Багрій Петро Іванович
Офіційна біографія
Народився 8 липня 1966 р. у с. Галайки Тетіївського р-ну Київської обл.
- У 1983 — 1989 рр. навчався на Теплоенергетичному факультеті Київського політехнічного інституту, отримав диплом інженера-механіка.
- 2014 г. — кандидат технічних наук, Київський політехнічний інститут.
- У 1989 — 1994 рр. працював у Київському спецуправлінні №23 «Котломонтаж» тресту «Промтехмонтаж — 2» виконробом, заступником начальника управління. Квітень 1989 р. — лютий 1994 р. — Київське СУ №23 «Котломонтаж» тресту «Промтехмонтаж-2», виконроб, заступник начальника управління, старший інженер.
- З лютого 1994 р. працював у Торговому домі «Ганза» — головним інженером, генеральним директором, нині — виконавчий директор ТД «Ганза». Починав бізнес із будівництва на заводі Жебрівських.
- З 2007 р. — президент Асоціації виробників ліків України.
Бенефіціар компаній «Ганза», «Укроптпостач», «Фармадіс», «Скай фарм», «Люм’єр Фарма» та інших, постійних переможців тендерів МОЗ України, зокрема на постачання препаратів для лікування ВІЛ/СНІД, туберкульозу, гепатиту.
Пов’язані партії
- немає
Компромат
Завжди знайдуться люди, які заради великих грошей готові йти по трупах. Серед них на особливе становище посідають представники фармацевтичної мафії Петро Багрій, Анатолій Редер і Філя Жебровська. Брудні корупційні схеми дозволили їм заробити багатомільйонні статки. А страждають, як водиться, прості українці, змушені переплачувати за ліки в десятки разів.
Фармацевтична мафія та її партнери при будь-якій владі заробляють на простих людях мільярди ось уже протягом десятиліть. Сьогодні ми розповімо про одного з найяскравіших представників фармолігархів. Серед них головний тендерний мафіозі нашої країни і за сумісництвом президент Асоціації виробників ліків України — Петро Багрій.
Петро Багрій. Як усе починалося
Звісно, як і більшість нечистих на руку посередників, Петро Багрій, більш відомий у навколо-медичному світі як Петя Безпредєльщік, розпочав свій фармацевтичний бізнес ще в 90-х з бартерних схем: його компанія «Ганза» виконувала ремонтні роботи на фармзаводі «Фармак» в обмін на медикаменти. Така проста схема приносила Багрію 200-300% прибутку.
Коли ж бартерні розрахунки перестали бути основною «рушійною силою» бізнесу, він вирішує звернути свою увагу на не менш рентабельну активність — держзакупівлі.
І це стало справжньою «золотою жилою» для нового майбутнього фармолігарха.
Будучи зовсім далеким від фармацевтики, для додання собі більшої значущості Петро Багрій створює фірми, що дублюють «Ганзу», — «Л-Контракт», «Альтер Его», «Емердженсія», «Фармацевтичні препарати регіонів», «Сумська аптечна компанія» і т. д. Також у цей час він обзаводиться численними знайомствами у владі, і починаючи з 2003 року, фірми Багрія — постійні переможці тендерів МОЗ України на поставку не тільки медикаментів, а й медичного обладнання.
.
Ціни на препарати завищували у 20 разів
Свої немислимі прибутки «Ганза» та її компанії-клони отримували на різниці між ціною закупівлі у постачальників і продажу ліків державі. Ось лише кілька фактів корупції, які були оприлюднені в групі компаній навколо «Ганзи», підготовленій у 2008 році Валерієм Коновалюком за дорученням Комітету ВР з питань охорони здоров’я. Згідно з документом, тільки в 2005-2007 рр.. «нечисті» схеми постачальників, включно з фірмами Багрія, призвели до того, що, наприклад, ціни на протитуберкульозні препарати були завищені в середньому в 2-3 рази, а в окремих випадках — у 22 рази, якщо порівнювати із сусідніми з Україною країнами.
Якщо ж поглянути на картину глобально, то група компаній навколо «Ганзи» контролювала понад 90% коштів, що виділяються з бюджету на закупівлі лікарських засобів за програмами «Онкологія», «Туберкульоз», «СНІД», «Розсіяний склероз» і низки інших. І ця сума могла сягати мільярда гривень на рік.
