Ляшко Олег Валерійович
Офіційна біографія
Народився 3 грудня 1972 року в Чернігові. Український журналіст, політик, лідер Радикальної партії Олега Ляшка, депутат Верховної Ради .
Сім’я
Мати — Любов Павлівна Ляшко (нар. 21.06.1953). За офіційною версією, його батько покинув матір одразу після того, як Олег з’явився на світ.
Дружина з 2 червня 2018 року — Росіта Олександрівна Ляшко дев. Сайранян; нар. 28 жовтня 1970, з 1998 року по 2018 рік жили у фактичному шлюбі. Росіта — агент з нерухомості, до знайомства з Олегом працювала адміністратором залу ігрових автоматів.
Дочка — Владислава Віталіївна Горбенко (нар. 2002)
Син — Олександр (нар. 17 травня 2020)
Сестра — Вікторія
Брат — Сергій проживає в Луганській області.
До шести років виховувався в дитячому будинку в Прилуках. Пізніше навчався у трьох школах-інтернатах: Яблунівській, Комарівській та Борзнянській.
Підробляв пастухом. Навчався в технікумі на тракториста. Потім намагався вступити на факультет журналістики Київського національного університету, але провалився. Однак своє захоплення журналістикою не кинув. Писав статті для борзнянської районної газети «Комуністична праця». З 1990 року за рекомендацією чернігівського кореспондента Українського радіо Анатолія Туркені почав стажуватися на «Радіо Свобода». У 1990-1992 роках — кореспондент київської газети «Молода гвардія».
У 1992-1995 роках — редактор газети «Комерційні вісті» Міністерства зовнішньоекономічних зв’язків України, яке тоді очолював Борис Соболєв.
21 червня 1993 року Олега Ляшка заарештували за звинуваченням у розкраданні державного майна.
9 грудня 1994 року судова колегія у кримінальних справах Київського міського суду ухвалила вирок, у якому визнала Ляшка, який працював до арешту головним редактором газети «Комерційні вісті», винним у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст. 86-1, 191, 194 ч. 3 КК України. Суд визнав Ляшка винним у «розкраданні державного майна на суму 1 млн 300 тис. карбованців і колективного договору на суму 1 млн 100 тис. карбованців».
Його засудили на 6 років тюремного ув’язнення з конфіскацією майна. Покарання Ляшко відбував в Ізяславській колонії № 31. Через півроку Верховний суд скоротив термін ув’язнення до 4 років. На свободу Ляшко вийшов у травні 1995 року за амністією у зв’язку з 50-річчям Перемоги, 1998 року Варвинським районним судом Чернігівської області судимість було достроково знято, але 1999 року Чернігівський обласний суд це рішення скасував. Значно пізніше, восени 2010 року, в Мережі з’явилися відео 1993 року, на якому під час допиту в прокуратурі 21-річний Олег Ляшко відверто розповів про своє сексуальне життя з чоловіком на ім’я Боря. Ляшко розповідає слідчому прокуратури про свій гомосексуальний зв’язок із високопоставленим чиновником, якого він догоджав в обмін на обіцянки допомогти по службі. Зокрема, Ляшко заявляє, що «в рот брав».
Сам Ляшко намагався оголосити цей запис фальшивкою. Але слідчий Олег Матвєєв, який тоді вів допит Ляшка на відео, пізніше підтвердив факт відеозапису, але відмовився повідомити, хто такий «Боря». За деякими даними, «Борей» міг бути той самий Борис Соболєв, який очолював міністерство зовнішньоекономічних зв’язків України, за якого видавали газету «Комерційні вісті», яку редагував Олег Ляшко.
Після виходу на свободу в 1995-1996 роках був редактором додатка «Політика» газети «Правда України». У 1998 році отримав диплом юридичного факультету Харківського державного педагогічного університету імені Г. Сковороди. У 2000-2006 роках — головний редактор газети «Свобода» (ЗАТ «Редакція газети “Політика”).
Компромат
Корупційні схеми Ляшка
ЗМІ з’ясували, як на корупційних схемах Ляшко «заробив» сотні мільйонів гривень
Українські журналісти-розслідувачі розкрили схеми, за допомогою яких лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко, який не мав власного бізнесу, заробив сотні мільйонів гривень, — Корупція Інфо.
