Любченко Олексій Миколайович
Офіційна біографія
Український економіст, державний службовець. Голова Державної податкової служби з 29 квітня 2020 до 20 травня 2021 року. Перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України з 20 травня 2021 до 3 листопада 2021 року. Член Ради національної безпеки та оборони України (4 червня 2021 — 5 листопада 2021.
Освіта
- У 1993 році закінчив з відзнакою Київський державний економічний університет за спеціальністю «Економічне та соціальне планування». Доктор економічних наук.
- У 2007 році — навчання в докторантурі Ради з вивчення продуктивних сил Національної академії наук України.
- Вільно володіє німецькою мовою.
Кар’єра
- З червня 1987 по липень 1987 року працював підсобним робітником експериментальної дільниці Смілянського машинобудівного заводу Черкаської області.
- З липня 1993 по 1994 рр. — експерт програми «Макроекономіка» Центру ринкових реформ.
У 1994-1995 рр. — старший економіст Смілянської міської ради Черкаської області. - У 1995-1997 рр. — завідувач відділу комунальної власності та підприємництва Смілянської міської ради Черкаської області. Працював завідувачем відділу управління комунальною власністю Управління економіки та майна міста виконкому міськради.
- На початку 1998 року призначений начальником управління економіки та майна Черкаської обласної державної адміністрації. Обіймав посаду заступника міського голови з питань діяльності органів ради, був членом виконкому.
- З вересня 1998 по лютий 1999 р. — заступник начальника управління з питань економіки Черкаської ОДА.
- З лютого 1999 року перейшов на роботу заступником голови в Державну податкову адміністрацію в Кіровоградській області, з травня 1999 року — перший заступник голови адміністрації в Кіровоградській області.
- З лютого 2003 по 2005 рр. — голова Державної податкової адміністрації в Черкаській області.
- З лютого 2005 по 2009 рр. — помічник голови патронатної служби, заступник голови Кіровоградської обласної державної адміністрації.
- З вересня 2009 по червень 2011 рр. — заступник голови Державної податкової адміністрації України.
З червня 2011 по лютий 2012 рр. — директор Департаменту оподаткування юридичних осіб Державної податкової служби України. - У 2012-2014 роках — був помічником депутата VII скликання Віктора Тимошенка.
- З лютого 2012 по липень 2014 рр. — перший віце-президент ПАТ «Украгрохімхолдинг».
- З липня 2014 по 2015 рр. — радник голови відділу радників Департаменту забезпечення діяльності Служби Державної фіскальної служби України.
- З жовтня 2015 року — перший віцепрезидент ПАТ «Украгрохімхолдинг».
- 29 квітня 2020 року розпорядженням Кабінету міністрів України призначений головою Державної податкової служби України.
14 квітня 2021 року Кабінет міністрів перепризначив Олексія Любченка головою Державної податкової служби. Згідно з рішенням уряду, Олексій Любченко обійматиме посаду керівника ДПС ще 5 років. - 20 травня 2021 року Верховна Рада України призначила Олексія Любченка першим віцепрем’єром, міністром економіки України.
Декларація
- Згідно з декларацією за 2019 рік, Олексій Любченко разом із дружиною Оксаною володіє чотирма квартирами (дві — у Києві, дві — у Черкасах та області) і земельною ділянкою на 4,4 га під Кропивницьким.
- У сім’ї два автомобілі: Land Rover Evoque 2013 року і Nissan Micra (2007) і два катери: Bombardier utopia 205 і Buster Magnum.
- Любченко тримає $35 200, €48,8 і 265 400 грн на рахунках у ПриватБанку, ще $12 000 і €14 000 зберігає готівкою.
Сім’я
Дружина — Любченко Оксана Миколаївна. Працює в ПрАТ «Украгрохімхолдинг». У декларації Олексія Любченка зазначено, що дружина займається здачею майна в оренду. У Олексія та Оксани є син Андрій, 1994 року народження.
Компромат
Як з’ясували журналісти проєкту «Слідство.Інфо» — син керівника Державної податкової служби Олексія Любченка, Андрій Любченко, станом на травень 2020 року, володів майном, походження якого не міг пояснити. Зокрема, з 2013 року йому належить квартира на понад 100 квадратів, а також паркомісце в одній із новобудов, у центрі Києва. На момент придбання Любченку-молодшому було 18 років. За підрахунками журналістів, ця нерухомість може коштувати мінімум 215 000 доларів.
У коментарі журналістам він заявив, що не пам’ятає, звідки у нього гроші на купівлю квартири і паркомісця. На запитання, чи допомагали йому батьки, хлопець відповів: «Напевно».
Також на початку 2020 року Любченко-молодший придбав авто Porsche Macan 2019 року випуску. На офіційному сайті автовиробника ціна на такий автомобіль стартує від 72 тисяч доларів.
За словами сина головного податківця країни, він заробив на цей автомобіль, займаючись маркетингом. «Ну, я взагалі-то працюю, у мене ФОП третьої групи, я займаюся маркетингом у соціальних мережах: Facebook, Instagram-реклама, Google тощо. Тому, в принципі, нічого дуже дивного немає і, по-моєму, це авто не надто вже дорого коштувало», — зазначив Андрій Любченко.