Через схеми Багрія пацієнти не отримують якісних ліків
Заробляючи на темних схемах реалізації ліків величезні гроші, Багрій вирішив продовжувати монополізувати ринок наркотичних препаратів. Його привабила можливість «віджати» під себе постачання знеболювальних наркотичних препаратів для державних лікувальних установ. Для цього в лютому 2018 року було укладено договір із литовською фірмою «Кальцекс», яка займається торгівлею наркотичними препаратами знеболювальної дії. Партнером стала фірма «Діатом», що є власністю Петра Багрія, вона отримала ексклюзивні права на реалізацію литовських ліків. Продукцію фірма «Кальцекс» самостійно не виробляє, її роблять за контрактом в інших країнах, а відповідно належної сертифікації умов виробництва від Державної служби України з лікарських засобів немає. У квітні 2018 року компанія «Діатом» завезла продукцію в Україну, але не змогла розмитнити через судові розгляди. Товар пролежав усі 3 місяці розглядів в аеропорту «Бориспіль», на звичайному митному складі (а не на спеціалізованому «фармацевтичному»). Більшість препаратів мають суворі обмеження щодо умов зберігання — особливий температурний режим, протипоказано потрапляння прямих сонячних променів тощо. Наприклад, ін’єкції «Діазепексу» слід зберігати винятково в темряві та за температури від 2 до 8 градусів і ніяк інакше.
Лише через 3 місяці завдяки корупції та зв’язкам Багрія в МОЗ України продукцію «Калцекс» вдалося розмитнити і в листопаді 2018 року отримати сертифікат якості на ввезені препарати. Висновок про якість продукції видала Державна науково-дослідна лабораторія з контролю якості лікарських засобів Державної установи «Інститут громадського здоров’я ім. О.М. Марзєєва НАМН України» (м. Київ, вул. Попудренка 50). Але на ці препарати відсутні стандартні зразки в Україні і немає квот на ввезення, тому виникає питання, як було проведено аналіз якості.
Наразі продукція перекочувала на склад ТОВ «Діатом», однак за порушених умов зберігання на митному складі, подальше надходження їх до аптечних мереж (у разі зняття судової заборони) становитиме смертельну небезпеку пацієнтам, які купили зниклі ліки.
Сьогодні українські виробники повною мірою задовольняють потреби МОЗ щодо наркотичних анальгетиків. Однак Багрія такий стан речей не влаштував, і, не гребуючи відвертим криміналом, він здатний залякувати конкурентів. Наприклад, у липні 2018 року було скоєно замах на керівника харківської фармацевтичної компанії. Такі люди, як Петро Багрій, не зупиняються ні перед чим, адже його мета — організувати в Україні власний тіньовий наркотрафік.
За наявною інформацією, зараз Багрій обговорює з компанією АТ «Кальцекс» можливість організувати розфасовку їхньої продукції в Україні під новою назвою, щоб потім підняти ціну на наркотичні препарати і продавати їх як «вітчизняні».
Корупційні схеми Петра Багрія
Сьогодні підприємства Багрія, які можна назвати «справжніми чемпіонами» з розтрат бюджетних коштів за останні 7-8 років, як і раніше, очолюють список постачальників лікарських препаратів для українців. Фармацевтичний мафіозі Багрій вміє домовитися з будь-якою владою.
Згідно зі звітом «Центру протидії корупції», до 2014 року фарм. олігархи заробляли гроші на хворих і держбюджеті за 4 умовними схемами.
Перша схема передбачала «картельну змову», коли гравці фарм. ринку узгоджували свої дії на торгах МОЗ. Або ж домагалися того, що тендер проводили між компаніями, які належали одному власнику — у більшості випадків це був саме Петро Багрій.
За 2013-2014 роки тільки ця схема допомогла компаніям-клонам олігарха Багрія виграти тендерів на понад 672 млн гривень.
Друга схема полягає в реєстрації завищених цін на препарати в Реєстрі МОЗ. Цей тип корупції існує лише завдяки тісній «співпраці» фармафії та чиновників МОЗ, які дозволяють декларувати «захмарні» ціни на медикаменти. Таким чином, ця схема буквально узаконила завищення цін на ліки, які закуповує держава.
