Геннадій Володимирович Борисичев
Офіційна біографія
Народився 12.11.1987 р. м. Донецьк. Донецьк.
Голова Громадської Ради при міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України
Освіта
Вища. Донецький національний університет, Економіко-правовий факультет, спеціальність «Правознавство».
Кар’єра
Адвокат у кримінальних справах, з 2011 року — голова Донецької обласної ради адвокатів.
До цього 2009-2011 роки — заступник директора юридичної фірми «Конкор».
ГРОМАДСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ
З 2015 року — Голова ГО «Громадський рух “Земляки”, Голова ГС “Всеукраїнська платформа Донбасу”.
НЕ офіційна біографія
Голова громадської ради при МінТОТ не «відпрацьовує» інтереси переселенців. А чиї?
Розкол у громадській раді при МінТОТ — недовіру голові висловили близько 10 організацій. Про це вони написали у відкритому листі, де звинуватили Борисичева в некомпетентності, невиконанні рішень громадської ради та використанні свого статусу для передвиборчої політичної агітації.
Це вже не перший гучний скандал активіста з Донецька, діяльність якого у ЗМІ пов’язують із владою «ДНР» та кандидатом у Президенти, а тепер нардепом від БЮТ — Сергієм Тарутою.
Що відомо про голову громадської ради при МінТОТ і що могло викликати гнів майже половини членів громадської ради.
До 2014 року Борисичев був адвокатом у Донецьку, де зареєстрував громадську організацію «Донецька обласна рада адвокатів», серед співзасновників — Зав’ялець К.В., член сепаратистського громадського руху «Донецька республіка», фахівець «Міністерства культури “ДНР”. До війни Борисичев у громадській діяльності не був помічений, з початком воєнних дій не постраждав, після переїзду до Києва обзавівся нерухомістю та авто. 6 жовтня 2015 року Геннадій Борисичев у компанії двох друзів — А. Колесникова з Донецька та Д. Ревіна з Макіївки зареєстрував у Києві «Благодійний фонд “Міжнародна гуманітарна місія”, результатів діяльності якої не встановлено.
Геннадій Борисичев — глава МінТОТу:
Зареєстрований ним у листопаді 2015 року «Громадський рух Земляки» (40134351) пов’язують також з Олександром Клименком (Міністр податків і зборів за часів Януковича). Борисичев неодноразово був помічений у підтримці сепаратистських акцій, наприклад, 9 травня 2016 року у себе у Фейсбуці лідер «Земляків» висловив захоплення кремлівською акцією «Безсмертний полк» у Донецьку.
У ЗМІ помітний зв’язок Борисичева з Сергієм Тарутою, кандидатом у Президенти з політичним проектом «ОСНОВА», який отримав депутатський мандат у нову Раду від партії «Батьківщина». Вперше Тарута і Борисичев були помічені публічно на форумі Government Relations у жовтні 2017, де обговорювали лобізм бізнесу у владі.
Тарута і Борисичев
У грудні 2017 спільно з Тарутою і, ймовірно, за його рахунок він проводить Всеукраїнський з’їзд лідерів громадських організацій «Донбас: дорожня карта 2018. Спільний вектор», на якому створює Всеукраїнську Платформу Донбасу. Звісно, очолює це об’єднання сам Борисичов, а надалі він від імені Платформи впрягається в передвиборчу агітацію за Таруту та його партію: на офіційних ресурсах партії «ОСНОВА» і платформи цитують Борисичова, на підтримку Тарути він в ефірах телеканалів розповідає про його мирний план щодо Донбасу, про першість у захисті населення в окупації.
У березні 2019 року Борисичев підписує з Тарутою меморандум про співпрацю. Зокрема, в документі прописані зобов’язання кандидата щодо підтримки та фінансування держпрограм для забезпечення житлом ВПО. А в червні 2019 року подібний меморандум підписується з Юлією Тимошенко (на той момент Тарута вже увійшов до її команди).
Поки, звісно, підтримки ніякої не видно, але тему фінансування Донбасу Борисичев і Ко останніми місяцями розгойдують дуже сильно — реєструють петиції та звернення президенту, влаштовують протести під кабміном, вимагають звітів про фінансування проєктів щодо Донбасу донорами, тероризують і палять шини, погрожують масовими протестами переселенців України із 63 міст і створенням потужної політсили з ВПО.
