Генпрокуратура в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури чотири роки розслідувала одну з великих корупційних схем бізнесмена Віталія Кропачева, який «дивився» за державними вугільними підприємствами.
Це зрозуміло з кримінального провадження №42017000000000518, відкритого в лютому 2017 року, за яким НАБУ в середині березня 2020 року висунуло перші підозри співучасникам схеми Віталія Кропачева на ДП «Селидіввугілля».
Тодішні очільники Юрій Луценко, Назар Холодницький та Артем Ситник приховували від широкого загалу перебіг розслідування схем, затягуючи їх за можливості.
З вересня 2016 року менеджмент ДП «Селидіввугілля» у змові з «Тріалтрейд», «Доненергоекспорт» та іншими фірмами Віталія Кропачева привласнювали гроші на тендерних угодах.
На початок березня наступного року держпідприємство провело 43 закупівлі, де завжди перемагала фірма «Тріалтрейд» на суму 109,2 млн ₴! З компанією «Доненергоекспорт» уклали 86 угод на 282 000 000₴! При цьому і в першому, і в другому випадках товарів поставили на суму менше 30 000 000₴!
Фірми були конкурентами на тендерах, хоча були пов’язані між собою. Вони використовували навіть однакову IP-адресу для реєстрації податкових накладних. У штаті компаній були тільки директори та бухгалтери.
Корупціонери нікого не боялися і крали майже відкрито. Якщо на першому тендері світильники для шахт коштували по 1078₴ за штуку, то за місяць їхня ціна підскочила до 2000₴.
Гроші розкрадали не тільки на ДП «Селидіввугілля». У справі з’явилися ДП «Мирноградвугілля» і ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1». Схема розширювалася. З’являлися нові компанії, такі як «Універсал Інвест-Буд» і «Сіті Інтеграл Буд».
Після того, як фірми Кропачова отримували кошти, вони купували продукцію у реальних учасників ринку, у яких не було доступу до торгів.
Чому ми говоримо про причетність бізнесмена до цих схем? Як виявилося, діяльність корупціонерів відбувалася в офісному центрі в Києві по вул. Б. Хмельницького, 26. Саме тут знаходилася компанія Віталія Кропачева «СБ «Нерухомість».
У січні 2018 року детективи бюро провели у бізнесмена обшуки в рамках цієї справи. Також оглянули дві машини і будинок у Петропавлівській Борщагівці. Пізніше бізнесмен заперечував, що приходили саме в його фірму. Казав, що це помилка. Цікаво, що в LAND ROVER RANGE ROVER VOGUE знайшли понад 1 000 000₴ готівкою.
Маючи потужну доказову базу НАБУ і САП, проте не виносили підозри учасникам корупційної схеми. А ті й далі могли проводити фіктивні тендери. Ба більше, Віталій Кропачов провернув ще й аферу за участю китайців задля накопичення стартового капіталу з приватизації ПАТ «Центренерго».
Підозру бізнесменові та його оточенню тоді не вручили через те, що він перебував у тісному зв’язку із соратником екс-президента Петра Порошенка, який курує енергетику, — нардепом від «БПП» Ігорем Кононенком.
Після перемоги Володимира Зеленського бізнесмена відсунули від вугільної галузі, але справи не активізували, і тільки за пів року (2020-го) було вручено перші підозри менеджерам компаній Віталія Кропачева.
Як шахта «Краснолиманська» дісталася Віталію Кропачову
Історія шахти «Краснолиманська» дуже сумна. У державної вугільної компанії фактично немає придатних для видобутку запасів вугілля — вони перебувають у руках Віталія Кропачова, а над самим держпідприємством нависла загроза банкрутства через борги та судовий позов майже на три мільярди гривень. Хроніку знищення держпідприємства розкривають матеріали аудиту за період із січня 2016 по липень 2019. З березня 2018 року держпідприємство взагалі не працює за основним профілем — видобуток вугілля не ведеться через те, що вугільні пласти до 2032 року належать Віталію Кропачеву, а вугільні запаси, що дісталися підприємству, вже виснажені.
Уся діяльність шахти зводиться до безоплатної роздачі купленого у структури Кропачова ТОВ «Краснолиманське» вугілля працівникам і пенсіонерам підприємства відповідно до Гірничого закону та використання знову ж таки покупного вугілля для роботи котелень ДП «УК «Краснолиманська».
