Портнов Андрей Владимирович
Офіційна біографія
Андрій Портнов народився в Луганську (на той час Ворошиловград) 1973 року. Там же закінчив і школу і в 1991 році пішов служити в армію.
Пов’язані партії
Сім’я
Мама нардепа, Світлана Михайлівна, працювала в радянській торгівлі. А батько Володимир Михайлович був водієм.
Портнов одружений, його дружину звуть Тетяна, вона працює приватним нотаріусом. Також пара виховала вже 2 дорослих дітей — сина 1993 року народження і дочку 1994 року.
Освіта
Андрій Портнов закінчив середню школу в 1990 році, після чого вступив до військового училища в Ленінграді, де і перший рік не довчився. Сам політик каже, що пішов сам, хоча деякі джерела стверджують, що його звідти вигнали.
Далі він навчався на заочному відділенні юридичного факультету Східноукраїнського державного університету, який закінчив 1999 року.
Кар’єра та бізнес
Ще під час свого навчання в університеті Портнов почав працювати в луганській компанії «Юрліт Лтд». Потім неповні 2 роки — юристом АП «Луганська нафтобаза». Дійсно, потрапити на посаду юриста, не маючи освіти та диплома, на той час було досить складно, можна навіть сказати, що неможливо.
Пошукавши інформацію, можна знайти джерела, які стверджують, що Андрій Портнов був пов’язаний із луганським ОЗУ відомого в області кримінального авторитета 90-х Валерія Доброславського.
Такий висновок можна зробити за зізнанням Ігоря Гоменюка, який був соратником Доброславського. З їхньої групи в політику потрапило досить багато людей: мер (1994-97) і губернатор Луганська (2005) Олексій Данілов, Олег Титамир (у 2010-2014 лідер обласної організації «Фронт змін»), Григорій Пригеба (один із лідерів луганського Євромайдану, у 2016-му разом з «Опоблоком» здійснив рейдерське захоплення влади в мерії Сєвєродонецька), брати Серпокрилови (керівники обласних організацій «ПОРА-ПРП» і «УДАР»).
У 1996 році Портнов уже очолив юридичну фірму «Укрінформправо», яку, за його словами, він сам і створив. І вже за рік Портнов переїжджає до Києва, де майже одразу ж отримує місце заступника начальника управління в Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР). Нагадаємо, студент-заочник на 4-му курсі.
І там Портнов навчився багато чому, деякі джерела стверджують, що його туди влаштували люди Тимошенко і Лазаренка, які також співпрацювали з Доброславським. Точніше, з його людьми.
Андрій Портнов брав безпосередню участь у війні за Приватбанк, яка була 2001 року. Наш політик був на боці Привату, а на другій стороні був Олексій Ромашко, який на той час уже вважався головним у ДКЦПФР.
Ромашко навіть почав службове розслідування проти Портнова, але не зміг довести його до кінця. Олексія вбили в його ж парадному 2001 року. Звичайно, перша підозра у поліції впала на Портнова, але довести його причетність не вдалося. Але всього лише через місяць він йде з ДКЦПФР і відкриває власну компанію «Портнов і партнери».
З 2003 року його повертають до ДКЦПФР на посаду першого заступника виконавчого секретаря. З липня 2004 по липень 2005 рр. — член Держкомісії.
А в 2006 році він уже нарешті стає народним депутатом, що відкриває для нього нові можливості. Пам’ятаєте, ми говорили, що можливо його влаштували на посаду люди Тимошенко. Ось саме в її партії він і стає нардепом 5 скликання.
З 2010 року Портной стає заступником глави Адміністрації президента України Сергія Льовочкіна.
Далі він потрапив під скорочення і 2011 року його перевели до Віктора Януковича на посаду радника президента.
Там він пропрацював до 2013 року, після чого його одразу ж призначили радником глави держави. Льовочкін, який це зробив, заявив, що з цього часу Портнов керуватиме усім колом реформування і правоохоронних органів, і органів юстиції.
24 січня 2014-го президент Янукович своїм указом звільнив Портнова з посади радника президента і призначив першим заступником глави Адміністрації президента України.
А 26 лютого Олександр Турчинов звільнив Портнова з цієї посади.
Компромат
За час своєї трудової та політичної діяльності брав участь у деяких скандалах.
- 2006 року захищав у суді держсекретаря Олександра Зінченка, в рамках корупційного скандалу з Петром Порошенком;
- Андрій Портнов причетний до скандальних законів 16 січня 2014 року;
- 2014 року ЄС ввела проти Портнова санкції, і заблокувала його банківські рахунки;
- 2015 року проти нього було порушено кримінальну справу за ст. 191 КК України;
- у 2016 році оскаржив рішення Ради ЄС;
- 31 липня 2019 року з’явилася інформація про розслідування СБУ проти Портнова у справі про держзраду.
Звинувачення Вакарчука
Зовсім нещодавно Портнов звинуватив народного депутата і виконавця Святослава Вакарчука в приховуванні доходів від держави. За версією Андрія Володимировича, співак, щоб не платити податки від своїх зарубіжних концертів, приховував свій заробіток через офшорні компанії та швейцарський банк.
Володіння ЗМІ
У серпні 2018 року батько народного депутата Євгена Мураєва — Володимир Мураєв, передав Портнову 100% акцій телеканалу NewsOne терміном на 3 роки.
Однак уже через 2 місяці власником корпоративних прав телеканалу став народний депутат від «Опозиційного блоку» Тарас Козак — соратник кума російського президента Віктора Медведчука.
Портнов тоді заявив, що ініціював розірвання угоди про управління каналом. А також він повідомив, що залишиться в контакті з менеджментом каналу і продовжить його «судовий і міжнародний захист, поки він перебуватиме в опозиційній до влади риториці».
Чому проти Портнова виступили студенти КНУ Протест проти Портнова: студент заявив про погрози за участь в акції імені Шевченка?
У 2009 році Портнов став професором кафедри конституційного та адміністративного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2010 році став завідувачем кафедри конституційного права.
Портнов працював в університеті до 2014 року, поки його не звільнили. Усе тому, що він працював на посаді за сумісництвом, тож Портнова звільнили і взяли на цю посаду штатного працівника.
Але в червні 2019 року ректор КНУ поновив Портнова на його посаді професора без конкурсу. Тож з 1 вересня Портнов має приступити до роботи.
Звістка про те, що одіозний Портнов знову стане професором, не сподобалася студентам КНУ. Тому вони анонсували на 20 червня о 18:30 відповідну акцію протесту під червоним корпусом університету. Організатори акції закликали студентів, працівників, викладачів і випускників КНУ «стати на захист честі та репутації свого університету»
Рейдер №3 в Україні
У ЗМІ активно мусувалася тема участі Андрія Портнова, точніше, його компанії «Корпоративні технології», у рейдерстві. Цю фірму, як каже Андрій Портнов, він заснував за участю «Приватбанку» Коломойського.