Іноземні ж препарати де-юре завозяться в Україну через кілька компаній-офшорів, а де-факто — безпосередньо поставляються в нашу країну від виробника. Відповідно, низка «офшорок» дає змогу фармолігархам у кілька разів завищувати ціну на ліки і навіть ділитися прибутком із владою, яка закриває на всі махінації очі.
Третя схема — взагалі нехитра: компанії-клони виходять на торги з абсолютно однаковими препаратами.
Такі маневри практично унеможливлюють конкуренцію, що відповідно веде до завищення ціни на ці ліки.
Четверта ж схема дій фармолігархів передбачає просте усунення конкурентів руками держави і недопущення на ринок дешевших препаратів під виглядом захисту патентних прав.
Нові схеми після зміни влади
Після Революції Гідності не тільки не відбулося, як усі сподівалися, «очищення» фармгалузі України, а й навіть навпаки — з’явилися нові корупційні схеми та оборудки поряд з уже наявними.
Як повідомляється у звіті «Центру протидії корупції», нові схеми полягають у простому затягуванні, блокуванні, скасуванні та відтермінуванні проведення тендерів. Мета таких дій проста — дати компаніям фармолігархів час на те, щоб зареєструвати вищі ціни на свої ліки в Реєстрі МОЗ, про який ми говорили раніше. У результаті — не тільки вартість препаратів було необґрунтовано підвищено майже в 2 рази, а й чимало хворих у медустановах не отримували свої життєво необхідні ліки вчасно.
Як ми бачимо, «спрут» медичної корупції, на чолі з тендерним мафіозі Петром Багрієм, забезпечений вельми міцними захисними механізмами, які допомагають йому процвітати в нашій країні за будь-якої влади. Будемо сподіватися, що колись цьому прийде кінець.
Як ми повідомляли раніше, фармолігархи Петро Багрій, Філя Жебровська та Анатолій Редер програли судову справу проти громадської організації «Пацієнти України», які звинуватили виробників ліків у корупції та розповсюдженні препаратів сумнівного виробництва. Судові тяжби між Асоціацією «Виробники ліків України» та «Пацієнтами України» закінчилися на користь останніх. Таке рішення виніс Господарський суд Києва.
Спеціалізований судовий орган столиці оприлюднив рішення, в якому визнано: твердження, що українська фарм. галузь і медицина пронизані корупційними зв’язками, не шкодить діловій репутації фармацевтів. Саме це формулювання виконавчого директора «Пацієнтів України» Ольги Стефанишиної призвело до судового позову Асоціації «Виробників ліків України» через начебто поширення недостовірної інформації.
Стефанишина в ефірі радіо «Ера FM» заявила, що виробники ліків України купують сертифікати на реалізацію своїх продуктів і ліків, якість яких не підтверджена лабораторними дослідами. Така риторика навколо корупційних схем не на руку тільки самим хабарникам і продажним посадовцям. Мабуть, захищаючи саме їхню «ділову репутацію», Асоціація «Виробників ліків України» виступила з позовом, бо має що втрачати.
Голова цієї організації — один із найвпливовіших корупціонерів фармацевтичної галузі України, за сумісництвом власник тендерних компаній Ганза, Укроптпостач, Фармадіс, Люм’єр Фарма, Скай фарм тощо. — Петро Багрій. Тож, в інтереси Багрія, який виграв торік 95% тендерів із закупівель ліків лише для хворих на гепатит, ніяк не входить галас довкола корупції в галузі.
Проте вічному «фавориту» всіх тендерів, що проводяться МОЗ, цього разу не вдалося підкупити правосуддя. Суд першої інстанції відмовив Асоціації «Виробників ліків Україна» в задоволенні позову. Таким чином, Багрій, тісно пов’язаний через очолювану ним лобістську асоціацію з Філею Жебровською («Фармак») і Анатолієм Редером («Інтерхім»), змушений ретируватися, подавши апеляційну скаргу.
Дивно, що конкретні фармацевти сприйняли безадресне твердження на свою адресу. Як кажуть, на злодієві й шапка горить. Фармацевти спробували захистити корупційні інтереси та схеми лідерів мафіозних угруповань, однак привернули до своєї тіньової діяльності більше уваги з боку громадськості. Наразі, поставивши діагноз фармацевтичній галузі України, залишається лише розпочати лікування вогнищ інфекції, починаючи з реєстрації ліків і закінчуючи державними тендерами.
