У медіапросторі розгортається резонанс навколо АТ «Кристалбанк» та швейцарської компанії Done Switzerland AG: журналістські розслідування приписують банку участь у схемах виведення валюти за кордон та маніпуляціях з ПДВ. Водночас ключові звинувачення наразі спираються лише на публікації у ЗМІ, тоді як офіційні реєстри підтверджують тільки структуру власності учасників та факт проведення інвестиційних операцій.

АТ «Кристалбанк» — невеликий український банк із чистими активами близько 2,9 млрд грн, створений у 2014 році як перший «перехідний банк» на базі активів збанкрутілого «Терра Банку». За офіційними даними НБУ та реєстру Clarity Project, структура власності установи є повністю прозорою: 50% акцій належат Марині Ленінг, а інші 50% розділені між Оксаною та Леонідом Гребінськими (останній обіймає посаду голови правління).
Наглядову раду Кристалбанку очолює чоловік Марини Ленінг — Вадим Копилов, колишній заступник міністра фінансів України. Попри версії щодо наявності неофіційних співвласників, які з’являлися у ЗМІ в 2023 році, документальних підтверджень цьому у відкритих джерелах немає.
За інформацією низки інтернет-видань (зокрема Медіа•Хаб та Антикор), Кристалбанк виступав фінансовим мостом для групи бізнесменів Дмитра Ривкіна та Антона Скоробогатова. Стверджується, що через фінансову компанію Supply Chain Finance (SCF) та венчурний фонд «КАСЛ» залучалася гривня (зокрема через випуск облігацій на 180 млн грн), яка потім видавалася українським імпортерам.
Згідно з публікаціями, ланцюжок мав такий вигляд:
Купівля валюти: Імпортери закуповували валюту через Кристалбанк.
Переказ за кордон: Кошти перераховувалися швейцарській Done Switzerland AG під виглядом оплати за товари та обладнання.
Сірий ПДВ: Паралельно імпортні операції нібито генерували вхідний ПДВ-кредит, який монетизувався на сірому ринку.
Окремим предметом уваги розслідувачів стала сама Done Switzerland AG (зареєстрована в кантоні Цуг). До її статутного капіталу було внесено 1,52 млн USDT (криптоактиви), під які випустили нові акції. Походження цих цифрових коштів та кінцеві бенефіціари досі публічно не розкриті.
Важливо: Зв’язка «імпортери — Кристалбанк — Done Switzerland», а також схеми з монетизацією ПДВ наразі присутні виключно в журналістських матеріалах. Первинні платіжні документи чи податкові накладні у відкритому доступі не оприлюднювалися.
Представники Done позиціонують свій проєкт як легальний сервіс фінансування імпорту для малого та середнього бізнесу. У інтерв’ю діловим виданням Дмитро Ривкін наголошував, що компанія не видає готівкові кошти, а напряму фінансує конкретні поставки товарів (від $87 тис. до $500 тис.), беручи на себе ризики, які не готові нести класичні банки.
Наразі щодо учасників публікацій склалася така ситуація:
Рішення судів та НБУ: У публічних реєстрах відсутні рішення Національного банку України чи судові вердикти, які визнавали б діяльність Done або валютні операції Кристалбанку незаконними.
Кримінальні провадження: ТОВ «Данн.» дійсно згадується в одному з кримінальних проваджень, однак його точний процесуальний статус невідомий. Кримінальні епізоди щодо колишніх співробітників Кристалбанку (застава неіснуючої нерухомості у 2017 році) стосуються банку як потерпілої сторони і не мають відношення до Done.
Майже всі критичні публікації з’явилися протягом 5 тижнів — з кінця вересня по кінець жовтня 2026 року. Вони дослівно або змістовно повторюють тези одна одної, що вказує на хвилеподібний характер поширення з єдиного першоджерела:
28 вересня: З’явилися перші статті на Резонанс (матеріали російською та англійською мовами) та на Антикор (згадка про зв’язок з Done Switzerland AG).
30 вересня: Опубліковано вихідну статтю на Медіа•Хаб (автор Олекса Гринишин), а також передруки на Антикор та World News.
Жовтень: З’явилися матеріали на IDLEAKS (два матеріали про Кристалбанк) та Trinity Bugle (дві англомовні статті).
Друга половина жовтня: Антикор випустив матеріал з акцентом на криптовалюту USDT та претензії до НБУ.
22–24 жовтня: Опубліковано англомовні версії та аналогічні статті на ресурсах Statutary та Вголос.
Кінець жовтня: Вийшли перекази версій про «валютний коридор» на Рівненська правда, а також найбільш розгорнутий текст на Comments.ua (зокрема українськомовна версія).
Першоджерелами, за даними медіа, називаються Absolution Lab та Telegram-канал «Дон Кіхот». Також у публікаціях згадується, що після виходу матеріалів окремі джерела замовляли видалення статей про Done.
Документально підтвердженими залишаються тільки юридичні зв’язки учасників групи Done в українських реєстрах та офіційна структура власників банку, тоді як звинувачення у виведенні капіталу залишаються на рівні медійних версій.
