сина голови Державіаційної служби України Анатолія Колесника — 26-річного Сергія Колесника, а 26-річного Сергія Колесника — 26-річного Сергія Колесника, У 2012 році Бориспільським міжрайонним прокурором став товариш Артема Пшонки 26-річний Микола Ульмер.

Журнал «Фокус» опублікував спогади про роботу в прокуратурі нинішнього «популярного блогера та публіциста» Сергія Іванова — «з 1998 по 2008 рік працівника прокуратури в Луганську».

У ньому славний син Луганщини розповідає про себе — простого хлопця з трудової сім’ї, який після інституту прийшов стажистом-слідчим у прокуратуру. Дуже шкода, що Іванов не розповідає, що ж призвело до його запаморочливої кар’єри і чому керівники не довіряли йому іншої роботи, окрім перекладання папірців в оточенні дегенератів.

Річ у тім, що Сергій Володимирович Іванов — це син Володимира Михайловича Іванова, колишнього заступника завідувача відділу організаційно-партійної роботи Ворошиловградського (Луганського) обкому Компартії України. Стрімка прокурорська кар’єра нинішнього «популярного блогера і публіциста» пояснюється тим, що його батько якраз у ті роки обіймав посаду заступника і першого заступника голови Луганської облдержадміністрації (1995-2002 рр.), начальника Територіального управління Державної судової адміністрації в Луганській області (200-2004рр.) і знову першого заступника голови Луганської облдержадміністрації (2004-2005рр.).

Робота на телеканалі «1+1»

Будучи ведучим програми «Право на владу» на «1+1» Сергій Іванов, якого партія «Слуга народу» відмовилася висунути в мажоритарному окрузі на останніх виборах, вимагав від керівництва каналу гроші за лояльність до власника каналу Ігоря Коломойського. Про це стало відомо від джерела на каналі «1+1».

«В начале этого года Сергей Иванов, видимо понимая, какие политические ставки на кону у Игоря Коломойского, стал требовать в ультимативной форме очень крупную сумму за лояльность и место в парламенте. Руководство канала и сам олигарх не пошли на вымогательство и шантаж, а просто выгнало его с работы», — прокоментувало джерело, знайоме із ситуацією.

«Я не могу позволить себе депутатство чисто материально, поскольку не имею достаточно накоплений или бизнеса, чтобы следующие пять лет не зависеть ни от кого. Ограничения, связанные с выполнением депутатских полномочий, не позволят мне дополнительно зарабатывать» — написав Сергей Иванов, викладаючи регулярно у себе на сторінці у Facebook фото з поїздок до Лондона.

Хоча насправді він дуже мріяв потрапити до парламенту і навіть став писати своїм колишнім «опонентам» із партії «Слуга народу», слізно просячи його пробачити і піти на мирову.

«Друзья, мне тут сказали, что изгнанный с 1+1 бывший ведущий Право на владу Сергей Иванов, в своем интервью на 14й минуте 30й секунде сказал, что «коллективный Бужанский представляет нездоровые силы в парламенте». Будете смеяться, но еще месяц назад, мечтая попасть в парламент, Иванов оценивал меня немножко иначе. И почему то не относил меня к нездоровым силам в парламенте. Спешу вас заверить, что в отличие от господина Иванова, я своих взглядов не менял, и остался ровно таким же, каким был месяц, два, год, три назад. Понимаете, это у «здоровых сил», принято переобуваться на лету. А нездоровые этого не делают, репутация страдает.»,

— написав депутат Максим Бужанський, прикріпивши фото листування.

Багато років Сергій Іванов вдавав, що критикує Ігоря Коломойського, на каналі якого працював близько 3 років, але насправді отримував гроші за критику його опонентів і захист олігарха.

У 2015 році народний депутат і відомий журналіст Сергій Лещенко писав, що Сергій Іванов був частиною партійного проєкту Ігоря Коломойського Укроп, за що отримував гроші. Відпрацьовував ці гроші Коломойського Сергій Іванов, критикуючи його ворогів, зокрема й Сергія Лещенка.

«Но и Сергей Иванов должен быть честным перед обществом и объявить о своих связях с Коломойским. Просто чтобы люди знали о мотивах публикаций бывшего журналиста, который выбрал стезю политика. Вы ведь не настолько глупы, чтобы верить сказкам, что его фамилия наряду с признанными соратниками Коломойского случайно фигурировала в закрытом вайбер-чате депутата Дубинина? В чате, в котором обсуждается старт политических сателлитов Коломойского»,

—  писав Сергій Лещенко.

