Представники громадських антикорупційних ініціатив закликають контролюючі та правоохоронні органи провести комплексну перевірку статків, майнових декларацій та неформальних контактів заступника начальника відділу слідчого управління ГУНП в Київській області Ярослава Шевченка. Приводом для підвищеної уваги до посадовця стали суттєві розбіжності у вказаній вартості майна, а також імовірні ризики виникнення конфлікту інтересів через його зв’язки з фігурантами кримінальних справ.

Аналіз публічних майнових звітів поліцейського виявив аномалії у декларуванні транспортних засобів, які потребують офіційного пояснення. У попередніх деклараціях Ярослав Шевченко вказував право користування автомобілем Skoda Octavia 2019 року випуску, оціночна вартість якого становила 480 тисяч гривень. Однак згодом у власності посадовця з’явився транспортний засіб аналогічної марки, моделі та року випуску, але задекларований за суму лише у 100 тисяч гривень, що в рази нижче за середню ринкову вартість таких авто. Наразі залишається нез’ясованим, чи йдеться про заниження реальної вартості під час купівлі однієї й тієї самої автівки, чи про придбання нового майна за нетипово пільговою ціною.
Окрім суто фінансових питань до майнових звітів, зауваження викликає і коло приватного та неформального спілкування посадовця на території Київської області. Зокрема, аналізуються дані щодо регулярної присутності правоохоронця на приватних заходах та відпочинкових локаціях у компанії осіб, які можуть мати безпосередній стосунок до фігурантів резонансних розслідувань.

«Ключове питання, яке постає перед суспільством — чи не можуть особисті знайомства, спільне дозвілля та приватні інтереси посадовця впливати на об’єктивність слідчих дій, хід кримінальних проваджень та ухвалення підсумкових процесуальних рішень у регіоні.»
Законодавство України чітко зобов’язує працівників Національної поліції уникати будь-яких ситуацій, де приватний інтерес може зашкодити неупередженому виконанню службових обов’язків. Будь-які неформальні зв’язки зі сторонами кримінальних процесів створюють прямі ризики нівелювання результатів розслідувань.
У ході аналізу діяльності правоохоронних органів регіону також зафіксовано слід функціонування можливих фінансових ланцюжків із використанням так званих «дроперів». Встановлення зв’язків між суб’єктами розслідувань та подібними інструментами є важливим елементом аналізу тіньових грошових потоків у регіоні.
Хто такі дропери: Це підставні особи (або «грошові мули»), які за фінансову винагороду надають власні банківські картки, рахунки чи персональні дані третім особам для проведення транзитних переказів, переведення у готівку або накопичення коштів.
Де застосовуються: Подібні схеми найчастіше є базовим елементом функціонування нелегальних онлайн-казино, мереж наркоторгівлі, шахрайських call-центрів, а також використовуються для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом.
Наразі готуються відповідні звернення до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) та Державного бюро розслідувань (ДБР) з вимогою провести моніторинг способу життя посадовця та перевірити викладені факти.