Судячи зі сторінки Любченка-молодшого в соціальній мережі Instagram, кілька років до цього він їздив на автомобілі Mercedes-Benz 2013 року. У 2020 році цей автомобіль належав приватній фірмі, зареєстрованій у Черкаській області, звідки родом головний податківець країни.
Вочевидь, саме на цьому автомобілі Андрія Любченка 2018 року затримали патрульні за водіння в нетверезому стані. Сам правопорушник у суді визнав свою провину. Але покарання не отримав. Як з’ясувалося, на момент розгляду справи минули строки притягнення до відповідальності. За словами сина податківця, це було службове авто і він використовував його для роботи.
Сам керівник Державної податкової служби не відповів на дзвінки та повідомлення, щоб відповісти про походження статків його родини.
Цінний кадр
Незабаром на успіхи податківця вперше звернули увагу ЗМІ. У 2009 році в «Дзеркалі Тижня» вийшла велика стаття журналіста Юрія Бутусова про податкові махінації в уряді Юлії Тимошенко та схеми з податками, які реалізовувалися під дахом так званих «любих друзів» — політиків-бізнесменів, наближених до президента Віктора Ющенка.
Бутусов прямо назвав Любченка — призначенням за квотою політсили Ющенка — «НУ-НС» і вказав, що той опікується в Податковій адмініструванням ПДВ (податку на додану вартість) і податку з прибутку — головною «сірою» схемою тих часів.
Ментор команди Януковича
Після перемоги на президентських виборах Віктора Януковича і приходу до влади так званого «донецького клану» Олексій Любченко зберіг свою посаду як цінний кадр, теоретик і практик оподаткування. Шефом Любченка став Віталій Захарченко — майбутній очільник МВС і державний злочинець, а його заступниками й колегами інші представники «донецького клану» — Андрій Головач та Олександр Клименко (той самий, що згодом керував суперміністерством доходів і зборів (у народі — Мінздохом), під дахом якого організував систему державного рекету та мав у службовому кабінеті зал для занять боксом).
Любченко в цій компанії пропрацював понад рік і пішов на вільні хліби тільки після того, як навчив «донецьких» того, що знав сам.
Люстрації не підлягає
Попри те, що Олексій Любченко підпадав під закон про люстрацію, адже був чиновником за часів Януковича, а отже, не може обіймати високі посади зараз — на закон не звернули жодної уваги. Таким чином, Олексій Любченко увійшов до елітного клубу «нелюстрованих кадрів Януковича» і склав компанію Андрію Богдану, Петру Порошенку та іншим достойникам.
Уривок із документа:
Повний текст документа
Скандали
У ЗМІ зазначають, що у зв’язку з тим, що Любченко обіймав топ-посаду в податковій за часів президента Януковича, то, відповідно до закону «Про очищення влади», він не має права обіймати високі посади. Про це написала нардеп Юлія Клименко у Фейсбук. Вона зазначила, що термін люстрації щодо Любченка — 10 років після попередньої посади.
За інформацією преси, кандидатуру Олексія лобіював глава міністерства фінансів Сергій Марченко. Також журналісти називають Любченка — людиною Віктора Тимошенка та Іллі Павлюка (друга президента, якого пов’язують зі смотрящими на митниці).
Незадеклароване авто
У вересні 2020 року нардеп Олександр Дубінський звернувся до Нацагентства з питань запобігання корупції з проханням перевірити обставини справи з незадекларованим авто Любченка. Йдеться про машину податківця Toyota Land Cruiser, яка 2020 року потрапила в ДТП.
До приїзду поліції машина зникла з місця події. Номери були замінені.
Пізніше було встановлено, що авто належить ПрАТ «Украгрохімхолдинг», але у своїй декларації політик її не вказав. НАЗК відповіло, що буде проведено перевірку за цим фактом.
Олексій Любченко став новим головою української податкової, змінивши на посаді Сергія Верланова, який «втратив довіру людей». Кандидатура нового голови Державної податкової служби була схвалена Мінфіном.
У зв’язку з карантином Кабмін ухвалив рішення не проводити конкурс після звільнення Верланова. Замість цього Міністерству фінансів доручили провести співбесіду з кандидатом на посаду голови ДПС. Кандидатуру Любченка лобіював міністр фінансів Сергій Марченко і навіть водив його до Офісу президента «на узгодження». Рішення про призначення ухвалено сьогодні на засіданні уряду.
Олексій Любченко почав робити кар’єру в держструктурах ще в 90-х, він має багатий досвід роботи в податковій сфері. Інформатор Гроші розповість, що відомо про головного податківця.
Декларація
Любченко подав декларацію про доходи як кандидат на посаду заступника міністра фінансів.
У декларації Любченка вказані три квартири — у Черкасах, Смілі та Києві, записані на дружину земельна ділянка 43800 м² у Знам’янці та недобудований гараж. Задекларовано також мисливський карабін Blaser D-99, два годинники Breguet і ювелірні прикраси з дорогоцінним камінням. На дружину оформлені водний катер Bombardier Utopia 205, автомобілі Land Rover Evoque 2013 року випуску і Nissan Micra 1,2 2007 року випуску. Сам Любченко користується водним катером Buster Magnum, який належить іншій особі.