Сам Андрій Володимирович спростовує цю інформацію: «Я народний депутат України. Компанія «Корпоративні технології» була моїм партнером по адвокатському бізнесу до обрання мене в парламент. Ця компанія вже кілька років має іншу спеціалізацію. Компанія «Корпоративні технології» займалася захистом прав акціонерів у судовому та позасудовому порядку, займалася юридичним забезпеченням інвестиційного бізнесу залежно від поставленого завдання. Адвокати компанії відновлювали права і великих акціонерів, і дрібних. Це було дуже давно» («Профиль», 5 березня 2007 р.).
Андрія Портнова також пов’язують із компанією «Бондарчук, Кізін, Чібісов і партнери». Колись ця фірма називалася «Портнов, Кізін і партнери». Цю групу часто називають «кізіно». Схеми, які використовуються компанією, як стверджують деякі ЗМІ, дають їм змогу захоплювати підприємства.
«Житомирські Ласощі»
«Наші гроші» знайшли документи, які свідчать, що в період серпень-вересень 2010 року на кондитерській фабриці перебував кредит на майже 20 млн. доларів. Числився він у «БТА банку». Також саме через цей банк переказували гроші на ФОП Етенка і велися інші операції.
Коротко про «БТА банк» і важливість його в цій схемі. У двохтисячних одного з його власників, казахського бізнесмена Мухтара Аблязова, звинуватили у крадіжці десятків мільйонів доларів. У 2009 з’явилася інформація, що питання Аблязова взявся вирішити на той час головний юрист команди Юлії Тимошенко — Андрій Портнов. Неофіційно — 7% акцій банку. Офіційно віце-президентом «БТА банку» став співзасновник юрфірми «Портнов і партнери» Вадим Фесенко. За 9 місяців після цієї новини люди Портнова з’являються на «Житомирських ласощах».
І сторона Бойка, і сторона Лещинського підтверджують, що 2010 року однією з довірених осіб Ігоря Бойка був Іван Гранцев. У двохтисячному Гранцев і Портнов працювали в Держкомісії з цінних паперів та фондового ринку, Портнов керував управлінням корпоративних фінансів, Гранцев — відділом реєстрації емісій підприємств. Гранцев з Андрієм Портновим і Олексієм Темненком були засновниками громадської організації «Інвестиційна Україна», Гранцев був партнером Портнова в юридичній фірмі «Портнов і партнери», також вони разом значилися співзасновниками в «Аудиторській фірмі «Яковлєв і партнери».
Під час конфлікту в 2010 інтереси структур Ігоря Бойка в судах представляв Андрій Мартинюк. Нині він разом з Іваном Гранцевим — співзасновники адвокатського об’єднання «Корпоративні технології». Юридична ж фірма «Корпоративні технології», в якій був і Гранцев — відома компанія, яка раніше належала Андрію Портнову.
Заступником начальника юридичного відділу, а пізніше — виконувачем обов’язків голови правління ЗАТ «Житомирські ласощі» став Олексій Темненко — він володів часткою у статутному капіталі «Агрокомбанку», а ще був бізнес-партнером Гранцева протягом багатьох років. Пізніше, коли ЗАТ «Житомирські ласощі» припинить існування, а замість нього кондфабрика буде під новою юридичною особою — ВАТ «ЖЛ», Олексію Темненку належать 5,6% у статутному капіталі фабрики. Позовні заяви до судів, у період коли «Дельту» витісняли з «Житомирських ласощів», надсилалися також зі столичної адреси Темненка.
Цікаво, що люди, на рахунки яких перераховувалися гроші з житомирської фабрики нібито за консультаційні послуги, іноді виявлялися сусідами Темненка. Наприклад, Ірина Черній, на яку надійшли 2 млн 067 тис. грн нібито за консультаційні послуги, і ця сума точно збігалася з ціною на квартири Тетяни Етенко та Євгена Дорошенка, — сусідка Темненка по будинку на столичній вулиці Предславинській. Ірина Вікторівна значилася в 9 квартирі. У 18 реєструвалася Наталія Іванівна Темненко, а Олексій Іванович Темненко, коли в дев’яностих реєстрував низку фірм, вказував як домашню саме цю адресу. У 2009-2010 Ірина Черній записана керівником фірми Темненка «Київські пиріжки».
Портнов свою участь у захопленні житомирської фабрики спростовує. Однак співвласник «Дельта Кепітал С.А.» Юрій Лещинський сумнівається, що за Януковича можна було захопити фабрику без згоди на те Банкової: «На той час за правління Януковича вся структура судова була підпорядкована ручному управлінню апарату президента. Тому рішення, які там ухвалювали, я впевнений, ухвалювали за згодою людей, які сидять в апараті президента».
З’ясувати, хто був організатором захоплення фабрики не вдалося. За повідомленням на сайті фабрики за 25 травня, роботу фабрики було заблоковано. Петро Порошенко пообіцяв особисто розібратися в ситуації, що склалася.
Убивство прокурора Шуби
У 2009 році Генпрокуратура як робочу розглядала версію про замовне вбивство прокурора Дніпропетровської області Володимира Шуби, якому нібито вдалося знайти докази причетності до захоплення ринку «Озерка» низки чиновників, серед яких фігурувало й ім’я Андрія Портнова. Про це писало видання «Україна молода», головним редактором якої є друг президента Віктора Ющенка Михайло Дорошенко.
«Рейдерський напад на «Озерку» пов’язують з інтересами групи «Приват», де свого часу був працевлаштований Андрій Портнов. Як виявилося, розслідуванням цієї справи активно займався Володимир Шуба, який у жовтні 2008 року загинув за нез’ясованих обставин», — додається в статті.
За інформацією джерела в правоохоронних органах, «Генпрокуратура як робочу розглядає версію про замовне вбивство прокурора, який мав намір оприлюднити гучні факти і дати хід справі».
«Нині причетні до справи високопосадовці застосовують усі можливі інструменти, аби відвести від себе підозру — на правоохоронців чиниться безпрецедентний тиск, зникають матеріали слідства», — розповів співробітник Генпрокуратури.
«Складається враження, що вбивством Шуби хтось замел сліди. Зараз нам відомо, що атаки на ринок «Озерка» здійснювало угруповання Капітонова. А куратором, замовником і стратегом гучного нападу був саме Портнов», — додав він.
