Загадковий меценат чи міфотворець: що приховує біографія Миколи Сушка

  1. Главная
  2. →
  3. Компромат
  4. →
  5. Загадковий меценат чи міфотворець: що приховує біографія Миколи Сушка

У мережі набирає обертів обговорення публічної фігури Миколи Сергійовича Сушка — українського трейдера та філантропа, який мешкає на Кіпрі та позиціонує себе як «український Сорос». Проте ретельна перевірка фактів, офіційних медіа та державних реєстрів виявила в його біографії суперечливі дані, зокрема фейкові державні посади у Вікіпедії, неточності в ЗМІ та відкриті питання щодо походження капіталу.

Микола Сергійович Сушко (1983 року народження, родом із села Сушки Козельщинської громади на Полтавщині) зараз проживає у місті Ларнака на Кіпрі. За власними словами, він заробив статки на американських біржах і тепер займається масштабною філантропією як найпотужніший приватний донор нової хвилі. Його дружина Анна Сушко заснувала кіпрську ініціативу для українців Obiimy Cyprus (UkrCy News), а родина виховує чотирьох дітей.

Документально підтверджена частина його біографії скромніша за легенду. Згідно з британським реєстром Companies House та профілем у LinkedIn, Сушко закінчив КНЕУ за спеціальністю «економічна кібернетика» (2006), а пізніше здобув MBA у бізнес-школах KMBS, LBS та Kozminski. У інтерв’ю профільним виданням він описує свій 15-річний шлях у фінансовій аналітиці та перехід від бізнесу «як набору показників» до «впливу на суспільство». Водночас бізнесмен не називає конкретних компаній і не пояснює, з чого саме склався його статок, через що Forbes Україна назвав його «загадковим бізнесменом».

Найслабшим місцем публічного іміджу мецената стали статті у Вікіпедії, створені восени 2026 року. Як англомовна, так і україномовна сторінки приписують Сушку високі державні посади, яких він насправді ніколи не обіймав.

«У статтях про бізнесмена з’явилися неправдиві відомості про державні посади, і створення цих матеріалів у Вікіпедії дивним чином збігається в часі з кампанією позитивних публікацій у медіа».


Зокрема, у мережі стверджували, що Сушко очолював Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) у 2015–2017 роках і був послом України на Кіпрі у 2020–2022 роках. Перевірка фактів спростовує це: НКЦПФР у цей період очолював Тимур Хромаєв, а посаду посла обіймав Руслан Німчинський. Курйоз полягає в тому, що справжній посол Німчинський особисто був присутній на презентації кіпрського девелоперського проєкту Сушка Smartland. Окрім цього, іноземні видання помилково називали бізнесмена керуючим директором американського бюро Oppenheim Architects, яке лише проєктує цей об’єкт.

Окрім біографічних неточностей, увагу аналітиків привертає фінансово-промисловий слід підприємця. Інвестиційний фонд «Стерлінг», що входив до фінансового кластера Сушка, згодом став власником заводу «Пентопак». Нагадаємо, що цей актив Вищий антикорупційний суд (ВАКС) конфіскував у родини російського олігарха Івана Саввіді.

Твердження окремих медіа про те, що фонд «Стерлінг» нібито заснував завод ще за часів Саввіді, не підтверджуються документами. Справжній корпоративний ланцюжок виявився значно складнішим. Попри активну меценатську діяльність та хвилю публікацій у ЗМІ, низка питань щодо походження статків та юридичних нюансів діяльності фонду залишаються відкритими, а сам Микола Сушко розбіжності у власній біографії наразі не прокоментував.

Поширити

Підписуйтесь на наші канали в Telegram та Facebook — повний архів досьє та компромат на українських злочинців, політиків, чиновніків, бізнесменів, олігархів, журналістів та публічних персон.

Суддя Наталія Аббасова зіткнулася з новими дисциплінарними провадженнями та питаннями щодо декларування майна
Квартира за безцінь та мільйонні заощадження: що приховує декларація ексзаступника генпрокурора Миколи Голомші
Меню