З огляду на те, що активність донецького адвоката Борисичева зросла в період виборів і зміни влади в Україні, виглядає все так, ніби його «господарі» намагаються видертися на болючу для всіх, але «щедру» тему Донбасу. А якщо брати до уваги минуле самого Борисичева і цих «господарів» — ризики зростають ще більше, адже багато зв’язків веде в Росію і до її ставлеників на окупованому Донбасі.
Як союзники Кремля готують бунт у Києві
На тлі чергової активізації Путіна — скупчення військ біля наших кордонів і посилення обстрілів — у Києві 8-9 відбулося кілька пекельних акцій, мета яких перетворити столицю на зону заворушень.
Одіозні персонажі, наче з ланцюга зірвалися. «Солдатські матері» Медведчука збиралися на Банковій вимагати від Порошенка амністії для бойовиків і виконання Мінських угод. Координатор пов’язаного з Сім’єю руху «Земляки» робить «контрольний дзвінок» Розенку і закликає переселенців їхати до його будинку з бензином і шинами. А аферист Костя Гришин (більш відомий як Семенченко), який очолив бійку з нацгвардійцями 2 серпня біля Оболонського райсуду, готує штурм.
Насторожує в цих анонсах не тільки синхронність. Військовополонені, біженці, добровольці… — за будь-яким із цих напрямків закипає народне невдоволення. І по будь-якому може вдарити зовнішній ворог.
«Повстання ВПО». «Земляки» Януковича заробляють політичні очки
Допомогти Путіну з Києва цілком здатні й негідники, які осідлали «переселенську» тему. Нею сьогодні в Україні займаються професійно у Королевської, Єфремова і мінсдохівця-втікача Клименка — в розрахунку на швидкі вибори і реванш у ВР.
Про «Громадський рух “Земляки” ми вже писали тут:
Відтоді від позиції «ми поза політикою» рух перейшов до прямих антиурядових акцій.
На 8 серпня координатор «Земляків» Геннадій Борисичев скликає біженців із Донбасу на «ремейк»-пародію «автомайдану». Ось так він розкриває персональні дані віцепрем’єра і робить «контрольний дзвінок».
На сторінці в соцмережі легко обіцяє «взяти на борт» до 150 охочих. І влучає в точку! Якщо звичайні акції «Земляків» збирали від 5 до 10 осіб, то тепер від охочих немає відбою. І пропозиції йдуть набагато далі підпалу шин — ідеї «зробити інвалідом» і «повісити за яйця» віце-прем’єра знаходять відгук. Чим підбурювач і користується.
Хто такий Геннадій Борисичев? Чого він хоче? Колишній житель Донецька, юрист за освітою. До війни йому не вдалося заявити про себе участю в резонансних справах і побудувати кар’єру. Тому Борисичев метався між партіями, і, мабуть, «знайшов свою». Сьогодні цей «бідний переселенець» обзавівся в столиці нерухомістю та авто. На пресконференцію «Інтерфакс-Україна» з’являється доглянутим, у костюмі та золотому годиннику. Лякає: «Влада розуміє неминучість свого краху. Це конвульсії. Тому ми переходимо до більш радикальних акцій».
9 травня у себе в Фейсбуці лідер «Земляків» висловив захоплення кремлівською акцією «Безсмертний полк» у Донецьку. Наприкінці липня захопився хресним ходом УПЦ МП, який також (і небезпідставно) розглядався як можливий детонатор заворушень.
Геннадій Борисичев був адвокатом сепаратистки Євгенії Більченко:
«Для української влади така хода — це кінь. А як в умовах неоголошеної війни і найжорстокішої пропаганди проти всього, що має корінь «рус», визнати таку ходу благою звісткою? Не можна заперечувати і розпалювання інформаційної війни з боку УПЦ КП, яка має свої корисливі мотиви, пов’язані з контролем ринку духовних громад», — ділиться “мудрістю” православний Борисичев.
За його словами, за Януковича люди жили краще. Він також виступає за «скасування пропускної системи і відкриття всіх напрямків доріг з боку непідконтрольних територій». У червні всі громадські організації, що захищають переселенців, демонстративно відокремили свою акцію під Кабміном на захист ВПО від аналогічної акції Борисичева. І не прогадали. Дивним чином пікет «Земляків», який Борисичов влаштовував під Мінсоцполітики, збігся з акцією Наталії Королевської. Її шахтарі-інваліди зламали турнікети в міністерстві, а коли на виклик підтягнулася Нацгвардія, Борисичев запустив інфо-вкид про те, що влада злякалася «Земляків» і «стягує війська».