Телефонний тероризм
У жовтні 2007 року соціаліст Валерій Кочетов заявив, що йому нібито телефонував бютівець Андрій Портнов і погрожував розправою, якщо той не відмовиться від справи про порушення на виборах. «Мені особисто на мобільний телефон зателефонувала людина, яка назвалася Андрієм Портновим, і сказала, що якщо я вийду із судового процесу, то зі мною не станеться серцевий напад і моя машина не постраждає», — сказав Кочетов. Андрій Портнов спростовує факт такої розмови.
Погрози співробітниці
Наприкінці 2004 року в правоохоронні органи надійшла скарга від начальника юридичного управління ДКЦПФР Оксани Сахнацької. У ній вона звинуватила Портнова в тому, що він погрожував їй убивством прямо в приміщенні Держкомісії. У січні 2005 року прокурор Голосіївського району Києва Михайло Іванець порушив за цим фактом кримінальну справу. Портнов, у свою чергу, заявив, що погроз з його боку не було. При цьому Андрій Володимирович стверджує, що справа проти нього була «замовною». У своєму рішенні від 1 серпня 2005 року Голосіївський суд Києва встановив, що органи прокуратури і внутрішніх справ не зібрали будь-яких даних, які б свідчили як про факт погроз, так і про наявність реальних причин їх побоюватися.
Незаконна приватизація
19 травня 2008 року Генеральна прокуратура України порушила кримінальну справу стосовно Андрія Портнова за фактом посягання на незаконну приватизацію за ч. 1 ст. 233 і ч. 2 ст. 365 Кримінального кодексу.
Справи Ромашка і Сахнацького
За твердженнями окремих ЗМІ, Портнов у ДКЦПФР разом з її головою Олегом Мозговим і членом комісії Олексієм Ромашком вирішували, давати згоду чи ні на реєстрацію емісій цінних паперів акціонерних товариств. У жовтні 2001 року Ромашка було вбито. Портнов, за даними видання «Україна кримінальна», проходив у цій справі нібито навіть як обвинувачений. Також за даними «України кримінальної», Портнов проходив обвинуваченим у кримінальній справі про замах на вбивство дружини начальника слідчого управління Державної податкової адміністрації України Олександра Сахнацького, яка свідчила проти нього в суді (так звана «справа Сахнацької»).
Невиїзний чиновник
На Заході вже готові проскрипційні списки українських чиновників, яким буде закрито в’їзд до Європи і США. За цим має послідувати блокування рахунків українських чиновників і олігархів. «Главком» опублікував список чиновників, які потрапляють під санкції, що вже саме по собі означає, що вони стають дедалі реальнішою загрозою.
Безпосередній автор так званої судової реформи, ініційованої 2010 року Януковичем, внаслідок якої українські суди стали тотально залежними від влади. Андрій Портнов, разом із Сергієм Льовочкіним, є комунікатором, який передає незаконні вказівки судам.
Втеча з країни
22 лютого після зміни державної влади покинув територію України, перебравшись до Росії. Проживає зі своєю сім’єю на орендованій квартирі в Москві, де створив адвокатську фірму «АП груп».
28 лютого Генеральна прокуратура України зажадала від МВС і СБУ протягом 10 днів затримати Андрія Портнова як особу, підозрювану в масових убивствах активістів у центрі Києва з 18 по 22 лютого на Євромайдані.
6 березня 2014 року Євросоюз і Канада оголосили, що Портнов значиться у списках високопосадовців українських чиновників, проти яких запроваджуються фінансові санкції. Сам Портнов заявляє, що не має фінансових активів за кордоном.
25 травня 2014 року ФМС РФ надало Андрію Портнову дозвіл на тимчасове проживання строком на 3 роки.
15 серпня Печерський районний суд м. Києва частково задовольнив позов Портнова до Генпрокуратури України про захист честі, гідності та ділової репутації, ухваливши визнати недостовірною інформацію про його, нібито, причетність до масових вбивств активістів на Майдані під час зимових подій 2014 року.
Наприкінці грудня 2014 року Андрій Портнов, який проживав на цей момент у Москві, заявив про плани повернутися в Україну в 2015 році у зв’язку з відсутністю проти нього юридичних звинувачень. Також він збирається повернути собі кошти із заморожених рахунків у ЄС. Восени Євросоюз отримав письмове повідомлення про відсутність у правоохоронних органів України процесуальних дій проти братів Клюєвих і Андрія Портнова за звинуваченням у розтраті.
Погрози Портнова
Колишній заступник голови АП часів Януковича Портнов погрожує слідчому ДБР за розслідування злочинів на Майдані. Як передає Цензор.НЕТ, про це Портнов написав у .телеграмі
Він зазначив:
«ДБР оголосило про підозру слідчому часів Майдану. Підозрюють, що притягував невинних героїв революції до відповідальності та заважав проведенню мітингів. Готують йому запобіжний захід.Дорогі слідчі ДБР, а ви нічого, бува, не поплутали, не окуїли там? Може вас пора теж уже трохи профілактувати? Вам що, нічим себе зайняти? Може, ви вже розібралися з Порошенком і його злочинною організацією? Або вам так сильно хочеться сподобатися бродячому бидлу активістів, під яке ви останнім часом настійно намагаєтеся підлаштуватися? Цього співробітника поліції ми обов’язково захистимо, з ним нічого не буде, запобіжний захід одягнемо вам на голову, і настійно рекомендуємо тим, хто це підписав, перейти у важкий для країни момент у режим патрульно-постової служби. Ще раз від когось із вас вийде схожа ганебна промайданівська ініціатива, займемося вами в режимі трохи іншої щільності».
Портнов і «Приват»: кровна спорідненість?
Невипадково, що повторне звільнення з ДКЦПФР А.Портнова в липні 2005 року за часом пов’язане зі скандалом навколо проваленої спроби «реприватизації» на користь групи «Приват» Нікопольського заводу феросплавів, контрольованого зятем Л.Кучми Пінчуком. Невипадковим він бачиться тому, що «реприватизація» ця намічалася на користь групи «Приват», а пізніше А.Портнов, який колись не замислювався про велику політику, раптом опинився в передвиборчому списку БЮТ на прохідному 66-му місці.
І це незважаючи на те, що саме ім’я Портнова різні ЗМІ пов’язують з участю у «від’єднанні» Південного гірничо-збагачувального комбінату у структур Юлії Володимирівни — на користь того ж «Привату». Хто старе згадає — тому око геть? Зате «Приват» наданих йому послуг не забуває…
Не менш важливо, що депутатський мандат надійно захищає свого володаря від кримінального переслідування. Про те, що А.Портнов замішаний у відвертому криміналі, включно з убивствами, ми вже писали вище. Вимушене спілкування зі слідством, допити стали невід’ємними супутниками його життя. Як і обшуки в його офісах: останні проводилися вже під час перебування міністром внутрішніх справ Ю.Луценка.