Зокрема, лише за останній рік Ляшко з дружиною придбали нерухомості приблизно на 20 млн грн, інформує видання антикорупційного журналіста-розслідувача Дениса Бігуса «Bihus.info». Крім того, Ляшко користується броньованим автомобілем Cadillac Еscalade. Такого автомобіля в декларації нардепа немає (він задекларував Mercedes S 550 і Land Cruiser), проте раніше Ляшка вже неодноразово фіксували на цій машині біля Верховної Ради.
Офіційно авто записане на радника Ляшка — Олександра Гулака. Він член «Радикальної партії» і навіть у 2014 році балотувався в народні депутати та не пройшов. У заяві до ЦВК чоловік не вказав місця роботи, лише зазначив, що тимчасово не працює.
Як ідеться в журналістському розслідуванні, корупційна схема, яка допомогла Ляшку збагатитися, бере свій початок із Чернігівської області та працює ще з 2008 року. Вона пов’язана, зокрема, з уже колишнім заступником Державної служби з надзвичайних ситуацій — Олегом Авер’яновим, який є депутатом Чернігівської облради.
«До 2009 року пожежні автомобілі не тільки для українських пожежників, а й на імпорт виготовляло державне підприємство «Прилуцький завод протипожежного та спеціального машинобудування “Пожспецмаш”. У 2007 році ФДМУ оголосив про плани приватизувати державний завод. Уже на той момент підприємством цікавилися інвестори. Але до прозорого конкурсу завод не протримався. Уже 2008 року за заявою кредиторів, за смішний, порівняно з вартістю підприємства, борг у 20 млн грн. суд почав процедуру банкрутства заводу. Його майно розподілили між кількома компаніями, зокрема пов’язаними з Авер’яновим. Тоді ж на завод уперше приїхав і Ляшко», — з’ясували журналісти.
У 2009 році, за рік після банкрутства держпідприємства, ДСНС перевела на рахунок приватної фірми з однойменною назвою «Завод Пожспецмаш», яким керував Авер’янов, 263 млн грн. за постачання пожежної техніки. Однак виробництва у приватного «Заводу» не було, тому фірма перевела гроші на іншу з такою ж назвою — «Виробниче підприємство “Пожспецмаш”, співзасновником якого була теща Олега Авер’янова. Фірма тещі через ланцюжок фіктивних компаній закупила російські машини. У 2011 році податкова встановила, що поки автомобілі їхали ланцюжком фірм, їхня вартість зросла вдвічі.
Як з’ясували журналісти, після тендерної угоди дві фірми ліквідувалися, натомість на виробничих потужностях колишнього держзаводу з’явилася компанія «ПК “Пожмашина”. Власник приватної фірми — кіпрська компанія, а формальний кінцевий бенефіціар — член «Радикальної партії» Олександр Борщ. Однак за словами ексдружини Олега Авер’янова Євгенії, компанія «ПК “Пожмашина” фактично перебуває у власності Авер’янова, а офіційний бенефіціар Борщ — давній товариш і кум подружжя.
У 2015 році ексголова ДСНС Сергій Бочковський заявив про тиск на нього Олега Ляшка з метою «вибити» перемогу на тендері ДСНС для «Пожмашини». Після кадрових ротацій, пов’язаних з арештом і звільненням Бочковського, Авер’янов став заступником голови ДСНС, а тендер на пожежні машини на 92 млн грн. провели незабаром після призначення. ДСНС тоді відхилила всі пропозиції, крім «Пожмашини» і «Ман трак енд бас Юкрейн».
Тендер виграло останнє. Однак правоохоронні органи встановили, що Авер’янов вступив у змову з комерційними директорами німецького представництва: після перемоги німців, дві третини виграшу вони перерахували «Пожмашині». Далі ці гроші пішли на фірму ТОВ «Торгово-промислова компанія “Альянс-Агро” з офісом у квартирі Авер’янова.
