Працівник ресторану швидкого харчування KFC, житель села Борщів Київської області з інвалідністю III групи Андрій Сосонний опинився в центрі масштабного розслідування щодо приховування реальних бенефіціарів бізнесу та несплати податків. Станом на 2026 рік на чоловіка масово переоформили 538 компаній із сумарним доходом за 2025 рік понад 581 мільйон гривень. Через скрутне матеріальне становище Сосонний погоджувався ставати підставною особою за декілька сотень доларів, підписуючи стоси нотаріальних документів без їх прочитання.
Схема почала активно розгортатися у серпні 2023 року, коли на Сосонного оформили ТОВ «ТДМ Трейдінг» (нині — «Лейхер»), яке раніше належало волинському бізнесмену Андрію Яручику. Слідство з’ясувало, що переоформлення було класичним «скиданням» компанії для уникнення відповідальності за попередні податкові махінації.
У березні 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва визнав Сосонного винним у пособництві внесенню завідомо неправдивих відомостей до реєстраційних документів. Вирок суду — 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік та позбавлення права займатися підприємницькою діяльністю терміном на один рік.
Окрім кримінального переслідування, підставний директор зіштовхнувся з цивільними позовами. Колишній власник фірми Андрій Яручик намагався стягнути з Сосонного 30 мільйонів гривень нібито боргу за купівлю компанії, хоча її статутний капітал становив лише 10 тисяч гривень. Суд відмовив у розгляді, проте на ім’я номінала продовжують надходити штрафи та податкові борги інших підприємств, зокрема понад 10,7 млн грн боргу ТОВ «Октан 101».
Найбільш резонансним епізодом, у якому виявився задіяний «портфель» Сосонного, стала діяльність групи компаній (ТОВ «Ресурси Батьківщини», ТОВ «Західмаркет», ПП «Нафтоагросервіс»), які освоїли на державних тендерах Prozorro майже чверть мільярда гривень.
Для участі в торгах ділки використовували сертифікати якості підконтрольних підприємств «Енерго Восток Антрацит» та «Промтопресурс». Однак замість якісного палива державним установам постачали непридатну суміш.
«Фірми купували вугільний пил і породу на «чорному ринку», змішували з землею, камінням і сміттям, щоб збільшити вагу, і постачали цей «товар» школам, ліцеям та психоневрологічним інтернатам на Закарпатті, Львівщині та Кіровоградщині. Наслідки — забиті шлаком котельні та холод у приміщеннях.»
Проведені експертизи офіційно підтвердили: постачальне паливо не відповідало жодним вимогам ДСТУ. Коли розслідування наблизилося до розкриття схеми, проблемні компанії на початку 2026 року терміново переписали на Андрія Сосонного.
Незважаючи на спроби замісти сліди, правоохоронці вийшли на справжніх організаторів оборудки. Підозри у справі отримали Валерій Рижеголов, Сергій Глухов, Олександр Сосюра та Руслан Брагін. Одного з організаторів взяли під варту із можливістю внесення застави у розмірі 4,58 млн грн.
Втім, навіть після гучного викриття деякі пов’язані компанії продовжували брати участь і перемагати в публічних закупівлях.
Історія Сосонного демонструє глибинну проблему української системи реєстрації бізнесу та публічних закупівель. Поки юридична відповідальність падає на малозабезпечених «номінальних» директорів, реальні бенефіціари та організатори схем залишаються в тіні, продовжуючи заробляти мільйони на державних бюджетах.