Актуальний компромат на Іванова

В ЗМІ багато згадок роботи Сергія Іванова на УКРОП.

Также, как писали СМИ, Сергей Иванов по заказу Игоря Коломойского был организатором и главным активистом «майдана» против тогдашнего генпрокурора Виталия Яремы.

Після того, як його вигнали з каналу «1+1», Сергій Іванов продовжив займатися розміщенням провокаційних матеріалів на блогах і в соціальних мережах за гроші.

Біографія Сергія Іванова також досить неоднозначна — він син колишнього «регіонала», у минулому був прокурором і зловживав спиртними напоями на робочому місці. З прокуратури його звільнили, а пізніше звільнили і з податкової. Після цього Іванов став «опозиціонером».

За чутками, які курсують у ЗМІ — звідти Іванова зняли за корупційні дії. Та все ж посада, з якої він розпочав свою податкову кар’єру, виглядає вельми хлібною. Такий кар’єрний злет пов’язують зі зв’язками батька майбутнього блогера — Володимира Іванова, депутата Верховної Ради п’ятого скликання від Партії регіонів. Володимир Іванов 2014 року був власником мережі супермаркетів «Абсолют» (вони й зараз працюють на непідконтрольній території).

У листопаді 2020 року радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк заявив, що Іванов входить до пулу блогерів, які працюють на ОПУ і поширює разом з іншими інформацію про позитивні тренди політики Зеленського.

Припустимо, Іванов працює з нами, чому він не може цього робити? Якщо ви провели контент-аналіз і з’ясували, що Іванов працює з нами, в чому тоді питання? Ну, працює.

Кар’єра лідера громадської думки

Как писали СМИ, свою кар’єру ЛОМа (лідера громадської думки) Сергій Іванов починав у травні 2014 року. Він виступав із радикальних майданівських і націоналістичних позицій. Рідний йому Луганськ, на думку Іванова, заслужив на обстріли — оскільки в ньому багато «неосвічених людей».

Майбутній політик, який не відбувся, автор безлічі «фейків»: про «луганського кондиціонера», «замучену бабусю», «сестру Шарія» та інших.

СБУ і Наливайченко

14 листопада 2014 року глава СБУ Валентин Наливайченко запропонував блогеру Сергію Іванову керівну посаду у своєму відомстві. Аналогічну пропозицію він робив і блогерам Денису Казанському та Ярославу Антоняку. Про це Наливайченко заявив в ефірі ток-шоу «Чорне дзеркало».

«Мы готовы взять молодых людей, которые не поддадуться на коррупцию. Такие люди есть. Это Ярослав Антоняк, Денис Казанский, Сергей Иванов, думаю, им настало время работать в службе на руководящих постах, чтобы очищение из слов перешло в дело», — сказав Наливайченко.

На своїй сторінці у Фейсбук Іванов написав із цього приводу:

«Я блогер из Луганска Сергей Иванов в числе других активистов получил привлекательное предложение со стороны председателя СБУ Наливайченко поработать на благо отечества в корумпированных рядах этой организации. Заявляю свою позицию. Сегодня в предверии люстрации этого ведомства ее руководство предпринимает попытки реабилитироваться в глазах обществености за свою бездеятельность, а в отдельных случаях за прямую измену Родине в период войны. По такой же схеме власть привлекла в свои стройные ряды журналиста Найема. Я категорически против этого предложения господин Наливайченко и настоятельно вам рекомендую уйти с этого поста как человека, который не справился с поставленными задачами в это сложное время.
Мне не понятно почему не преданы гласности результаты проверки по руководящему и личному составу УСБУ в Донецкой и Луганской областях без сопротивления сдавших эти режимные объекты сепаратистам, почему до сегодняшего дня не задержаны идейные вдохновители и споносоры сепаратистов Ефремов Голенко Пристюк Малыш Филипов Добкин, почему не арестованы и преданы суду убийцы небесной сотни, почему на свободе Янукович и его опг в полном составе, почему ваши сотрудники (40 тыс.)не воюют на передовой, а «зачищают» в глубоких тылах, почему не арестован Гелетей за Иловайский котел а генералы ВСУ за общеизвестные факты коррупции, почему продолжают работать конвертационные центры, а на таможне не изменился размер взяток.И таких почему много. Поэтому спасибо за приглашение, а вам совет как офицеру-генералу уйдите и не доводите дело до народной люстрации»

1 грудня 2014 року Іванов написав про бесіду з Наливайченком: «Дуже змістовно поспілкувався з головою СБУ. Дізнався багато цікавого і навіть несподіваного. Скоро на УП.»

