Суддя Київського окружного адміністративного суду Руслан Жук вказав у своїй фінансовій звітності нову столичну квартиру вартістю понад 8 мільйонів гривень, яку його дружина придбала на початку 2025 року. Згідно з офіційною декларацією, Леся Жук офіційно не має постійного місця роботи, а її основними фінансовими надходженнями стали грошовий подарунок та велика позика.

У лютому 2025 року дружина судді Леся Жук стала власницею квартири у Києві площею 143,4 кв. м. Зазначена у документі вартість майна на момент купівлі становила 8,09 млн гривень.
Окрім цього, родина володіє й іншою дорогою нерухомістю:
Спільна часткова власність на житловий будинок (163 кв. м) та земельну ділянку (1550 кв. м) в елітному селищі Козин Київської області.
Нова земельна ділянка у Києві площею 1000 кв. м, набута у спільну власність у 2024 році.
Особиста квартира Руслана Жука в столиці площею 80,92 кв. м, придбана ще у 2005 році.
Заробітна плата Руслана Жука в суді за звітний період склала 1,48 млн гривень. Натомість його дружина не задекларувала жодних доходів від підприємницької чи трудової діяльності. Джерелами її коштів вказані продаж майна на суму 873,5 тис. гривень та грошовий подарунок у розмірі 1,74 млн гривень. Спонсором виступив Петро Пастерук — колишній головний інженер одного з депо КП «Київпастранс» та засновник ТОВ «БІК «Столиця»».
Також Леся Жук задекларувала суттєве фінансове зобов’язання — позику в розмірі 130 тисяч доларів від громадянки Валентини Дрозд, яку ЗМІ пов’язують із колишнім харківським податківцем Олександром Лінчевським.
Попри значні витрати на придбання майна, подружжя зберігає чималі суми в готівці. Суддя задекларував 20 тисяч доларів та 200 тисяч гривень. У його дружини на руках зберігається 13 тисяч доларів та аналогічні 200 тисяч гривень.
Прикметно, що власного транспорту подружжя не має, проте користується преміальними автівками інших громадян. Руслан Жук має право безоплатного користування автомобілем BMW 535 (2012 року випуску), який належить Ігорю Брижаку. Родина також використовує Hyundai Santa Fe (2011 року випуску), записаний на В’ячеслава Жука.