Крім того, у 2016 році, незважаючи на поточні кримінальні провадження, фірма отримала ще понад 400 мільйонів гривень із держбюджету за постачання пожежної техніки. Журналісти нагадали, що наприкінці 2015 року фракція «Радикальної партії» відмовлялася голосувати за держбюджет, який «радикали» називали корупційним, доки до нього не внесли 400 млн грн. на закупівлю пожежної техніки.
«Після успішної участі в тендері Олег Ляшко та Олег Авер’янов із букетами троянд поїхали святкувати перемогу на завод, до якого нібито не мають стосунку. Протягом року після закупівлі, Ляшко витратив на нерухомість 20 мільйонів гривень», — йдеться в розслідуванні.
Сам Авер’янов спростував свою причетність до цієї компанії, хоча його ексдружина судиться за неї, як за спільне майно.
Нерухомість
У 2012 році мати депутата купила три квартири по 100 кв. м кожна в будинку бізнес-класу на вулиці Євгена Коновальця, 36-В, але наступного року всі їх було продано, і зараз у неї залишилося там лише 13-метрове машиномісце.
А також на неї оформлений будинок невідомої площі в селі Богданівка під Києвом.
На початку 2017 року Олег Ляшко купив будинок на 550 кв. м. і дві земельні ділянки, загальною площею 0,6 га, в смт Козин (Конча-Заспа) загальною вартістю 15 млн грн.
Журналістам Ляшко заявив, що будинок придбав у кредит, але в декларації та виписці на нерухомість, дані про кредит або іпотеку відсутні.
У декларації за 2018 рік зазначено, що радикал є власником будинку, площею 550 квадратних метрів, і земельної ділянки, загальною площею понад 0,6 гектара. Політик придбав цю нерухомість у селищі Козине Київської області за 15 мільйонів гривень. Там же він орендував частину житлового будинку.
Зокрема, у Ляшка є окремий будинок, де він приймає журналістів. У 2014 році він показав його телеканалу ICTV і заявив, що витратив на нього останні гроші. Однак донині цей об’єкт не вказано в декларації. Що цікаво, особняк записаний із самого початку на молодшу сестру дружини Ляшка — Лоліту Федотову.
У власності Ляшка є шість земельних ділянок у Княжичах, Київської області, а також квартира, площею майже 100 квадратних метрів, у Києві.
Дружина Ляшка Росіта Сайранен володіє земельною ділянкою на 605 кв. м. у столиці України. А також дачним будинком у Києві, на 296 квадратних метрів і безоплатно користується літньою кухнею в Малій Олександрівці (63 квадратних метри) на Київщині.
Керівник фракції Радикальної партії у ВР Олег Ляшко задекларував 740 000 доларів, 90 000 євро і 890 000 гривень готівки.
Крім того, за даними електронної декларації, на рахунках у банках Ляшка 1844775 грн і 190 700 грн.
Співмешканка Ляшка Росіта Сайранен має 200 000 доларів, 40 000 євро та 760 000 гривень готівки.
Минулого року Ляшко отримав два рази по 992 388 грн доходу від відчуження нерухомого майна та 2245500 грн доходу від відчуження рухомого майна.
Крім того, у Верховній Раді він отримав 79 596 грн заробітної плати та 80559 грн коштів на ведення депутатської діяльності.
У Києві Ляшко володіє квартирами площею 367,20 кв.м. та 95,50 кв.м., офісом площею 182,80 кв.м. та машиномісцем площею 23.60 кв.м.
Він також має «гараж» у Прилуках Чернігівської області площею 127,50 кв.м.
Також у власності нардепа 6 земельних ділянок у селі Княжичі Броварського району Київської області площею 210 кв.м.
Крім того, Ляшко орендує в смт Козин Обухівського району Київської області будинок площею 215,90 кв.м. і земельну ділянку площею
450 кв.м., а також земельну ділянку площею 142,30 кв.м.
Також із цінного рухомого майна Ляшко задекларував колекцію монет, випущених Нацбанком України, колекцію срібних і золотих монет іноземного походження в кількості 5-ти штук, селянські вила, 4 годинники Vacheron Constantin, Ulysse Nardin, Breguet та Audemars Piguet, бігову доріжку та велотренажер, меблі, а також ювелірні вироби (комплект з білого металу, з чорними перлинами й коштовними каміннями — сережки та каблучка).
