Береза Ігор Володимирович
Офіційна біографія
Народився 22 вересня 1973 року
1995 рік — закінчив Національний аграрний університет (спеціальність Аграрний менеджмент) та здобув кваліфікацію менеджера зовнішньоекономічної діяльності
З 1996 року — робота в різних банківських установах, на посадах від економіста 1 категорії до начальника департаменту
1999 рік — отримав наукове звання кандидата економічних наук
З 2001 року — робота в Сітібанку, на посаді глави підрозділу валютного контролю та валютних операцій, а також департаментів корпоративних і правових стандартів, пізніше — внутрішнього аудиту, комплексу
З 2013 року — членом правління «Сітібанку»
Червень 2015 року — директором департаменту фінансового моніторингу НБУ
Вересень 2020 року — звільнився з департаменту фінмоніторингу НБУ
Одружений, має двох синів.
Дохід Берези 2014 року становив 852 тис. грн — весь дохід отримано як зарплату. Йому належить земельна ділянка в 1213 кв. м., житловий будинок, площею 312,5 кв. м., квартира в 36,8 кв. м. і автомобіль Mitsubishi «Pajero Sport», 2008 року випуску.
Члени його сім’ї — дружина і двоє синів, заробили за рік 150 тис. грн. У них у власності перебуває земельна ділянка площею 400 кв.м., автомобіль Hyundai «Accent», 2008 року випуску, внески в капітали компаній, у розмірі 1 тис. грн.
Його витрати на добровільне страхування становлять 3 тис. грн, членів сім’ї — 2 тис. грн.
Надалі, за час роботи на держслужбі, Береза подав 37 декларацій (включно зі змінами) за 7 років: 4 у 2016 році — 09 грудня, 07 листопада, 06 жовтня і 29 березня; 1 у 2015 році — 28 жовтня; 7 у 2019 році — 25 травня, 29 травня, 27 січня, 25 лютого, 03 червня, 20 жовтня, 12 липня; 9 у 2017 році — 06 липня, 06 червня, 12 грудня, 06 жовтня, 10 січня, 30 березня, 01 серпня, 04 травня, 26 березня; 8 у 2019 році — 25 травня, 29 травня, 27 грудня, 25 лютого, 03 червня, 20 листопада, 25 лютого, 12 липня; 3 у 2018 році — 19 березня, 10 грудня, 03 січня; 5 у 2020 році — 03 лютого, 26 лютого, 21 вересня, 05 квітня, 09 вересня.
При цьому декларацію «перед звільненням» Береза не подавав.
Останньою поданою декларацією є документ, датований 21 вересня 2020 року. Згідно з цією декларацією, зарплата 2,2 млн грн. У документі від 09 вересня 2020 року вказана зарплата в розмірі 116 тис. грн., 03 лютого в декларації 109 тис. грн. зарплати. У декларації від 26 лютого 2020 року — 511 тис. грн. зарплати, а 05 квітня — 110 тис. грн. У всіх деклараціях, крім 03 лютого, джерелом доходу вказано НБУ. Розуміння в принципі подачі документів і логіку в зазначених у них цифрах, знайти дуже складно… Плюс до цього, окрім зарплати, у деклараціях за 2020 рік нічого не вказано.
Водночас у 2019 році Березі належить приватний будинок у с. Гатне, площею 312 кв. м., розташований на земельній ділянці 1213 кв. м., і квартира в м. Київ, площею 36 кв. м. Березі належить автомобіль Mitsubishi «Pajero Sport», 2008 року випуску, а його дружині — Андрейко Ганні, належить Toyota «Corolla», 2017 року випуску.
Анна має зобов’язання за договором страхування в розмірі 4,5 тис. грн., а сам Береза — 9 тис. грн. У звітному періоді Береза отримав 2 млн. 637 грн. зарплати в НБУ, 2 тис. за медстраховкою, 70 тис. грн. пенсійних внесків від НБУ, інвестиційний прибуток 35 тис. грн., відсотки 130 тис. грн., близько 2,5 тис. грн. страхових виплат, 60 тис. грн. відсотків, . Андрейко Ганна отримала 50 тис. грн. зарплати в ТОВ «Тисагаз», 647 тис. грн. у ТОВ «3ПІ ЕНЕРДЖІ КОНСАЛТИНГ», 3 тис. грн. відсотків, 241 тис. грн. від відчуження майна. Грошові активи сім’ї склали у Берези — 22 тис. доларів, 267 тис. грн., 284 тис. грн., 1 млн. 450 тис. грн. , 4 тис. євро У Андрейка Анни — 23 тис. доларів, 340 тис. грн. У сина Святослава на банківських рахунках сумарно близько 10 тис. євро. Готівкою Береза зберігає 5 тис. грн., 6 тис. доларів і 1,7 тис. євро.
