Запорожцева Галина Євгенівна
Офіційна біографія
Голова громадської організації «Союз Матерів України», проросійська пропагандистка.
Народилася 23 жовтня 1961 р. в Одесі.
Зі слів самої Галини Запорожцевої: «вимушено виїхала з України в день убивства Олеся Бузини, в страху, що з нею може статися така ж ситуація».
Тепер перебуває в Росії.
Вважає себе політичним емігрантом без статусу політбіженця.
І регулярно присутня на всіх ток-шоу, пов’язаних, наприклад, з убивством Дениса Вороненкова, долею Марії Максакової.
Віднедавна є експертом у програмі «На самом деле».
Частий запрошений гість на політичних передачах (Соловйов, Право знати, Время покажет тощо).
Галина Запорожцева — кандидат психологічних наук, полковник міліції у відставці, криміналіст.
У рамках дисертації вивчала методики психологічного впливу на особистість (наприклад, злочинця, щоб домогтися правдивих свідчень).
Очолює громадську організацію «Матері України» (її ж часто називають «Союз матерів України»).
Компромат
Голова громадської організації «Союз матерів України», проросійська пропагандистка.
Поширення проросійської пропаганди, невизнання збройної агресії Росії, дії спрямовані на підрив державного суверенітету України. Маніпулювання суспільно важливою інформацією.
Представляється як полковник міліції, кандидат психологічних наук, професор академії МВС, правозахисник.
Зірка російських ЗМІ, таких як РИА Новости, «Первый канал», «Россия-24».
Полковник часів Януковича або занепокоєна мати: зомбо-ТБ у РФ:
[videopress RhXC9Pl9].У своїх виступах та інтерв’ю поширює проросійські тези, Революцію Гідності називає «державним переворотом», нову владу — «бандитами, які захопили Верховну Раду». Також згадувала про «зовнішнє управління», яке «маскується під західноукраїнський націоналістичний рух», мета якого — «геноцид слов’ян». Війну на Донбасі називає «громадянською», Росію агресором не вважає.
У 2015-2017 рр. публікувалася на антиукраїнському ресурсі «Україна.ру».
30 червня 2014 року в Донецьку обстріляли автобус із журналістами і солдатськими матерями. Автобус віз до військової частини матерів, які вимагали повернути їхніх дітей, що служать в українській армії, додому, і російських журналістів, які мали намір зняти про це репортаж. Однією з «солдатських матерів» була Галина Запорожцева.
У 2014 році активно виступала проти Майдану, разом з іншими членами від ГО «Матері України» займалася допомогою беркутівцям. У березні 2014-го записала звернення із закликом «згорнути Майдан».
Голова ГО «Спілка матерів України».
Фігурантка бази «Миротворець».
Солдатська мати% виявилася полковником міліції
В інтерв’ю «Новой газете» військовий журналіст Орхан Джемаль, очевидець подій 30 червня, розповів, що, за його інформацією, жінки з обстріляного автобуса зовсім не були родичами солдатів із військової частини, як намагалися це представити офіційні особи ДНР і більшість російських журналістів. «А треба зазначити, коли я вже далі «покопав» цю тему, жінки не були матерями солдатів, які служать у цій частині… Це були якісь активістки, які кучкувалися навколо Комітету солдатських матерів…», — розповів Джемаль.
«Новая» вирішила дізнатися, що за жінки брали участь в акції з “безкровного захоплення” військової частини, яка закінчилася настільки трагічно.
Сайт телеканалу Russia Today у вівторок, 1 липня, поширив заяву такої собі Галини Запорожцевої, яка представилася головою громадської організації «Матері України». Пані Запорожцева заявила, що може розповісти подробиці подій ночі на 30 червня, під час яких загинув оператор Першого каналу Анатолій Клян, оскільки мала до них прямий стосунок.
Технологія «Синку, не стріляй!»:
Запорожцева повідомила, що це «вона та її соратники самі запросили росіян на мітинг солдатських матерів». За словами Запорожцевої, присутність російських журналістів — «гарантія безпеки» для такого роду діяльності організації «Матері України». Голова громадської організації також зізналася: «Важко дивитися в очі людям, які через наші проблеми гинуть».
