Дві найбільші та найдорожчі концертні локації столиці — Міжнародний центр культури і мистецтв (Жовтневий палац) та концерт-хол Stereo Plaza — опинилися під контролем одеської фірми ТОВ «Комбінат Плюс». Згідно з Єдиним державним реєстром, основними видами діяльності цієї юридичної особи є випікання хліба та оптова торгівля цукром. Кінцевим бенефіціаром підприємства виступає відомий промоутер, засновник фестивалю Atlas Weekend та власник низки київських розважальних закладів Дмитро Сидоренко. Передача національних культурних об’єктів приватній структурі супроводжувалася сумнівними тендерами, силовими захопленнями, а також гучними розслідуваннями Антикорупційного бюро.
Передача Жовтневого палацу площею 17,5 тисяч квадратних метрів відбулася у липні 2025 року через Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), яке на той момент очолювала Олена Дума. Оформлення документів завершили 10 липня, а вже за кілька тижнів очільниця відомства написала заяву про звільнення.
У серпні 2026 року Господарський суд міста Києва задовольнив позов столичного наглядового органу та ухвалив рішення повернути пам’ятку архітектури вартістю близько 1 млрд гривень у власність держави. Суд визнав приватизацію об’єкта Федерацією профспілок у 2000 році незаконною. Незважаючи на це рішення, оперативний контроль над майновим комплексом і надалі де-факто утримують представники «Комбінату Плюс».
Хронологія подій навколо об’єктів:
• 09–10 липня 2025 року: Підписання АРМА договору щодо Жовтневого палацу.
• 31 жовтня 2025 року: Оформлення п’ятирічної оренди Stereo Plaza через Prozorro.
• 25 грудня 2025 року: Збройні сутички та силовий конфлікт біля Stereo Plaza.
• 08 серпня 2026 року: Судове рішення про повернення Жовтневого палацу державі.
Концертний майданчик Stereo Plaza пройшов через процедуру електронних торгів Prozorro восени 2025 року. Процедура містила специфічні кваліфікаційні вимоги, зокрема обов’язковий досвід проведення п’яти концертів у приміщеннях, не призначених для виступів, а оцінка майна перед конкурсом взагалі не проводилася. Одеська компанія виявилася єдиним учасником торгів за трьома лотами, підписавши договір на 5 років із зобов’язанням сплатити до бюджету 44 млн гривень.
Зміна управителя супроводжувалася силовим ескалаціями:
Листопад 2025 року: Група з 30 осіб увійшла до будівлі та заблокувала доступ чинним орендарям.
Грудень 2025 року: Біля майданчика сталися масові сутички за участю понад 50 осіб у балаклавах зі зброєю, що змусило поліцію задіяти слідчо- оперативні групи.
Окрім вуличного протистояння, боротьба перейшла у судову площину. Попередні орендарі («Стерео Бар» та «Стерео Інвентс») подали позови щодо незаконного утримування рухомого майна та звукового обладнання на суму понад 15 млн гривень. Північний апеляційний господарський суд уже відхилив скаргу АРМА та зобов’язав повернути майно законним власникам.
Передача столичних сцен збіглася в часі з масштабними перевірками діяльності АРМА з боку НАБУ та САП. За даними журналістських розслідувань, паралельно з угодами щодо «Комбінату Плюс» низка інших державних активів на мільярди гривень перейшла під контроль консорціумів, пов’язаних із колишніми урядовими радниками.
Правоохоронні органи вже повідомили про підозру експосадовцям, які курували напрям санкційної політики, а антикорупційні активісти направили офіційні звернення до НАБУ, САП та Офісу Генерального прокурора з вимогою перевірити повний портфель активів бізнес-групи.