Зарплату сім’я Любченка отримує в Украгрохімхолдингу, акціонером якого він є і яке входить до складу корпорації АТ «Украгрохімхолдинг». Підприємство є однією з найбільших в Україні компаній, яка займається виробництвом складних фосфоровмісних мінеральних та екологічних органомінеральних добрив, пластикової тари для рідких і пастоподібних препаратів фармацевтичної та хімічної промисловості. Згідно з аналітичною системою YouControl, засновники ТОВ «Украгрохімхолдинг» перебувають в офшорах.
Також дохід родині приносять вклади в банках і здача в оренду майна. У банках, згідно з декларацією, сімейство зберігає 84 874 долари, 48 800 євро та 717 982 гривні. Готівкових коштів у подружжя задекларовано: 12 000 доларів, 90 000 гривень і 14 000 євро.
Серед плюсів Любченка відзначають великий досвід роботи в податковій службі, знання специфіки роботи ДФС зсередини. Крім того, він безпосередньо не пов’язаний з жодною політичною силою, що також грає йому на руку. Очевидний мінус — відсутність досвіду роботи в бізнес-структурах.
З Олексієм Любченком після рішення Кабміну підпишуть контракт, після чого він візьметься за виконання нових зобов’язань. Його заступником став Євген Олейников.
Продовження скандалу з ремонтом «аварійної» будівлі Податкової. ДПС хоче витратити ще 120 млн грн. на приміщення для серверної
Надійний колега і ставленик нинішнього віце-прем’єр-міністра Олексія Любченка (колишнього керівника ДПС) на посаді голови Державної податкової служби Євген Олейніков з великим ентузіазмом продовжує роботу свого колишнього начальника.
Зокрема й хитрі схеми з ремонту підвального приміщення в центральному офісі ДПС у Києві на Львівській площі, 9.
Починалися вони ще 4 серпня 2020 року, коли було оголошено тендер на ремонт вартістю 55 млн грн. Тоді Податкову очолював ще Любченко, і запустив під цю закупівлю переговорну процедуру, щоб самостійно вибрати потрібного йому підрядника.
А формальним приводом для переговорної процедури став нібито аварійний стан підвальної частини будівлі ДПС, куди під час опадів проникала вода. Мовляв, через те, що в підвалі розташована основна електроустановка, це може спровокувати замикання і вихід з ладу серверного обладнання Податкової.
Так і було написано в обґрунтуванні до тендерної закупівлі:
«У приміщеннях підвальної частини розташовані силові енергетичні установки, які забезпечують безперебійну роботу, у тому числі, серверного обладнання. Через порушення поверхневої гідроізоляції відбувається затікання води до цих приміщень та аварійні відключення електроживлення.
Це призводить до виходу з ладу серверного обладнання, інженерної інфраструктури серверних приміщень, короткого замикання на силових енергетичних установках, можливої повної зупинки функціонування серверної та втрати архівних даних платників податків за всі попередні роки. Припинення роботи серверного обладнання унеможливить виконання завдань, покладених на Державну податкову службу України».
Звичайно, схема багатьох не влаштувала. Однак після довгих сперечань із Держаудитслужбою та оскарження її рішення в суді підрядник Олексія Любченка все ж таки приступив до освоєння багатомільйонного бюджету. Що підтверджується повідомленням ДПС від 29 грудня 2020 року:
«Державна податкова служба України повідомляє про подання 28.12.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва позовної заяви до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку від 14.12.2020 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2020-08-04-007667-a. Про відкриття провадження у справі повідомимо додатково протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та його номер».
А у вересні 2021 року було підписано додаткову угоду, згідно з якою капремонт аварійної будівлі Податкової в Києві має бути завершено в листопаді 2021 року.
Здавалося б, історію з розпилом грошей могли завершити цієї осені. Однак вона виявилася лише вершиною айсберга. Оскільки з’ясувалося, що під ремонт збираються освоїти ще більшу суму.
Ті, хто думав, що за 55 млн грн. з аварійної будівлі ДПС на Львівській площі «зроблять цукерочку» і допоможуть запобігти псуванню серверного устаткування Податкової — помилилися.
Оскільки днями новий керівник Державної податкової служби Євген Олейніков вигадав нову історію з ремонтними роботами, на яких може бути освоєна ще більша сума. Вона буде присвячена новій ідеї — переміщенню серверної ДПС у нове місце. А саме: у сусідню будівлю на Львівській площі, 6, де знаходилася Державна фіскальна служба.
Тобто спочатку відремонтували стару серверну, а тепер зроблять нову.
Під нову серверну податківців на майданчику ProZorro 29 вересня було заявлено нову тендерну закупівлю. У повідомленні так і йдеться: що закуповуються роботи з облаштування нового приміщення для серверної. Їхню вартість оцінюють у 120 млн грн.
На подання пропозицій відвели трохи більше двох тижнів, аукціон має відбутися 18 жовтня.
За умовами договору, підряднику протягом 90 днів як передоплату перерахують аванс у розмірі 30% від суми, тобто 36 млн грн. А все інше — після завершення робіт.
Як раніше писав Dubinsky.ua, історія з екстреним ремонтом у будівлі ДПС була навмисне роздута для проведення тендера без будь-якої конкуренції та подальшого виведення коштів через скандальну компанію. Яка до того ж виявилася фігурантом кримінальної справи, пов’язаної з привласненням майна. А нові роботи всього лише продовження старої гучної історії, але з більшим бюджетом.