Петро Багрій: тендерна мафія тероризує фарм. ринок України
Фармацевтична галузь України завжди була сектором, де заробляються величезні гроші. Але якщо одні гравці намагаються отримати прибуток, чесно продаючи лікарські препарати та виграючи тендери, то інші прагнуть заробити мільйонні капітали через махінації та чорні схеми. До останніх належить і діяльність відомого в Україні фармбізнесмена, президента Асоціації виробників ліків України Петра Багрія.
Потрібні зв’язки = прибуткові схеми
Про особистість бізнесмена Петра Багрія гравці фармацевтичного ринку України чули досить добре. Однак у бізнес-колах пан Багрій відомий як великий любитель тендерних махінацій та корупційних схем, завдяки яким і сколотив чималі статки. Брудні корупційні схеми дозволили зробити йому багатомільйонні статки, зробивши одним із найбагатших людей України. Він чудово підлаштовується під будь-яку владу, незалежно від змін в уряді
Історія великого фармацевтичного шахрая почалася 1991 року, тоді Петро Багрій створив ТОВ «Ганза». До кінця 1994 року Багрій визначив основний напрямок свого бізнесу: продаж у Росію медичних препаратів. У 1998-му ТОВ «Ганза» було перереєстровано на ЗАТ, власниками якого став Петро Багрій та його партнер Михайло Кучирко — часто званий мозком їхнього плідного бізнес-дуету. Але того ж року кінець цьому бізнесу поклав дефолт у РФ. Втративши російський ринок, «Ганза» почала освоювати український. Тоді бізнес Багрія та його партнерів вижив на вдалому маркетинговому ході під назвою «соціальні аптеки». За рекламою спеціальних аптек для незаможних українців із ліками за ціною «нижче ринкової» продавали препарати з вичерпаним терміном придатності, а також банальні підробки. У «соціальних аптеках» не особливо придивлялися до етикеток.
Понад 20 років Багрій займається закупівлею неякісних індійських препаратів і завозить їх в Україну за низькими цінами, потім продаючи під виглядом вітчизняних. У цьому беруть участь українські компанії Петра Багрія, через які він провертає свої афери — ТОВ «БМВП «СУЧАСНИК», ПВКФ «СВЕСА», КРАСНОПІЛЬСЬКИЙ АГРОЛІСГОСП, МФ «АРТАНІЯ», ТОВ «ВІЗИТ УКРАЇНА», ТОВ «АПТЕКА 97″, ТОВ «ЯРОСЛАВІВ ВАЛ», ТОВ «АПТЕКА 127″, ТОВ «АПТЕКА 197», ТОВ «НВФ «ГАНЗА», ТОВ «ЕМЕРЖЕНСІЯ 2004», АФВУ, «БЛАГОДІЙНИЙ ФОНД «ЕЙДОС»
Одна з найбільш блискучих (і водночас цинічних) афер за участю підприємця трапилася 10 років тому з одним із препаратів від грипу зарубіжного виробництва. Тоді, нагадаємо, в Україні вирував свинячий грип, на якому підприємливі діячі непогано заробили. Одним із таких і був Петро Багрій. У 2009 уряд через фірму-посередника, що належала нашому герою, закупив препарати вчетверо дорожче за ціну, запропоновану самим виробником. Як з’ясувалося, чиновник, який ухвалював рішення закупити ліки, раніше працював на Багрія.
Розуміючи, що на фарм. ринку України можна заробляти регулярно, бізнесмен поставив темні схеми з величезними націнками на фармпрепарати на потік. Щоправда, для цього йому довелося пройти складний шлях, адже за часів президентства Віктора Януковича основні відкати в цій галузі отримували «перші особи» охорони здоров’я: профільний міністр Раїса Богатирьова та голова відповідного парламентського комітету Тетяна Бахтеєва.
Однак коли екс-президент вдарився у втечу, а представників Партії регіонів потихеньку «відлучили» від важливих державних посад, на ринку активізувалися структури Петра Багрія. Допомогло бізнесменові й уміння домовлятися з представниками будь-яких політсил, незалежно від їхнього вектора. Що дало йому можливість красти у великих масштабах на потребах українців.
