Правоохоронці затримали радницю президента Торгово-промислової палати України (ТПП) Любов Нестиренко та її сина під час отримання хабаря у розмірі 100 тисяч євро. За даними слідства, кошти вимагалися від представника ТОВ «Вирій», належного бізнесмену Олексію Бабенку, за видачу офіційного висновку про істотну зміну обставин (hardship) щодо державного контракту після пожежі на підприємстві.
Служба безпеки України відкрила кримінальне провадження № 22026000000000389 ще 21 квітня за ч. 5 ст. 27 та ч. 4 ст. 368-3 Кримінального кодексу України (підкуп службової особи).
За даними матеріалів справи, 1 липня в одному з ресторанів на вулиці Великій Васильківській у Києві син радниці ТПП висунув вимогу про передачу хабаря. Передача коштів відбувалася у два етапи:
6 липня — перша частина у розмірі 50 тисяч євро;
7 липня — друга частина у 50 тисяч євро (з використанням імітаційних засобів), після чого підозрюваних одразу затримали.
Суд уже обрав для обох фігурантів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Для Любові Нестиренко визначено можливість внесення застави у розмірі 10 млн грн, а для її сина — 5 млн грн.
Основна юридична особа, навколо якої розгортається скандал — ТОВ «Вирій» Олексія Бабенка. Раніше в компанії вже проходили обшуки Державного бюро розслідувань (ДБР) у межах справи про корупційні схеми в держзакупівлях.
З джерел у правоохоронних органах:
«Бабенко щонайменше п’ять разів намагався стати агентом НАБУ, пропонуючи численні аудіозаписи власних розмов із контрагентами. Проте детективи викрили подвійну гру та відмовилися від співпраці».
Спроби фігурантів корупційних справ знайти «силовий дах» або співпрацювати зі слідством задля прикриття власних схем — не нове явище для українських реалій.
Подібні прецеденти вже фіксувалися раніше:
Справа Олега Жученка: Колишній прокурор Одещини, обвинувачений НАБУ у земельних махінаціях, здав детективам посередницю, яка обіцяла «вирішити питання» в суді.
Справа Дмитра Сенниченка: Ексголова Фонду держмайна викривав інших корупціонерів, паралельно прикриваючи власну діяльність.
У випадку з компанією «Вирій» спостерігається аналогічна модель поведінки, коли фігуранти розслідувань намагаються використати правоохоронну систему у власних інтересах.