Підозріла закупівля
Мінекономіки Любченка збиралось витратити на авіаперельоти 7,3 млн грн, закупивши 376 квитків за курсом 29 грн/$
Найбільше авіаквитків збираються купити до Женеви (Швейцарії) та Дубая (ОАЕ).
Це підтверджується повідомленням про закупівлю транспортних послуг, яке Мінекономіки 21 липня опублікувало на порталі ProZorro.
Пропозиції постачальників прийматимуть до 23 серпня, а аукціон заплановано на 28 вересня.
Підрядник повинен буде надати квитки до 31 грудня 2021 року. Дати цих квитків/поїздок не уточнюють, тобто вони можуть припадати і на три місяці, що залишилися до кінця цього року, і на 2022 рік.
У тендерній заявці йдеться про план Мінекономіки закупити 376 квитків під перельоти по всьому світу. Загалом 51 напрямок: від Шанхаю і Ханой до Мінська, до якого, до речі, замовлять 10 квитків.
Як писалося вище, найбільше квитків Олексій Любченко з підлеглими закуповують у два міста — Женеву і Дубай. А п’ятірка найбільш затребуваних напрямків від Мінекономіки виглядає так:
- Женева (Швейцарія) — 50 квитків;
- Дубай (ОАЕ) — 46 квитків;
- Брюссель (Бельгія) — 43 квитки;
Пекін (Китай) — 15 квитків; - Париж (Франція) — 14 квитків.
Які саме офіційні заходи збираються відвідувати чиновники невідомо.
Що дивує в умовах закупівлі — це курс гривні до долара, за яким відомство Любченка пропонує розрахувати вартість квитків. Це 29 грн/$.
Курс неринковий, і дуже далекий від реальності міжбанку та офіційних значень Нацбанку. Офіційний курс НБУ жодного разу не виходив на таке середнє значення — це дані регулятора:
- 2019 рік — 25,8 грн/$;
- 2020 рік — 26,96 грн/$;
- 2021 рік — від 27,24 грн/$ до 28,22 грн/$.
Например, сегодня, 27 июля, НБУ установил официальный курс на уровне 26,98 грн/$, межбанковский курс вчера завершился на уровне 26,96-26,98 грн/$, а наличные цены на бирже находились в диапазоне 27,0-27,15 грн/$. До уровня 29,0 грн/$ еще очень далеко, но это пока. его не предвидится.
Невероятно, что в Министерстве экономики этого не знают. Поэтому, наверное, они думают, как заработать на бюджетном дайджесте. Возможно, они разыгрывают определенных поставщиков услуг, которые могли бы привлечь внимание инспекторов.
В прошлом Министерство экономики тратило меньше средств на зарубежные поездки. Например, в середине 2019 года у пилотных агентств было куплено билетов на 6,6 млн грн. На тот момент в пятерку самых популярных направлений входили:
- Женева и Берн (Швейцария) — 75 билетов;
- Дубай и Абу-Даби (ОАЭ) — 29 билетов; и
- Брюссель (Бельгия) — 28 билетов;
- Токио (Япония) — 29 билетов; 25 билетов;
- Мюнхен (Германия) … 20 билетов.
Наприклад, на сьогодні, 27 липня, НБУ встановив свій офіційний курс на рівні 26,98 грн/$, міжбанк учора закрився в рамках 26,96-26,98 грн/$, а готівкові ціни в обмінниках були в діапазоні 27,0-27,15 грн/$. До рівня 29,0 грн/$ дуже далеко, і поки ніщо його не віщує.
Неможливо повірити, що в Мінекономіки всього цього не знають. Тому складається враження, що чиновники навмисно дають нажитися на бюджетній закупівлі. Швидше за все, підіграють конкретному постачальнику послуги, на що варто звернути увагу контролерам.
Раніше Мінекономіки витрачало на закордонні поїздки менше. Наприклад, у середині 2019 року воно закупило в агентства «Пілот» квитків на 6,6 млн грн. Тоді до п’ятірки найбільш затребуваних напрямків входили:
- Женева і Берн (Швейцарія) — 75 квитків;
- Дубай і Абу-Дабі (ОАЕ) — 29 квитків;
- Брюссель (Бельгія) — 28 квитків;
- Токіо (Японія) — 29 квитків; 25 квитків;
- Мюнхен (Німеччина) — 20 квитків.
До нинішньої закупівлі квитків Мінекономіки Олексія Любченка занадто багато запитань, і вона потребує перевірки аудиторами та правоохоронцями. Держбюджету може бути завдано збитків.
Голова Державної податкової служби Олексій Любченко три місяці тримає 2 тис. осіб в аварійній будівлі, на ремонт якої він планує витратити 55 млн гривень
Причому через компанію, яка раніше здійснювала фіктивні роботи. Цілком очевидно, що податківець влипне в новий скандал. Це стане його особливістю — бути фігурантом гучних історій, які ганьблять ДПС.
Це при тому, що люди ще обговорюють подію, коли Любченко засвітився на автомобілі з «лівими» номерами: ним володіло ПрАТ «Украгрохімхолдинг», в якій він раніше працював, а також міг мати відношення до виплати незаконних відшкодувань з ПДВ у червні 2020 року. Сума скруток склала 2,7 млрд гривень. На сьогодні правоохоронці перевіряють викладені факти за ознаками кримінальних злочинів (статті 28, 364, 366, 367 і 368 Кримінального кодексу).