Промислові та балансові запаси вугілля на робочих пластах становлять 103 100 000 000 і 141 000 000 тонн відповідно, але користуватися ними держпідприємство не має права.
Аудит підтвердив, що перший крок на шляху до такого стану речей було зроблено ще 2003 року, коли на держшахту «Краснолиманська» зайшли перші приватні інвестори — люди близького тодішньому прем’єр-міністру Віктору Януковичу донецького бізнесмена Ігоря Гуменюка, Олександра Нелюба та Валерія Дудінова, які заснували ТОВ «Краснолиманське». За підтримки керівництва Мінпаливенерго на баланс ТОВ «Краснолиманське» передали 65,4 млн тонн запасів вугілля, а ДП «УК «Краснолиманське» оформило відповідні ліцензії та гірничі відводи.
Наприкінці 2003 року ТОВ «Краснолиманське» отримало від Мінекології спецдозвіл на користування надрами до грудня 2014 року. Усі витрати з видобутку вугілля несло держпідприємство, а ось розподілялося видобуте вугілля на користь структури Гуменюка. Наприкінці 2007 р. ТОВ «Краснолиманське» отримало ще 15 200 000 тонн запасів вугілля, що закріпило своїм дозволом на користування надрами Мінохорони навколишнього середовища.
З боку КК «Краснолиманська» передачі пластів сприяв тодішній очільник держпідприємства Зіновій Пастернак, який 2008 року разом із бізнес-партнерами Ігоря Гуменюка Сергієм Кузярою, Іриною Фрідман та Василем Мікуліним увійшов до складу засновників компанії. Утім, уже 2009 року Пастернаком раптово зайнялася СБУ, зацікавившись аферою з патентом на його нібито новий спосіб видобутку вугілля, за який навіть до офіційної реєстрації патенту держпідприємство виплачувало йому роялті, місце Пастернака на посаді директора посіла його фірма. Кисельова, своєю чергою, 2011 року на посаді директора держпідприємства змінив колишній голова ТОВ «Краснолиманське» Олексій Козлов.
Процес захоплення шахти та її вугільних пластів Ігорем Гуменюком продовжився у фіналі каденції Віктора Януковича на посаді президента — у розпал Євромайдану в січні 2013 р. Держслужба геології та надр видала ТОВ «Краснолиманське» спеціальний дозвіл на користування надрами до 2032 р.
У Ігоря Гуменюка шахту відібрали восени 2014 року, коли на підприємство з бійцями добробату «Дніпро-1» увірвався колишній директор ДП «УК «Краснолиманська» Костянтин Кисельов — у вересні 2014 року Жовтневий райсуд Дніпропетровська поновив його на посаді, але довго не зміг протриматися там. У жовтні 2015 року СБУ затримала його і членів адміністрації держпідприємства за обвинуваченням у незаконному використанні активів ТОВ «Краснолиманське».
Далі директором ДП «КК «Краснолиманська» з подачі тодішнього міністра енергетики Володимира Демчишина став Олександр Дубовик,
Співробітників розташованого на території держпідприємства ТОВ «Краснолиманське» вигнали, а весь виробничий персонал переоформили в ДП «КК «Краснолиманське». Тоді ж на підприємство зайшов близький до БПП бізнесмен Сергій Тригубенко, і вже в листопаді 2015 року держпідприємство уклало договір субпідряду з харківським ТОВ «Торговий дім-ресурс», що входить до сфери його впливу. Фірма за договором субпідряду брала в шахти вугілля на реалізацію за заниженою ціною на третину, але збувала його державному «Центренерго» за ринковими цінами. Різницю привласнювали. Протягом 2015 року так реалізували понад 65 000 тонн вугілля, завдавши державі збитків на 24 000 000₴
Аналогічно вугілля через субпідрядника «Дантрейд ЛТД» постачали вугілля на Вуглегірську ТЕЦ: у шахтного підприємства фірма закуповувала вугілля за 910₴ за тонну, а ось продавала Вуглегірській ТЕЦ уже за ціною 1 300₴ за тонну.
