Райнін Ігор Львович
Офіційна біографія
Народився 6 серпня 1973 року в Харкові.
З 1990 по 1993 рік — технік-наладчик газового обладнання кооперативу «Наладчик», інженер-наладчик Державного підприємства інженерно-консультаційного центру «Техсервіс».
З липня 1993 по січень 1996 року — начальник дільниці виробничо-комерційної фірми «Агріс», потім до квітня 1998 року заступник генерального директора, генеральний директор ТОВ «Навчально-науково-виробничого центру “Охорона праці”».
У 1997 році закінчив Харківський авіаційний інститут ім. Жуковського за спеціальністю інженер-технолог. Жуковського за спеціальністю інженер-механік (двигуни та енергетичні установки літальних апаратів).
У квітні-серпні 1998 року — спеціаліст Коломацької районної державної адміністрації.
У 2000 році з відзнакою закінчив Харківську філію Української академії державного управління при президентові України (магістр держуправління).
З липня 2000 по березень 2001 року — виконавчий директор ТОВ «Навчально-науково-виробничого центру “Охорона праці”».
У березні 2001 — квітні 2002 року — начальник управління координації проектів міжнародної технічної допомоги Головного управління економіки Харківської обласної державної адміністрації (ХОДА).
У квітні 2001 — березні 2010 року — заступник, перший заступник начальника Головного управління економіки Харківської ОДА.
2002 рік — депутат Харківської обласної ради VI скликання, керівник найбільшої депутатської групи облради — «Єдність Харківщини».
У 2003 році здобув науковий ступінь кандидата наук із державного управління, автор семи монографій і понад 50 наукових праць із питань держуправління, розвитку економічної та бюджетної сфер.
З 2010 року перебував в опозиції до режиму Віктора Януковича.
У 2010 — генеральний директор Національного наукового центру «Інститут метрології».
У липні 2010 — березні 2014 року — заступник директора ТОВ «Синтофлекс».
З квітня по листопад 2014 року — перший заступник голови Харківської обласної державної адміністрації.
З 17 листопада 2014 по 3 лютого 2015 року — заступник Глави Адміністрації Президента України.
З 3 лютого 2015 року — голова Харківської обласної державної адміністрації.
З лютого 2015 року по травень 2016 року очолював Харківську територіальну організацію партії «Солідарність» — Блок Петра Порошенка».
29 серпня 2016 р. — указом президента України Петра Порошенка призначений главою Адміністрації президента, на цій посаді змінив Бориса Ложкіна.
2016-2019 — Глава Адміністрації президента України
19 травня 2019 року Президент Петро Порошенко звільнив главу Адміністрації Президента Ігоря Райніна.
Ігор Райнін одружений, має сина. Дружина займається малим бізнесом. Син Анатолій посідав 34-те місце серед юніорів у рейтингу тенісистів Європи, але з 2016 року не бере участі в змаганнях. А також Анатолій вказує у своєму профілі у Facebook, що є студентом московського Вищого інституту управління, хоча офіційно він був зарахований до харківського Національного юридичного університету ім. Я.Мудрого.
З 2010 року Райнін був депутатом Харківської обласної ради, входив в опозицію поряд з Аресном Аваковим та Іваном Варченком.
Після приходу до влади команди Віктора Януковича 2010 року покинув обладміністрацію, став депутатом облради від опозиційної на той момент «Батьківщини», паралельно займаючись бізнесом (заступник директора ТОВ «Синтофлекс»).
В обладміністрацію Райнін повернувся в березні 2014 року, коли Харків, поряд з іншими областями, стрясало сепаратистськими рухами. Його призначили в.о. заступника новонареченого губернатора Балути, а у квітні він став повноцінним заступником. Крім інших завдань, до його функціональних обов’язків входило: контроль роботи департаменту економіки і міжнародних відносин, департаменту з підвищення конкурентоспроможності регіону, департаменту соцзахисту населення, департаменту науки і освіти, департаменту АПК.