Його співмешканка Росіта Сайранен також володіє ювелірними виробами.
Ляшко має 33,33% корпоративних прав на ПрАТ «Редакція газети “Політика”.
Автопарк
У 2014 році позашляховик був виставлений на благодійний аукціон. Рейндж Ровер продали за 70 тис. доларів і виручені кошти політик пожертвував на АТО.
Потім Олега Ляшка неодноразово бачили в Cadillac Escalade, хоча ця машина виявилася оформленою на його помічника. У самого ж депутата згодом з’явився Mercedes-Benz S550, а в його дружини Росіти — Mazda CX-5.
Наразі в декларації кандидата значиться Тойота Ленд Крузер 2004 року, а в його дружини — Mercedes GLE 250. Крім того, Ляшко вказав, що орендує Toyota Land Cruiser 200 2013 року.
БІЙКА ЛЯШКА І ГЕРУСА: ПОЛІЦІЯ ВІДКРИЛА КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ
Нагадаємо, побилися чинний народний депутат із колишнім напередодні у VIP-терміналі аеропорту «Бориспіль». Лідер Радикальної партії запитав Андрія Геруса про імпорт електроенергії з Росії. Після того як колишній нардеп ткнув у чинного пальцем, між ними спалахнула штовханина. Ляшко вчепився в сорочку свого опонента і порвав її. Після вже в соцмережах опоненти обмінялися звинуваченнями. Ляшко звинуватив Геруса в імпорті російської електроенергії. Герус, зі свого боку, переконує, що лідер Радикальної партії лобіює інтереси олігарха Ріната Ахметова щодо закупівлі вугілля за формулою «Роттердам+».
Поліція відкрила кримінальне провадження за фактом бійки Олега Ляшка та Андрія Геруса. Стаття — «Погроза щодо державного діяча». Про це «5 каналу» повідомили в обласній поліції.
Олег Ляшко мав кілька судимостей. Ще 1993 року його заарештували за звинуваченням у скоєнні низки злочинів, зокрема за розкрадання державного та колективного майна в особливо великих розмірах і самовільне привласнення влади. Засуджений до шести років із конфіскацією майна, але через рік був звільнений за амністією.
У 1999-му очолювану Ляшком газету «Політика» було закрито за рішенням суду за розголошення державної таємниці. У 2001 році Ляшко був засуджений умовно за публікації про колишнього виконувача обов’язків віцепрем’єр-міністра Василя Дурдинця та начальника УВС Одеської області Івана Григоренка, які були визнані українським судом як наклеп. Але 2006-го через Європейський суд із прав людини у Страсбурзі домігся скасування цього рішення.
У 2010 році в інтернеті з’явився відеозапис, на якому зафіксовано нібито допит Ляшка в прокуратурі в 1993 році, де він розповідає про інтимні стосунки з чоловіком.
У ніч із 9 на 10 березня 2014 року затримав депутата Луганської обласної ради Арсена Клінчаєва, якого пізніше допитував і бив під відеозапис. Міжнародна правозахисна організація AmnestyInternational заявила, що, на її думку, дії Олега Ляшка та його озброєних прихильників є кричущим порушенням міжнародно-правових норм. 10 вересня 2015 року на Олега Ляшка було порушено кримінальну справу в Російській Федерації за підозрою у викраденні жителя Маріуполя Дмитра Чайковського.
У вересні 2018 року з’явилася інформація про те, що Ляшка хочуть позбавити депутатської недоторканності. Згідно з інформацією, САП і НАБУ висунули нардепу обвинувачення за статтями 366-1 (декларування недостовірної інформації) і 368-2 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України.
У Верховній Раді Ляшко часто буває помічений як активний учасник бійок і бійок.
У 2001 році був засуджений за наклеп, який поширив у газеті «Свобода» про тодішнього віцепрем’єра України Василя Дурдинця. Олег Ляшко був засуджений до двох років умовно. У 2006 році пройшов до Верховної Ради України V скликання за списками Блоку Юлії Тимошенко — був № 26 у виборчому списку. Працював головою підкомітету з питань організації роботи Верховної Ради Комітету ВР з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності ВР. З листопада 2007 року під час позачергових виборів знову став народним депутатом України (VI скликання) від того ж блоку — № 29 у списку.