У 2016 році ці угоди стали предметом розслідувань НАБУ, а ДП «УК «Краснолиманська» уклало договори з державними операторами вугільного ринку, але, згідно з висновками аудиту, ситуація на підприємстві не покращилася: з 2016 до 2017 року воно працювало з ДП «Держвуглепостач» і ДП «Вугілля України», однак ті продавали вугілля за заниженою вартістю, через що шахта й далі зазнавала збитків.
Зокрема, за даними Оптового ринку вугільної продукції, з 1 січня 2016 року ціна вугілля, що видобувається на шахті, зросла з 1 180₴ за тонну до 1 930₴ за тонну до 1 квітня 2017 року і до 2 100₴ до 1 вересня 2017 року. ДП «Держвуглепостач» продавало видобуте на шахті вугілля в червні 2017-го за 2 130₴, але вже наступного місяця скинуло ціну до 1 970₴, а в серпні, коли на оптовому ринку ціна зросла до 2 100₴, ДП продавало його всього за 1 660₴.
2017 року до складу засновників ТОВ «Краснолиманське» увійшла структура ТОВ «Укрдонінвест» бізнесмена з Тореза Віталія Кропачова, який підминає під себе вугільну галузь під заступництвом найближчого соратника Петра Порошенка від БПП нардепа Ігоря Кононенка. У складі засновників ще залишався Сергій Кузяра, але до кінця 2018 року частка «Укрдонінвест» у статутному капіталі фірми становила вже 100%.
Скориставшись тим, що право власності ТОВ «Краснолиманське» на вугільні надра досі не скасовано в судовому порядку, у Кропачова подали позов до ДП «УК «Краснолиманська» на 2 800 000 000₴. У позові заявили, що з вересня 2014 р. всі активи, що перебувають в оренді у ТОВ «Краснолиманське», були захоплені, а держава вела несанкціонований видобуток вугілля на пластах фірми.
З приходом Віталія Кропачева власний видобуток вугілля на ДП «УК «Краснолиманський» повністю зупинився, а підприємство знову перейшло на обслуговування інтересів ТОВ «Краснолиманське», передавши за низкою договорів і все обладнання, і персонал.
За 2018 р. сторони уклали договір оренди виробничого обладнання на загальну суму майже 500 000 000₴. Держпідприємство зобов’язалося видобувати вугілля, розчищати нові пласти, ремонтувати старі виробки та обладнання. Загалом, виконувати всі роботи, пов’язані з видобутком, складуванням і навантаженням видобутого вугілля. При цьому ДП «УК «Краснолиманське» за договорами ще й купувало у ТОВ «Краснолиманське» видобуте таким чином вугілля.
ТОВ не платила за поставлені за договорами послуги, бо станом на кінець червня 2019 року дебіторська заборгованість становила понад 1 300 000 000₴, але станом на початок 2020 року податковий борг ДП «УК «Краснолиманське» становить уже понад 703 000.
Мета Віталія Кропачева — узаконити себе в правах головного кредитора держпідприємства, що може створити умови для його приватизації за символічну суму. Тому цілком логічно, що він подав позов до держшахти на 2 800 000 000 ₴. Позов не задовольнили.
Що відомо про Віталія Кропачова
Хоча після розгрому Партії регіонів Карпачов зробив публічну заяву проти «ДНР», певний час все ж таки підтримував політпереконання свого регіону. Під час чергових президентських виборів у 2014 році він увійшов до списку довірених осіб Михайла Добкіна, який раніше брав участь в організації з’їзду депутатів-сепаратистів південно-східних регіонів України і Криму в Харкові, і був єдиним кандидатом на пост глави держави від ПР.
Після того, як до влади прийшов Петро Порошенко, Кропачов поза будь-якою партією вирішив балотуватися в нардепи по округу №53. Однак пройти в Раду бізнесменові так і не вдалося: за нього проголосувало всього 27 осіб, а вибори виграла людина Іванющенка та Аврамова — Олег Недава.
Коли ж Кропачов повернувся на батьківщину, на нього чекали чергові неприємності: окупанти захопили його бізнес. «Усі мої об’єкти (а в мене був добре налагоджений бізнес) «націоналізували» за прямою вказівкою Захарченка і «міністра доходів і зборів ДНР» Тимофєєва на прізвисько Ташкент», — розповів він в інтерв’ю газеті «Факти» за 2015 рік.