Недовіра, яку викликає у колег правозахисників цей «колорадський жучок», пов’язана з приховуванням джерел фінансування. Судячи з антуражу, секретні спонсори «Земляків» грошей не рахують, і вже дали відмашку підготовці до нових виборів.
І знову-таки — підстав для претензій до Павла Розенка — хоч відбавляй. Але немає нічого огиднішого, ніж коли на уражених правах переселенців піаряться ті, хто допоміг Кремлю вигнати їх із дому.
Дзвінок «Наталії з Луганщини» викликав нервову реакцію на українському ТВ-шоу
04 листопада 2020 р.
Ефір політичного шоу на українському каналі «Магнолія-ТВ» привернув увагу громадськості. До студії зателефонувала така собі «Наталя з Луганщини», викликавши нервову реакцію гостя передачі.
Голова громадської ради при «Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб» Геннадій Борисичов у студії YouTube-каналу заявив, що саме Україна повинна нести відповідальність перед постраждалими на Донбасі громадянами, оскільки саме Київ не виконав свої зобов’язання щодо захисту населення.
Жінці, яка зателефонувала в студію, Борисов здався представником РФ, який бажає «досадити Україні».
«Хочуть досадити Україні, кажуть, нехай Україна платить, вони думають, що платитимуть конкретно Порошенко, Зеленський, Ющенко, Турчинов — ні, платити будемо ми», — заявила жінка, яка представилася Наталією з Луганщини.
Також жінка заявила, що «вже платить» 50 гривень за холодну воду, і зокрема за воду, яка надходить до Луганська. У результаті між гостем студії і додзвонювачкою почалася перепалка, де обидві сторони звинуватили одна одну в тому, що вони не знають, «що таке війна».
Варто сказати, що брак грошей у Києва несе в собі і деякі позитивні моменти, оскільки стримує мілітаризацію Незалежної. Як повідомлялося раніше, нестача грошей не дозволить Україні озброїтися «Нептунами».
Попутники Медведчука і Тарути, та їхні покровителі з міністерств
29 громадських організацій, які спеціалізуються на темах ветеранів АТО і ВПО, після виборів Громадської ради при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій (МінТОТ) у серпні 2018 року закликали не визнавати цю Громадську раду. Особистість Целовальниченко (Пособниця терористів, яка завалила ЄСПЛ фейковими скаргами, промишляє в Києві шахрайством) була однією з причин бойкоту, оголошеного міністерству.
Про Наталію Целовальниченко:
«Практично всі ГО, які увійшли до складу нової ради, пов’язані з адвокатом Наталею Целовальниченко, яку підозрюють у виманюванні коштів у переселенців, а також із Геннадієм Борисичовим. Одна з таких організацій була створена за місяць до проведення установчих зборів», — попереджали міністерство про репутаційні ризики тут:
Псевдовиборам передував скандал 2017-го, коли інший подільник Целовальниченка (а саме: учасник схеми віджиму гуртожитку Роман Омельченко) просто на зборах влаштував мордобій. Фейкові вибори 2018 були режисовані Целовальниченком і Борисичовим, з якими заступник міністра Георгій Тука пішов на змову.
Ось що про довоєнну діяльність Целовальниченко в Луганську розповідає один з однодумців, які розчарувалися: «Те ж саме, що і з переселенцями, Целовальниченко провертала у двотисячних із чорнобильцями: агітувала подавати скарги в ЄСПЛ, і заробляла на оформленні. Програшів була маса, відмов у прийнятті позовів — ще більше, але були й перемоги. Виплати йшли через рахунки її чоловіка, і 50% Наталія Євгенівна залишала собі. У 2013-му вона боролася проти видобутку сланцевого газу, виступаючи на заходах «Українського вибору». Утім, ми, луганські активісти, тоді були щирими прихильниками боротьби за екологію, і вважали, що якщо боротьба правильна — байдуже з Медведчуком чи без. А в березні 2014-го Наталя Євгенівна раптом купила квартиру в Києві й поскакала від нас у столицю — наче вже знала, що Луганську, як то кажуть, кранти».