Зазначені суми, що обчислюються навіть не кількома мільйонами гривень, явно свідчать про сірі доходи сім’ї Берези і його самого.
Тепер докладніше… Береза очолив цей Департамент фінансового моніторингу Національного банку в червні 2015 року. У його віданні перебував напрям, пов’язаний із забезпеченням належного рівня фінансового моніторингу учасниками фінансового сектору.
Катерина Рожкова — перша заступниця глави НБУ, подякувала Березі за «за високі планки взяті в побудові системи фінмоніторингу майже з нуля та за впровадження нових міжнародних підходів», а також зазначила, що з повагою поставилася до його рішення Берези рухатися далі.
Також Рожкова додала: «Ми прийшли в Національний банк майже одночасно, влітку 2015 року. І я точно можу оцінити виконану за цей час роботу у сфері фінмоніторингу. Ми починали працювати в момент, коли через банківську систему країни мільйонами-мільярдами виводилися кошти. У той час, коли деякі банки існували виключно як «пральні» для відмивання грошей. Нам вдалося закрити цю «прорвану трубу», вивівши 10 банків з ринку через фінмоніторинг. Тому його критика була для нас очікуваною».
Варто зазначити, що після призначення Кирила Шевченка головою центробанку, нібито з причин порушення етичного Кодексу співробітників і низки інших, у липні 2020 року змінилося кілька топменеджерів НБ, зокрема три члени правління.
Почнемо з приналежності та зв’язків Берези з бізнес-структурами. У пресі досить тривалий час перебуває інформація про те, що Береза протягом тривалого періоду перебуває під певним впливом олігарха Кауфмана. Так, директор департаменту фінансового моніторингу Нацбанку України Береза може бути причетний до розголошення конфіденційної інформації про конкурентів для одеського тютюнового монополіста, олігарха Бориса Кауфмана.
Згідно з відомостями журналістів, із загальної кількості, передачі підлягали дані винятково тих клієнтів, які перебували в конфронтації або мали конфлікти з Кауфманом, але здебільшого тих, хто займається тим самим бізнесом, що й олігарх, тобто його прямих конкурентів. Для розуміння масштабів інтересів Кауфмана, зазначимо, що йому належать частки в тютюновому, алкогольному, готельному, будівельному, банківському, судноплавному, авіаційному та медійному бізнесах, частиною з яких він володіє з Олександром Грановським. У 2018 році Береза був також викритий у великій схемі з легалізації незаконних фінансових схем — відмивання грошей.
Але, як і буває в нашій країні, справі не дали хід і благополучно закрили. Посприяти в закритті справи і відходу Берези від відповідальності, згідно з деякими відомостями, змогли представники російського олігархату — Михайло Фрідман, якому Береза загалом зобов’язаний призначенням до Нацбанку, і за що Береза багато років вдячний своєму покровителю-лобісту.
Для довідки, Борис Кауфман є власником найбільшого дистриб’ютора тютюнових виробів — компанії «Тедіс», яку 2016 року Антимонопольний комітет України визнав монополістом і звинуватив у штучному завищенні цін на тютюнові вироби. У результаті накладення штрафних санкцій, «Тедіс» виплатив до бюджету 300 млн грн. Однак пізніше подав позов, оскарживши рішення комітету, на предмет повернення тютюновому королю 300 млн грн і скасування штрафу в загальній сумі 3,5 млрд грн.
На думку експертів Береза, протягом тривалого часу перебуває у сфері впливу олігарха і навіть лобіює його інтереси. При цьому, згідно з даними, задекларованими Березою, він кришталево чистий і веде практично аскетичний спосіб життя. За час правління Зеленського до директора департаменту фінмоніторингу НБУ жодних претензій не було, трудовою діяльність у вигляді основної роботи «підробітку» всі задоволені.