Як передає видання «Хто є хто», члени підрозділу, основна частина яких були колишніми злочинцями-ув’язненими, звинувачувалися в примусовому утриманні та насильницьких тортурах людей, а також у відвертих розбоях і мародерстві. Командував батальйоном давній знайомий і діловий партнер Віталія Корпачова Руслан Онищенко.
Незабаром після того, як головний військовий прокурор України Анатолій Матіос у прямому ефірі «Шустер Live» оприлюднив злочини батальйону, глава МВС Арсен Аваков розформував «Торнадо».
Подейкують, під час цих подій Кропачов познайомився з радником Авакова Антоном Геращенком, який пізніше допоміг йому налагодити зв’язки з високопосадовцями київськими чиновниками. З чуток, Кропачова порекомендували Ігорю Кононенку, який контролював ПЕК від президентського табору. У той час Кононенко якраз шукав заміну нардепу від БПП Сергію Тригубенку, який негласно був «смотрящим» за вугільною галуззю держави. Вочевидь, Кропачов і Кононенко порозумілися, оскільки з середини 2016 року першого почали активно піарити як «експерта з питань енергетичного ринку».
Отримавши контроль над державною шахтою «Краснолиманська», яка була головним постачальником вугілля на «Центренерго», Кропачов взявся за створення вертикально-інтегрованого холдингу, на кшталт ДТЕК Ріната Ахметова.
Спочатку під керівництвом Кропачова опинилася вище згадана шахта «Краснолиманська», потім же він почав підминати під себе інші великі вугільні держпідприємства.
Звичайно ж, багатомільйонні тендери, які вони організовували, вигравали компанії, пов’язані з тим же Кропачовим: «Тріалтрейд», «Доненергоекспорт», «Універсал Інвест-Буд». Сам він на той час уже міцно влаштувався в Києві (знімав офіс по сусідству з Міністерством енергетики та вугільної промисловості).
Як розповіло «ОЛІГАРХУ» одне з його джерел у вугільній галузі, Кропачов став для Кононенка тим, ким свого часу став для Януковича-молодшого Сергій Курченко — а саме він розробляв злочинні схеми і спрямовував потоки у вигідні їм русла.
У рамках реалізації своєї стратегії Кропачов почав скуповувати вугільні активи Олександра Януковича, який втік до Росії. Ще 2016 року він отримав контроль над трьома вуглезбагачувальними фабриками Януковича-молодшого — «Комсомольська», «Україна» і «Росія». Тоді ж завів своїх людей на «Центренерго» і поступово почав збільшувати свою частку поставок вугілля цьому підприємству.
Потім привласнив собі приватну компанію «Краснолиманську», яка володіла ліцензією на видобуток вугілля в однойменній державній шахті. Офіційно вона належала колишньому нардепу-регіоналу Ігорю Гуменюку, але фактично нею володів все той же Олександр Янукович. Пізніше пішли шахти «Россия» і «Новогродівська 1-3», які Кропачов також не випустив з уваги.
Наприкінці 2017-го, як з’ясував «ОЛІГАРХ», під контроль Кропачова перейшли ще два потужні підприємства Януковича-молодшого, які мали 7 ліцензій на розробку родовищ у Харківській і Луганській областях. Це означало, що він фактично підім’яв під себе весь газовидобувний бізнес сина експрезидента.
Справи йшли добре, поки бізнесменом не зайнялося Національне антикорупційне бюро. У лютому 2017-го слідчі НАБУ відкрили кримінальну справу за фактом змови посадових осіб шахт і підприємств під час проведення держзакупівель. На підставі цього в офісі Кропачова на Богдана Хмельницького, 26, а також на його підприємствах «Укрдонінвест», «ВБ Нерухомість» і «Шахтарсктранс» було проведено обшуки з вилученням майна. Хоча Кропачов і не показував свого роздратування діями НАБУ, обшуки йому настільки не сподобалися, що він навіть подав на слідчих до суду, але, вочевидь охоловши, незабаром відкликав позов.
НАБУ поки що продовжує слідство, але Кропачов зайнятий іншими справами. У травні 2018-го він зареєстрував ДП «Національна вугільна компанія» (НУК), завдання якої — об’єднати вугільні підприємства держави в один холдинг. Виконувачем обов’язків керівника новоствореної компанії призначили колишнього главу шахти «Краснолиманська» Олексія Райчева, якого називають людиною Кропачова.