Лише 2014 року фірми, пов’язані з нашим героєм, за наявною інформацією, заробили на державних тендерах майже 500 млн. грн.
Читайте також: Екс-голову тендерного комітету департаменту соцполітики КМДА підозрюють у корупції
Нині на озброєнні фірм Багрія — відразу кілька темних схем, які допомагають йому заробляти сотні мільйонів гривень на вітчизняному ринку медпрепаратів. Після революції 2014 року команда Петра Багрія стала частіше застосовувати методи зриву тендерних закупівель ліків. Мета — дати можливому переможцю (тобто, своїй або компанії когось із партнерів-олігархів) внести до реєстру МОЗ вищі ціни на ліки, щоб отримати більше прибутків під час продажу медпрепаратів.
Як заявляють фахівці, які аналізують сайт Прозоро, вбачаються ознаки існування злочинної групи, до складу якої входять компанії, прямими або опосередкованими беніфіціарами яких є Багрій та Кучирка. Зокрема, ці юридичні особи у змові між собою здійснюють дії, які забезпечують продаж ними за завищеними цінами лікарських засобів на публічних закупівлях, що здійснюються за державні кошти лікарськими закладами України.
Зазначені дії полягають у тому, що господарська діяльність цих суб’єктів підприємництва координується з одного центру ухвалення рішень, чим спотворюють конкуренцію і, як наслідок, домагаються завищення цін. Ознак такої координації досить багато, це і недопущення до торгів інших учасників, які не входять до їхньої групи, і узгодження завищеної початкової ціни, зовсім незначне (на 1-2%) зниження її під час торгів, практично одночасне подання цінових пропозицій тощо. Водночас у рідкісних випадках, якщо в торгах беруть участь конкуренти, відбувається зниження ціни.
Загалом тільки у 2018 році таких «чесних» торгів по Україні зазначеними компаніями виграно на суму понад 300 млн.
Варто зазначити, що компанії Багрія постачають препарати під національні програми пов’язані з онкологією.
Поки що в тіні?
З приходом нового керівництва МОЗ Петру Багрію довелося трохи призупинити роками напрацьовані схеми. Однак бажання підім’яти під себе ринок медпрепаратів, зокрема нарковмісних засобів, бізнесмен не припинив. Завдяки зв’язкам у вищих владних кабінетах президент Асоціації виробників ліків України намагається не просто поновити постачання препаратів «Кальцекс», що містять наркотичні речовини, а й стати монополістом у реалізації препаратів цієї групи.
А от чи вдасться йому здійснити задумане? Це вже в руках нинішньої влади, якій хоча б напередодні виборів варто задуматися про реальні кроки назустріч людям. Які полягають, зокрема, і в ліквідації тіньових схем на ринку медпрепаратів. Щоб люди могли купувати ліки відповідної якості, і при цьому не платити за них втридорога.
Епідемія коронавірусу: на порозі грандіозної корупційної афери
Рада нацбезпеки скасувала тендери з купівлі товарів для боротьби з наслідками коронавірусу, і ця ситуація вже сильно нагадує скандальні покупки «Таміфлю» часів уряду Тимошенко, пише Денис Сарбей на сайті ДС.
Після того як президент Зеленський підпише відповідний указ, рішення РНБО набуде чинності. Крім того, заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко заявив, що до червня уряд запровадив обмеження на експорт і реекспорт засобів індивідуального захисту, зокрема, медичних масок. Усе це, з огляду на загрозу епідемії коронавірусу, добре і правильно, але всяка медаль має два боки.
Напевно, вже не так багато українців пам’ятають, як у деяких аспектах схожа на нинішнє становище з коронавірусом ситуація склалася у 2009 р. під час епідемії «свинячого грипу» і як тодішній уряд на чолі з Юлією Тимошенко закуповував від нього препарат «Таміфлю».
Закупівля препарату Таміфлю на якій фарм. мафія заробила чималі гроші:
Нагадаємо, у 2009 р., після перших смертей від «свинячого грипу», в Україні почалася паніка. Врятувати українців від масового мору міг тільки спеціальний противірусний препарат «Таміфлю», який уряд тут же почав закуповувати. На початку листопада в аеропорту «Бориспіль» тодішній прем’єр Юлія Тимошенко і тодішній міністр закордонних справ Петро Порошенко в присутності телекамер особисто зустріли літак зі Швейцарії з препаратом.