У засобах масової інформації Березу асоціюють із «батьком» корупційної схеми, створеної з метою легалізації неофіційних доходів через банківську систему. Іронія полягає в тому, що саме департамент, який він очолює і повністю контролює, зобов’язаний виявляти, протистояти і викорінювати подібні явища.
Нагадаємо, що цю посаду Береза обійняв 2015 року, працюючи до цього членом правління «Сітібанку». Саме створення цієї схеми і отримання досвіду її використання зробили Березу цінним активом і об’єктом для лобіювання з боку не тільки українських, а й російських олігархів. І саме тому протягом 5 років Береза благополучно і безперешкодно обслуговував інтереси тіньового бізнесу.
У вересні 2020 року, Ігоря Березу — директора Департаменту фінансового моніторингу, звільнено із займаної посади. Підстави ухвалення такого рішення не уточнюються, також як і невідоме формулювання цього рішення. Але при цьому пішов Береза не з порожніми руками. Так, в якості зарплати за основним місцем роботи в Нацбанку, дохід чиновника склав 2,2 млн грн.
Спочатку щомісячний дохід у розмірі окладу Берези був значно меншим і становив 116 тис. грн. Пізніше Конституційний суд визнав незаконним обмеження зарплат держслужбовців, унаслідок чого НБУ одразу ж ухвалив рішення і підвищив своїм співробітникам оклади на 47 тис. грн., а вже 2019 року Нацбанк виплатив Березі як основну зарплату 2,6 млн. грн. (219 тис. грн./міс.). В останні роки роботи Берези, українські банки систематично вигравали судові процеси проти Національного банку, визнаючи незаконними та скасовуючи штрафи за проведення процедур фінансового моніторингу.
З огляду на викладене, залишається незрозумілою мотивація, для фінансового заохочення Берези, з боку його основного роботодавця…, оскільки подібна ситуація могла скластися винятково через дії глави Департаменту та його працівників.
Черговим безстороннім фактом для Берези, став розголос його переговорів з Катериною Рожновою — першим заступником голови Нацбанку. Суть розмови стосувалася питання виведення з-під санкцій РНБО одного з російських банків.
В умовах конфлікту такі дії можна взагалі розцінювати як зраду, в наявності факти розкриття конфіденційної інформації, змови та зловживання службовим становищем, що щонайменше заслуговують на звільнення, а загалом і порушення кримінальної справи. Але натомість, Береза з почестями отримав суттєву надбавку до і без того чималої заробітної плати.
Як одне з пояснень подібної ситуації, крім бездіяльності правоохоронних органів у частині притягнення фігурантів до кримінальної відповідальності, стали внутрішні зміни в політиці Нацбанку.
Так, згідно з деякою інформацією, попередник Шевченка на посаді голови Національного банку — Смолій, перед власною відставкою вніс зміни до трудових договорів топменеджерів шляхом додавання до них розділу, що стосувався додаткових виплат співробітникам цієї ланки при їхньому звільненні. Йшлося про суму в розмірі 6 місячних окладів, але в ситуації з Березою, вона перевищила розмір 10 його зарплат, як порівняти з 2019 роком, і 18 зарплат, як порівняти з серпнем 2020 року.
Чергова історія стосувалася Берези в момент, коли Катерина Рожкова рятувала «Банк-Москви», який є дочірньою фінустановою «ВТБ-Банк». Якщо коротко передати суть бесіди, розмова мала такий зміст:
Рожкова: «Ігорек, привіт! У мене є поки що одне запитання в такий час… Скажи, будь ласка, щодо “БМ” банку ми подавали, щоб їх викреслили зі списку, чи ні?»
Береза: «Так, подавали, подали… Ой… ну дивись, наче я нічого не можу обіцяти… Виходить, РНБО має засідати, і вони мають ухвалити рішення, а потім указом президента мають це запровадити. Там зараз іде… виходить, як перші ж… списки начебто повели, і там дуже багато помилок, і зараз іде саме процедура внесення змін державним органом. І ми потрапили ось у цей струмінь…»
Рожкова: «А коли?»
Береза: «Катруся, я не знаю… Я боюся… ти розумієш… Попередні санкції пів року ухвалювали. Зараз, я так розумію, це буде набагато швидше, але сказати тобі точно, за два тижні чи місяць — це буде… я не можу».
