Посадовцю Державного центру зайнятості (ДЦЗ) повідомлено про підозру в службовій недбалості, яка призвела до переплати понад 16,5 млн грн під час закупівлі серверного обладнання. За процесуального керівництва Київської міської прокуратури слідчі встановили, що під час публічного тендеру в 2023 році очікувана вартість товарів була розрахована із суттєвими порушеннями.
За даними слідства, у 2023 році Державний центр зайнятості ініціював процедуру закупівлі серверного обладнання для потреб інфраструктури відомства. Під час підготовки тендерної документації відповідальні особи не забезпечили належного та об’єктивного аналізу ринкових цін. Замість вивчення офіційних прайс-листів безпосередніх виробників або їхніх акредитованих дилерів, за основу розрахунку очікуваної вартості було взято цінові пропозиції компаній-посередників.
У результаті завищення стартової ціни державному бюджету було завдано шкоди в особливо великих розмірах — сума переплати перевищила 16,5 млн грн. Підозру у цій справі вручено завідувачу сектору інформаційної безпеки Департаменту з питань інформаційних технологій ДЦЗ Олегу Денисенку. Наразі вирішується питання щодо обрання посадовцю запобіжного заходу.
На тлі вручення підозри всередині Державного центру зайнятості загострився внутрішньоорганізаційний конфлікт. За інформацією джерел з-поміж співробітників установи, у відомстві спостерігаються спроби перекласти всю повноту відповідальності за збиткову процедуру виключно на посадовців середньої ланки.
Джерела пов’язують такі дії з намаганням вищого керівництва, зокрема директорки ДЦЗ Юлії Жовтяк, дистанціюватися від розслідування та уникнути потенційних претензій з боку правоохоронних органів. У колективі зростає невдоволення через можливе призначення «єдиного винуватого», адже процедура погодження та затвердження державних закупівель зазвичай передбачає багатоетапний контроль.
Ключовим питанням для слідчих органів на даному етапі є встановлення повного ланцюга посадових осіб, причетних до підготовки, візування та контролю матеріалів закупівлі. Розслідування має встановити, чи діяв підозрюваний одноосібно, чи процедура стала наслідком системних дій групи службовців.
Правоохоронці продовжують комплекс слідчих дій та експертиз для притягнення до відповідальності всіх осіб, чиї дії або бездіяльність призвели до втрати державних коштів.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.