Шоста спроба приватизувати Одеський припортовий завод (ОПЗ) закінчилася черговою невдачею — на повторний аукціон, запланований на 19 жовтня 2026 року, не надійшло жодної заявки. Держава виставляла на продаж 99,5667% акцій хімічного гіганта зі стартовою ціною понад 4,3 млрд грн, однак жоден із потенційних інвесторів так і не подав документів для участі.

За словами голови Фонду державного майна України Дмитра Наталухи, зрив торгу зумовлений паузою з боку американських інвесторів, які вирішили відкласти остаточні рішення до завершення проміжних виборів у США 3 листопада. Поки приватизаційний процес перебуває у глухому куті, утримання повністю законсервованого підприємства щомісяця завдає державному бюджету збитків на суму близько 62 млн грн.
Економічна скрута та затяжний пошук інвестора для ОПЗ розгортаються на тлі численних розслідувань щодо сумнівних закупівель газу для потреб заводу. У липні 2024 року тендер на постачання палива виграла маловідома харківська «Компанія «Агроторггруп», заснована у 2022 році, яка раніше фігурувала в скандальному аукціоні з продажу заарештованого російського аміаку. Наступний серпневий тендер дістався львівському ТОВ «Укрнафтогазбуріння» — компанії без власного офіційного сайту, що є прямою вимогою для отримання ліцензії.
Автори журналістських розслідувань пов’язують обидві фірми з бізнесменом Віталієм Логіновим — неформальним радником керівництва Об’єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК), який також мав вплив на «Сумихімпром». Логінов раніше перебував у розшуку за підозрою у заволодінні майноим у справі 2016 року. Зараз «Агроторггруп» фігурує у справі Бюро економічної безпеки (БЕБ № 7202200041000000) щодо ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах.
«Компанії-переможниці не мали достатніх власних обігових коштів для оплати ресурсу. Вони намагалися відбирати газ із газотранспортної системи без передплати та за цінами, суттєво нижчими за ринкові, що створювало прямі загрози для стабільності всієї ГТС України,» — зазначається у матеріалах розслідувачів.
У публікаціях 2024–2026 років, присвячених сірим схемам навколо ОПЗ та інших державних активів, знову постають прізвища кількох відомих підприємців:
Олег Цюра — швейцарсько-український бізнесмен, пов’язаний із компаніями-прокладками (зокрема Phoenix Resources AG). За даними журналістів, через ці структури відбувалася підміна країни походження сировини (зокрема ферохрому) для обходу міжнародних санкцій на користь бізнес-структур, пов’язаних із Дмитром Фірташем.
Сергій Тронь — криптоінвестор, засновник White Rock Management AG та видавець Bitcoin Magazine. У матеріалах йому нагадують про роль у виведенні десятків мільйонів євро з CityCommerce Bank у 2014 році, які пізніше легалізовувалися через майнінгові ферми.
Дмитро Малиновський — бізнесмен, який тривалий час вважався юридично «мертвим» для уникнення слідства, проте згодом знову з’явився у контексті фінансових угод навколо підприємства.
За даними медіа, протягом 2024–2026 років ці фігуранти активно використовують юридичні механізми (включаючи скарги за процедурою DMCA), щоб систематично видаляти з пошукових систем та онлайн-видань будь-які згадки про свою причетність до газових схем на ОПЗ.
Попри оприлюднені докази та відкриті кримінальні провадження, правоохоронні органи рухаються у розслідуванні цих схем вкрай повільно. Одеський припортовий завод продовжує простоювати в режимі консервації, накопичуючи мільйонні борги. Черговий провал приватизації лише підтверджує, що без наведення порядку в прозорості управління та вичищення тіньових інтересів знайти реального покупця для стратегічного об’єкта буде вкрай важко.