Однак ця пафосна історія «порятунку» українців від жахливої недуги закінчилася, як завжди — звинуваченнями у зловживаннях і махінаціях, пов’язаних із закупівлями життєво необхідного препарату.
Кабмін Тимошенко одразу ж звинуватили в тому, що він закупив ліки у фірми-посередника вп’ятеро дорожче, ніж міг купити безпосередньо у виробника — швейцарської компанії Roche. За інформацією журналістів-розслідувачів, вартість закупленого препарату становила 251 грн, або 22 євро за курсом 2009 р. за упаковку, при цьому офіційна ціна на сайті виробника становила 5-6 євро. Також підозру викликало те, що ліки закупили в компанії «Ганза», яка належала Петру Багрію, що досить часто вигравав тендери міністерства охорони здоров’я.
Безпосередньо відповідав за закупівлі директор департаменту МОЗ Юрій Константинов, який до цього працював директором у компанії згаданого вище Багрія, що додало підстав підозрювати владу в махінаціях.
У результаті Тимошенко, замість того щоб стати «рятівником нації», та ще й перед президентськими виборами 2010 р., отримала великий корупційний скандал, який боляче вдарив по рейтингу. Почасти й історія з «Таміфлю», і не цілком обґрунтована паніка з нагоди «свинячого грипу», у розпалюванні якої також звинуватили Кабмін Тимошенко, зіграли свою роль у тому, що на тих виборах перемогла не Тимошенко, а Віктор Янукович.
Петро Багрій активно «окручує» Скалецьку, щоб зберегти свої схеми?
Активно співпрацював Петро Багрій не тільки з владою Ющенка/Тимошенка. Розквітли корупційні схеми і за часів президента-втікача Віктора Януковича. Тоді гроші на закупівлях вдавалося робити завдяки «дружбі» з профільною міністеркою Богатирьовою та головою відповідного комітету Верховної Ради Бахтеєвою. У ті роки фірми з орбіти Багрія «освоїли» колосальні суми на державній програмі боротьби з епідеміями ВІЛ/СНІД і туберкульозу, виставляючи платникам податків в особі держави цінник на медикаменти в середньому вдвічі вищий за ринковий.
Однак зі зміною влади майже не змінюється вплив на закупівлі з боку фармацевтичної мафії. За Супрун, сумнівні фірми перейшли на роботу в регіони. Однак за нинішнього Кабміну корупційний спрут може знову залізти в МОЗ.
Кадри Януковича, гравці фарм. ринку, фігуранти розслідувань — гості МОЗ за часів пандемії. Розслідування програми «СХЕМИ»:
Нещодавно прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив про плани Кабміну витратити на охорону здоров’я українців 72 млрд грн. За словами прем’єра, з 1 квітня 2020 року має запрацювати Програма медичних гарантій для населення для всіх видів допомоги: первинної, спеціалізованої, високоспеціалізованої, екстреної, паліативної, медичної реабілітації та реімбурсації ліків. Держава збирається фінансувати такі послуги через Національну службу здоров’я України, на що в бюджеті і закладено 72 млрд грн.
Ініціатива, звісно, хороша. Але чи вдасться її реалізувати без корупційних схем? Навряд чи. З огляду на те, що фірми того ж Багрія, створені для шахрайства під час закупівель медичних препаратів, продовжують працювати.
Та й сам Петро Багрій, за нашими даними, активно «протоптує стежку» в будівлю Кабміну. За інформацією наших джерел, бізнесмена бачили і в компанії міністра Скалецької, і в товаристві дрібніших чиновників відомства.
І якщо Багрію таки вдасться «увійти в частку» держ. грошей, закладених на медичну допомогу населенню, результат — вельми передбачуваний і сумний. Левова частка коштів буде йти не на саму закупівлю препаратів для стражденних пацієнтів, а на «відкати» і «заноси».
Резюме
Петро Багрій разом зі своїм фармацевтичним ОЗУ отруюють народ України неякісними індійськими препаратами, створюють махінації, за яких ці препарати дорожчають у десятки разів. Саме тому люди продовжують страждати від хвороб, поки Багрій та його адепти поповнюють кишені багатомільярдними сумами.