З липня 2009 року — заступник голови Комітету ВР з питань бюджету. Голова Тимчасової слідчої комісії ВР з розслідування фактів порушення законодавства у сфері майнових, земельних та інших питань міським головою Харкова Михайлом Добкіним і секретарем Харківської міської ради Геннадієм Кернесом. Попри те, що потрапив у велику політику завдяки Юлії Тимошенко, це не завадило йому згодом всіляко ображати лідерку партії «Батьківщина» і називати «кремлівською зозулею». 28 жовтня 2012 року на парламентських виборах Олег Ляшко переміг по 208 мажоритарному округу і став народним депутатом України VII скликання.
У січні 2012 року 16-річний Вадим Терещенко з організації захисту сексуальних меншин звинуватив Ляшка у зґвалтуванні. 15 липня 2012 року було припинено спробу вивезення Олегом Ляшком до Туреччини двох вихованців ялтинського інтернату 12 і 14 років. У травні 2014 року було оголошено, що за цим фактом у Криму розпочато дослідчу перевірку. 25 травня 2014 року посів третє місце на президентських виборах, набравши 8,32 % голосів виборців. На позачергових виборах до ВР 2014 року Радикальна партія Олега Ляшка пройшла за списками і набрала 7,44 % голосів.
17 березня 2014 року вніс законопроєкт, у якому пропонувалося вважати учасників «сепаратистських мітингів за приєднання до Росії», а також тих, хто перешкоджає руху військових і військової техніки, — зрадниками і пособниками окупантів. На час «військової агресії» до зрадників, диверсантів, убивць, мародерів, дезертирів і шпигунів пропонується застосовувати смертну кару. Законопроєкт передбачає розрив дипломатичних відносин і запровадження візового режиму з Росією, денонсування угод, заборону КПУ і Партії регіонів, заклик до ЄС заборонити в’їзд жителів Криму з російськими паспортами та інші заходи. Командир полку «Азов» Андрій Білецький зазначав, що Ляшко «був одним із лобістів створення» та озброєння «зі складів» їхнього добровольчого батальйону, створеного на початку травня 2014 року. 11 липня 2014 року зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт, що забороняє в’їзд на Україну 518 діячам культури — громадянам Росії, які підтримали «військову агресію» Росії проти України.
Ляшка підозрюють у тому, що він є креатурою групи українського мільярдера Дмитра Фірташа та екс-глави АП Сергія Льовочкіна. На думку низки експертів, у завдання Ляшка входить розмивання протестного опозиційного поля. 10 вересня 2015 року Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу проти Олега Ляшка і бійців полку Національної гвардії «Азов» за підозрою у викраденні жителя міста Маріуполя Дмитра Чайковського (Донецька область).
Кримінальну справу порушено за ознаками злочинів, передбачених пп. «а», “в” ч.2 ст.126, пп. “д”, “е” ч.2 ст.117, ч.1 ст.356 Кримінального кодексу Росії (викрадення людини, катування, застосування заборонених засобів і методів ведення війни). Навесні-влітку 2016 року разом із журналісткою Оленою Кирик вів щотижневу програму «Правда Ляшка» на телеканалі «NewsOne». Програму було закрито з ініціативи телеканалу, Ляшко пов’язував це з політичним тиском. 24 квітня 2017 року директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник повідомив, що Спеціалізована антикорупційна прокуратура України відкрила кримінальне провадження про можливе незаконне збагачення лідера Радикальної партії Олега Ляшка.
Резюме
Солодкі промови про любов до пенсіонерів і простого народу підкуповують нещасних жителів України. І Ляшко вміло цим користується. Він продовжує приїжджати в села, обіцяти гідні пенсії та зарплати простим людям. Але як видно з розслідувань журналістів — «язик говорить одне, а руки роблять інше». Наживається Олег Валерійович здебільшого завдяки тендерним закупівлям. А щоб його незаконні справи були недоторканими, Ляшко щедро ділиться з прокурорами та антикорупційним бюро і з усіма хто може хоч якось перешкодити.