Але незважаючи на вимоги народних депутатів звільнити Любченка, він і далі очолює ДПС. Та ще й придумав нову злочинну схему, за допомогою якої зможе вивести з бюджету понад 54 млн гривень. Її суть: вивести гроші під виглядом екстрених ремонтних робіт одного з приміщень центрального офісу ДПС.
4 серпня 2020 року тендерний комітет Державної податкової служби оголосив закупівлю з капітального ремонту адміністративної будівлі центрального апарату ДФС у Києві (Львівська площа, 8). Очікувана вартість — 54,7 млн гривень.
Незважаючи на те, що тендер було оголошено 4 серпня, переможця визначили цього ж дня. Ним за переговорною процедурою стала компанія «БК КБР». Без будь-якої конкуренції, рівно за очікуваною вартістю — за 54,7 млн гривень.
Одразу виникає запитання: як незрозуміла компанія так швидко отримала солідне замовлення?
Щоб так вийшло, люди Любченка підтасували тендерні документи. Під витіювату процедуру, логічного пояснення якої немає.
Підстави для застосування переговорної процедури сформулювали дуже хитро — «виникнення особливих економічних обставин з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій».
Таким чином, ДПС просто послалася на норму закону «Про публічні закупівлі» (р.2 п.3 ст.40), яка дає підстави застосовувати переговорну процедуру. Щоправда чомусь викинули з цього пункту частину тексту:
«Виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, пов’язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендера».
Виявляється, у центральному офісі ДПС виникла надзвичайна ситуація, про яку нікому не було відомо. А люди продовжували там працювати і наражати своє життя на небезпеку. При цьому Любченко побажав не концентрувати увагу на умовах застосування такої норми закону, а саме прибрав фразу — «що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення тендеру».
Що ж сталося з приміщенням на Львівській площі, 8?
За офіційною версією, яка описана на ProZorro:
«Станом на сьогодні підвальна частина адміністративної будівлі ДПС за адресою: м. Київ, Львівська площа, буд. 8, у якій працюють більше 2000 осіб, а також розташовано серверне обладнання ДПС, перебуває в стані, непридатному до нормальної експлуатації, окремі конструктивні несучі елементи класифікуються рівнем «4» — «аварійні». З причини припинення відновлювальних будівельних робіт у 2019 році фундаменти будівлі залишаються відкритими і незахищеними від негативного впливу природних сил, зокрема атмосферних опадів, у період сезонних низьких температур, що призводить до його руйнування внаслідок перепаду температур, затікання води та розриву арматурних з’єднань і бетонних елементів несучих конструкцій.
В приміщеннях підвальної частини розташовані силові енергетичні установки, які забезпечують безперебійну роботу, у тому числі, серверного обладнання. Через порушення поверхневої гідроізоляції відбувається затікання води до цих приміщень та аварійні відключення електроживлення.
Це призводить до виходу з ладу серверного обладнання, інженерної інфраструктури серверних приміщень, короткого замикання на силових енергетичних установках, можливої повної зупинки функціонування серверної та втрати архівних даних платників податків за всі попередні роки. Припинення роботи серверного обладнання унеможливить виконання завдань, покладених на Державну податкову службу України.
Постійною комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) (далі — Комісія) технічний стан несучих конструкцій, самонесучих конструкцій підвальних приміщень електрощитової, ригеля ділянки перекриття і ділянки підпірної стіни підвалу біля пандусного заїзду будівлі № 8 на Львівській площі оцінено показником «категорія технічного стану» як категорія «4» — аварійний.
При подальшій безремонтній експлуатації будівлі існує потенційна загроза виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру, яка може набути регіонального рівня, що зазначено в Протоколі Комісії від 09.06.2020 № 36 (додається).
Листом від 19.06.2020 № 02 9027/161-2 (вх. ДПС № 25813/5 від 22.06.2020) (додається) Державна служба з надзвичайних ситуацій України підтримала рішення Комісії щодо існування потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру в адміністративній будівлі ДПС на Львівській площі, 8 міста Києва, яка може набути регіонального рівня, та повідомила про необхідність вжиття заходів щодо запобігання її виникненню шляхом проведення невідкладних аварійно-відновлюваних робіт. Зазначені аварійно-відновлювальні роботи необхідно виконати згідно з коригованою проєктно-кошторисною документацією.
На виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для забезпечення виконання зазначених робіт необхідно залучити організації для проведення технічного та авторського нагляду відповідно до постанови КМУ від 22.07.2007 № 903 «Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об’єкта архітектури». Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» для отримання права виконання будівельних робіт зобов’язує отримати дозвіл органу державного архітектурно-будівельного контролю (ДАБІ).
Для виконання робіт на Об’єкті ДФС отримано Дозвіл на виконання будівельних робіт на Об’єкті від 23.04.2019 № КВ 112191130716 (далі – Дозвіл), наданий Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Дозвіл надається замовнику та генеральному підряднику. Крім того, зазначаються особа головного архітектора проєкту, що здійснює авторський нагляд, та особа, що здійснює технічний нагляд за будівництвом.
Зміна зазначених в Дозволі організацій чи осіб потребує здійснення додаткових заходів з метою надання зазначеної інформації Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). Для забезпечення можливості виконання робіт відповідно до чинного законодавства в Департаменті міського благоустрою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відкрита Контрольна картка № 19100155-Шв на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв’язку з проведенням робіт на Об’єкті.
