Міністерство юстиції України зволікало з подачею позову про конфіскацію майна російського бізнесмена Ігоря Наумця, що дозволило його партнерам переоформити заводи, кар’єри та спецдозволи на сторонні компанії.
Правоохоронні органи та Вищий антикорупційний суд (ВАКС) зіткнулися з масштабною проблемою повернення державі активів видобувного холдингу «Юнігран». Як стало відомо з матеріалів розслідування, поки держава зволікала з процедурою національної конфіскації, ключові активи підсанкційного російського бізнесмена Ігоря Наумця фактично перейшли під контроль бізнесмена Сергія Шапрана та його спільників.
Після введення санкцій РНБО навесні 2023 року проти Наумця та пов’язаних із ним структур Мін’юст протягом півтора року не подавав позов до ВАКС про стягнення майна в дохід держави. Скориставшись юридичною паузою, менеджер холдингу Володимир Соцков та бізнесмен Сергій Шапран створили мережу компаній-дублікатів.
Через фірми-посередники «Мартен Локс» та «Енкрос» вони переоформили на нові структури («Юні Сервіс», «Юні Люкс», «Юні Стоун Плент») основні виробничі потужності:
Заводи з виробництва тротуарної плитки та спецтехніку;
Кар’єри та спеціальні дозволи на користування надрами;
Сотні залізничних вагонів, придбаних за кошти європейських кредитів;
Земельні ділянки.
У результаті арешти, накладені слідством, формально залишилися лише на «порожніх» юридичних особах, тоді як сам бізнес продовжив функціонувати під новими вивісками.
Ключовий епізод: Судовий хаос із постійним накладенням і зніманням арештів дозволив фігурантам не лише зберегти контроль над надрами, а й вивести майно, завдавши збитків бюджету на десятки мільйонів гривень.
Улітку 2025 року правоохоронці оголосили підозру Сергію Шапрану та ще 18 фігурантам. Їм інкримінують легалізацію майна, здобутого злочинним шляхом, несанкціоновані дії з інформацією та службове підроблення.
Попри початковий запобіжний захід у вигляді застави понад 100 млн гривень, Шапран вийшов із СІЗО після того, як суму зменшили майже у 20 разів. Утім, уже в січні бізнесмен отримав другу підозру — цього разу у справі про незаконне відшкодування ПДВ з державного бюджету на суму понад 12 млн гривень.
Експерти та журналісти вказують, що в період, коли активи виводилися з-під контролю держави, напрям конфіскації підсанкційного майна в Міністерстві юстиції курирувала заступниця міністра Ірина Мудра. Відомство мало достатньо часу та повноважень для звернення до ВАКС, однак механізм національної конфіскації своєчасно запущений не був.
Наразі справа «Юніграну» залишається одним із найгучніших прикладів юридичних прогалин у процесі націоналізації майна країни-агресора.