Восени 2014 року Національний банк України офіційно визнав «Грін Банк» неплатоспроможним, а масштаб таких фінансових операцій сягнув мільярдів гривень. Серед акціонерів цієї фінансової установи фігурував Микола Кисельов — батько Андрія Кисельова, чия діяльність охоплювала період від донецького бізнесу до роботи у Верховній Раді. За інформацією регулятора, лише за 2013–2014 роки через банк пройшло близько 20 млрд грн операцій із переказу коштів у готівкову форму, супроводжуваних систематичними порушеннями законодавства.

Після виведення «Грін Банку» з ринку фінансова історія не завершилася: у 2016 році розслідувальники фіксували повернення мільйонних сум у межах кримінальних проваджень, а судові оскарження ліквідації тривали певний час. Згодом діяльність структури перейшла в інший сегмент.
У 2018 році журналісти виявили факти постачання українського металобрухту на Молдавський металургійний завод у Рибниці (Придністров’я). Попри чинні українські санкції проти заводу, сировина надходила через посередницькі структури та маршрути через Молдову, зокрема за участю компаній, пов’язаних з «УкрМетом». Сам Андрій Кисельов тоді заявляв, що лише надає консультаційні послуги та не керує бізнесом напряму.
На тлі бізнес-процесів Андрій Кисельов змінив статус, перейшовши після Майдану з Донецької міськради до Верховної Ради за списком «Опозиційного блоку». У 2018 році партія зазнала розколу через конфлікт довкола президентських виборів 2019 року: крило Юрія Бойка та Сергія Льовочкіна орієнтувалося на проєкт Віктора Медведчука, тоді як група Ріната Ахметова та Вадима Новінського підтримувала Олександра Вілкула.
Ця політична конфігурація супроводжувалася резонансними міжнародними рішеннями. Наприкінці грудня 2018 року російський уряд запровадив санкції проти низки українських діячів, включно з Новінським і Кисельовим, проте вже 20 квітня 2020 року обох офіційно виключили з цього санкційного списку.