Згідно з проєктно-кошторисною документацією термін виконання робіт на Об’єкті становить шість місяців. Враховуючи проведені роботи згідно з договором між ДФС та ТОВ «БК КБР» від 07.11.2018 № КР-1/2018 термін виконання робіт, що необхідно виконати згідно з ПКД становить до 4 місяців. Термін виконання критично необхідних робіт для забезпечення уникнення настання надзвичайної ситуації складає 2-3 місяці. При настанні сезону низьких температур відкриті фундаменти втратять значну частину своїх технологічних характеристик, що призведе до настання надзвичайної ситуації техногенного характеру регіонального рівня.
Додаткові заходи з отримання Дозволу, Контрольної картки, оформлення передачі будівельного майданчику та місць підключення води та електроенергії потребуватиме додаткового часу, який критично необхідний для проведення будівельних аварійно-відновлювальних робіт на Об’єкті. Зміна Підрядника призведе до втрати часу та унеможливить завершення робіт на Об’єкті у поточному році. Кошти на проведення зазначених ремонтних робіт виділені з Резервного фонду Державного бюджету України згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.07.2020 № 928-р «Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» (додається).
Враховуючи викладене, для уникнення незворотних економічних, інформаційних та людських втрат, існують підстави для проведення переговорної процедури закупівлі за предметом: Капітальний ремонт і реставрація – за кодом ДК 021:2015 – 45453000-7, ДСТУ Б.Д.1.1 — 1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (Капітальний ремонт адміністративного будинку центрального апарату ДФС за адресою: м. Київ, Львівська площа, 8 (комплекс будівельно – монтажних робіт, у тому числі: інженерних мереж, капітальний ремонт несучих конструкцій (колони, балки, покриття тощо) підвалу зони А, Б, В, Е з гідроізоляцією покриття та благоустроєм) Коригування)».
З величезного роз’яснення зрозуміло, що 2 тис. осіб тривалий час наражають своє життя на небезпеку. Але продовжують працювати в аварійному приміщенні. Що, до речі, не дивно, адже відомо, що раніше керівник ДПС Любченко довів до того, що цілий департамент у центральному апараті Податкової захворів на коронавірус.
А ще 19 червня 2020 року Державна служба з надзвичайних ситуацій підтримала рішення Комісії про існування потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації техногенного характеру в адміністративній будівлі ДПС на Львівській площі, 8. Заявила, що потрібні невідкладні аварійно-відновлювальні роботи.
За логікою, аварійні роботи мали розпочати ще в червні 2020 року, але цього не сталося. Тобто Любченко відтермінував вирішення «нагального» питання на два місяці, піддавав людей ризику. Тільки б потім без конкуренції поставити підрядником «БК КБР», яка з 2018 року вже веде роботу на даній ділянці, але, цілком ймовірно, безрезультатно. На об’єктивному конкурсі ця компанія не пройшла б. Навіть попередню перевірку не витримала б. Занадто багато до неї запитань. Хоча б тому, що вона була фігурантом кримінальної справи, пов’язаної з привласненням майна.
«БК КБР» у вересні 2017 року уклала договір на проведення капітального ремонту центральної районної бібліотеки ім. П. Тичини. П. Тичини, (Київ, вул. А. Шептицького, 24). Загальна вартість робіт склала 3,1 млн гривень. Разом з тим, під час огляду будівлі та приміщень центральної районної бібліотеки ім. П. Тичини. П. Тичини, було встановлено, що попри підписання актів виконаних робіт, роботи з капітального ремонту тривають. Було розпочато кримінальне провадження №12018100040000335 від 10.01.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем.
Тобто в стиль роботи Любченка таке підприємство, звісно, вписується. Але точно не підходить для роботи з Державною податковою службою. Вже тим більше на аварійному об’єкті.
Тому новоявленому керівнику ДПС довелося хитрістю протягувати цю компанію в обхід конкурсу.
Цілком очевидно, що Любченку начхати на своїх співробітників і на їхні життя. А ситуація з екстреним ремонтом була навмисне роздмухана, з метою проведення тендера без будь-якої конкуренції та подальшого виведення грошей через скандальну компанію.
Остаточно, договір має бути підписаний 10 серпня 2020 року. Тоді злочинну змову буде закріплено документами, і процес піде. Ну а Любченко зможе на ремонті вивести практично 55 млн гривень.
Віце-прем’єр Любченко та його автомобілі
Олексій Любченко з часів ДПС України має звичку орендувати вживані автомобілі 2007 року випуску за бюджетні кошти (3 млн гривень).
Тендер повністю прописується під конкретний автопарк, який зазвичай виграє і потім начебто надає послуги з «Прокату пасажирських транспортних засобів з водієм (транспортні послуги)».
При цьому це буде 4 автівки, які на день начебто мають проїжджати 120 км.
Тендер відбудеться сьогодні — 11 жовтня. Переможець буде визначений або відразу, якщо зайде менше ніж 2 компанії, або технічно все проведуть через переговорну процедуру.
За нашою інформацією послуги надаватиме автопарк КМ України.
Однією рукою Любченко здійснює освоєння бюджетних коштів, а іншою легко віддає в користування в.о. голові ДПС Євгену Олейникову елітний Мерседес.