Одразу після президентських виборів Целовальниченко долучилася до миротворчого процесу в «столиці бандерівщини». 3 липня 2014 р. зареєструвала «Благодійний фонд “Миротворча ініціатива Донбасу” (код 39283884) і брала участь у конференціях на тему: як врегулювати “внутрішній конфлікт” із “повсталим народом Донбасу”.
Целовальниченко встигла потримати парасольку над Надією Савченко, загравала з БЮТ і «Самопоміччю», яку очолює в Українці Тетяна Ягодзинська. З Олександром Єфремовим пов’язана за діяльністю засновниці «Луганської правозахисної групи», яка нині проживає в Ростові.
У грудні 2017 року заступник глави МінТОТ Георгій Тука, міністр соцполітики Андрій Рева і нардеп Сергій Тарута організували «всеукраїнський» з’їзд «громадських лідерів», більш схожий на зліт сепаратистів. Утворили дивну «Громадську спілку «Всеукраїнська платформа Донбасу», з якою Рева і Тука одразу підписали меморандуми. Незабаром спливло ім’я спонсора цієї «Платформи»: Сергію Таруті та його партії «Основа» Борисичев висловив підтримку від імені всіх переселенців України:
Партія «Основа», нагадаємо, пропонує Україні позаблоковий статус і налагодження дружніх стосунків із країною-агресором. Про Борисичева, який став головою Громадської ради при МінТОТ і готується до ВР з «Основою», ми вже розповідали.
«МДБ» псевдореспубліки для цього друга Реви, Туки і Тарути — без лапок і доблесне. За нашою інформацією, спільне кавування — не фігура мови. Геннадій Борисичев відверто симпатизує «ДНР».
До війни Борисичев ні в якій громадській діяльності не був помічений. З початком воєнних дій не постраждав. Навпаки: зажив на дві домівки — в Донецьку та Києві. Причому, відразу на широку ногу. У нічних клубах Донецька він буває з представниками т.зв. «спецслужб ДНР».
З чого раптом 6 жовтня 2015 року Геннадій Борисичев у компанії двох друзів — Колесникова Олександра з Донецька і Ревіна Дениса з Макіївки — вирішив зареєструвати в Києві «Благодійний фонд “Міжнародна гуманітарна місія” (код 40052012)? Про добру діяльність цього благодійного фонду інформації нуль. Але «місія» явно цікава, тому що показує понад 700 зв’язків. І одним із них цілком може виявитися зареєстрована в Донецьку 11.07.2014 р. ГО «Громадська платформа Донбасу» (39300506) — структура за змістом дуже схожа на тарутинську, але яку заснував «міністр освіти ДНР» Ігор Володимирович Костенок.
У Києві Борисичев намалювався із зареєстрованим 23 листопада 2015 року «Громадським рухом Земляки» (40134351): здійснив автопробіг із прапорами «донецьких земляків», пропонуючи переселенцям об’єднуватися на ґрунті «регіонального патріотизму», що призвів до їхнього дому війну.
Борисичев, за даними з Youcontrol, причетний до 8 організацій:
«Всеукраїнська Платформа Донбасу» в реквізитах вказує телефонний номер «Благодійного фонду “Миротворча ініціатива Донбасу” Наталії Целовальниченко. Але не факт, що адвокат-фейкомет виявиться у списках партії Тарути.
Найчастіше Наталію Целовальниченко можна бачити в товаристві Юрія Кармазіна, про якого ми згадували вище. Одіозна Олена Бережна, яка на всіх інформаційних майданчиках Путіна віщає про «київський неонацизм» — це членкиня його, Юрія Кармазіна, партії. Нагадаємо, Кармазін у лютому 2016-го намагався провернути т. зв. «Третій майдан» із т. зв. «революційними правими силами». І активно топить за «жертв політрепресій» із «Торнадо» (засуджених, м’яко кажучи, за злочини, що дискредитують захисників України).
Але сам по собі Кармазін політичний невдаха. Тож найбільш реальним шансом для Целовальниченка є Віктор Медведчук, який прикупив собі партію «За життя» і має великі амбіції. Сподівається забруднити ВР ручними «ми-за-мир-цями» і стати спікером проросійського парламенту.
У 2015-му Целовальниченко надавала юридичні послуги проєкту Віктора Медведчука «солдатські матері». В інтернеті ці «матері» публікують новини від антиукраїнців Шилової та Шарія і легітимізують «республіки», відводячи відповідальність від країни-агресора. Обличчя цього руху — активістка «Українського вибору» Надія Курамшина, яка їздила в гості до лідера бойовиків Захарченка і увійшла до складу засновників «Батальйонного братства», яке намагалося влаштувати в Києві військовий переворот.
