Компанії та фізичні особи-підприємці, безпосередньо пов’язані з колишнім держсекретарем Міністерства інформаційної політики Артемом Біденком, за останні три роки отримали понад 70 мільйонів гривень з державних підрядів. Основна частина бюджетних замовлень припала на підрозділи Міністерства культури України та державне агентство PlayCity, де пов’язані підрядники перемагали на закупівлях навіть за наявності значно дешевших конкурсних пропозицій.

Про це свідчать результати розслідування видання NGL.media, проведені на основі детального аналізу публічних закупівель у системі Prozorro та фінансово-господарської звітності державних підприємств.
У вересні 2025 року ІТ-компанія, серед співвласників якої до 2018 року перебував Артем Біденко, виграла конкурс державного агентства PlayCity на створення та впровадження системи онлайн-моніторингу азартних ігор на суму 25,9 млн грн. При цьому конкурсна комісія відхилила найдешевшу пропозицію іншого учасника вартістю 19,9 млн грн, що викликало запитання у профільних аналітиків.
Сам Артем Біденко у 2015–2020 роках обіймав посади заступника міністра та держсекретаря Мінінформполітики. Після офіційного звільнення з державної служби він продовжив впливати на медійні проєкти як позаштатний консультант ДП «Мультимедійна платформа іномовлення України» (МПІУ) — за його власними словами, «без зарплати і без посади в штаті».
«Роботи почали ще до проведення тендеру — на свій страх і ризик», — пояснив журналістам керівник компанії-підрядника, яка розробляла англомовну платформу The Gaze та отримала понад 10 млн грн за угодою, укладеною, виконаною та повністю розрахованою всього за дві доби наприкінці грудня.
Найбільшим отримувачем бюджетних коштів виявилося ТОВ «Лайт Коммунікейшн», засновником якого є тесть Біденка — Віталій Шаповаленко, відомий як колишній заступник міністра ЖКГ в уряді Миколи Азарова. Фірма підписала контрактів із структурами Міністерства культури на загальну суму 47,7 млн грн. З серпня 2021 року підприємство отримувало замовлення виключно від МПІУ, зокрема на виготовлення документальних фільмів і художніх телесеріалів («Homo amans», «Вміст чутливого характеру», «Півтора відсотка»).
Загалом бізнес-структури та ФОП, пов’язані з експосадовцем родинними зв’язками або через його бізнес-партнера Андрія Руденка (керівника рекламної агенції «Прана» та співзасновника ГО «Інститут інформаційної безпеки»), вивели з бюджету суттєві обсяги коштів:
Понад 51 млн грн — отримано безпосередньо від державного підприємства МПІУ за різні медійні послуги;
2,2 млн грн — перераховано ФОП Роман Пересунько на промоцію платформи The Gaze у Великій Британії з використанням спеціального нейромаркетингового EEG-шолома, який той орендував особисто у Біденка.
Аналіз ефективності використання державних коштів, проведений експертами Dozorro та журналістами-розслідувачами, виявив крайню неефективність більшості профінансованих проєктів:
Платформа The Gaze: сумарна вартість укладених контрактів сягнула 90,8 млн грн, однак середня відвідуваність сайту становила лише близько 16,6 тис. унікальних користувачів на місяць.
Патріотичний контент: документальні ролики до Дня Незалежності вартістю 9,8 млн грн збирали в середньому біля сотні переглядів на відеохостингах.
Закордонні дослідження: журналісти NGL.media не змогли отримати жодних документальних підтверджень того, що нейромаркетингові дослідження британської аудиторії взагалі проводилися.
Артем Біденко публічно відмежовується від прямої причетності до операційної діяльності та фінансових рішень зазначених компаній. З 2025 року він очолює видавничу асоціацію та активно публікує колонки про необхідність термінового державного втручання для подолання кризи в українській книжковій галузі.