Бізнес по Українськи
Зашкварений Любченко зголосився захищати права споживачів, але потрапив у новий сказав — з купівлею посади за $5 млн
Кабмін зареєстрував законопроєкт №6134 «Про захист прав споживачів», де пояснювальну записку готував віцепрем’єр-міністр, міністр економіки Олексій Любченко.
У ній повідомляється, що в Україні, в одній із перших країн пострадянського простору, було ухвалено закон «Про захист прав споживачів». Однак створена 1991 року система захисту прав споживачів (система ЗПС) зазнала певних деструктивних змін. Що призвело до суттєвих невідповідностей нашої практики захисту з правилами Євросоюзу. А спроби узгодити два підходи мали не системний, а ситуативний характер.
На сьогодні можна виділити кілька сфер, прогалини в регулюванні яких призводять до численних випадків порушення прав споживачів. Люди опиняються сам на сам із проблемами порушеного права.
Наприклад, маса неврегульованих питань у захисті споживчих прав у сфері електронної торгівлі. Там немає захисту від нечесної торговельної діяльності, і права споживачів захищаються неефективно, особливо при гарантійному обслуговуванні продукції.
За результатами аналізу звернень споживачів у сфері електронної торгівлі виявлено таке:
при купівлі продукції в інтернет-магазинах людям надається недостовірна інформація про продукцію, її споживчі властивості, ціну. Порушується право споживача на розірвання договору, відмову від продукції та повернення коштів;
Трапляються випадки відсутності відомостей про суб’єкта господарювання, достатніх для його ідентифікації, що унеможливлює контроль Держпродспоживслужби та захист прав споживачів.
У разі ненадання торговцем достовірної інформації на сайті (про найменування, місцезнаходження) неможливо здійснювати нагляд відповідно до вимог закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Для відновлення порушених прав споживачів Держпродспоживслужбі надано право звертатися до провайдера інтернет-послуг щодо обмеження доступу до сайту (частини сайту, програмного забезпечення). Контролер має відновлювати доступ після появи всіх даних про місцезнаходження підприємства: зобов’язаний протягом 2 днів подати відповідне звернення до провайдера.
Вважається, що це мотивуватиме торговців до належного оформлення своїх сайтів і публікації достовірної інформації про себе.
Також законопроєктом для продавців передбачається обов’язок зі створення обмінного фонду товарів — дороговартісний захід для бізнесу.
Фонд потрібен для обміну неякісних проданих товарів на якісні.
До того ж законом передбачено, що торговець за кожний день затримки надання споживачеві товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) і за кожний день затримки усунення недоліків (понад чотирнадцять днів) має виплатити неустойку. Розмір неустойки — 1% вартості товару.
Щоб людині не довелося довго чекати заміни товару на такий самий якісний (якщо строк ремонту перевищує 14 днів або він неможливий), з’явиться вимога про обов’язкову заміну. У цьому разі створення обмінного фонду може бути необов’язковим.
Законопроєкт має позитивно вплинути на захист прав споживачів, але при цьому серйозно розв’язує руки Держпродспоживслужбі, яка повністю підконтрольна Мінекономіки, яким керує Олексій Любченко.
Саме той Любченко, який під час керівництва Державною податковою службою регулярно фігурував у різних скандалах. Той, якого зараз звинувачують у неефективній роботі на новій посаді. Днями на одному з телеграм-каналів з’явилася інформація про те, що він нібито готовий запропонувати владі щонайменше $5 млн за право залишатися на своїй посаді ще щонайменше рік. Є ймовірність того, що буде оприлюднено листування разом із номером телефону, з якого було надіслано пропозиції про хабар.
Мільярдні скрутки Олексія Любченка: всі ходи записані
Хто відповідає за найпопулярнішу схему ухилення від сплати ПДВ і які компанії беруть у цьому участь.
Із січня по травень 2021 року українські підприємці за «підтримки» фіскальних органів позбавили бюджет надходжень ПДВ на суму понад 12 млрд грн. У популярній схемі «скруток», коли імпортні товари, продукти харчування, паливно-мастильні матеріали за документами конвертуються в сільгосппродукцію для експорту, взяли участь щонайменше 1300 компаній. У розпорядження редакції потрапив повний список цих підприємств та аналітична звітність за сумами «скруток» і незаконного відшкодування ПДВ.
Схема «скруток» існує довгі роки. Її суть полягає в тому, щоб з’єднати податковий кредит, який сформувався внаслідок імпорту або виготовлення товарів на тіньовому ринку (продаж за готівку), і податкове зобов’язання, яке виникає у платників, яким потрібно легалізувати «тіньові» товари. Документи на продані за готівку товари «продають» «замовнику» податкового кредиту, при цьому часто в схемі «комбінуються» непоєднувані між собою товари: наприклад, проти купівлі ПММ виступає продаж помідорів. Сама «скрутка», тобто підміна номенклатури товарів, відбувається на так званих «транзитних» підприємствах-посередниках. Однак і «продавець», і «замовник» податкового кредиту є повноцінними співучасниками злочину.
