Печерський районний суд міста Києва закрив провадження про адміністративне правопорушення щодо посадовця Міністерства внутрішніх справ України Андрія Строкача. Слідчі органи та антикорупційні відомства встановили факт подання завідомо недостовірних відомостей у декларації за 2024 рік на загальну суму понад 1,06 млн гривень. Втім, чиновник уникнув адміністративного стягнення через закінчення процесуальних строків притягнення до відповідальності.

Про це свідчить офіційна постанова Печерського районного суду Києва, опублікована за результатами розгляду матеріалів справи.
Андрій Строкач обіймає посаду заступника начальника відділу реєстрації вхідної кореспонденції управління документування службової діяльності департаменту документообігу та контролю апарату МВС. За результатами повної перевірки Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), у його щорічному звіті за 2024 рік було виявлено численні суттєві розбіжності, що кваліфікуються за ч. 4 ст. 172-6 КУпАП.
Зокрема, посадовець МВС «забув» приховати від антикорупційних органів такі майнові активи:
Земельну ділянку площею 1200 кв. м у Зазимській сільській раді Броварського району Київської області вартістю 150 тис. грн на момент набуття права. Власницею ділянки з квітня 2018 року є дружина Строкача. Як з’ясувалося під час перевірки, посадовець особисто надавав нотаріальну згоду на укладення цього договору купівлі-продажу. Супутникові знімки та факти користування ділянкою родиною підтвердили його повну обізнаність. До того ж суміжна ділянка належала батькові посадовця і згодом була подарована йому разом із садовим будинком.
Автомобіль Tesla Model Y 2022 року випуску вартістю 662 тис. грн, придбаний і ввезений з-за кордону дружиною у вересні 2024 року.
Залишки на банківських рахунках станом на 31 грудня 2024 року на загальну суму 248 тисяч гривень.
У ході судового засідання посадовець своєї провини не визнав. Він стверджував, що не мав умислу на приховування статків, а дружина нібито не надавала йому повної інформації про свої фінансові операції та майно.
Втім, суддя критично оцінив такі аргументи. Суд звернув увагу на те, що після пропозиції НАЗК Строкач 4 лютого 2026 року подав уточнену декларацію, де вказав згадане авто. Це беззаперечно підтвердило його обізнаність щодо активів власної родини.
Головуючий суддя Олег Соловйов у мотивувальній частині рішення чітко підтвердив наявність у діях службовця МВС складу адміністративного корупційного правопорушення. Однак провадження довелося закрити на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП — у зв’язку із закінченням строків накладення стягнення.
«За нормами ст. 38 КУпАП стягнення за корупційне правопорушення може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення, але не пізніше двох років з дня вчинення. Ці строки є остаточними і продовженню не підлягають. Датою виявлення проступку є 23 січня 2026 року — день складання довідки НАЗК, тоді як матеріали до суду надійшли лише 4 червня 2026 року», — йдеться в судовому документі.
Ключовим фактором закриття справи стали тривалі процедурні затримки на етапі оформлення протоколу. Перше запрошення Строкачу для складання протоколу НАЗК надіслало лише через два місяці після перевірки — 23 березня 2026 року. Сам протокол оформили наприкінці травня, а до суду матеріали потрапили майже через пів року після виявлення порушень.
При цьому Строкач відверто ігнорував виклики: його п’ять разів викликали до НАЗК, а в суді через регулярну неявку раніше навіть ухвалювали рішення про його примусовий достав. Втім, суд підкреслив, що зволікання самого правопорушника за законом не є підставою для продовження строків.
Суд також відхилив клопотання прокурора, який наполягав на накладенні штрафу і пропонував відраховувати строк від моменту складання протоколу (що дозволило б розглядати справу до листопада 2026 року). Постанова може бути оскаржена в Київському апеляційному суді протягом десяти днів з дня її винесення.
