У Києві навколо масштабного розслідування діяльності нелегальних шахрайських кол-центрів розгортається новий корупційний скандал. За інформацією Центру протидії корупції (ЦПК), вилучене правоохоронцями майно та доро‑га комп’ютерна техніка поверталися власникам через судові ухвали Печерського районного суду. Загальна вартість таких «послуг» із розблокування речових доказів, як стверджують антикорупційні активісти, становила 47 тисяч доларів США, а ключові клопотання розглядав одіозний суддя Роман Новак.

У рамках кримінального провадження під умовною назвою «Карфаген» правоохоронці провели серію обшуків та вилучили великі обсяги техніки й обладнання, які використовувалися шахрайськими кол-центрами для незаконної діяльності. Проте подальший рух цих речових доказів здивував навіть досвідчених спостерігачів.
За даними ЦПК, замість того, щоб залишатися під арештом до завершення досудового розслідування та судового розгляду, техніка почала масово повертатися попереднім власникам. Механізм виявився напрочуд простим: юристи фігурантів подавали відповідні клопотання, які оперативно задовольнялися на рівні Печерського райсуду.
«Техніка спочатку вилучається в рамках кримінального провадження як знаряддя злочину, а далі запускається зручний сервіс її повернення через судові рішення», — зазначають аналітики Центру протидії корупції.
Такий тіньовий «сервіс» свідчить про наявність стійких корупційних ризиків у судовій гілці влади. Офіційно майно мало б зберігатися під охороною до вироку суду, однак фігуранти знаходили способи обійти закон. Сума у 47 тисяч доларів, зафіксована у матеріалах моніторингу, підтверджує, що шлях техніки назад до власників зовсім не був безкоштовним і супроводжувався неофіційними виплатами.
Особливу увагу громадськості привертає постать слідчого судді Печерського районного суду міста Києва Романа Новака, через чиї руки проходили відповідні клопотання. Ім’я цього судді вже неодноразово фігурувало в інших гучних справах, які викликали жваву дискусію в українському суспільстві та медіапросторі.
Експерти та правозахисники нагадують про кілька показових епізодів з біографії судді Новака:
Справа детектива НАБУ: Суддя свого часу відмовлявся розглядати клопотання захисту детектива НАБУ Магамедрасулова про зміну запобіжного заходу після того, як той уже провів два місяці під вартою, що викликало занепокоєння щодо дотримання прав людини.
Справа сина Януковича: Ще у 2016 році Роман Новак ухвалив скандальне рішення про зняття арешту з грошових коштів працівників та структур банку, пов’язаного з Олександром Януковичем — сином колишнього президента-втікача.
Такі попередні кейси лише підсилюють суспільний резонанс навколо нових звинувачень. Поведінка судді у справах проти серйозних фінансових чи кримінальних структур створює стійке враження системності у прийнятті контроверсійних рішень.
Справа «Карфаген» давно вийшла за межі звичайного протистояння правоохоронних органів із мережами телефонних шахраїв. Сьогодні вона перетворилася на лакмусовий папірець для всієї правоохоронної та судової системи України.
Суспільство вимагає від Вищої ради правосуддя та НАБУ детальної перевірки дій судді Романа Новака та інших посадовців, які можуть бути причетні до повернення вилученого майна організаторам тіньових кол-центрів. Якщо подібні схеми збагачення та безкарності продовжуватимуть функціонувати, довіра громадян до судової реформи опиниться під загрозою, а боротьба з економічною та кіберзлочинністю втратить будь-який сенс.