Не дивно, що в грудні 2007-го А.Портнов проголосував у парламенті за відставку «помаранчевого» очільника МВС Ю.Луценка та навіть виступав за притягнення того до кримінальної відповідальності — зокрема, за «незаконне ведення оперативно-розшукової діяльності по відношенню до народних депутатів»). Привід — заява Луценка про те, що хтось із депутатів-«бютівців» причетний до резонансного вбивства полковника УБОЗ Єрохіна…
НАБУ розслідувало отримання Портновим виплат на суму 26 млн грн у період із липня 2011 року до 31 грудня 2013 року. 6 березня 2019 року кримінальне провадження було закрито у зв’язку з декриміналізацією статті про незаконне збагачення.
У лютому 2018 року стало відомо, що прокуратура АРК перевіряє причетність Портнова до підготовки документа Верховної Ради Криму, який з’явився в перші дні окупації півострова в 2014 році. Видання «Цензор.НЕТ» повідомляло, що 1 березня 2014 року українська розвідка записала телефонну розмову між радником президента Росії Сергієм Глазьєвим і людиною, яка назвалася «Володимиром Андрійовичем», у якій Глазьєв говорив, що Портнов готував якийсь проєкт постанови Верховної Ради АРК під час початку російської окупації 2014 року. За словами Глазьєва, потрібно було ухвалити цей документ, «щоб було зрозуміло, що не вся Україна прямо-таки хоче підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом».
У березні 2018 року з’явилося повідомлення, що Служба безпеки України розпочала провадження щодо Портнова за статтею «державна зрада». Екс-заступник глави АП заявив, що подав до суду на СБУ.
Журналісти «Схем» заявили про тиск на редакцію з боку Портнова
Журналісти програми «Схеми» — спільного проєкту «Радіо свобода» і телеканалу «UA:Перший» — заявили про тиск на редакцію з боку екс-заступника глави Адміністрації президента, часів Віктора Януковича, — Андрія Портнова, який напередодні пізно ввечері у своєму Telegram-каналі звернувся до Михайла Ткача і програми, опублікувавши персональні дані водія знімальної групи. «Схеми» готували журналістське розслідування щодо Портнова.
Журналісти розповіли, що Портнов оприлюднив повні паспортні дані та домашню адресу, номери авто, а також дані, які свідчать про стеження за місцем проживання водія програми.
Повідомлення Портнова з даними водія, які захищені законом України, поширив у своєму Telegram-каналі народний депутат фракції «Слуга Народу» Олександр Дубінський.
Журналісти «Схем» і юристи заявляють, що в такий спосіб Портнов прямо порушив українське законодавство одразу за кількома статтями. Редакція розцінює публікацію Портновим персональних даних водія програми як прямий тиск на команду «Схем».
Печерський суд вирішив відшкодувати Портнову майже 7 млн гривень
Печерський районний суд Києва задовольнив позов колишнього радника Віктора Януковича Андрія Портнова про захист честі та гідності і вирішив стягнути з державного бюджету майже 7 мільйонів гривень на його користь.
Про це повідомила адвокат і сестра Андрія Портнова — Олена Ісаєвська, пише «Слідство інфо».
Судове засідання відбулося 2 серпня, головував суддя Сергій Вовк.
Портнов вимагає відшкодування майже 7 млн гривень від Міністерства юстиції та Держказначейства за нібито заподіяну шкоду його репутації.
Його адвокат на засіданні 2 серпня заявила, що уряд Канади застосував санкції проти її підзахисного на підставі листа прокуратури від березня 2014 року, в якому написали неправду про причетність Портнова до порушень закону.
«Як ідеться в позовній заяві, тодішні заступники генпрокурора та посол України в Канаді, у листуванні з канадським урядом називали його «підозрюваним», через що він нібито потрапив до санкційного списку цієї країни. Хоча за словами Портнова, на той час він не був підозрюваним у жодному провадженні», — розповідають журналісти.
Водночас Ісаєвська сказала, що Портнов був у статусі підозрюваного, але недовго.
Представники Міністерства юстиції, Державної казначейської служби, Генпрокуратури та МЗС назвали позовні вимоги безпідставними і просили відмовити в позові.
У своєму Telegram-каналі Портнов зазначив, що не збирається стягувати кошти з українського бюджету, а планує дочекатися, коли Держказначейство стягне гроші із заступника генерального прокурора Анжели Стрижевської, чиновників МЗС і посла України в Канаді Андрія Шевченка.
Генпрокуратура і Мін’юст у червні двічі заявляли про відвід судді Сергія Вовка, який ухвалив рішення на користь Портнова, мотивуючи це можливою упередженістю і наявністю проти судді кримінального провадження, проте обидві заяви було відхилено.
Андрій Портнов був радником Віктора Януковича у 2011-2014 роках, заступником глави АП Януковича, членом Ради Нацбанку України. У 2005-2010 роках був головним юристом команди Юлії Тимошенко.
У березні 2018 року стало відомо, що прокуратура відкрила справу за фактом можливого злочину Портнова. Провадження розпочали за статтею «державна зрада».
Своєю чергою, екс-перший заступник глави АП заявив, що судитиметься з СБУ, яка заявила про його держзраду.
Уже в березні 2019 року суд визнав недостовірною інформацію про те, що прокуратура порушила, а СБУ розслідуватиме справу щодо Портнова за статтею державна зрада.
19 травня 2019 року ексзаступник глави адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов повідомив про повернення в Україну.
Після цього він почав подавати до Державного бюро розслідувань заяви зі звинуваченнями п’ятого президента України Петра Порошенка у скоєнні злочинів.
Як «рішала» Януковича і ймовірний агент ФСБ Андрій Портнов «вирішує» справи Майдану.
Останніми днями родичі та товариші загиблих взимку 2013-2014 активно вимагають покарати вбивць Небесної сотні. Наближається шоста річниця початку Євромайдану, на честь якої громадськість запустила флешмоб «Не ЗЛИй #СправиМайдану». Активісти проводять пікети на Банковій, вимагаючи продовжити розслідування масових злочинів, скоєних на Майдані. Для чого — перевести в Держбюро розслідувань найефективніших співробітників Управління спецрозслідувань Генпрокуратури.
Тоді як впливовий приятель глави президентського Офісу Андрій Портнов вимагає ув’язнити колишнього начальника цього управління Сергія Горбатюка, амністувати «чорну роту Беркута» (під керівництвом Дмитра Садовника, який утік до Москви) та порушити СД проти учасників Революції гідності. За вбивства міліціонерів і держпереворот.
- Сім мільйонів «за моральну травму» і картинка з дружками, які засіли на Банковій
Хоча у Володимира Зеленського продовжують заперечувати зв’язок із колишнім заступником глави Адміністрації Віктора Януковича, вірити в це все важче. Адже цей персонаж, висловлюючись зрозумілою йому мовою — борзеє з кожним днем.
