Дружина керівника Чернівецької обласної прокуратури Артема Яся, Анна Ясь, стала власницею нової нерухомості в житловому комплексі «Sense City», що будується в селі Софіївська Борщагівка на Київщині. Ця інвестиція привернула увагу через те, що вона збіглася в часі з активною фазою судового процесу: прокуратура тривалий час вимагала повернути державі земельну ділянку, на якій зводиться цей житловий комплекс.



Згідно з офіційною декларацією Анни Ясь, серед її активів з’явилися дві квартири (площею 47,1 та 38,9 кв. м) і паркомісце в об’єкті незавершеного будівництва. Як власник цих об’єктів у документах вказане ТОВ «Концепт Тайм».
Крім того, на початку березня 2025 року Анна Ясь оформила офіційні зобов’язання щодо фінансування будівництва перед ТОВ «Веймут Таун Білдінг». Ця компанія разом із «Концепт Тайм» виступає замовником зведення ЖК Sense City. Згідно з декларацією, загальна сума фінансування цих трьох об’єктів склала щонайменше 2,729 млн грн. Водночас на той момент ринкові пропозиції подібних квартир у цьому комплексі оцінювалися вище, а згодом ринкова вартість аналогічного пакета нерухомості зросла приблизно до 5,1 млн грн.
Ключовим елементом ситуації є статус земельної ділянки. Участок площею 9,5838 га, на якому розгорнулося будівництво, належав ТОВ «Концепт Тайм». Ще з 2022 року Київська обласна прокуратура через судові інстанции домагалася витребування цієї землі на користь держави.
Судовий розгляд у Верховному Суді тривав і в період, коли родина прокурора здійснювала інвестиції. Остаточну постанову касаційної інстанції у цій справі було ухвалено лише 1 квітня 2025 року. Структура власності забудовників також є розгалуженою: «Концепт Тайм» належить через компанію з управління активами (КУА) «Альпарі» (бенефіціар — Євген Любченко, директор — Ігор Степаненко), тоді як у «Веймут Таун Білдінг» частки розділені між Світланою Бобровою та ТОВ «Інтеграл Спейс».

Сам по собі факт інвестування коштів родичами посадовців у нерухомість не є кримінальним чи адміністративним правопорушенням. Проте експерти з антикорупційної діяльності зазначають, що подібні кейси потребують ретельної перевірки на предмет дотримання стандартів антикорупційної стійкості та прозорості у рішеннях держслужбовців.
«Головне запитання, яке виникає у суспільстві та медіа: чи міг Артем Ясь мати доступ до непублічної інформації щодо цього судового спору чи планів забудовника, і чи могла така інформація бути використана в інтересах родини?» — наголошують оглядачі.
Додатковий контекст ситуації полягає в кар’єрному шляху самого посадовця. До переходу на керівну посаду в Чернівецьку область Артем Ясь працював у прокуратурі Київської області, де обіймав посаду начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях. Хоча на момент інвестування він уже не мав прямого адміністративного впливу на процеси в Київській облпрокуратурі, подібні збіги викликають широкий резонанс та стають предметом пильної уваги громадськості до репутації прокуратури та дотримання норм етики.