До цього Іванов про Наливайченка у себе на сторінці писав — «Подивився на 1+1 сюжет за участю Валентина Наливайченка і, що зі мною трапляється вкрай рідко, залишився задоволений побаченим і почутим. Правда.»

Робота і скандал Іванов у телеканалі «Рада»

Державний канал «Рада» заплатив приватній компанії 630 тисяч гривень за програму блогера Іванова. Як ідеться у відповіді ДП «Парламентський телеканал Рада» на запит видання, витрати на створення одного випуску програми «На самом деле» становили 52 тисячі гривень, зокрема:

• на работу «креативной группы» и написание сценария потратили 16 тысяч гривен;
• 10 тысяч — на работу редакторской группы и режиссуру;
• 17 тысяч гривен — на организацию производства;
• 7 тысяч стоила оплата труда дополнительного студийного персонала;
• 2,5 тысячи гривен — обеспечение ведущими и актерами.

У 2021 році було знято 12 таких випусків загальною вартістю 630 тисяч гривень. Наразі на YouTube-каналі Телеканал Рада можна знайти лише один випуск цієї програми за 11 січня 2022 року, її ведучим є Сергій Іваном, гостем — журналіст Сергій Щербина.

Як зазначає видання «Українські новини», договір між ДП «Парламентський телеканал Рада» та ТОВ «Кінокіт», що безпосередньо здійснює виробництво програм, було укладено 28 грудня 2021 року, а трансляція програми «Насправді» розпочалась двома тижнями раніше — 15 грудня, ще до укладення договору. Крім того, у ДП «Парламентський телеканал Рада» повідомили, що Сергій Іванов не є штатним співробітником каналу.

Попри це, як повідомляв «Детектор медіа», Сергій Іванов є також ведучим прямих ефірів на каналі «Рада». Зазначається, що гостем Іванова є політтехнолог Володимир Петров, який раніше був відсторонений від участі в ефірах каналу через скандал із порівнянням дій екс-канцлерки Німеччини Ангели Меркель зі «свинською поведінкою». Структура випуску, ведучим якого був Володимир Петров, була побудована таким чином, що відеоряд із тваринами змінював відеоряд з Ангелою Меркель, а сам ведучий супроводжував зміну відеоряду словесним переходом від поведінки тварин до дій ексканцлера.

«Гумор» Іванова

 

Телеведучий Іванов назвав деяких журналістів агентами ФСБ і потрапив у скандал

Стаття «Бабель» провело розслідування, де детально написало про чергову джинсу від Сергія Іванова.

Сьомого вересня 2023 року на YouTube-каналі «Ісландія» (ISLND TV) вийшло нове відео — «Гетманцев: російський агент у Верховній Раді. Розслідування Сергія Іванова». У ньому блогер і колишній ведучий телеканалу «1+1» Іванов звинувачує керівника парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, «слугу народу» Данила Гетманцева в різних гріхах. Головний із них — знайомство і робота з колишнім регіоналом і підозрюваним у держзраді Володимиром Сівковичем.

ДБР підозрює Сівковича в шпигунстві на користь Росії. Також його звинувачують у силовому розгоні студентського Майдану в 2013 році. Коли він працював народним депутатом, Гетманцев був його помічником. У 2014 році Сівкович утік з України разом з іншими соратниками Віктора Януковича. Крім Гетманцева, у своєму сюжеті Іванов звинувачує ще кількох відомих людей — депутата «Євросолідарності» Миколу Княжицького, журналістів Віталія Портникова, Мирославу Барчук і Сергія Руденка. Вони фігурують на схемі під назвою «Агенти ФСБ — учасники отруєння Ющенка». Раніше «Бабель» писав про фільм Іванова про колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка, який мав усі ознаки політичної джинси. Ми хотіли розібрати і це розслідування, але не змогли — матеріал базується на припущеннях, а не на фактах. Замість них у сюжеті Іванов використовує не журналістський термін «викривальні ознаки». Чому блогер називає «агентами ФСБ» тих чи інших людей — теж незрозуміло, пояснень у відео немає. Мирослава Барчук назвала сюжет, що набрав у YouTube майже чверть мільйона переглядів, «замовленням одного представника влади проти іншого», а Іванова — «інформаційним кілером». А ми замість раз пояснювати, чому його «розслідуванню» не варто довіряти, показуємо, який вигляд могло б мати «розслідування» про Сергія Іванова, якби його робив Сергій Іванов. А не справжній журналіст. Стиль і логіку «розслідувань» Сергія Іванова збережено.

