Масштабна операція Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Офісу Генерального прокурора (ОГП) з викриття нелегальної мережі обмінних пунктів та конвертаційних центрів стала найгучнішою подією на тіньовому фінансовому ринку України. У ході слідчих дій детективи вилучили рекордну для Бюро суму готівкових коштів — 630 мільйонів гривень, а загальний річний оборот викритої мережі правоохоронці оцінюють у десятки мільярдів гривень.

БЕБ інкримінує фігурантам ухилення від сплати податків та легалізацію (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом. Хоча в офіційному релізі силовики традиційно не назвали бренд, за даними журналістів видання «Економічна правда», йдеться про компанію «КИТ Group» — одного з ключових гравців вітчизняного ринку обміну валют та міжнародних грошових переказів, яка активно залучала віртуальні активи.
Спецоперація БЕБ підсвітила фундаментальний парадокс: Україна є одним із світових флагманів із впровадження цифрових грошей, але державний бюджет не отримує від цієї індустрії жодної копійки.
Світовий статус: У глобальному індексі прийняття криптовалют Global Crypto Adoption Index 2026 від аналітичної компанії Chainalysis Україна посіла 7-ме місце з 117 країн.
Обсяги транзакцій: За період з липня 2024 по червень 2025 року з Україною було пов’язано близько 206,3 млрд доларів США у криптоактивах (+52% до попереднього аналогічного періоду). За цим показником країна стала 4-м найбільшим крипторинком Європи (після РФ, Великої Британії та Німеччини).
Аудиторія та оцінки регулятора: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) оцінює аудиторію українців, які користуються віртуальними активами, приблизно у 6,5 мільйона осіб, а потенційний річний оборот ринку — у $100 млрд.
Податкові втрати: За даними Державної податкової служби (ДПС), лише за перше півріччя 2026 року відомство винесло 11 аналітичних висновків з ознаками відмивання коштів через віртуальні активи на загальну суму 9,3 млрд грн (+ 1,56 млрд грн несплачених податків з приховуваної економічної діяльності). У середньому на один виявлений кейс припадає близько 850 млн грн — це абсолютний рекорд серед усіх ризикових сегментів економіки.
Незважаючи на колосальні обороти, прямого оподаткування криптооперацій у країні немає, і бюджет отримує 0 гривень.
Фінансові експерти та аналітики виділяють три ключові проблеми, які створює законодавчо неврегульований ринок віртуальних активів:
1. Легалізація злочинних доходів та обхід санкцій: Використання анонімних транзакцій через небанківські структури для відмивання коштів та обходу міжнародних обмежень (що відповідає світовим трендам, які фіксує FATF).
2. Розростання «тіні» та втрати бюджету: Функціонування паралельної фінансової системи, з якої неможливо адмініструвати та стягувати податки.
3. Штучний дефіцит валюти: Виведення капіталу з національної економіки через незафіксовані схеми транскордонних переказок.
В умовах відсутності закону, який б набрав чинності, український ринок віртуальних активів розділився на три чітко виражені групи:
Найбільші та найвпливовіші майданчики в Україні — WhiteBit та Binance. Вони утворюють інфраструктурну основу паралельної фінансової системи, забезпечуючи високу анонімність. При цьому самі біржі офіційно виступають за якнайшвидше введення законодавчого регулювання.
Основні оператори: ObmenAT24 («КИТ Group»), Coin24, AnyExchange.best, 100btc, BitcoinObmennik, Changeit.
Вони пропонують онлайн-обмін, роботу з картками, фіатом та готівкою через офлайн-каси. До прийняття закону їхню діяльність формально не можна кваліфікувати як «неліцензовану», однак під виглядом обміну криптовалют вони фактично надають повноцінні платіжні та фінансові послуги без відповідних дозволів регулятора.
Найбільш темна частина ринку, яка обслуговує протиправні механізми виведення капіталу та забезпечує діяльність нелегальних кол-центрів. Працює за двома алгоритмами:
Варіант А (Оцеквування/виведення на картку): Клієнт переказує крипту зі свого гаманця на гаманець оператора, після чого забирає готівку у фізичному пункті «Обмін валют» за кодом або отримує безготівкові кошти на банківську картку.
Варіант Б («Перестановка»): Заліковий переказ між юрисдикціями без фізичного переміщення грошей через кордон. Наприклад, Клієнт №1 здає готівку або крипту в Києві, а Клієнт №2 отримує готівку в Будапешті за вирахуванням комісії. Транзакція проходить повністю поза валютним контролем НБУ, Податкової та Фінмоніторингу.
Згідно з даними джерел у правоохоронних органах та фінансових інститутах, на території України сформувалося кілька основних груп, які здійснюють безліцензійну конвертацію криптовалюти:
1. PoliMoney / Fortex Exchange
Власники та пов’язані особи: Євген Пуля (фігурант журналістських розслідувань).
Специфіка діяльності та санкції: Використовували ліцензію ТОВ «ФК «Центрофінанс». Фігурують у кримінальній справі БЕБ щодо збуту готівки конвертаційним центрам, нелегального обміну валют та перестановок між містами України та ЄС.
2. X-change / Obmen24
Власники та пов’язані особи: Геннадій Нестеров, Світлана Шапаренко.
Специфіка діяльності та санкції: У листопаді 2025 року Національний банк України заборонив компаніям торгівлю валютними цінностями та надання платіжних послуг через безліцензійні перекази. Попри заборону регулятора, ресурси продовжують функціонувати.
3. «КИТ Group» (ТОВ «ФК «Ліберти Финанс»)
Власники та пов’язані особи: Антон Ткаченко. Політичні інтереси в парламенті, за чутками, представляють нардепи Олександр Бакумов («Слуга народу») та Сергій Шахов (група «Довіра»).
