Антикорупційні органи раніше виявили у деклараціях колишнього народного депутата України від партій «Батьківщина» та «Народний фронт» Дениса Дзензерського незадекларовані фінансові зобов’язання перед банками на мільярди гривень. Ситуація навколо боргів пов’язаної з ним промислової групи «Веста» не втрачає актуальності: станом на 2026 рік судові процеси та процеси стягнення активів досі тривають.

У листопаді 2019 року Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) повідомило колишньому парламентарю про підозру в недостовірному декларуванні за період 2015–2018 років. За даними слідчих органів, політик, який під час роботи у Верховній Раді входив до складу профільного комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, не відобразив у звітних документах фінансові зобов’язання перед кредиторами на загальну суму понад 4,7 млрд грн.
Водночас розбіжності в оцінках виявилися ще масштабнішими під час офіційних інспекцій цивільних антикорупційних органів. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) за результатами поглибленої перевірки декларації політика за 2017 рік зафіксувало невідображені зобов’язання, сума яких перевищила 6,7 млрд грн.
Колосальні фінансові претензії до екснардепа сформувалися через його безпосередню участь у господарській діяльності промислової групи «Веста», яка спеціалізувалася на виробництві акумуляторних батарей. Денис Дзензерський особисто виступав поручителем за великими кредитними лініями, які залучалися підприємствами холдингу для фінансування поточних операцій та виробничих потужностей.
Коли у підприємств групи виникли серйозні проблеми з обслуговуванням і поверненням отриманих позик, банківські установи розпочали процедури примусового стягнення. Кредитори перенесли свої вимоги безпосередньо на особистий майновий стан поручителя, що й призвело до виникнення багатомільярдних зобов’язань.
Сам ексдепутат раніше неодноразово заперечував законність і обґрунтованість висунутих вимог з боку банківських установ. Політик та його юридичні представники стверджували про наявність порушень під час оформлення кредитної документації, а також заявляли про ймовірну фальсифікацію підписів і договорів поруки в окремих епізодах.
«Це історія не про доведене викрадення мільярдів, а про великі кредитні зобов’язання, суперечки з банками та їх відображення в деклараціях. У 2026 році судові процеси навколо активів «Вести» досі тривають», — наголошується в розслідуванні.
Юристи зазначають, що справа відображає складну межу між цивільно-правовими суперечками щодо невиконання кредитних договорів та кримінальною відповідальністю за приховування статків від державних органів.
Ключовим фактором, який утримує увагу громадськості та контролюючих органів до цієї справи протягом багатьох років, є залученість до кредитування державних фінансових установ. Збитки, яких зазнали державні банки внаслідок неповернення коштів підприємствами групи, створюють додатковий суспільний резонанс.
У наступних матеріалах розслідування планується детально висвітлити структуру кредиторської заборгованості промислової групи. Редакція розкриє перелік банківських установ, перед якими компанії мають борги, а також висвітлить перебіг поточних судових справ щодо відчуження та реалізації майна групи «Веста».