Багато голів фіскальної служби незалежно від її формальної назви в конкретний момент часу, навіть не намагалися викорінити ці махінації. А навпаки, завжди прагнули отримати над нею контроль. Насправді схема документального перетворення одних товарів на інші — доволі незграбна й односкладова. Усі маніпуляції видно аналітикам податкової. А отже, безхмарне існування цього способу ухилення від сплати податків на мільярди гривень щомісяця неможливе без того, щоб фіскали просто закривали на нього очі. Зрозуміло, не безкоштовно.
Про суми, які крутяться на цьому «ринку», і про потенційний розмір «комісійних», які можуть брати собі нечисті на руку податківці, можна судити хоча б із публічних заяв і доступних документів. Наприклад, екс-міністр фінансів Ігор Уманський оцінює обсяги скруток у 60 млрд грн. на рік. Згідно зі звітом тимчасової слідчої комісії Верховної ради, яка проводила оцінку діяльності податкових органів і розслідувала, зокрема, обсяги «ринку» скруток, 2020 року учасники схем «скрутили» близько 27 млрд грн. Водночас тільки в період із травня до грудня 2020 року — коли главою ДПС був нинішній перший віцепрем’єр-міністр і міністр економіки Олексій Любченко — обсяг «скруток» становив 19,6 млрд грн. або приблизно 2,5 млрд грн. щомісяця. Максимум, який вдалося зафіксувати ТСК — 4,3 млрд грн у листопаді 2020 року.
У розпорядженні редакції опинилися документи, які підтверджують, що протягом наступних п’яти місяців перебування Любченка на посаді глави податкової служби ситуація не тільки не змінилася, а й погіршилася. Згідно з даними, зібраними аналітиками, обсяг транзитно-конвертаційного обороту за період із січня по травень 2021 року склав 12,4 млрд грн. У діяльності схем задіяно близько 1350 підприємств. Найбільша кількість таких платників податків очікувано припадає на управління у Львівській, Донецькій, Київській, Харківській, Одеській областях, а також у Києві. Основні товарні групи, які беруть участь у конвертації: імпортні товари, продукти харчування, сигарети, паливно-мастильні матеріали. Основна товарна група на виході — сільськогосподарська продукція, призначена для подальшого експорту.
На підставі списків компаній-учасників конвертаційних і «транзитних» схем, аналітики зробили висновки про ключових бенефіціарів та організаторів таких процесів. Зокрема, у документі згадуються львівський підприємець, якого певні медіа називають «королем контрабанди», хоча сам він часто себе позиціонує як «адвокат».
У Києві головним бенефіціаром скруток аналітики називають В’ячеслава Стрєлковського, який також регулярно фігурує в публікаціях про конвертаційні центри та «теплі» взаємини з податковими органами. Крім того, у столичному переліку скрутчиків опинилися президент агрохолдингу AGR Group Мисак Хідірян, гендиректор Grainexpo EU Севак Чиркінян, співзасновник ТОВ «Торговий дім Столичний ювелірний завод» Юрій Карфік, фігурант публікацій про конвертаційні центри Ігор Стаковиченко.
У Дніпропетровській області до переліку «скрутчиків», задіяних у схемах Любченка, увійшли президент хокейного клубу «Придніпровськ» Сергій Грибков, засновник Інтеркредитбанку і низки інших бізнесів у Дніпрі Володимир Тугай, підприємці Микола Кононов, Андрій Кузнєцов, Ілля Нікітін (група Комбат).
У Харківській області головним схематозником названо Сергія Єськова (група «Дигма»), на Волині — Сергія Мостинець (імпортер автомобілів і запчастин). Серед інших регіонів одним із ключових бенефіціарів скруток, за даними аналітиків, є одеський підприємець Андрій Бобогло.
На думку авторів документа, ситуація зі скрутками склалася через бездіяльність посадовців ДПС, оскільки податківці мають цілий перелік інструментів для відпрацювання та попередження формування і поширення сумнівного податкового кредиту. Це підтверджують і дані звіту ТСК з розслідування обставин скруток. У низці регіонів більше половини сигналів про необхідність реагування на скрутки, як з’ясувала комісія, просто ігноруються. Наприклад, у Львівській області податківці «відпрацювали» тільки 20% вигодонабувачів корупційних схем, в Одеській — 33%, у Харківській — 45%.
Також аналітики встановили системно налагоджену роботу з незаконного відшкодування ПДВ із бюджету. Найпоширенішими є схеми відшкодування ПДВ підприємствам та організаціям громадських об’єднань осіб з інвалідністю, що мають право на застосування нульової ставки податку; схема відшкодування ПДВ за операціями з придбання товарів (як імпорт, так і на митній території), що надалі не реалізуються; схема відшкодування ПДВ за судовими рішеннями, щодо яких не було вжито достатніх заходів із боку ДПС з відстоювання інтересів держави.
Нещодавно ЗМІ підрахували, що нетривала діяльність Олексія Любченка на посаді глави податкової служби коштувала державі та платникам податків приблизно $1 млрд. Описані вище схеми та компанії — лише частина значно більшої картини, яку ще належить вивчити та належним чином оцінити правоохоронним органам. Особливо у світлі того, як активно чиновник просуває свою кандидатуру на посаду майбутнього прем’єр-міністра.
Резюме
Як можемо побачити «старі обличчя» при новій владі продовжують грабувати країну. З одного боку дивно, як могла потрапити до влади людина, яка має за плечима не один корупційний скандал, а з іншого згадуєш про те, що в Україні все можливо, головне вміти домовлятися з потрібними людьми.