Є ціла низка моментів, які суперечать прагненню Офісу Зеленського применшити вплив Портнова на судову та правоохоронну систему. Чого варте нещодавнє рішення, винесене суддею Сергієм Вовком, якого багаторазово намагалися звільнити якраз за неправосудні рішення.
Вовк вирішив, що санкції уряду Канади проти Портнова та вимушене перебування за кордоном заподіяли йому моральну та матеріальну шкоду у 6,8 мільйонів гривень. І цю суму, на думку Вовка, мають виплатити Портнову українські платники податків. Ось це скандальне рішення Печерського райсуду:
Явно незаконне рішення Печерського райсуду столиці вже пройшло апеляцію і, якщо ГПУ не оскаржить його у Верховному суді, Держава фінансуватиме «хотілки» подільника Януковича.
Можливо, від рішення Вовка у Портнова запаморочилося в голові? Чи все-таки мають рацію його друзі-антимайданівці (на кшталт Шарія), які натякали, що Портнов причетний до «сходження на престол» Володимира Зеленського?
Із повідомлення на офіційному сайті Президента за 18 листопада дізнаємося: одіозний юрист записався в журналісти, чиїй «журналістській діяльності» заважають, виявляється, «колеги» з «Радіо Свобода». Така офіційна реакція на портновський «наїзд» на програму «Схеми». «Рішала» раніше виклав у публічний доступ персональні дані водія знімальної групи і пригрозив, що продовжить оприлюднювати інформацію про журналістів, захищену законом:
18 листопада ексзаступник глави АП Януковича Портнов опублікував задоволене фото з Банкової, де у нього начальником Офісу Президента працює колишній помічник. Збільшивши цю «картину», можна розгледіти на ній трьох дружків: самого Портнова, А. Богдана і його заступника в Офісі Зе — тезку Смирнова — колишнього адвоката Лукаш.
Але давайте ж нагадаємо «слугам народу» — хто такий пан Портнов. Це той самий поплічник Віктора Януковича, який у лютому 2014 року назвав протестувальників терористами і виступив серед співавторів ідеї «АТО імені Щеголєва»:
В епоху Януковича його називали виключно «смотрящим за судами», який у ручному режимі керував фейковим правосуддям. Але також не варто забувати, що ще перед роботою на Януковича ця зловісна фігура мала досвід юридичного супроводу олігарха Ігоря Коломойського. Люди, занурені в тему, запевняють, що допомогу надавав Портнов у його рейдерських справах (Коломойський уточнював: «Він мені допомагає юридично 20 років»).
Портнов влаштував до себе майбутнього главу Офісу «Зе» Андрія Богдана, який ходив у помічниках рік. Але характерно те, як легко Портнов продав Тимошенко і перебіг до її заклятого опонента Януковича.
А ще Портнов — автор «розпрекрасного КПК», який порушує права потерпілих. Це йому треба сказати спасибі за те, що десь 80 % затримань у нас у країні неминуче проводяться з порушеннями. Що дає зубастим захисникам можливість відбити у правосуддя будь-кого, хто має товстий гаманець. Щоб ви розуміли — про що йдеться, послухайте одного зі слідчих: «Якщо ми встановили серійного вбивцю не одразу, а, приміром, за півроку, то не маємо права його затримувати без рішення суду, і до суду по дозвіл на затримання, якщо він не переховується, йти не можемо. І взагалі, до повідомлення про підозру не маємо права йти до суду за запобіжним заходом. Спочатку зобов’язані викликати цього маніяка до себе для вручення повідомлення про підозру. Потім — звернутися з клопотанням про обрання запобіжного заходу до суду. І тільки потім, не пізніше, ніж за 3 години до розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу — вручити йому копію клопотання і попросити приїхати до суду».
На одному з плакатів написали, що на кожного ката чекає розплата. «Погрожували» вбивцям майданівців «народним судом».
Родичі та друзі вбитих вважають, що розслідування «справ Майдану» з нинішнім підходом приречене. Незавершені справи зіллють, а дорозслідувані не доведуть до пуття — якщо після 20 листопада всі «справи Майдану» передадуть слідчим ДБР, які з ними не знайомі. А крім того, — пікетувальники впевнені, що на рішення ДБР незаконно впливає Андрій Портнов.
Тому кілька днів поспіль вони приходили на Банкову з портретами героїв Небесної сотні та плакатами: «Не зрадь Майдан», «Де обіцяна справедливість?», «Справи Майдану — іспит на гідність» і «20.11.19 — дедлайн. Що далі?».
ДОПОМОГА «НОВОРОСІЇ» І «ДОПИТ ПОСАДОВИХ ОСІБ США»
Перебуваючи у вигнанні, Портнов почав публічно захищати людей із проросійською позицією та/або тих, хто пропагує російські наративи. Наприклад, у вересні 2017-го став на захист так званого журналіста Дмитра Васильця, засудженого до дев’яти років за сприяння російським терористам. Згідно з вироком, він створив в інтернеті сервіси для трансляції пропагандистського телеканалу «Новоросія ТВ». На початку 2018-го апеляційний суд скасував вирок.
Портнов також допоміг переїхати до Відня головреду сайту Страна Ігореві Гужві, якого прокуратура звинувачувала у здирництві.
Він також допоміг проросійському блогеру Анатолію Шарію — той використовував юристів Портнова для судових позовів проти Порошенка. «Якщо Анатолій Шарій захоче приїхати в Україну, наша юридична команда, звісно, і йому допоможе», — говорив Портнов.
А 19 травня 2019 року, після довгого вигнання, і сам прилетів до Києва. Після прильоту йому надали поліцейську охорону. Портнов заявив, що його мета — притягнення до кримінальної відповідальності Порошенка, заступника глави АП Олексія Філатова, який за Порошенка курирував судову гілку влади, а також депутатів від НФ Максима Бурбака і Сергія Пашинського.
Останній активно підтримував іншу сторону акціонерів конфлікту навколо «Житомирських ласощів». Понад три роки юрист Портнова Марина Парінова (фігурує в листуванні «казбека») вела справу В’ячеслава Хімікуса, в якого вистрілив Пашинський. Після закриття справи у 2017-му, юристи Портнова через суд домоглися її відновлення. У 2019-му Пашинський навіть провів кілька місяців під вартою, проте в березні 2021-го суд виправдав його.