Згадки про громадську організацію «Матері України» зустрічаються, починаючи з 2014 року. У кількох інтерв’ю Запорожцева говорить про «спонтанне» народження організації в той момент, «коли з’явилася потреба допомагати бійцям “Беркута” і внутрішніх військ». Співробітники організації, якщо вірити словам Запорожцевої, певний час навіть переховували співробітників «Беркута», «тому що за ними полювали». Серед іншого «Матері України», згідно з їхніми заявами, допомагали сім’ям загиблих солдатів і офіцерів організувати похорон.
Запорожцева анонсувала проросійську акцію:
[videopress G0JvXuvV].У березні «звернення матерів (уже з маленької літери) України» було записано на Youtube (ім’я каналу збігається з ім’ям голови організації — «Галина Запорожцева»). У ньому чотири представниці громадської організації закликали згорнути Майдан і молитися за країну, а також напоумити новий уряд країни. Однак заклик «матерів» не був почутий.
Звернення солдатських матерів до світової спільноти:
І вже у квітні цього року в інтернеті з’явилося відкрите звернення, опубліковане від імені Галини Запорожцевої та «Матерів України», «до всіх, кому не байдужа доля нашої країни». У ньому формулювання вже набагато різкіші. Зміну влади в Україні названо «державним переворотом», згадано про «бандитів», які захопили Верховну Раду, і про «бойовиків у масках», які тероризують «міста і села в країні». Далі Запорожцева заявляє про «іноземну інтервенцію», що маскується під «західно-український націоналістичний рух», мета якого — «геноцид слов’ян» тощо. У тій самій, вкрай одіозній за формулюваннями, заяві Запорожцева заступається за співробітників «Беркута», кажучи про неодноразові випадки погроз на адресу їхніх родин. Завершується «Звернення…» вотумом недовіри до комісії Верховної Ради, що розслідує обставини сутичок прихильників Майдану з правоохоронними органами в Києві.
Нещодавно, на початку червня, в інтерв’ю тому самому телеканалу Russia Today, Запорожцева розповідала про те, що в травні їй «довелося підключитися» до допомоги постраждалим від «одеської хатині» (2 травня під час пожежі в одеському Будинку профспілок загинуло близько 40 осіб, які сховалися в будівлі після вуличних зіткнень).
На початок червня, за словами Галини Запорожцевої, вона вже займалася координацією евакуації дітей зі сходу України до Криму. Для чого домовлялася в Криму з директорами таборів, а потім їздила і в Москву.
«Зустрічалася з представниками Держдуми, била в усі дзвони», — так розповість вона про цей період діяльності.
Цікаво, що в інтернеті трапляються згадки про полковника міліції Галину Запорожцеву, яка в лютому цього року давала коментарі щодо долі співробітників «Беркуту», а в травні прибула з візитом «у свою рідну Одесу». Саме з Одеси полковник міліції Запорізька давала інтерв’ю телеканалу «Россия-24» про «истинное лицо фашизма».
У цьому сюжеті від 3 травня журналісти представили її як полковника у відставці і… лідера громадської організації «Матері України».
Згадки про полковника міліції і — на це варто звернути особливу увагу — кандидата психологічних наук Галину Запорожцеву трапляються і в грудні 2013 року. Полковник Запорожцева (тоді чинний) заявляла про погрози співробітникам «Беркута» та їхнім родинам, які потребують захисту…
Виходить, замість традиційного замполіта на сході України професійним «моральним тиском» на українських солдатів і офіцерів займається колишній полковник-психолог. В автобусі, обклеєному самописними плакатами: «Синку, йди додому!». І з російськими журналістами всередині — для безпеки не журналістів, зрозуміло. Мета, як видається, спочатку піарівська: здадуться військові — привід для телесюжету, загинуть беззбройні люди — тим паче.
Сварка з Марією Максаковою
Оперна співачка Марія Максакова зі скандалом покинула студію програми «Пусть говорят».
У студії Максакова поскаржилася на матір — мовляв, та забороняє їй спілкуватися з власними дітьми. Крім того, Марія заявила — матір об’єдналася з батьком її доньки.
У якийсь момент слово взяла присутня в залі експертка полковник і директорка Університету імені Вітте Галина Запорожцева. Спікерка з гостею дріб’язковими не стала.
«У вас духовно-моральна інвалідність. Ви людина, яка не відчуває чужого болю, тільки власний біль. Ні біль дітей, ні біль мами», — заявила Запорожцева.
Тиск з боку високого професіонала обурив Максакову. Намагаючись захиститися, Марія розлютилася і з криком покинула студію.
