Група компаній «Автострада» бізнесмена Максима Шкіля здійснимила стрімкий ривок у рейтингу дорожніх підрядників України, піднявшись із 5-го на 1-ше місце за обсягом виграних державних тендерів за два роки реалізації програми «Велике будівництво». Попри численні скандали, звинувачення в картельній змові та претензії з боку Держаудитслужби, підприємство зуміло акумулювати рекордні фінансові потоки.

Навесні 2020 року в Україні стартувала масштабна державна програма «Велике будівництво». Протягом наступних двох років урядові структури спрямували на інфраструктурні та дорожні об’єкти понад 7,5 млрд доларів США. Напередодні запуску ініціативи Максим Шкіль брав участь у серії закритих зустрічей представників бізнесу з тогочасним міністром інфраструктури Владиславом Криклієм, прем’єр-міністром та Президентом України, де обговорювалися стратегічні плани «Укравтодору». Оцінивши перспективи ринку, «Автострада» заздалегідь інвестувала близько 2 млрд грн у модернізацію та розширення власного парку спецтехніки.
Важливим етапом у розвитку бізнесу стало створення у 2019 році Національної асоціації дорожників України (НАДУ), де «Автострада» виступила одним із співзасновників, а сам Шкіль обійняв посаду віцепрезидента. Профільні спостерігачі та експерти громадської ініціативи «Ліга антитрасту» відкрито називали це об’єднання дорожнім синдикатом чи картелем. Підтвердженням цьому слугували цифри: за підсумками 2020 року шість ключових компаній-засновників НАДУ отримали 56% усіх державних виплат та виграли 66% торгів «Укравтодору». У цей період «Автострада» фактично заблокувала конкуренцію, перебравши на себе левову частку тендерів у трьох базових областях — Вінницькій, Черкаській та Чернігівській.
1 жовтня 2020 року «Ліга антитрасту» подала офіційну скаргу до Антимонопольного комітету України (АМКУ) щодо можливої антиконкурентної змови між «Автострадою» та ДП «Вінницький облавтодор». Підприємства не лише юридично зареєструвалися за однією адресою, а й продемонстрували дивну поведінку на аукціонах. У 13 із 25 спільних торгів конкуренція була відсутня, а різниця між ціновими пропозиціями становила символічні 0,03%. При цьому обсяг фінансових перерахувань між цими суб’єктами перевищив 164 млн грн. Попри те, що законодавство передбачає за подібні порушення штраф у розмірі до 10% від річного обороту, АМКУ ухвалив рішення утриматися від публічного покарання учасників.
У травні 2021 року група Шкіля розширила сировинну базу, отримавши дозвіл на викуп Бехівського гранітного кар’єру у двох офшорних компаній із Мадейри, пов’язаних із його колишнім бізнес-партнером Вальтером Захаріасом. Сума цієї угоди залишилася нерозкритою. Однак уже в липні того ж року Державна служба геології та надр України раптово зупинила дію спеціального дозволу на користування надрами для Бехівського кар’єру.
Максим Шкіль публічно назвав такі дії регулятора безпідставним тиском на бізнес і заявив про намір відстоювати свої інтереси в Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Одночасно із цим конфліктом бізнесмен демонстративно вийшов із складу Національної асоціації дорожників України, заявивши про зміну підходів до позиціонування компанії на ринку.
Попри регуляторні перепони, 2021 рік став для «Автостради» абсолютним триумфом. За даними аналітиків Forbes, компанія посіла 1-ше місце в країні за обсягом виграних торгів, зафіксувавши результат у 46,6 млрд грн. За обсягом фактично отриманих коштів — 12,4 млрд грн — підприємство посіло 2-гу сходинку. Річна виручка компанії зросла більше ніж удвічі: з 5,11 млрд грн у 2020 році до 10,86 млрд грн у 2021-му. Разом із найбільшим конкурентом, компанією «Автомагістраль-Південь», «Автострада» акумулювала майже третину з усіх 115,4 млрд грн, витрачених «Укравтодором» протягом року.
Стрімке збагачення супроводжувалося публічними звинуваченнями з боку інших учасників ринку. Зокрема, 18 лютого 2022 року конкурент Араїк Амірханян заявив у ЗМІ, що Шкіль разом із партнерами «сіли на бюджетні потоки» за заступництва консультанта «Великого будівництва» Юрія Голика. Втім, ці заяви так і залишилися емоційними твердженнями без наданої документальної бази.
Водночас проблеми виникали й з офіційними аудиторами. У листопаді 2022 року Держаудитслужба вимагала розірвати підписаний тендер на ремонт траси Р-33 вартістю 3,47 млрд грн. Перевіряльники вказали на відсутність у підрядника необхідних дозволів на експлуатацію підйомних кранів та виявили недоліки в наданих сертифікатах. Проте сам заказчик робіт оскаржив вимога аудиторів у судовому порядку, і в травні 2023 року суд повністю скасував висновок Держаудитслужби, визнавши правомірність дій «Автостради».