Колонка в ЗМІ

Якщо простежити етапи життєвого шляху Сергія Іванова, то можна дійти висновку, що він плоть від плоті тієї комуно-олігархічної політичної еліти Донбасу, яка привела до влади Януковича, розікрала країну і довела її до злиднів, а тепер, зрадивши національні інтереси, фінансує сепаратизм і тероризм, сподіваючись зберегти монопольну владу в регіоні.

Отже, Сергій Іванов є сином Володимира Іванова, який володіє капіталом у 70 млн доларів. Усі ці статки Володимир Іванов заробив працюючи заступником голови Луганської обласної державної адміністрації, головою судової адміністрації Луганської області, народним депутатом України, радником губернатора, заступником керівника обласної організації партії регіонів. Великого розголосу в ЗМІ набула історія про те, як Володимир Іванов спільно з Олександром Єфремовим «розпиляли» державні гроші, виділені президентом Кучмою ДП «Луганськлегінвест» для створення робочих місць шахтарям, що звільняються з ліквідованих шахт, проте доблесні правоохоронні органи цю справу успішно зам’яли.

Не менш цікавим є те, що саме Іванов протягом кількох років був беззмінним керівником виборчих компаній партії регіонів і Віктора Януковича на Луганщині, тобто безпосередньо організовував підкуп виборців, махінації в роботі виборчих комісій, чинив тиск на незгодних тощо. Про ці та інші методи роботи партії регіонів на Луганщині неодноразово повідомляли ЗМІ. Народну мудрість про те, що яблуко від яблуньки недалеко котиться наочно ілюструє життєвий шлях сина Володимира Іванова Сергія.

Так, закінчивши міліцейський ВНЗ, Сергій Іванов одразу потрапив на роботу в прокуратуру, причому не рядовим співробітником, а прокурором одного з районів м. Луганська, що без «включення» татових зв’язків просто нереально. Будучи членом «клану», він був недоторканним, навіть, незважаючи на професійну профнепридатність, його не звільнили, а перевели заступником прокурора найбільшого в Україні району — Жовтневого. Після цього була робота в податковій. З якої він був звільнений у грудні 2013 року, нібито за критику влади.

Слабо віриться в те, що без згоди всесильного господаря області Олександра Єфремова, керівництво податкової посміло б звільнити його людину, при цьому з формулюванням «за корупцію». Але формулювання звільнення було саме таке, а в місцевих ЗМІ стала активно просуватися інформація про те, що Сергій Іванов постраждав за свою громадянську позицію, викриваючи корупціонерів у владі.

Однак якщо насправді з податкової Сергія Іванова звільнили з політичних мотивів, то чому, маючи прокурорський досвід, він не подав відповідну скаргу, щодо порушення його прав, та не покарав винних, а натомість став активним учасником Луганського Євромайдану, «активно» борючись зі своїм батьком та його покровителем. При цьому не забуваючи внести певний розлад у лави майданівців після перемоги, висловлюючи звинувачення на адресу то одного, то іншого захисника нової влади.

З кінця 2013 року Сергій Іванов ніде не працює й офіційно заробітну плату не отримує, при цьому не є обмеженим у коштах. Весь свій час і сили він спрямовує на громадську діяльність, активно проникаючи в середовище євромайданівців і заручаючись їхньою підтримкою.

Насторожує, що дуже часто у своєму блозі Сергій Іванов публікує інформацію про події на Луганщині задовго до того, як про це повідомляє прес-центр АТО, незважаючи на те, що в прес-центрі працює ціла команда журналістів, які отримують інформацію безпосередньо від керівників підрозділів АТО, а блогер Іванов все дізнається самостійно через свої канали.

Цими каналами, що підживлюють інформацією Сергія Іванова, є керівники сепаратистів, які в такий спосіб просувають Іванова серед журналістської братії, роблячи його помітною і впливовою людиною. Це підтвердив сам Іванов, коли у своєму відеоблозі виклав запис своєї бесіди зі своїм другом Сергієм Корсунським, одним із командирів армії південного сходу. Освіту, квартиру в центрі, престижну машину і багато іншого Сергій Іванов отримав на гроші, які його батько «заробив» спільно з Олександром Єфремовим, а тепер запекло б’ється з ним та його друзями на просторах інтернету, але це, як то кажуть, гра на публіку.