Слідчі дії ДБР
Про слідчі дії в ДБР Порнов «якимось дивом» дізнавався раніше за всіх. Він заздалегідь знав про арешт екс-нардепа С. Пашинського. І про будь-який виклик на допит фігурантів резонансних справ з оточення П. Порошенка. І це стало причиною підозр, що працівники ДБР протизаконно співпрацюють із Портновим. Джерело витоку так і не було виявлено, а пан Труба заперечував витік, через що багато хто впевнений, що джерелом був саме він. А нещодавно Андрій Портнов передав Трубі 2 томи УД, які невідомо яким чином у нього опинилися.
Близькі зв’язки
- Янукович Віктор Федорович, екс-Президент України;
- Коломойський Ігор Валерійович, олігарх, член наглядових рад Приватбанку, нафтопереробного комбінату «Нафтохімік Прикарпаття», а також нафтовидобувної компанії Укрнафта;
- Корбан Геннадій Олегович, представник групи «Приват» — рейдер №2 в Україні;
- Медведчук Віктор Володимирович, ексглава Адміністрації Леоніда Кучми, кум Володимира Путіна і Світлани Медведєвої;
- Лукаш Олена Леонідівна, заступник глави адміністрації Януковича;
- Олійник Святослав Васильович — голова партії Україна майбутнього, народний депутат Верховної Ради України VI-го скликання;
- Писаренко Валерій Володимирович — народний депутат Верховної Ради України VI-го скликання.
- Агентство із забезпечення якості освіти знайшло плагіат у роботі Портнова
Комітет з питань етики Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) стверджує, що знайшов ще один фрагмент академічного плагіату в докторській дисертації ексзаступника глави АП за часів Януковича Андрія Портнова. Про це повідомив голова Нацагентства Сергій Квіт у коментарі Радіо Свобода.
Квіт заявив, що комітет рекомендуватиме Нацагентству долучити цей фрагмент до попереднього рішення комітету від 12 березня про наявність плагіату в роботі Портнова.
«У нас додалося два фрагменти. Один із них ми розцінюємо власне як академічний плагіат — відображення опублікованого тексту іншого автора без визначення авторства. І ще один фрагмент, який ми розглядаємо як не порушення академічної доброчесності, а як недостатню академічну якість — той самий шматок тексту самого автора виявлено у вступі та у висновках», — заявив він.
Також НАЗЯВО надало порівняльну таблицю, у якій начебто вказано новий приклад запозичення Портнова без посилання на джерело: на сторінках 50 і 51 дисертації Портнова є текстові фрагменти, які збігаються з фрагментами видання «Конституційне (державне) право зарубіжних країн» на сторінках 780 і 781 відповідно.
Рішення рекомендувати залучити новий фрагмент до розгляду Нацагентством було ухвалено 9 червня на засіданні комітету. На нього запросили Портнова, заявив Квіт, однак туди прийшли адвокати екс-заступника голови АП. Адвокати Портнова, за словами Квіта, усе заперечували.
Сам Портнов на цю інформацію поки ніяк не відреагував.
ОНОВЛЕНО О 12:35 11 ЧЕРВНЯ. Портнов назвав у своєму Telegram-каналі заяву про плагіат брехнею і опублікував посилання на публікацію на його ж сайті, в якій, вважає він, доводиться відсутність плагіату.
Також він повідомив, що вже подав до суду вже й опублікував висновок учених Академії правових наук, який показує, що в його роботах «ніколи не було плагіату».
СЕКРЕТ ПОРТНОВА
Усім співрозмовникам LIGA.net поставила одне й те саме запитання: у чому секрет Портнова і як йому вдається тримати у вузді українські суди.
Горбатюк вважає, що секрет у безпринципності: «Він одним із перших в Україні почав упроваджувати на політичному рівні систему досягнення цілей шляхом не просто обходу закону, а й проштовхування так каламутних законів, які дають змогу досягати будь-яких злочинних цілей для замовників. І навчив політиків, що обмежень немає. Усе можна вирішити».
Для частини судового корпусу Портнов — захист їхньої реальної недоторканності. «Фактично нікого із суддів, призначених за Портнова, не звільнили, — каже Жернаков, — за результатами кваліфікаційного оцінювання прибрали менше одного відсотка».
«Влада змінюється постійно і намагається впливати на суди, — пояснює Горбатюк. — Портнов же показав, що мав вплив за будь-якої влади і міг захищати своїх людей. А всі судді хочуть захисту і системи, за якої можна буде уникати відповідальності. Вовк і Портнов займаються тим, що об’єднують таких суддів і вибудовують протиправну систему. Проштовхують своїх людей у ВРП, у Раду суддів, у ВККС. Якщо не проштовхується — їхні адвокати писатимуть позови, ставитимуть замовні матеріали у ЗМІ».
«За часів Портнова було створено кадрову конструкцію, що дає змогу адміністративно керувати судами і суддями, — каже колишній член ВРП Ігор Фомін. — І тепер можна ставити свої кадри, просувати своїх людей. А потім вони, коли опиняться на посадах, будуть тобі винні. Ось такий емоційний бартер виходить. Усі живі люди. Коли-небудь хтось комусь допоміг».
СПІВБЕСІДИ У ПОРТНОВА
Публічно співпрацювати з Партією регіонів Портнов почав у 2008-му. За дорученням Тимошенко він працював над пакетом спільних із ПР законопроєктів, які послаблювали президентські повноваження Ющенка. Зокрема, Рада зобов’язала президента погоджувати призначення генпрокурора з парламентом. Авторами законопроектів були Портнов і нардеп від ПР Олександр Лавринович.
Коли Тимошенко програла президентські вибори Януковичу, Портнов намагався переконати її в безперспективності подачі позову до Вищого адмінсуду. Тимошенко не послухала Портнова, і той пішов з посади заступника голови фракції БЮТ. Після програного процесу Портнов обірвав контакти з Тимошенко. «Я і мої колеги-депутати Олійник, Пилипенко і Писаренко ще задовго до президентських виборів зробили висновок, що це — наше останнє політичне життя в БЮТ», — пояснив він.
У квітні 2010-го Янукович призначив Портнова заступником голови Адміністрації президента і керівником управління з питань судової реформи. У БЮТ назвали вчинок Портнова «заздалегідь підготовленою зрадою». «Є велика кількість людей, які звикли працювати виключно тоді, коли їхня партія або блок перебувають при владі, а коли потрібно працювати в опозиції — це набагато складніше», — говорили у Тимошенко.
У жовтні 2011-го Печерський суд засудив її до семи років в’язниці за газові контракти з Росією 2009-го. За кілька місяців до цього екс-прем’єр заявила, що її вирок було погоджено на «сходці» у Януковича, де були присутні голова СБУ Валерій Хорошковський, голова АП Сергій Льовочкін, голова Печерського суду Інна Отрош і Портнов.