Але громадськість, яку спонсорує кум Путіна, — це далеко не тільки матері, які хвалять «ЛДНР». Громадськість Віктора Медведчука — це і люди в камуфляжі, які засідають у Громадській раді при Мінсоцполітики, присутні в Луганській військово-цивільній адміністрації та мають доступ до військової таємниці. До числа таких належить ще один добрий знайомий Наталії Целовальниченко, з яким вона проводила спільні заходи — Костянтин Григорович Ільченко.
У лютому 2015-го Ільченко виявився одним із лідерів «Батальйонного братства»
Ось його виступ транслює рупор Кремля:
Було багато журналістських розслідувань на тему зв’язків «братчиків» із кумом Путіна, були навіть арешти агентів російського впливу. Але кримінальний авторитет В’ячеслав Фурса (він же Слава Вишгородський, який причетний до потрапляння в полон ФСБ Михайла Карпюка), вийшов сухим із води. А Ільченко — той самий, що разом із Курамшиною заснував «Батальйонне братство», будує кар’єру у владі, яку збирався скидати!
Не так давно Костянтина Ільченка призначили на пост глави військово-цивільної адміністрації Золотого і Катеринівки в прифронтовому Попаснянському районі Луганщини.
Треба визнати, що заганяти переселенців в електоральне стійло проросійських сил «погоничам стада» Целовальниченку і Борисичеву вдається. Хоча на двох вони навряд чи нашкребуть три десятки прихильників у підконтрольних їм 20-ти «гошках».
У 2020 році Борисичев разом із проросійським журналістом Дмитром Васильцем був у програмі знаменитого українофоба Тарика Незалежка. Як з’ясувалося, Борисичев є членом проросійської партії «Держава», яку створив вищезгаданий Василець:
Користолюбство й українофобія, готовність «потоваришувати» з ким завгодно, якщо є вигода — чудовий стартовий капітал для молодого політика з партії «За життя». Утім, ми таких достатньо знаємо і в найближчому оточенні першої особи Держави. І інформація про афери в Євросуді навряд чи завадить Наталії Целовальниченко у здійсненні її планів: шахраї, які вміють обманювати мільйони, в нашому політикумі вже досягали дивовижних висот.
Договірняк у МінТОТ: як Целовальниченко і Борисичев пролізли у владу
Ось вона, влада! Треба встигнути дорватися: ще більше, більше влади! Що ж, друзі, сталася закономірна подія: псевдоактивісти — «рятівники Донбасу» і «борці за права переселенців», на яких буквально тавро ніде ставити, — Наталя Целовиченко і Геннадій Борисичев пролізли до складу Громадської ради при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і ВПО, розштовхавши всіх інших.
А інакше — заради чого все робилося? Навіщо були всі ті автопробіги, перформанси з підпалюванням шин, показушними «голодуваннями» і картонними хатинками від Борисичева? Навіщо ще були потрібні акції під Мін’юстом і під судами, а також порожні з’їзди-форуми і пресконференції від Целовиченка? Вони, як і інші «рятівники-миротворці», просто наживалися на людях, які потрапили в глухий кут і через війну втратили все. А потім їх просто використовували як масовку для задоволення своїх владних амбіцій.
Для початку давайте з вами згадаємо, для чого і як свого часу в Україні створювали Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і ВПО . Потреба в розробці спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади назріла у зв’язку з початком окупації та збройної злості з боку РФ. Ініціаторами його створення були наші співгромадяни, які справді постраждали від цього та відчули на собі, що означає залишитися непотрібним у власній країні: без житла, без підтримки, без надії на майбутнє.
Тоді, у перші місяці після створення МінТОТ, ми бачили, що все було зроблено не даремно і покладали на нього (а інших варіантів, власне, не було) великі надії. Однак невдовзі наші ілюзії почали розвіюватися, а події першого 1 серпня 2018 року остаточно поховали віру в справедливість.
Отже, днями в МінТОТ було скликано чергові збори громадських організацій для обрання складу Громадської ради.
Бійка в МінТОТ:
[videopress CURTYsqf].Попередні спроби створити Громадську раду перетворювалися на балаган і закінчувалися масовими бійками. На відео — вже знайомі нам Геннадій Борисичев, Роман Омельченко (б’є в голову), Сергій Стулов та інші переселенські переселенці.