Приводом для розмови стала фактична заборона на здійснення операцій купівлі-продажу акцій «БМ-Банку» у вересні 2015 року, який опинився під санкціями РНБО, щодо тимчасового обмеження права особи використовувати і розпоряджатися майном, яке їй належить, припинення виконання економічних і фінансових зобов’язань, заборона надавати кредити, позики, фінансову допомогу, гарантії, заборона здійснювати кредитування за допомогою купівлі цінних паперів, купівлю цінних паперів.
Але делікатність ситуації полягала в неостаточному ухваленні рішення щодо цієї фінансової установи з боку Нацбанку. І в цій ситуації, з невідомою мотивацією, руками Берези, це питання взялася вирішувати Рожкова, діючи виключно в інтересах голови правління зазначеного банку — Костянтина Вайсмана.
Дружина Берези також була помічена в участі в схемах, пов’язаних із легалізацією коштів, що мають незаконне походження.
Повторимося, фінансовий моніторинг використовується для боротьби з легалізацією грошових коштів, отриманих незаконним шляхом з використанням банківської системи, тобто протидія відмиванню доходів.
Цю службу в головному банку країни очолює Береза, у якого є дружина — Андрійко Ганна, яка також є працівницею ТОВ «НГ-Трейдінг», працюючи в якому у 2017 році отримала 300 тис. грн. у вигляді зарплати, тобто приблизно 20 тис. грн. /місяць «чистими». Дана організація має профіль роботи у сфері торгівлі природним газом.
Керівником компанії був такий собі Якубенко Олексій, 1983 року народження, зареєстрований за цл. Оборонна 3, кв.4, у м.Донецьку (непідконтрольна територія). Як і має бути, в Україні, реальним же власником компанії ТОВ «НГ-Трейдинг» є олігарх Рінат Ахметов. Управління та контроль цією компанією здійснюється через «FURGENCOTRADING.LTD», операції проводяться за рахунками, відкритими в банку «ПУМБ». Історія пересічна, як і те, що 2018 року ТОВ «НГ-Трейдинг» неодноразово викривали на спробах ухилення від сплати податків: у лютому 2018 року в м. Краматорську (http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 72576936), у травні того самого року у Печерському районі м. Києва (http://reyestr.court.gov.ua/Review/73950144) та у серпні в Солом’янському районі м. Києва (http://reyestr.court.gov.ua/Review/75741770).
Так, згідно з матеріалами рішення одного із судів, органи прокуратури прямо заявляють про те, що ТОВ «НГ-Трейдінг» має ознаки фіктивності та займається відмиванням нелегальних грошей. З огляду на цей факт, а також на те, що Ганна Береза обіймає одну з керівних посад у даній організації і курує напрямок з обслуговування участі в тендерах. У результаті своєї діяльності на ринку з торгівлі газом, за останні кілька років, ТОВ «НГ-Трейдинг» підписала контракти з державними підприємствами та організаціями на загальну суму близько 25 млн грн.
І це муса без урахування вартості подібних операцій з приватними компаніями. При цьому дружина Берези здійснювала свої трудові обов’язки за заробітну плату в розмірі лише 715 доларів/місяць, курируючи при цьому вельми стратегічний напрямок. Звідси напрошується висновок про те, чи має неофіційні доплати Ганна Береза, до незрівнянно низької зарплати для представника топ-менеджменту компанії з мільйонними оборотами, і як реагує сам Береза на невиконання фінансової дисципліни даною організацією…? Така ситуація прямо вказує на наявність конфлікту інтересів у діяльності Берези і наявність підстав для порушення кримінальної справи, не кажучи вже про звільнення голови фінмоніторингу.
Повертаючись до звільнення Берези, незважаючи на різного роду темні плями в трудовій, це сталося лише тоді, коли міняти стали всю вертикаль контролю банківської системи Нацбанку і почали безпосередньо з Рожкової. Без особливого аналізу всім відома інформація про те, що Рожкова була однією з членів команди попередників «Гонтаревої-Смолія» і повністю узурпувала контроль над роботою банківської системи, серед її досягнень — і банкопад 2014-2016 років, і націоналізація «Приват-Банку». Факт звільнення зазначеним чиновником одного за одним вказує на їхній прямий і міцний взаємозв’язок, що, своєю чергою, є найяскравішим поясненням мотивів, цінностей і принципів Ігоря Берези на всьому його трудовому шляху…