Як полковниця Запорожцева на двох стільцях всидіти хотіла
Автор статті Олексій Корнєв, експерт з питань держ. безпеки. Оригінальний текст:
Немає більш гнилого болота, ніж політемігрантське середовище з колишньої України. По-справжньому порядних людей тут небагато. І громадяни, які обирають у цьому середовищі коло спілкування, зазвичай змушені керуватися іншими критеріями. Для мене такими тривалий час були і (почасти) залишаються розум і політична благонадійність. Дурепою полковницю МВС України, яка нехай і пише з ганебними для середнього школяра помилками, під час знайомства за замовчуванням ніхто не вважав. За її благонадійність через півроку після приїзду в РФ за цю пані поручилися серйозні люди, саме в порядності яких не було причин сумніватися. Ось так і вийшло, що познайомилися ми з Галиною досить давно, а ще донедавна ґрунтовно і плідно співпрацювали. Проте сльозливо-нудотна ситуація із «захистом» пані Гелени Бойко-Віщур-Кунської, яку виганяють із РФ, дала змогу також УСІМ побачити справжнє обличчя полковниці Запорожцевої. Власне, це «обличчя» (якщо можна так висловитися) я хочу у всіх подробицях Вам продемонструвати, дорогі читачі.
Скажу одразу, що в даній статті не збираюся розбирати корупційні причини звільнення нашої хероїні з органів МВС, її подальші метання між українськими нацистами і Георгіївським протестом під час подій кінця 2013 — початку 2014 рр.
А також спроби продати себе подорожче на колишній Україні як «берегиню АТОшників».
Як бачите, про такі віхи біографії пані вже почали голосно говорити інші люди, і я не маю сумнівів, що вони ще все докажуть щодо цих добре знайомих їм питань. Я ж просто наочно покажу свій власний досвід спілкування з Галиною.
Отже, Ваш покірний слуга вперше дізнався про існування полковниці Запорожцевої наприкінці 2013 р., коли за рознарядкою від київського начальства на сайті очолюваної мною на той час і афілійованої з УСБУ в Харківській області організації «Надія Нації» розміщувалися чужі замовні статті про «велику місію захисту України від майданної анархії» відомими у вузьких колах «справжніми патріотками» Вікторією Шиловою та Галиною Запорожцевою. Після перемоги європеревороту життя змусило забути про громадянок, які складно балаболять, надовго. І раптом у травні 2015 року я познайомився особисто з однією з них. На різних заходах колишньоукраїнських політемігрантів Галина Євгенівна запам’яталася хорошими ораторськими здібностями і юридично грамотними (тепер уже не знаю, хто їх автор) виступами. Не взяти її «на замітку» щодо можливості подальшої співпраці вже на території Росії було просто не можна.
Коли влітку 2016 р. настав час примусового видворення з Росії агента СБУ Андрія Бородавки («Фермера»), наша хероїня (яка раніше голосувала за його виключення зі «Союзу політемігрантів і політв’язнів України») зайняла по-справжньому єзуїтську позицію. Самому Бородавці пані слізно співчувала, а ось більшість його реальних на той час захисників Галина поливала при цьому добірними помиями. Проте саме така позиція полковниці щодо ситуації з «Фермером» відкривала на тому етапі хороші можливості для початку співпраці. Ось так слово за слово з середини літа 2016 р. з репостів і коментарів у соцмережах і почалося наше із Запорожцевою ВЗАЄМНЕ зближення. Наскільки високою була зацікавленість у співпраці зі мною з її боку і наскільки довірчі стосунки були між нами встановлені після цього, ви можете судити за наведеними нижче скріншотами з мого особистого листування з полковницею з мережі «Вконтакте»:
Проте дотримуватися послідовної позиції з будь-якого складного і такого, що загрожує іміджевими втратами, питання Галина Євгенівна «чомусь» ніколи не могла:
Вихід на новий якісний рівень моєї із Запорожцевою співпраці став можливий завдяки нашій дружбі проти Олени Бойко-Віщур, яка раніше звинувачувала публічно полковницю у фінансовій неохайності:
Продовження:
Ба більше, саме Галина Євгенівна в різних кулуарних бесідах колишніх українських емігрантів однією з перших почала висловлювати думку про необхідність видворення з Росії «галицької провокаторки слідом за її другом Бородавкою».
