Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звернулася до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) із позовом про визнання необґрунтованою частини майна та стягнення її еквівалента в дохід державного бюджету. Відповідачем у цьому провадженні виступає начальник управління оподаткування юридичних осіб Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області Василь Рахуба. Антикорупційні органи продовжують системну перевірку декларацій та майнового стану посадовців різного рівня, намагаючись виявити незаконне збагачення під час дії воєнного стану.

У центрі уваги правоохоронців опинилася простора столична квартира загальною площею 112 квадратних метрів, розташована у престижному районі Києва. Згідно з матеріалами справи, запорізький посадовець придбав цю нерухомість у квітні 2023 року, сплативши за офіційним договором 4,1 мільйона гривень. Проте вже у травні 2026 року майно було оперативно переоформлене на доньку-студентку, яка на той момент не мала власних масштабних офіційних доходів для утримання чи набуття подібних активів. подібні юридичні маніпуляції з відчуженням майна часто викликають додаткові підозри у слідчих щодо спроби приховати справжніх власників або уникнути майбутньої спецконфіскації.
Під час ретельного досудового розслідування детективи та прокурори провели комплексне дослідження ринкових тенденцій. За результатами незалежної оціночної консультації, детального аналізу актуальних пропозицій на ринку нерухомості Києва та розрахунку заставної вартості, експерти дійшли висновку. Реальна мінімальна ринкова ціна цього житла на момент придбання становила 7,17 мільйона гривень, що суттєво перевищувало суму, зафіксовану в договорі купівлі-продажу.
Аналітична група САП здійснила детальний перехресний аналіз офіційних доходів, податкової звітності та реальних витрат самого посадовця, його дружини, а також доньки за багаторічний період. Перевірка показала повну невідповідність рівня життя держслужбовця та його найближчих родичів їхнім легальним заробіткам. Родина просто не мала в своєму розпорядженні достатніх законних джерел фінансування для придбання такого дорогого активу за його мінімальною ринковою ціною.
«Різниця між вартістю квартири та законними доходами, заощадженнями і позиченими коштами родини становить понад 3,1 млн грн», — наголошують у спеціалізованому антикорупційному відомстві.
Тепер Вищий антикорупційний суд має ретельно вивчити всі надані докази, результати експертиз та пояснення сторін у рамках цивільного судочинства. Якщо провину буде доведено, суд ухвалить рішення про стягнення необґрунтованої різниці безпосередньо в дохід держави, що стане черговим прецедентом у практиці протидії корупції серед представників фіскальних органів.
