Суддя Господарського суду Харківської області Тетяна Денисюк повідомила про суттєві зміни у майновому стані, задекларувавши грошовий подарунок у розмірі майже 4,5 мільйона гривень та право користування люксовим позашляховиком Mercedes-Benz вартістю понад 5,5 мільйона гривень. Відповідні дані оприлюднені в Єдиному державному реєстрі декларацій Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).
Згідно з офіційним повідомленням про зміни у майновому стані від 21 серпня, служителька Феміди отримала грошовий подарунок у розмірі 4 467 000 гривень. Джерелом походження коштів у документі вказано громадянина Станіслава Денисюка.
Окрім фінансового подарунка, у щорічній декларації посадовиці зафіксовано право користування новим автомобілем преміумкласу — Mercedes-Benz GLS 450 D 2024 року випуску. Задекларована вартість позашляховика на дату набуття права становить 5 541 606 гривень. Офіційною власницею транспортного засобу зазначена Ірина Денисюк, тоді як суддя користується авто на підставі генеральної довіреності.
За аналогічною юридичною схемою оформлено й об’єкти нерухомості, які перебувають у розпорядженні судді. У майновій декларації вказано дві столично-харківські квартири:
Квартира площею 72,4 кв. м у Харкові — належить Ірині Денисюк, проте Тетяна Денисюк володіє правом повноцінного користування та розпорядження за довіреністю.
Квартира площею 114,7 кв. м у Києві — набута у власність у червні 2025 року Станіславом Денисюком. Суддя також задекларувала право користування цим майном за довіреністю.
Загальний офіційний дохід Тетяни Денисюк за рік за основним місцем роботи в Господарському суді Харківської області склав 1 326 000 гривень заробітної плати (в середньому близько 110 тисяч гривень на місяць). Серед грошових активів у декларації вказано 100 тисяч гривень та 8 тисяч доларів США готівковими коштами.
Практика реєстрації коштовного майна, елітної нерухомості та транспортних засобів на близьких родичів із подальшим наданням права користування посадовцям за довіреністю є поширеним об’єктом аналізу з боку громадських організацій та контролюючих органів.
Відповідно до антикорупційного законодавства України, НАЗК здійснює систематичний моніторинг способу життя суб’єктів декларування. Метою таких перевірок є встановлення відповідності рівня життя посадовців та членів їхніх родин задекларованим офіційним доходам. У разі виявлення ознак необґрунтованості набутих активів матеріали аналізу направляються до спеціалізованих антикорупційних органів для надання правової оцінки.