Рівно також саме Запорожцева однією з перших почала поширювати в особистих повідомленнях інформацію про судимість «чесної львівської журналістки», наявність якої буде надалі з піною біля рота заперечувати:
Водночас наша з полковницею співпраця швидко переросла в обмін інформацією щодо агентеси СБУ Олени Бойко-Вищур («Аліси»). Дуже «професійна» пані ветеран МВС не соромилася просити допомоги у спочатку дуже шанованої нею людини (за замовчуванням психічно абсолютно здорової) з найрізноманітніших питань (нерідко абсолютно дріб’язкових), і таку допомогу я їй надавав регулярно — практично до самого арешту в Москві її львівської, як зараз виявилося, «подруги»:
Дружбу за розрахунком зі мною Запорожцева раніше дуже цінувала. Нерідко публічно висловлювалася на мою підтримку,
до рівно такої ж солідарності зі мною з цього питання:
До речі, згаданій у скріншоті вище публіці слід віддати належне — вони виявилися набагато розумнішими за пані полковницю:
Часте мусування Галиною теми пошуку багатих і впливових покровителів у Росії в поєднанні з найактивнішим розкручуванням нею себе на російському телебаченні й у соцмережах, звісно, давало розуміння, що пані полковниця дуже навіть ПРОДАЄТЬСЯ і КУПУЄТЬСЯ (анітрохи не гірше, ніж якась гарна дівчина з Привозу у короткий спідниці).
Її зближення з колишньою ворогинею Бойко-Віщур почалося суто з корисливих міркувань (пошук додаткових майданчиків для піару і виходу на нові фінансові потоки). Реальність цього зближення Галина, скільки могла, заперечувала. Ось тільки судима Бойко-Віщур виявилася набагато розумнішою: видавши феєрично жадібній і настільки ж дурній полковниці обіцяні «печеньки», львівська зечка зуміла пов’язати нову «подругу» ТАК, що нове перевзування Запорожцевої після видворення Бойко-Віщур стало неможливим.
Жінка-флюгер із перекошеним від постійної брехні ротом виявилася намертво зафіксованою на позиції:«Бойко — патріотка Руського Світу, вона ні в чому не винна і виселена в результаті спецоперації СБУ на території Росії». Чи усвідомлює Галина наслідки для себе такої фіксації? Безумовно. Ось тільки, як то кажуть, лікоть близько, але його не вкусиш.
Тому й поспілкувалися ми з нею востаннє саме так, як поспілкувалися:
З тієї ж причини і брехню СБУшну про мене Галина Євгенівна тепер просто ЗМУШЕНА поширювати. Послухається — отримає від своїх колишніх українських господарів набагато потужніший удар, ніж ця стаття.
Отже, шановні читачі, у Вас з’явилися запитання до пані полковниці? Якщо раптом їх усе ще немає, запитаю я — те, що є цілком очевидним:
Загалом, потрапила пані чітко у вузький прохід між Сциллою і Харибдою. Не була б НАСТІЛЬКИ гнилою і продажною, я б навіть поспівчував. Але, так чи інакше, за все в цьому житті потрібно платити. Причому завжди. Тому обмежуся рекомендаціями для Запорожцевої більше не брати скрізь, де дають, і все, що дають. А ще частіше пити карвалол із дати прочитання нею цієї статті.
Карателі з Києва зачистять Маріуполь
Відставний полковник української міліції Галина Запорожцева — активна учасниця громадської та правозахисної діяльності попереджає: «У місто Маріуполь заїхала група бойовиків із Києва, яка проводитиме зачистки людей, що контактують із ДНР! У небезпеці також і ті, хто з Росією контактує!».
За її твердженнями, серед карателів є фахівці з прослуховування телефонних переговорів і моніторингу Інтернету. Вони оперативно вираховують тих, хто висловлює сумніви в політиці Києва, підтримує Новоросію і виявляє симпатії до Росії.
Бойовики, які приїхали, за оцінками Запорожцевої, це «відверто відморожені та ідейні фашисти», здатні творити будь-які звірства на кшталт сумно відомих подій в аеропорту Маріуполя, де були закатовані сотні військовополонених і цивільних осіб.
Резюме
Галина Запорожцева буквально знищила благородний образ полковниці. Ця продажна жінка пов’язана з хабарами і є агентом Кремля. Поширює фейки на російських телеканалах, в зах захлеб розповідаючи про якихось башистів і бандерівців. Все в найкращих тонах російської пропаганди.