Важлива деталь, що саме Портнов юридично супроводжував низку газових проектів Тимошенко, зокрема готував договір про конфіскацію в РосУкрЕнерго 11 млрд кубометрів газу. «Його Юлія Володимирівна привезла із собою до Москви, і він увесь час сидів в окремій кімнаті», — заявив у 2009-му президент Ющенко на закритому засіданні РНБО.
Портнов швидко інкорпорувався в систему влади Януковича і став драйвером судової реформи. «На практиці Портнов, Лукаш і Лавринович сиділи в президії, а самі засідання можна перерахувати на пальцях однієї руки. Вони сиділи і слухали пропозиції членів групи, а потім підготували законопроєкт, який хотіли. Тобто це був орган, яким можна було прикрити ухвалений закон», — розповів LIGA.net член групи, нині заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Через кілька місяців після приходу Портнова в команду Януковича парламент ухвалив закон про судоустрій і статус суддів. Він передбачав створення Вищого спецсуду у цивільних і кримінальних справах. Цей та два інші вищі спецсуди вирішували, піде справа на перегляд до ВС чи ні. Тому Верховний суд фактично позбавлявся впливу на судову практику, каже Куйбіда.
Спеціальним законом було знижено кворум для ухвалення рішень у Вищій раді юстиції, що відкрило шлях для масового звільнення суддів. На їхні місця переводили суддів здебільшого з Донецької та Луганської областей, яким віддавали керівні посади.
Перекладом і добором суддів займалася Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), головою якої був Ігор Самсін, одним із членів — голова ОАСК Павло Вовк. Куйбіда розповідає, що всі переклади робилися швидко і синхронно. ВККС володіла інформацією про ситуацію з вакансіями в судах по всій Україні. Це була закрита інформація, яку ВККС оберігала як зіницю ока.
«Майже всі, призначені суддями у 2010-2014 роках, ніяк не могли обійти Портнова. Особливо на керівні посади у великих містах без благословення Портнова ти б не потрапив», — каже LIGA.net колишній суддя Вінницького окружного адмінсуду, голова правління фундації Dejure Михайло Жернаков.
Співрозмовник LIGA.net у правоохоронних органах підтверджує слова Жернакова: «Охочі отримати посаду повинні були спочатку отримати довідку-допуск у ВККС. А далі на кандидатів чекала «співбесіда» у Портнова. Якщо людина не сподобалася, усі домовленості з ВККС обнулялися. «Співбесіда» була, по суті, присягою на вірність».
Інформацію Жернакова і співрозмовника підтверджує видання Цензор.нет. «У період із 2011 до 2014 року жодного суддю районного суду в місті Києві не призначали без особистої співбесіди та згоди з боку Портнова», — ідеться в матеріалі Цензор.нет за 2014 рік.
За Портнова було врегульовано спосіб призначення голів судів. За часів Кучми за це право у свій час боролися президент і Верховний суд (ВС), але президент знайшов для ВС переконливі аргументи (надбавки до зарплат) — і переміг. За Ющенка повноваження президента призначати керівництво судів були скасовані КСУ, і цим займалася Рада суддів. За Януковича це право перейшло до ВРЮ, членами якої були Портнов, Ківалов, генпрокурор Віктор Пшонка і голова Вищого госпсуду Віктор Татьков. Саме ця четвірка була основними центрами впливу в судовій системі за Януковича і десь навіть конкурувала між собою, розповідає Куйбіда.
Було змінено систему суддівського самоврядування. «Оргкомітети в ручному режимі відбирали делегатів на з’їзд суддів. На з’їздах нічого не обговорювали, а просто затверджували спущені з АП рішення», — додав Куйбіда.
Дуже багато суддів вдячні Портнову своїм призначенням, каже Жернаков: «Як тоді, так і зараз, судді призначаються довільно. Усі боялися, бо через ВРЮ і механізм дисциплінарних скарг можна було звільнити будь-якого суддю. Таким чином він поширив свій вплив на всю судову систему».
Наприклад, у 2011 році Портнов допоміг уникнути відповідальності судді Печерського суду Сергію Вовку. Одна з потерпілих від рішення Вовка подала скаргу, перевірку якої проводив Портнов як член ВРЮ. Жодних порушень з боку Вовка Портнов не знайшов. Через вісім років саме Вовк задовольнив позов Портнова про захист честі та гідності й постановив стягнути з держбюджету 7 млн грн. Щоправда, у Верховному суді Портнов відмовився від позову і 7 млн. Справу було закрито.
В Адміністрації Януковича Портнов опікувався не тільки судами і новим кримінально-процесуальним кодексом. Наприклад, юридична віза Портнова могла стояти під «харківськими угодами». У квітні 2010-го лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов заявив, що особисто обговорював юридичний бік питання з Портновим, і той показував доповідну записку, в якій стверджувалося, що ні Конституцію, ні закони України угоди не порушують.
Допомагали Портнову в Адміністрації його давні соратники. Вищезгаданий Петрашко (адвокат Медведчука) очолював управління з контролю правоохоронних органів. Марина Паринова — управління представництва інтересів президента в судах, Андрій Пойда — відділення з питань діяльності правоохоронних органів, а Вадим Фесенко — управління з питань судоустрою.
Фесенко відіграв важливу роль під час Революції гідності. Як стверджує екссуддя Оболонського суду Києва Ірина Мамонтова, саме Фесенко вимагав обирати найсуворіші покарання для активістів Автомайдану. «Суддям сказали: ці люди мають бути покарані по максимуму. Відсутність доказів нікого не хвилювала», — розповів LIGA.net адвокат Автомайдану Роман Маселко.
За його словами, неформально судді підтверджують факт тиску, але давати свідчення — відмовляються. «Судді бояться і бачать, що нікого так і не притягнули до відповідальності», — повідомив адвокат у коментарі LIGA.net.
«КАЗБЕК», МОСКВА І ВІДЕНЬ
На початку 2015-го в інтерв’ю журналісту Павлу Шеремету Портнов так відповів на запитання, чому саме Росію обрав як місце для втечі: «Ну а куди? Росія близько, мовного і ментального бар’єру немає».
У Росії Портнову видали дозвіл на тимчасове проживання на три роки. Він створив адвокатську фірму АП Груп, яка, як він стверджує, обслуговувала українських бізнесменів у Росії та російських бізнесменів в Україні, а також Інститут правових реформ, що займається «політичними питаннями, консультаціями, законодавством».
«На моєму депозитному рахунку в ПриватБанку було майже $600 000. Я їх перевів на кредитну карту і користуюся ними. І зараз я заробляю гроші, бізнес розвивається», — заявив Портнов в інтерв’ю 2015 року.
«РАШИДОВИЧ КАЗБЕК»
Кілька людей із найближчого оточення Портнова фігурують у компрометуючому листуванні зі співробітником президентської адміністрації Путіна. Участь самого Портнова не доведено, як і достовірність самого листування.