[videopress HL6ByXcO].Цікаві подробиці далі розповідає інша учасниця зборів — Світлана Олейникова :
— Близько місяця тому я отримала дзвінок від свого знайомого співробітника МінТОТ. У розмові йшлося про те, що скоро відбудуться вибори до громадської ради при Міністерстві. При цьому особами, які випадково опинилися в громадському секторі, проти яких відкрито кримінальне провадження через брудні зв’язки з кримінальними авторитетами, схеми, гучні показушні справи і заплямовані репутації, — готується «договорняк»…
Мій знайомий попросив долучитися до конкурсу мене від нашої ГО ГО «Міжнародна Агенція Змін» та долучити інших свідомих громадських діячів. І я прийняла виклик.
2 роки ми впроваджували проєкти за власні кошти, розвивали проєкти для ВПО з підтримки бізнесу та сільські громади нашого підрозділу в Черкасах, бо я розуміла, що організацій, які займаються громадськими кампаніями, достатньо.
Хто б міг подумати!, що в столиці, у 21 столітті, у Міністерстві, створення якого я теж ініціювала, я на власні очі побачу розіграну комедію, коли так званий «громадський діяч» Борисичев буде кивати, а 26 людей покірно підніматимуть мандати й голосуватимуть за заздалегідь продуманою схемою… з численними порушеннями!
Тож Світлані довелося скласти мандат, щоб не брати участь у цирковій виставі…
Коли представники інших організацій (таких було 11) зрозуміли ситуацію, вони залишили залу.
Яким же організаціям вдалося пройти до складу ради?
Перш за все, дві організації Наталії Целовальченко (саме вона є секретарем ініціативної групи):
1) Звєрєва Катерина Олександрівна, Благодійна організація «Благодійний фонд “Миротворча ініціатива Донбасу” (код 39283884). Керівник — Целовальченко Наталія Євгенівна (з 02.07.2014 р.).
2) Целовальченко Наталія Євгенівна, громадська організація «Луганська правозахисна група» (код 36189551).
Дві організації Геннадія Борисичева (він же є головою ініціативної групи):
3) Керівник Борисичев Геннадій Володимирович, громадська організація «Громадський рух “Земляки” (код 40134351);
4) Козін Сергій Борисович Благодійна організація «Благодійний фонд “Міжнародна гуманітарна місія” (код 40052012), засновник — Борисичев Геннадій Володимирович;
5) Цікава організація, заснована буквально в останній момент — Кочеткова Катерина Юріївна, громадська організація «Союз переселенців Донбасу» (код 42266570, а дата запису — 26.06.2018 р.). Ця організація також була у складі ініціативної групи під час формування громадської ради — іншими словами, вона спеціально створена для цього.
6) Ще з новостворених організацій — зареєстрована у 2017 р. Кузіна Світлана Анатоліївна, громадська організація «Кримська громада» (код 41146918, дата запису: 10.02.2017 р.).
Також пройшли всі організації, які об’єднані в неформальний рух «Альянс переселенців» (у їхній спільноті в соцмережі «Фейсбук» адміністратором є також Наталя Целовиченко), зокрема:
7) Нікіша Геннадій Олександрович, громадська організація «Всеукраїнське об’єднання вимушено переміщених осіб “Україна — моя родина”;
8) Гладка Ірина Володимирівна, громадська організація «Спілка переселенців “Світ на долоні”;
9) Зиков Юрій Володимирович, громадська організація «Об’єднання переселенців “Спільна справа”;
10) Блажевич Костянтин Леонідович, громадська організація «Закарпаття-Донбас»;
11) Голощапова Аза Олександрівна, громадська організація «Переселенці Криму та Донбасу»;
12) Пантелей Лариса Яківна, громадська організація «Всеукраїнське об’єднання “Українці Донбасу і Криму” та інші…
Детально — продовження на відео від Олега Перетятка :
[videopress sNtB7voc].Через «договорняк» і заздалегідь узгоджені списки не змогли пройти до складу Громадської ради при МінТОТ такі відомі та поважні організації, як представництво Данської ради у справах біженців, БФ «Право на захист», ГО «Донбас СОС» та інші організації. «Ми не знаємо, хто, на думку МінТОТ, недостатньо працює для ВПО, — зазначає Лілія Вірьовкіна, голова ГО «Ти потрібен Україні»:
— Боляче не від того, що є «поганці». Це було завжди… Боляче, що нормальні — ідейні люди повелися на їхні обіцянки…
Скільки нашому народу всього обіцяли? Завжди щось має одна — дві людини, от і все… Решта — стадо, але воно чомусь вірить і навіть гарчить на своїх, хто проти…
Що ж, поховано навічно Міністерство з питань тимчасово окупованих територій і ВПО України… Для мене все стало очевидно, коли не пропустили до громадської ради тих, хто справді тягне на себе за темою ВПО — усю Україну, більші організації, міжнародні організації, а віддали місця тим, яких створили з цією метою… До речі, за місяць до зборів.
