Кошти громадян за тривожні кнопки, GPS-моніторинг та охорону житла надходять не напряму до держбюджету, а через приватного оператора «ГЕРЦ» бізнесмена Костянтина Ткача. У відкритому доступі немає даних про проведення прозорого тендеру в Prozorro чи відкритих торгів на вибір цього платіжного агента.
Оплата послуг Департаменту поліції охорони Національної поліції України здійснюється через приватну платіжну систему «ГЕРЦ». На офіційному порталі силового відомства в блоці «Важливе» ця приватна структура вказана на чільному місці серед платіжних каналів. Водночас на веб-ресурсі самого оператора створено спеціалізовану категорію для Управління поліції охорони, що свідчить про системну інтеграцію компанії в державний сервіс. Попри це, умови та правові підстави залучення приватного посередника залишаються повністю непрозорими.
Журналістський аналіз офіційних ресурсів виявив значні порушення стандартів публічної звітності. Зокрема, на офіційній сторінці оплати, де повинна міститися вичерпна інформація про транзакції, відсутні будь-які юридичні реквізити: не вказано код ЄДРПОУ платіжного агента, IBAN державних рахунків, дані про розмір комісії, оператора чи договірну базу. Інформація про систему «ГЕРЦ» на цій сторінці повністю прихована, що позбавляє платників можливості дізнатися, кому саме вони сплачують комісійні збори.
Замовниками послуг поліції охорони на державному рівні виступає мережа юридичних осіб із єдиним веб-ресурсом, і всі вони мають прямий інтерфейс до приватного оператора. У результаті комісійні відрахування з кожного платежу громадян за фізичну та пультову охорону осідають у приватному контурі одеської групи компаній (ТОВ «ГЕРЦ», ТОВ «ФК «ГЕРЦ»», ПІІ ТОВ «АВЕРС» та інші юрособи з орбіти Костянтина Ткача), замість того щоб у повному обсязі спрямовуватися до державного бюджету України.
Головна проблема полягає не лише в факті прийому платежів приватним оператором, а у відсутності публічної процедури його відбору. У системі публічних закупівель Prozorro інформація про проведення відкритого тендеру чи конкурентного відбору на визначення оператора приймання платежів для Поліції охорони відсутня. Приватна структура функціонує в системі як узгоджена інфраструктурна даність без прозорих підстав.
Аналітики та громадськість висувають до керівництва силових і контролюючих органів п’ять ключових запитань:
Правова підстава: На підставі якого саме договору систему «ГЕРЦ» впроваджено в платіжний контур Поліції охорони та хто підписував цей документ?
Відсутність конкурсу: Чому вибір оператора відбувся поза системою Prozorro та без публічного конкурсу?
Обсяг комісій: Який відсоток утримується з кожного платежу за охорону та на рахунки якої саме із юридичних осіб групи Ткача спрямовуються ці кошти?
Приховування реквізитів: Чому на офіційній сторінці оплати повністю відсутня юридична інформація про платіжного агента?
Конфлікт інтересів: Чи проводили правоохоронні органи службову перевірку щодо афілійованості посадовців поліції з бенефіціарами фінансової групи?
«Ппитання не в тому, що «ГЕРЦ» приймає платежі. Питання в тому, чому саме «ГЕРЦ», і чому це не оформлено як публічна закупівля з конкуренцією».
Наразі розібратися в правомірності такої співпраці, наявності можливого конфлікту інтересів та оцінити збитки для державного бюджету мають тимчасово виконувач обов’язків голови Нацполіції України Максим Цуцкірідзе, начальник Департаменту поліції охорони Олексій Березневич, а також Державна аудиторська служба України та Антимонопольний комітет (АМКУ).