«Ці матеріали дуже схожі на правду і лягають у те, що тоді відбувалося. Якщо зіставити за часовими відрізками і стилістикою відповідей, то це дуже відповідає дійсності», — зазначив у коментарі LIGA.net екс-заступник голови СБУ (2014-2015) Віктор Ягун.
У травні 2020-го на сайті, контрольованому центром «Миротворець», було завантажено дамп поштової скриньки, яка, за словами авторів, належала Борису Рапопорту, заступникові начальника управління прикордонного співробітництва АП РФ, яким опікувався особисто Владислав Сурков. У файловому архіві виявилося понад 27 500 поштових відправлень за 12 років.
Експерт з інформаційних технологій, заступник міністра інформполітики України (2017-2019 років) Дмитро Золотухін аналізував дамп, і його правдивість не викликає в нього сумнівів. «Зазвичай російські чиновники пов’язували робочі (домен gov.ru) і особисті (mail.ru) поштові скриньки, щоб було зручно працювати зі смартфона», — пояснює він LIGA.net.
Перший лист, що цікавить, Рапопорт якраз пересилає з офіційної скриньки [email protected] на особисту [email protected]. Цей лист із поштової адреси [email protected] від відправника під ім’ям «рашидович казбек» надійшов у ніч із другого на третє травня 2014-го, одразу після трагедії в Одесі.
У темі листа вказано лише одне слово — «Порошенко». У тілі електронного листа посилання на сторінку із записом розмови між власником 5 каналу Порошенком і директором каналу Владиславом Лясовським. Відправник листа рекомендує Рапопорту використовувати запис телефонної розмови для показу в російських ЗМІ, щоб показати, як Порошенко впливає на редакційну політику свого телеканалу.
Через чотири дні «казбек» надсилає Рапопорту ще одного листа, де обіцяє зареєструвати від імені депутатів фракції КПУ звернення до міжнародного кримінального суду з приводу подій в Одесі. 13 травня ця заява дійсно була зареєстрована в українському парламенті нардепом від КПУ.
21 травня Рапопорт отримує від «казбека» одразу п’ять листів із вкладеннями. Довідка під назвою «Медіа кампанія на 2014 рік» містить опис опозиційної кампанії з питань агропромислового комплексу України, що складається з круглих столів, статей, розслідувань і коментарів по телебаченню. Через деякий час «рашидович казбек» надіслав Рапопорту звіт про результати цієї кампанії, обличчями якої стали члени Української аграрної асоціації Мар’ян Заблоцький (нині нардеп від Слуги народу) і Володимир Макар (помічник Портнова в Раді).
В іншій довідці «казбек» описує проєкт створення правозахисної громадської організації. У документі пропонується три назви майбутньої організації на вибір: Європейська правозахисна спілка; Українські правозахисні ініціативи; Лабораторія експертно-правових досліджень. Крім цього, «казбек» прикріплює резюме трьох осіб: Макара, Заблоцького та адвоката Марини Паринової.
Одну з пропонованих «казбеком» організацій Європейська правозахисна спілка було зареєстровано в Києві в червні 2014-го, а директором стала Парінова, юрист Портнова. Крім неї, засновниками організації стали експодлеглі Портнова в АП Іван Бойченюк і Андрій Пойда.
ФІКСЕР ОЛІГАРХІВ: ЗВІДКИ ГРОШІ
Незважаючи на медійність Портнова, про його бізнес або інші джерела доходу мало що відомо. Згідно з довідкою, опублікованою Портновим, за 2020 рік він заробив пристойні гроші — 41 млн грн. При тому, що більше половини проєктів його команди — це соціальне навантаження. «Є проєктна робота, є поточна робота, хтось погодинну роботу виконує. Але в нас понад 50-60% — це соціальне навантаження. Це там, де гроші не беруться, де хтось комусь допомагає, волонтерство», — сказав Портнов в інтерв’ю YouTube-каналу BigMoney.
За його словами, у нього є юристи в різних точках світу. «Є кілька юристів у Відні, є юрист у Барселоні, до яких ми можемо звернутися. Є люди, яким я допомагаю і які ведуть міжнародні процеси. Вони живуть у Вірменії», — додав Портнов.
При цьому він не любить розширювати штат юристів і довіряє тільки перевіреним часом. «Я маю бути впевненим, що не буде витоку інформації, що людина не буде дзвонити по GSM-каналу. Я повинен розуміти, що людина не зрадить», — зазначив Портнов.
У Портнова розвинені соцмережі. Наприклад, один із найбільших каналів у Telegram на 173 000 підписників. Але не виключено, що частина з них — боти. Наприклад, проєкт UkraineWorld встановив, що акаунти, які републікують дописи Портнова у Twitter, роблять 70-180 твітів на день — занадто багато для реальної людини.
З Портновим пов’язують сайт Закон і бізнес, який регулярно висвітлює діяльність юриста. Власником видання, згідно з реєстром фізосіб, є Юрій Петренко. Людина з такими ж ініціалами була помічником нардепа Писаренка, давнього соратника Портнова.
На думку колишнього колеги Портнова по юридичному корпусу, він заробляє тим, що продає вміння вирішувати питання. «Умовний Коломойський до нього звертається, і він через своїх друзів це вирішує. Так заробляють 99% адвокатів», — говорить співрозмовник LIGA.net.
Декларація
Декларації Андрій Володимирович Портнов не надає. Як стверджує «Досьє», Портнов свої статки не оцінював, але вважає себе досить забезпеченою людиною. Його дружина здійснює приватну нотаріальну діяльність.
Андрій Портнов досить забезпечена людина. В одному з інтерв’ю він повідомив, що за місяць заробляє близько 50 000 доларів від своєї адвокатської діяльності. За інформацією ЗМІ, екс-депутат і власник цілком звичайної адвокатської «контори» тільки в 2006 році заробив 1 млн 52 тис. 162 грн, а його дружина — 1 млн 416 тис. 404 грн. Крім цього, Портнов є власником квартири в 102 кв. м, ділянкою землі в 25 соток у селищі Вишеньки Бориспільського району, автомобілем «Mercedes S 500», а його сім’я володіє ще квартирою в 77 кв. м. Ще в Портнових є два садових будинки площею по 300 кв. м, а у дружини Андрія Володимировича — автомобіль Audi Q7.
Віза, і дозвіл на роботу в Австрії.
Резюме
Портнов дуже небезпечний, як для країни, так загалом і для людей. Шантаж, підробка документів, рейдерські захоплення, порушення прав людини… Ця людина ні перед чим не зупиниться, аби захистити себе від викриття і домогтися своїх цілей. Він зло, яке діє тільки заради грошей і влади.