Велика спиртова приватизація в Україні стартувала восени 2020 року, коли Фонд держмайна пустив із молотка Немирівський спиртзавод. З цього часу проведено понад 40 аукціонів, які принесли до бюджету країни понад 2 млрд грн. Представники влади тоді наголошували, що однією з головних цілей приватизації спиртзаводів було навіть не наповнення скарбниці, а детінізація цього ринку, який останніми двома десятиліттями переважно асоціювався з кримінальними угрупованнями.
Про це пише видання «Економічна правда».
Однак приватизація першочергової мети не досягла. За даними Kantar Ukraine, 2021 року частка «тіні» на ринку спирту сягала 55%. Ще страшніші цифри було озвучено на засіданні парламентського комітету з фінансів і податків у травні 2023 року. Виявляється, бюджет країни, яка отримує грошову допомогу від усього світу, через існування нелегального ринку підакцизної продукції щорічно втрачає 37-42 млрд. грн. Найгірша ситуація — на ринку спирту.
«На ринку продовжують роботу організовані злочинні групи, кількість нелегального спирту зросла. Деяких виробників контролюють росіяни. Не розумію, чому через 30 років після проголошення незалежності і на другий рік війни ми змушені констатувати існування організованих груп», — дивувався голова комітету Данило Гетманцев.
Про які «організовані злочинні групи» говорив Гетманцев? Хто стоїть за найбільшою з них? Чому досі правоохоронці не покарали порушників?
Аналіз діяльності спиртових заводів, який здійснювала податкова до травня 2023 року, показав, що на ринку є щонайменше сім груп виробників, які випускають необлікований спирт і продають. Саме до них із перевірками і мали завітати правоохоронці.
Обсяг виробництва «сірого» спирту всіма сімома групами, поділеними за регіональним принципом (Харківська, Вінницька, Київська, Рівненська, Львівська, Кіровоградська та Житомирська), податківці оцінили у 3 тис. тонн щомісяця.
За даними податківців, лідером цього списку є так звана харківська група, до якої входять три компанії: «Укрспецспирт», «Караван» і «Артемівка». Вони, за даними податківців, щомісяця виробляють 1 500 тонн «сірого» спирту або так званої другої форми (спирт, що реалізується без сплати акцизу), тобто стільки ж, скільки виробляють інші шість груп.
Згадані три компанії входять до харківської бізнес-групи AES Group, яка пов’язана з першим заступником Харківської ОДА Олександром Скакуном.
Як формувалася «харківська» група
Ця група представлена трьома ТОВ: «Укрспецспирт», «Караванський спиртовий завод 1709» і «Артемівський спиртовий завод 1840». Її формування почалося в жовтні 2020 р. після приватизації Артемівського спиртзаводу.
Аукціон із його продажу проходив у системі «Prozorro.Продажі» зі стартовою ціною 29,66 млн грн. До торгів допустили два ТОВ: «АЕС солар» і «Боркие солар». Власницею першої була Міліца Волкова з Харкова, другої — Наталія Валеуліна із Запоріжжя. Боротьби між двома претендентами не було. «АЕС солар» запропонувала найвищу ціну, 50 млн грн, але платити не стала. Тому пропозиція «Боркие солара», 30,3 млн грн, стала переможною. Тобто завод продали майже за стартовою ціною.
Чому Волкова так просто здалася Валеуліній? Річ у тім, що учасниці аукціону пов’язані та, ймовірно, лише імітували конкуренцію. Це стало зрозуміло 2021 року після створення ТОВ «АЕС груп», у якій по 50% володіють Міліца Волкова та Костянтин Валеулін — син Наталії Валеуліної.
Старший брат Костянтина Роман Валеулін 2017 року став директором харківської компанії «Бітоксід», що володіє міні-НПЗ у Мерефі (також входить до AES Group). Тоді ж серед засновників компанії з’явився рідний брат першого заступника голови Харківської ОДА Олександра Скакуна Юрій.
Після того, як «Боркі солар» оформила право власності на Артемівський спиртзавод, компанія створила нову юрособу — ТОВ «Артемівський спиртовий завод 1840», до якого увійшов придбаний актив.
