Розгляд справи №761/28820/23 стосовно заблокованих активів вартістю в десятки мільйонів доларів фактично зупинився в Київському апеляційному суді під керівництвом Ярослава Головачова. Чергове засідання колегії суддів, яке мало відбутися найближчим часом, знову перенесли — цього разу на жовтень. Затримка розгляду триває вже понад рік, залишаючи спірні активи під контролем структур, афілійованих із бізнесменом Олександром Ярославським.
Спір точиться навколо 100% корпоративних прав ТОВ «Кредо Солюшнс». У 2022 році слідчий суддя Шевченківського районного суду Києва наклав на них арешт із забороною використання та відчуження.
Однак 8 травня 2024 року Печерський районний суд скасував передачу цих прав до Національного агентства з питань розшуку та менеджменту активів (АРМА) й передав їх на відповідальне зберігання ТОВ «Українська металургійна компанія» (УМК) на чолі з Олександром Соколенком.
За даними Національного банку України, УМК входить до контуру групи DCH Олександра Ярославського, який наразі перебуває в міжнародному розшуку через розслідування фінансових зловживань в «Укртатнафті». Інша сторона процесу — так звана «група Купрієнка» — стверджує, що передача прав відбулася з порушеннями, що позбавило законних власників доступу до бізнесу.
«Засідання систематично знімаються та переносяться, а судді йдуть у відпустки в найвідповідальніші моменти. Розгляд справи по суті блокується вже понад рік».
Паралельно з затягуванням розгляду апеляції виникають запитання щодо повноважень голови Київського апеляційного суду. Ярослав Головачов очолює установу з 2015 року і наразі перебуває на цій посаді вже четвертий строк поспіль, хоча чинне законодавство обмежує перебування на цій посаді двома трирічними каденціями. Його останній законний термін закінчився у 2021 році.
За даними розслідувачів видання Hromadske, родина Головачова користується елітною нерухомістю в столиці та автомобілями преміумкласу загальною вартістю близько 3 млн доларів. При цьому офіційний задекларований річний дохід сім’ї становить орієнтовно 6 млн гривень. Суттєвий розрив між офіційними статками та реальними майновими активами викликає занепокоєння громадськості щодо об’єктивності судових процесів.