Специфіка діяльності та санкції: Широкий спектр послуг: обнал, конвертація, торгівля паливом, дорогоцінними металами, безакцизним тютюном власного виробництва. НБУ заборонив надання послуг у жовтні 2025 року та повністю відкликав ліцензію навесні 2026 року, однак восени 2026 року БЕБ вилучило з кас мережі 630 млн грн.
4. Money 24/7
Власники та пов’язані особи: Андрій Смірнов (затриманий Нацполіцією у серпні 2026 року).
Специфіка діяльності та санкції: Обмін фіату, крипти, торгівля паливом, металами, світові перекази (об’єкт розслідування Bihus.info). Діяльність мережі зупинена правоохоронцями через викриті факти шахрайства та відсутність ліцензій.
Історія «КИТ Group» демонстрирует повну неефективність регуляторних заборон без силового втручання:
1. 9 жовтня 2025 року: Нацбанк України заборонив ТОВ «ФК «Ліберти Финанс» (власник — Антон Ткаченко) та пов’язаним особам надавати платіжні послуги через інтернет-сервіси «КИТ Group».
2. Весна 2026 року: НБУ офіційно відкликає ліцензію у «ФК «Ліберти Финанс» за безліцензійну діяльність (замовлення оформлялися через Telegram-бота, а видача готівки проходила в касах компанії).
3. Осінь 2026 року (через рік після заборони): БЕБ заходить з обшуками та вилучає з кас мережі 630 млн грн, підтверджуючи, що схема продовжувала працювати в повному обсязі.
За оцінками джерел у НБУ та правоохоронних органах економічного напрямку, обсяг тіньового обороту криптовалюти невідомого походження у ключових нелегальних гравців розподіляється наступним чином:
«КИТ Group» (Антон Ткаченко): ~$800 млн на рік
Money 24/7 (Андрій Смірнов): ~$500 млн на рік
PoliMoney / Fortex Exchange (Євген Пуля): ~$350 млн на рік
X-change / Obmen24 (Нестеров / Шапаренко): ~$250 млн на рік
Сукупний річний оборот лише цих чотирьох фігурантів сягає майже 2 мільярдів доларів США.
Процес легалізації криптовалюти в Україні повністю повторює історію виведення з тіні грального бізнесу, де податкові правила впроваджувалися роками, а єдину систему онлайн-моніторингу руху кожної гривні не створено й досі.
Динаміка податкових надходжень ігорки:
2021 рік: 240 млн грн
2025 рік: 17,4 млрд грн
Як і в гемблінгу, затягування легалізації крипти пояснюється не відсутністю коштів чи кваліфікації, а прямою вигодою бенефіціарів схем, для яких діючий напівлегальний статус є ідеальною шпариною.
Спроби врегулювати крипторусло тривають уже сім років. Законодавчий статус на цей момент виглядає так:
1. Закон України «Про віртуальні активи» від 17.02.2022: Прийнятий Радою, але не набрав чинності, оскільки його дія прив’язана до внесення змін до Податкового кодексу.
2. Законопроєкт №10225-д: Прийнятий за основу 03.09.2025, однак уже понад рік заблокований на етапі підготовки до другого читання.
Розмежування повноважень: НБУ вимагає чіткого розподілу піднаглядних інституцій. НКЦПФР та профільний комітет ВРУ пропонують модель, де регулятором більшості процесів виступає Комісія з цінних паперів.
Готівкові операції: НБУ категорично проти обміну криптоактивів на готівку через неможливість контролю та ризики відмивання грошей. Комітет Гетманцева наполягає на можливості готівкових операцій через офіційні каси за умови фінмоніторингу.
Платіжний статус: НБУ жорстко виступає проти використання крипти як еквівалента вартості при розрахунках за товари та послуги, побоюючись формування паралельної платіжної системи поза банківським сектором.
Данило Гетманцев: Голова фінансового комітету ВРУ, ключовий співавтор та доповідач законопроєкту №10225-д.
Давид Арахамія: Керівник фракції «Слуга народу». За даними джерел у комітеті, саме він замикає на собі узгодження всіх ключових рішень та здійснює стратегічне керівництво процесингом легалізації крипти.
МФО Blockchain4Ukraine та ГС «Віртуальні Активи України»: Об’єднання нардепів Blockchain4Ukraine (створене у 2020 році) спільно з світовою криптобіржею Binance, а також юридичними компаніями Arzinger та Juscutum створили Громадську спілку «Віртуальні Активи України» (вважається близькою до Д. Арахамії).
У раді директорів ГС «Віртуальні Активи України» перебуває CEO компанії «Kitsoft Україна» Олександр Єфремов. Раніше ця компанія опинилася в центрі скандалу навколо інтеграції платіжної системи в портал «Дія». За даними журналістських розслідувань, монопольним оператором платежів у «Дії» стала ФК «Єдиний простір», оформлена на Ігоря Зотька — довірену особу («фунта») власника російського онлайн-казино Pin-UP Дмитра Пуніна. У Мінцифрі тоді заявили, що розробника інтеграції (Kitsoft) обирав міжнародний донор програми EGAP.
Головним драйвером прийняття закону до кінця 2026 року виступає Європейський Союз. Прем’єр-міністр Сергій Корецький включив законопроєкт про віртуальні активи до списку пріоритетних євроінтеграційних норм у рамках програми Ukraine Facility. Україна має жорсткий дедлайн — грудень 2026 року, до якого прозорі правила гри мають бути остаточно узаконені.
https://zn.ua/anticorruption/pojmaj-kriptu-esli-smozhesh.html