Однак частка «Борькие солара» в цій юрособі становила 50%, а решта відійшла відомим у вузьких колах харків’янам, серед яких — колишній народний депутат Ігор Котвицький та почесний консул Вірменії Армен Асланян (по 24% кожному). Обидва вважаються людьми з обойми колишнього глави МВС Арсена Авакова. Пізніше «Боркіє солар» офіційно поділили між собою на двох Міліца Волкова і Костянтин Валеулін. Компанія увійшла в «АЕС груп», якою ті володіли порівну.
Через пів року Фонд держмайна виставив на торги другий спиртзавод у Харківській області — «Караванський». За нього в липні 2021 року прийшли змагатися три компанії: «Мак-ТМ» Костянтина Валеуліна, «Ревітес» Олени Смирнової з Києва та «Імекс-про» харків’янки Анастасії Худенко.
За стартової ціни 23,1 млн грн «Імекс-про» одразу запропонувала 101 млн грн і більше не торгувалася. «Мак-ТМ» і «Ревітес» кілька раундів підвищували ставки, поки на позначці 53 млн грн не зупинилася компанія Смирнової. Далі все пішло за відомою схемою: «Імекс-про» кошти Фонду держмайна не переказала, а переможцем стала «Ревітес» із майже вдвічі меншою пропозицією. Пізніше з’ясувалося, що того самого дня, коли «Імекс-про» визнали переможцем аукціону, новим власником «Ревітеса» стало ТОВ «АЕС солар» тієї ж Волкової.
Після цього «Ревітес» перейменували на Караванський спиртовий завод 1709 року, а 50% у ньому передали тим самим людям з оточення Авакова: Котвицькому та Асланяну. Друга частина залишилася у Волкової та Валеуліна, які на той час офіційно стали співвласниками харківської групи AES Group.
Третє підприємство групи, про яке згадують податківці — «Укрспецспирт». Це керуюча компанія, яка за паперами не входить до складу AES Group, адже серед її бенефіціарних власників немає ані Валеуліна, ані Волкової. Єдиним його засновником і директором був Євген Кісса, якого добре знають брати Костянтин і Роман Валеуліни. Влітку 2012 року Валеуліни і Кісса були фігурантами однієї кримінальної справи. Оперативним супроводом справи тоді займалося харківське обласне управління Служби безпеки. У той час у харківському управлінні СБУ працював і полковник Олександр Скакун, який є заступником голови Харківської ОДА.
Протягом 2020-2021 років оформлений на Кіссу «Укрспецспирт» уклав договори оренди майна з «Караванським» і «Артемівським» спиртовими заводами і в такий спосіб став керуючою компанією для спиртового бізнесу AES Group.
Як працює харківська група
Сукупна потужність усіх підприємств групи становить близько 26 млн літрів спирту на рік, а всього 2022 року, як стверджує «Укрспецспирт», вони виробили 7,7 млн літрів спирту «Люкс». Податківці ж стверджують, що «харківська» група виробила 1,8 млн літрів необлікованого спирту.
«Споживачам спирту вигідно купувати його за «кеш» без урахування акцизу, який становить 133,31 гривні за літр. Купівлею необлікованого спирту на спиртзаводах не грішать не тільки дрібні «сірі», а й великі «білі» виробники, які так знижують собівартість готової продукції. Останнім при цьому потрібні гарантії пристойної якості продукту, стабільні поставки і надійний «дах», — розповідає співрозмовник зі спиртової галузі.
Чому операційну компанію «Укрспецспирт» записали на Кіссу, а не на відомих бенефіціарів AES Group? Відповідь може ховатися в матеріалах кримінальної справи Державної фіскальної служби від 2019 року. У цій справі згадується протиправна схема, реалізована компанією «Лемар плюс». «На її потужностях виробляли необлікований спирт, який згодом продавали з ухиленням від сплати податків в особливо великих розмірах», — ідеться в матеріалах справи.
«Лемар плюс» — це колишня назва «Укрспецспирту», а саме перейменування і зміна власника відбулися в листопаді 2021 року, незабаром після того, як податківці обшукали Артемівський спиртзавод у Мерефі.
