СВОБОДА — історія, гроші та склад партії

Політична партія «СВОБОДА»

Головна інформація

«СВОБОДА» — політична партія, налічує 25 місцевих осередків (в усіх областях і в Києві), переважну більшість яких політсила успадкувала від “України майбутнього”. Саме так партія називалась до перейменування у жовтні 2019 року.

Реєстрація: 13 жовтня 1991

Сайт: www.svoboda.org.ua

Політична ідеологія: націоналізм

Засновник партії: Тягнибок Олег Ярославович

Історія партії

• 29 вересня 1991: У Львові відбуваються збори ініціативної групи нового націоналістичного руху
• 13 жовтня 1991: Проводиться установчий з’їзд Соціал-національної партії України (СНПУ). Ярослав Андрушків обирається лідером партії, а керівним органом стає Комітет Уповноважених.
• 9 вересня 1995: Проходить другий з’їзд СНПУ з метою офіційної реєстрації партії в Міністерстві юстиції. Цього дня ухвалюються Статут і Програма партії. Ярослав Андрушків переобирається головою партії.
• 16 жовтня 1995: Міністерство юстиції реєструє Соціал-національну партію України
• 2 листопада 1996: Минає третій з’їзд партії, доопрацьовано Статут, Я.Андрушківа вкотре переобрано головою.
• 18 грудня 1997: Для участі в парламентських виборах 1998 року формується виборчий блок «Менше слів», до якого входять Соціал-Національна партія України (СНПУ) і партія «Державна самостійність України».
• 29 березня 1998: Відбулися вибори до Верховної Ради. Блок «Менше слів» у багатомандатному окрузі посідає 29-те місце серед 30-ти учасників. Блок підтримали 45 155 голосів, це 0.16%. В одномандатних округах серед 6-ти кандидатів блоку обраний тільки Олег Тягнибок
• 20 березня 1999: Проходить п’ятий з’їзд партії, ухвалюють резолюцію про протистояння лівим силам
• 31 березня 2002: Проходять вибори до Верховної Ради. Партія СНПУ в них участі не бере, проте Олег Тягнибок, висунутий блоком «Наша Україна», обирається до парламенту за результатами голосування в Бузькому одномандатному окрузі.
• 14 лютого 2004: Проводиться дев’ятий з’їзд партії СНПУ. Ухвалюється рішення змінити назву партії на «Всеукраїнське об’єднання «Свобода»». Новим лідером замість Я. Андрушківа стає Олег Тягнибок
• 4 червня 2004: Проходить десятий з’їзд. Узгоджується намір створити єдину праву силу у складі партій: ВО Свобода, Конгрес українських націоналістів (КУН), Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Організація українських націоналістів (бандерівський рух, ОУН (б)). Ухвалюється рішення підтримати Віктора Ющенка на майбутніх президентських виборах.
• 20 липня 2004: Олега Тягнибока виключають із парламентської фракції «Наша Україна», після того, як він висловив ксенофобську позицію про боротьбу з «жидами і москалями».
• 10 грудня 2005: Відбувся одинадцятий з’їзд партії ВО Свобода. Ухвалюється рішення про самостійну участь партії в чергових парламентських і місцевих виборах, затверджується список кандидатів.
• 17 березня 2006: Проходять парламентські вибори. За їхніми результатами Всеукраїнське об’єднання Свобода посідає 18 місце з 45 учасників і набирає 0.36% (91 321 голос).
• 5 серпня 2007: На вісімнадцятому з’їзді партії ухвалюється рішення про самостійну участь у дострокових парламентських виборах, формується виборчий список. Ухвалюється програма, в якій декларується створення президентської республіки, захист прав українців як титульної нації, відновлення ядерного статусу України.
• 30 вересня 2007: На позачергових виборах до парламенту 2007 партія посідає 8 місце з 20 учасників, набравши при цьому 0.76% (178 660 голосів).
  25 травня 2008: Олег Тягнибок бере участь у виборах мера Києва, посідає 8-е місце і набирає 1,37%. На позачергових виборах до Київради Свобода набирає 1,37% голосів
• 15 березня 2009: За результатами дострокових виборів до Тернопільської обласної ради партія ВО Свобода посіла перше місце отримавши 34,69%.
• 17 січня 2010: Відбувається перший тур виборів президента України, кандидат від партії ВО Свобода О.Тягнибок посідає 8-ме місце з 18-ти учасників, набирає 1.43% (352 282 голоси).

Станом на січень 2020 року політсила представлена в 15 облрадах, а її члени є міськими головами в таких обласних центрах, як Тернопіль (Сергій Надал), Івано-Франківськ (Руслан Марцінків), Хмельницький (Олександр Симчишин). Регіональний розріз електоральних уподобань (станом на жовтень 2019 року) показує, що найвищий рівень підтримки наявний цих же містах.

Про наміри “Свободи” поборотися за представництво в місцевих та обласних радах у 2020 році свідчать факти гречкосійства, зафіксовані на Волині та в Івано-Франківську.

З партії неодноразово виходили її члени. Так 5 листопада 2019 року з неї вийшов екс нардеп Юрій Левченко та депутати Київради Прохор Антоненко й Святослав Кутняк. Згодом «свободівці» разом із представниками «Нацкорпусу» та ГО «Сокіл» вимагали від екс-«свободівців» Київради Антоненка та Кутняка скласти мандати. Свої дії вони мотивували партійною дисципліною й обранням депутатів до Київради як представників партії. Раніше, у 2018 році в Тернополі з міської ради відкликали трьох екс-“свободівців” – Ігоря Турського, Івана Сороколіта, Романа Навроцького. Попередньо їх виключили з партії та фракції.

На позачергові вибори до парламенту в 2019 році партія балотувалась склавши спільний список з низкою націоналістичних організацій. До нього увійшли ВО “Свобода”, “Національний корпус”, “Правий сектор”, “Державницька ініціатива Яроша”, “Організація українських націоналістів”, “Конгрес українських націоналістів”. До партійного списку потрапили 224 кандидати. Зазначимо, що в першій десятці не було жодної кандидатки, а партія стала однією з небагатьох, котрі проігнорували дотримання гендерного балансу. Разом з тим, єдиною представницею націоналістів у парламенті ІХ скликання стала фігурантка антикорупційних розслідувань Оксана Савчук, котра перемогла у 83-му виборчому окрузі (м. Івано-Франківськ).

Представництво в областях:

Рейтинг: