Боговін Віталій Вікторович: що відомо про аграрного рейдера на чолі Запорожської області (1 частина)

  1. Главная
  2. Компромат
  3. Боговін Віталій Вікторович: що відомо про аграрного рейдера на чолі Запорожської області (1 частина)

Ейфорія виборів 2019 року поступово зійшла нанівець, разом із рейтингами «зеленої команди». Прозрілі українці, які прийшли до тями, починають дізнаватися, кого ж вони привели у владу, купившись на казку про Василя Голобородька. Серед цих одіозних керівників не тільки народні обранці, а й призначені новою владою міністри та губернатори — зокрема голова Запорізької ОДА Віталій Боговін. Як «простому фермеру» вдалося отримати цю посаду і хто в реальності ховається за цією маскою? І чому багато жителів запорізької глибинки бояться говорити про нового губернатора на камеру?

Про Боговіна-губернатора преса писала дуже мало, здебільшого тільки пережовувала його декларацію про доходи за минулий рік, яка виявилася доволі скромною для людини, що контролює два десятки фірм і 37 тисяч гектарів землі. Трохи писали про нього і раніше, коли він був кандидатом у депутати від «Слуги народу» і йшов до парламенту як «людина, яка створила своє агропідприємство». Що ж, давайте ближче познайомимося з цим «видатним аграрієм», a заодно дізнаємося багато таємниць «запорізького двору»!

Комерсант із колгоспу

Боговін Віталій Вікторович народився 17 серпня 1969 року в селищі Куйбишеве, розташованому в Пологівському районі Запорізької області. За свою історію це селище неодноразово змінювало назви: його заснували 1782 року як село Кам’янка, 1845-го перейменували на Царекостянтинівку, 1935-го воно стало селищем Куйбишеве, a 2016-го, у процесі «декомунізації» та «дерусифікації», йому придумали нове, «козацьке» ім’я Більмак. Цю дивну назву (більмак — народне прізвисько людини з більмом) було дано на честь місцевого кургану (Більмак-могили), у якій нібито поховано якогось одноокого запорізького отамана.

Усі витівки з перейменуваннями завжди виходили ззовні, «з центру» — самі ж жителі селища, будучи людьми прагматичними, дивилися на ці ініціативи як на дворового пса, що вилизує собі між задніх лап. У підсумку місцева громада виступила з вимогою повернути селищу його первісне ім’я, але її думка анітрохи не зацікавила «проукраїнський актив». Ось так сім із гаком тисяч місцевих жителів селища стали «більмаківцями».

Віталій Боговін тоді в цих дебатах участі не брав, a ставши головою області, він так і не згадав про петиції земляків. Що й не дивно, оскільки його характеризують як аполітичного «куркуля», готового підлаштуватися під будь-яку владу, що дає йому вигоду і посаду. Це все, що потрібно знати про його партійну приналежність! Зелені прапори «Слуги народу», під якими Боговін 2019 року балотувався до Верховної Ради, a 2020-го став губернатором, стали його першим досвідом у політиці. А став він під них тільки тому, що в «слуги народу» тоді пішли його компаньйони по бізнесу. Так практично нікому раніше не відомий провінційний аграрій став великим начальником, раптово зробивши запаморочливу кар’єру…

Але повернемося до початку. 1984 року, після закінчення «восьмирічки», Віталій Боговін вирушив до сусіднього Приморська і вступив там до Ногайського сільгосптехнікуму на зоотехніка. Потім у 1988-90 була служба в армії, після якої він повернувся додому і став бригадиром трактористів у колгоспі «Україна», заочно навчаючись у Дніпропетровському агарному університеті вже на агронома. Однак трактори, так само як і агрономія, цікавили його значно менше за комерцію. Розторопний Боговін став колгоспним «купи-продай-поміняй», чиї послуги були незамінні в першій половині 90-x. Штовхнути зерно, придбати солярку і добрива, не залишивши при цьому себе без «винагороди», стало його основною діяльністю.

Отримання диплома збіглося з кучмівським скасуванням колгоспів — так з’явилося сільгосппідприємство «Україна», в якому Боговін став заступником директора з комерційної частини. А далі все пішло за класичним сценарієм: керівництво «розвело і кинуло» колишніх колгоспників, прибравши до рук сільгосппідприємство та створивши на його базі у 2000-му році однойменне ТОВ «Україна» (ЄДРПОУ 03749037). Воно контролює 7 тисяч гектарів землі, належить тепер Сергію Шайдовському, a 2018-го взагалі було перереєстровано в Сумській області. Зараз видимого зв’язку з Боговіним у підприємства немає — можливо, він давним-давно вийшов із нього зі своєю часткою. Схоже, дуже хорошою часткою, оскільки потім у «портфоліо» у Боговіна з’явилося багато інших підприємств. Утім, як стверджують джерела SKELET-info, не всі з них він придбав шляхом чесної угоди.

А ще у нього є молодший брат Євген Боговін, який завжди був його компаньйоном і найнадійнішим помічником. Університетів Євген Боговін не закінчував, за плечима у нього тільки Ногайський сільгосптехнікум (він пішов туди слідом за братом), але гендиректором холдингу «Landfort» став саме він. Боговін-молодший має репутацію «майстра на всі руки», зокрема й у плані використання грубої сили, без якої в сучасній Україні важко стати успішним аграрієм.

Тож не дивно, що кілька років тому Євген Боговін раптом став волонтером, надаючи якусь допомогу «хлопцям в АТО» («підгодовував», як казали злі язики). Чи доходило щось із цієї допомоги до фронту, невідомо, але ось місцеві ветеранські організації оголосили Євгена Боговіна «справжнім патріотом» і своїм великим другом. Але ж саме колишні учасники АТО складають кістяк приватних армій, які використовуються в аграрній війні за врожаї та землю!

Компаньйони губернатора

У 2000-му році Віталій Боговін став директором агрофірми «Батьківщина» (30791236), створеної в тому ж таки Пологівському районі на базі розпущеного колгоспу «Родина». За цим коротким рядком у його офіційній біографії криється черговий скандал у його бурхливому житті. Як правило, директори агрофірм просто так не змінюються, і нових за оголошенням не приймають — і в цьому випадку призначення Боговіна стало наслідком переходу контролю над агрофірмою в інші руки. За інформацією джерел SKELET-info, Боговін і пов’язані з ним люди підім’яли під себе «Батьківщину», ввівши її в борги за допомогою схем палива і добрив, якими вони торгували в районі.

Підсумком роботи Боговіна в «Батьківщині» став її поділ на дві частини: у 2006-му було зареєстровано ТОВ «НВО Агрофірма Батьківщина» (34217120), директором якої потім став Євген Боговін. Головним же бенефіціарієм обох фірм останні 10 років є Олександр Містюк (більш рання інформація про власників недоступна).

Утім, найцікавіше в його біографію не потрапило. Там не сказано, як і коли провінційний торговець зерном і добривами Віталій Боговін зблизився з молодим гендиректором корпорації «Агросинтез» (30345439) Вадимом Коверником, який став його близьким другом і другим (після брата) головним бізнес-партнером. «Агросинтез», зареєстрований у Черкасах, займався торгівлею добривами черкаського «Азоту» та інших виробників. Віталій Боговін спочатку був постійним клієнтом «Агросинтезу», a потім, здружившись із Коверником, став таким собі «ексклюзивним дистриб’ютором» у районі.

У 2002 році корпорація «Агросинтез» заснувала в Запорізькій області свою філію у формі однойменного ТОВ (ЄДРПОУ 31880541), керівником і засновником якого на даний час є Вадим Коверник. По цій фірмі в нього є два вельми цікавих компаньйони. Перший — це Володимир Ілліч Слесаренко, який також володіє фірмами «Міжнародний агроцентр» (33894273) і ПП «Агросинтез-плюс» (32814569). А ще людина з такими ж ПІБ є директором ТОВ «Еколого-туристичний центр у Парковому», перереєстрованого в анексованому Криму (ОДРН 1149102134235). До речі, у Віталія Боговіна є під Ялтою ділянка в 14 соток, на якій він збирався зводити будинок.

Другий компаньйон, точніше друга — це Анна Миколаївна Таран. Людина з таким самим ПІБ була помічником нардепа Дмитра Добкіна (молодшого брата Михайла Добкіна) і керівником його благодійного фонду (38157322), a також співзасновником громадської організації «Форум порятунку Дніпропетровська» (33907402). Можливо, це однофамільці — a може, й ні…

У біографії Віталія Боговіна також стверджується, що бізнесменом він нібито став тільки 2006 року, коли заснував ПП «Бізон-тех» (34216986), що займається торгівлею добривами, гербіцидами та насінням. Читачам переконують, що до цього Боговін був лише найманим топ-мененджером агропідприємств, який не вилазив із полів. Але навіщо? Схоже, що новий запорізький губернатор вирішив переписати своє «житіє», прибравши з нього подробиці, які він не хотів би розголошувати. І якщо вірити цій офіційній біографії, то і з Коверником він почав працювати лише з 2008 року, коли той придбав рівну частку в «Бізон-тех». Але ж це є брехнею!

Земельні перегони

Уже через рік дружні компаньйони вирішили й самі зайнятися вирощуванням зернових, для чого придбали агрофірму НВП «Солодководне» (ЄДРПОУ 35815811), головним активом якої були 2,8 тисячі гектарів землі. Вона стала першою офіційною латифундією Боговіна і Коверника, з якої почався їхній агрохолдинг «LANDFORT». І все ж до 2012 року їхнім основним бізнесом була торгівля сільгоспхімією та насінням через структури «Бізон-тех», які пізніше виросли в «BKW Group» (що об’єднала їхні основні активи).

У 2012 році до них приєдналася щойно створена агрофірма «Альянс» (37957216), яка контролює майже 6 тисяч гектарів землі. Подробиці цього злиття також не розголошували, але відомо, що за два роки «Альянс» з якоїсь причини офіційно вийшов із «LANDFORT». Можливо, причина в тому, що його власником і директором є кримчанин Дмитро Хведзевич — тут ми знову бачимо кримський слід у схемах Боговіна. Не реальні відносини «Альянсу» з групою Боговіна-Коверника залишилися прихованими від громадськості.

У 2013-му році компаньйони придбали агрофірму «Відродження» (30844848), розташовану недалеко від Волновахи (Донецька область). Це додало їм ще 2,8 тисячі гектарів землі. Відтоді Боговін і Коверник розпочали земельні перегони, нарощуючи свою латифундії шляхом придбання нових агрофірм. У 2014-му вони стали власниками ТОВ «Алоінс-Агро» (32721464) і ТОВ «Придонецьке» (00853286), що додали до їхнього земельного банку ще 11,8 тисяч гектарів ріллі.

Цікаво, що 2019-го року (перед виборами) обидва ці підприємства були переписані на фірму «БКВ Груп», зареєстровану на Кіпрі за адресою Нікосія, вулиця Ставру, будинок 56, офіс 104. За цією ж адресою зареєстровано бенефіціарів ПП «Лендфорт-Дніпро» (39672576), ПСП «Лендфорт-Азов» (25223209), агрофірму «Вишневата» (40921623) та інші підприємства, що також входять до агрогрупи Боговіна-Коверника.

У 2015-му році вони придбали агрофірму «Весна» (39674699) і ПП «Колосисте» (перейменоване в «Лендфорт-Дніпро»). У 2017-му Боговін і Коверник стали власниками агрофірми «Вишневата». У 2018-му вони приєднали ПСП «Прогрес» (30085680) з 2,5 тисячами гектарів землі та ТОВ «Агронік-2017» з 900 гектарами. Але їхньою головною здобиччю стало ПСП «Росія» (перейменоване на «Лендфорт-Азов») з 8,8 тисячами гектарів — це збільшило загальний земельний банк латифундистів до 37 тисяч гектарів! Її творець Анатолій Ніколенко (нардеп першого скликання), який понад двадцять років керував своїм дітищем, незабаром після цього помер.

Як ви могли помітити, всі основні придбання вони зробили вже після другого Майдану, після початку АТО, у період 2014-2018 р.р., коли в Україні розгорілася аграрна війна за землю, в якій рейдери використовували приватні армії з «тітушок» і «ветеранів», a також перевірені схеми поглинання підприємств через боргові схеми. Про методи, за допомогою яких брати Боговіни і Вадим Коверник нарощували свій земельний банк, можна здогадатися за скандальною історією з фермерським господарством «Ходацький Рід», що просочилася в пресу. Журналістам тоді вдалося зв’язатися з власником господарства, який виявився винен фірмі Боговіна «Бізон-тех» понад три мільйони гривень. За твердженням фермера, цей борг був створений штучно, a визнати його змусили погрози від людей Боговіна, які виявилися не порожніми: однієї ночі фермерський будинок підпалили.

Дeлo дoшлo дo cудa, кoтoрый cрaзу жe вcтaл нa cтoрoну Витaлия Бoгoвинa — зaявившeгo, чтo фeрмeр вcё этo выдумaл, чтoбы нe вoзврaщaть дoлг.

Поширити

Підписуйтесь на наші канали в Telegram та Facebook — повний архів досьє та компромат на українських злочинців, політиків, чиновніків, бізнесменів, олігархів, журналістів та публічних персон.

Корупційний керівник ВМО2 Київської митниці Юрій Савчук «узгоджує» своє підвищення з в.о. Голови митниці Сергієм Звягінцевим
Боговін Віталій Вікторович: що відомо про аграрного рейдера на чолі Запорожської області (2 частина)
Меню