Хто стоїть за «харківською» групою
ЗМІ вже писали про зв’язок сім’ї чиновника Скакуна з харківською групою AES. Сам Скакун підтверджував, що добре знайомий з обома бенефіціарами AES Group.
«З пані Волковою знайомий. Валеуліна знаю давно. Їх у місті багато хто знає як дуже активних, потужних людей із проукраїнською позицією», — зазначив ЕП Скакун. Він запевнив, що ні до AES Group, ні до міні-НПЗ у Мерефі не має стосунку.
Утім, ЕП знайшла опосередковані докази, які свідчать про причетність чиновника до ведення бізнесу одночасно з перебуванням на офіційній посаді в Харківській ОДА. За своїми функціональними обов’язками Скакун має слідкувати за порядком на ринках пального та спирту, «не допускати їхнього нелегального виробництва, обігу та продажу на території області», взаємодіяти в таких ситуаціях із правоохоронцями.
Юридичним розв’язанням питань, пов’язаних із великою кількістю кримінальних та адміністративних справ «бензинового та алкогольного холдингу» AES, займається юристка Анастасія Череднікова. Вона представляла в судах інтереси «Альтернатив енергії сорсес компані» (входить в AES Group) у справах про заборону виробничої діяльності, податкове донарахування, зняття арешту на майно.
Юристка також відстоювала в судах інтереси ТОВ «Пром-хім» — ключового постачальника розчинників на міні-НПЗ у Мерефі, компанії «Альтернатив Енерджі Сорсес Еко» (входить до AES Group) і «Бітоксід». У держреєстрі судових рішень чимало справ, у яких вона виступає захисником компаній бізнес-групи.
Чередникова також фігурувала засновником і керівником підконтрольних AES Group структур — ТОВ «НДЦ «Укрнафтохім» і «Артемівський спиртовий завод», а адреса її адвокатського офісу збігається з адресами фірм, які входять до AES Group: «Боркі солар» і «Солар солюшнс юкрейн».
Яскраву роль адвоката у справах Олександра Скакуна характеризують і теги, прикріплені до її телефону в програмі GetContact.
На запитання ЕП, чи знайомий Олександр Скакун з адвокатом Чередникової, він відповів: «Адвоката Настю знаю, але не пам’ятаю її прізвища. Можливо, у неї таке прізвище. Я знаю мільйон адвокатів, юристів, суддів, кого хочете, але саме таке прізвище не знаю».
У відповідь на претензії податківців, що за його безпосереднім напрямом діяльності процвітає нелегальне виробництво та реалізація спирту, чиновник відповів, що це не відповідає дійсності.
«Після того засідання комітету я збирав місцевих правоохоронців, податківців, ми своїми силами проводили рейди. Потім приїжджали з Києва, були представники БЕБ, податківці, і слова пана Гетманцева не підтвердилися. Він же політик і просто говорить, а юридична наука не терпить просто розмов. Щодо Харкова немає ні підозр, ні вироків судів, ні стягнутих до бюджету коштів за несплачений акциз», — повідомив Скакун.
При цьому він підкреслив, що в Україні «чорний» ринок процвітає. «Вся країна знає, що «друга форма» працює, і пан Гетманцев теж це знає. А в Харківській області цього немає. «Чорного» ринку в Харкові ми не бачимо абсолютно», — запевнив Скакун.
Про повну нібито відсутність у регіоні «чорного» спирту говорить і Валеулін.
«У нас були перевірки, вривалися на підприємства, через паркани перелазили, шукали нелегальний спирт. Але ми їм казали: «Не їдьте сюди, немає в нас такого». Після приватизації заводів ми провели глибоку реконструкцію. Ми порахували, що нам краще працювати «в білу», заробляти менше, але жити спокійно», — розповідає співвласник «АЕС груп».
Наостанок додамо, що правоохоронці ще не звітували про порушені справи щодо виробництва «тіньового» спирту. Наведені в статті дані містяться в офіційному документі, підготовленому податковим для профільного комітету.