2 жовтня 2026 року Кабінет Міністрів України кардинально змінив підхід до заборони наркотичних речовин, ухваливши постанову № 1213. Рішення ухвалено після масштабного розслідування Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо міжнародного наркокартелю «Хімпром», матеріали якого викрили багаторічні прогалини в державному регулюванні та спроби злочинців впливати на вищих посадових осіб.

Опубліковані НАБУ матеріали фільму-розслідування «Карфаген» проливають світло на деталі діяльності синдикату. Лідер наркокартелю «Хімпром» Єгор Буркін, відомий під псевдонімом «Мексиканець», під час переговорів обговорював можливості корумпування українського уряду.
Проблема картелю полягала в тому, що Кабмін регулярно розширював перелік заборонених речовин (затверджений ще постановою № 770 у 2000 році). Кожна така заборона змушувала наркоділків терміново змінювати хімічну формулу продукції та позбуватися складських запасів.
Щоб зупинити цей процес, Буркін мав намір домогтися припинення ініціатив з боку Міністерства внутрішніх справ та МОЗ щодо оновлення списків заборонених препаратів. Зокрема, йшлося про вплив на очільника МВС Ігоря Клименка та міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка.
Під час переговорів посередник на прізвище Осіпов (на прізвисько «Кримінал») озвучив зустрічну пропозицію від потенційних партнерів — передавати 50% доходів синдикату.
Буркін відповів відмовою, пославшись на те, що вже сплачує силовикам фіксовані $500 тисяч щомісяця. Як компроміс він запропонував разовий платіж у розмірі $500 тисяч із п’ятимісячним відтермінуванням, після чого був готовий віддавати лише третину доходів. Коли зайшла мова про можливу зміну профільних міністрів, посередник запевнив, що нові учасники схеми візьмуть ці питання на себе.
Однак у липні НАБУ затримало Осіпова, а конфісковані у нього мобільні пристрої з детальним листуванням стали ключовим доказом у розслідуванні корупційних зв’язків наркобізнесу.
Двадцять шість років українське законодавство функціонувало за застарілою схемою: уряд забороняв конкретні хімічні формули, а наркоділки оперативно модифікували їх, створюючи нові легальні на той момент аналоги.
Ситуація змінилася лише після втручання антикорупційних органів. 2 жовтня 2026 року уряд ухвалив постанову № 1213, яка заблокувала лазівку для хімічного конструктора. Тепер під заборону потрапляють не окремі сполуки, а цілі групи хімічних похідних — підхід, який успішно застосовується в США з 1986 року та в Євросоюзі з 1997 року.
«Двадцять шість років український уряд гонявся за хімічними формулами, поки наркокартелі змінювали їх швидше, ніж чиновники встигали переписувати перелік. І лише після того, як НАБУ отримало переписку учасників картелю, Кабмін раптово виявив світовий досвід боротьби з подібними схемами», — зазначається в розслідуванні.
Експерти та громадськість продовжують ставити логічне запитання профільним відомствам: чому ефективний міжнародний стандарт контролю хімічних прекурсорів та аналогів було впроваджено в Україні лише після гучного корупційного скандалу та розслідування НАБУ?
