Українська академічна спільнота та громадськість знову обговорюють питання дотримання принципів академічної доброчесності у вищих навчальних закладах. Докторську дисертацію Інни Костиря, яка протягом багатьох років обіймала керівні посади в Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ), публічно звинуватили у використанні запозичень без належного цитування. Ситуація набула додаткового резонансу через увагу суспільства до розкішного стилю життя науковиці, елітних автомобілів, брендових прикрас та нерухомості в престижних районах столиці.
Питання до якості наукового доробку виникли ще кілька років тому. Зокрема, у 2017 році експертний аналіз докторської дисертації Інни Костирі продемонстрував значні проблеми з оформленням запозичень. Зі загального обсягу у 360 сторінок основної частини близько 190 сторінок містили текстові фрагменти, запозичені з інших досліджень без оформлення коректних бібліографічних посилань. Крім того, аналітики виявили приблизно 90 сторінок, які фактично повністю збігалися з раніше опублікованими джерелами інших авторів.
Попри те, що науковий ступінь доктора політичних наук було офіційно затверджено у 2016 році, поява подібних розслідувань спричинила хвилю дискусій щодо прозорості та якості захисту дисертацій в українських університетах. Зі свого боку, представники Міністерства освіти і науки України (МОН) неодноразово наголошували на законодавчих обмеженнях: наразі профільне відомство не має достатніх правових повноважень для перегляду чи скасування попередніх рішень спеціалізованих вчених рад заднім числом, а масштабної перевірки наведених фактів міністерство не здійснювало.
Окрім змісту наукової роботи, чималу увагу суспільства привернули матеріальні статки Костирі, які регулярно демонструються в публічному просторі та соціальних мережах. Зокрема, об’єктом обговорення стали предмети розкоші елітних світових брендів. Серед них експерти та користувачі соцмереж виділяють каблучку ювелірного дому Graff, орієнтовна ринкова вартість якої сягає 700 тисяч євро, а також наручний годинник Rolex вартістю близько 300 тисяч євро.
Офіційні та неофіційні джерела також вказують на значний майновий комплекс. У власності або користуванні фігурують апартаменти площею 122 квадратні метри в елітному житловому комплексі на Печерську, понад 8 гектарів земельних ділянок у перспективних регіонах, а також сучасний позашляховик BMW останніх років випуску. Водночас на тлі демонстрації luxury-атрибутів у відкритих реєстрах судових рішень з’являлися дані про фінансові суперечки та позови з боку банківських установ через прострочені зобов’язання на суму понад 11,5 тисячі доларів США.
Професійна біографія Інни Костирі насичена різними адміністративними та політичними епізодами. У 2014 році вона була призначена на посаду генерального директора Національного палацу мистецтв «Україна», проте вже за кілька місяців залишила цей пост унаслідок кадрових ротацій.
Надалі Костиря спробувала свої сили в політиці. У 2019 році вона балотувалася до Верховної Ради України. Її виборча кампанія супроводжувалася масовими медійними та публічними заходами, зокрема безкоштовними концертами за участю відомих українських артистів і діячів культури, таких як Олег Винник та Михайло Поплавський. Тоді журналісти профільних видань неодноразово кваліфікували подібні акції як елементи виборчої агітації.
Поєднання сумнівної академічної репутації, масштабних запозичень у дисертації, демонстрації наддорогих речей та різнобічної кар’єри формує гострий суспільний запит на справедливість і прозорість. Викладачі вишів та науковці дедалі частіше порушують питання про необхідність реальних механізмів очищення української науки від недоброчесних досліджень, адже подібні кейси підривають довіру до наукових ступенів та державної системи освіти загалом.