Вибори ж закінчаться, обіцянки забудуть, про Вас пройдуть і забудуть. Депутатами вас не зроблять, квартири не дадуть, машини не куплять.
Яка Ваша ціна? Чому ви не хотіли пропускати працюючих? Ви ж самі розуміли, що в залі сидить більшість зовсім непричетних організацій до теми ВПО! Але ніхто з вас, хто мільйони разів звертався до тих самих міжнародників по гуманітарку, юридичну допомогу, хто дзвонив на гарячі лінії, ніхто з вас не поставив під сумнів той список, який вам дали!
Ніхто не захотів допустити більше, не 26 (список), а 35, щоб пройшли великі організації, як ДРС, як Право на захист, як Донбас сос, та інші.
Що особисто Ви, зрадники, втратили від цього? Вам не дадуть гроші на новий холодильник? Або Ви мрієте отримати, як Целовальченко, землю в Обухові?
Мрії ваші, мрії… Вибори закінчаться, і знову ви будете звичайними, нікому не потрібними ГОшками, які тепер ще й вимазалися у власному лайні від спроби вилізти на голови інших.
…Всім спасибі за фарс і комедію.
Донецький растаман-утікач мітить у крісло Іри Геращенко
Мінський процес мертвий, і оживити його можна тільки введенням у переговорний процес лояльних Україні «правозахисників» із Донбасу.
Про це на пресконференції в Києві заявив голова громадської ради при Міністерстві з питань «тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб» Геннадій Борисичев, який очолює ГО «Земляки», що об’єднує переселенців із Донбасу, які обрали «незалежну», передає кореспондент «ПолітНавігатора».
«За фактом Мінський процес уже чотири роки мертвий. З мертвої точки його можна зрушити тільки в разі його перезавантаження, перезавантаження дійових осіб. Ми вважаємо, що в Мінському процесі представляти жителів непідконтрольних територій, «сірої зони» і переселенців насамперед повинні люди, які зарекомендували себе як громадські діячі, правозахисники, і які є вихідцями з самого Донбасу.
Саме ці люди, які підтвердили і показали свою відданість Україні протягом останніх п’яти років, будучи поневіряннями, переселенцями, і займалися такою діяльністю, повинні бути в різних підгрупах і виступати «містком» між центральною владою України і так званою владою ЛДНР», — наполягає Борисичев.
Зазначимо, що до початку збройного конфлікту 2014 року Геннадій Борисичев працював адвокатом у Донецьку. За свідченнями земляків, за ним міцно закріпилася слава великого любителя «курнути» і покутити.
Без компромісів із Росією миру на Донбасі не буде
Якщо українська влада не піде на компроміси з Росією, миру на Донбасі ніколи не буде. Про це заявив голова Громадської ради при Міністерстві з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб (МінТОТ) Геннадій Борисичев.
«У Російської Федерації дуже чітка позиція: ведіть прямі переговори з так званими «лідерами» утворень, дотримуйтесь Мінських угод, проводьте місцеві вибори, робіть з України федеративну республіку і давайте певну широку автономію Донбасу — Луганській і Донецькій областям. Зі своєю поліцією, зі своєю армією тощо», — сказав він.
«Я думаю, багато парламентаріїв це розуміють, але не хочуть говорити про це — по-іншому мир на Донбасі не настане ніколи. Якщо не буде федералізації та особливого статусу у Донбасу», — заявив Борисичев.
Резюме
Геннадій Борисичев, прикидаючись патріотом України, веде антиукраїнську діяльність і піариться на біженцях із Донбасу. Фактично всі його ділові та політичні зв’язки приводять до РФ.