В українському дипломатичному відомстві розгортається масштабний фінансовий скандал, пов’язаний із можливим привласненням десятків мільйонів доларів міжнародної гуманітарної допомоги. Після оприлюднення інформації про схему колишнього державного секретаря МЗС Олександра Банькова, якого підозрюють у заволодінні 37 мільйонами гривень, журналісти та правоохоронці почали отримувати нові дані про аналогічні зловживання в закордонних дипломатичних установах України.
Аналіз офіційних запитів щодо використання гуманітарних коштів, що надходили на рахунки Посольства України в Японії з початку повномасштабного вторгнення, виявив серйозні розбіжності та відсутність чіткої звітності. Зокрема, залишається нез’ясованою доля 8,7 мільйона доларів, які ще у лютому 2022 року особисто перерахував на благодійні потреби України президент японської корпорації Rakuten Хіроші Мікітані.
Крім того, зафіксовані факти отримання дипломатичною установою значних сум готівкою без належного оформлення. Лише за один день на початку 2022 року дипломати отримали 30 мільйонів єн (близько 255,7 тисячі доларів). Документальні підтвердження того, що ці кошти були передані МЗС або Кабінету Міністрів для подальшого спрямування на потреби ЗСУ чи цивільних, наразі відсутні.
Сам колишній надзвичайний і повноважний посол України в Японії Сергій Корсунський у своїх публічних виступах неодноразово плутався у цифрах: спочатку він заявляв про 40 мільйонів доларів донатів, які пройшли через дипломатичну місію, а пізніше називав суму вже у 50 мільйонів доларів.
«Якби такі астрономічні суми потрапили в Україну та були розподілені за призначенням, про це б обов’язково повідомили офіційні джерела. Натомість маємо повну тишу. Більше того, сам Корсунський після своєї відставки з посади дипломата з невідомих причин вирішив залишитися в Японії, ігноруючи обов’язок повернутися в Україну».
Аналітики припускають, що система маніпуляцій із благодійними коштами була сформована з перших днів повномасштабного вторгнення. Особи, які мали безпосередній доступ до розпорядження десятками мільйонів доларів поза офіційними реєстрами, навряд чи обмежилися лише тими 37 мільйонами гривень, які раніше викрили правоохоронні органи.
Журналістські розслідування свідчать, що подібні практики оприбуткування грошей без належного обліку могли застосовуватися і в інших посольствах та консульствах України по всьому світу.
Окремий пласт питань стосується благодійних внесків у криптовалюті, які акумулювалися на спеціалізованих рахунках. Зокрема, йдеться про офіційний гаманець Резервного криптовалютного фонду України на вітчизняній криптобіржі KUNA (BTC: 357a3So9CbsNfBBgFYACGvxxS6tMaDoa1P).
Згідно з даними блокчейн-аналітики, на цьому гаманці тривалий час без руху перебуває щонайменше 10 BTC, попри гостру потребу держави у фінансуванні військових та гуманітарних потреб. Наразі залишається невідомим, хто саме володіє приватними ключами від цього та інших криптогаманців і за яким алгоритмом приймаються рішення про виведення чи використання цифрових активів.
Ситуація з міжнародною гуманітарною допомогою потребує негайного та прозорого розслідування із залученням НАБУ та ДБР, адже будь-які корупційні ризики в дипломатичному секторі безпосередньо підривають довіру міжнародних партнерів та надання подальшої підтримки Україні.