У листопаді Райніну запропонували посаду і перевели до Києва на посаду заступника глави Адміністрації Президента. Цей крок був цілком логічно обґрунтований, оскільки на той момент Адміністрацію президента очолює його земляк, харків’янин — Борис Ложкін.
Під час роботи в Адміністрації президента Райнін добре зарекомендував себе і став досить важливою ланкою, тому Ложкін не мав особливого бажання втрачати такого кадра. Але виникла необхідність зміцнювати важливий харківський регіон, і як наслідок, Райніна почали рекомендувати на посаду губернатора. Його кандидатура була зручною і лаконічною в умовах прихованої конфронтації між Адміністрацією президента і Кабінетом міністрів, адже Райнін мав добрі стосунки як з Арсеном Аваковим, так і з Ложкіним, тоді як Балута був стовідсотковою креатурою Авакова. До того ж Кабінет міністрів нібито вже попередньо затвердив кандидатуру Райніна на цій посаді.
03.02.2015 Ігор Райнін призначений головою Харківської обласної державної адміністрації. Обійняв посаду губернатора, замінивши на цій посаді Ігоря Балуту.
Під час одного з офіційних візитів до Харкова президент Порошенко підкреслював стратегічно важливе географічне розташування області, її значення для України та необхідність максимально ефективного управління регіоном: «Харківська область — стратегічна опора України в боротьбі з агресором і тероризмом. Це буферна зона між Донецькою і Луганською областями та Росією. Важливо, щоб її очолила сильна людина. Я прийняв рішення призначити на цю посаду Ігоря Райніна».
Низка ЗМІ та громадські діячі висловлювали думку про те, що Ігор Райнін мав любовні стосунки зі своєю заступницею в Харківській ОДА — Юлією Світличною. Влітку 2015 року в інтернет потрапило приватне листування між губернатором і його першим заступником. Райнін назвав викладені матеріали фальшивкою.
Але, незважаючи на це, на Харківщині ця інформація набула достатнього розголосу, щоб закономірно, у День святого Валентина 2016 року харківські сайти та блоги були переповнені жартівливими привітаннями відповідної тематики, спрямованої на адресу Райніна зі Світличною. Пізніше, коли Райнін перейшов на посаду глави Адміністрації президента, Світлична очолила Харківську область, ставши наймолодшим губернатором в історії України (32 роки). За твердженнями харківських журналістів, після публікації статті про зламану пошту на них почали чинити тиск представники Харківської обладміністрації, адже Райнін заявив припущення, що журналісти можуть співпрацювати з ДНР, і, як результат, під тиском, представники преси змушені були видалити матеріал із сайту.
У момент, коли у громадськості з’явилася інформація про призначення Райніна на посаду губернатора, в Інтернеті почали з’являтися дані про те, що дане призначення лобіювалося одним з харківських бізнесменів — Євгеном Черняком (часто плутають з Є. Черняком — власником торгової марки «Хортиця» та торгового дому «Мегаполіс»), у сферу інтересів якого входило ведення спільних бізнес-напрямів з Геннадієм Кернесом. Таким чином, сформувалася думка, що Райнін буде лояльний до одіозного мера Харкова, що, своєю чергою, не влаштовувало громадськість.
У серпні 2016 року було ухвалено наступне рішення і Райнін обійняв посаду Глави Адміністрації президента України. Зазначалося, що головним претендентом на посаду нового глави Адміністрації Президента вважали Віталія Ковальчука, однак він не прийняв пропозиції Петра Порошенка очолити Адміністрацію президента. Ймовірним претендентом на цю посаду спочатку вважали посла України в США — Валерія Чалого, однак, згідно з підтвердженою інформацією, він також відмовився від пропозиції обійняти цю посаду.
Декларація
За даними декларації за 2013 рік, Ігор Райнін на посаді заступника голови Адміністрації Президента України заробив 13 тис. грн. Ще 123 тис. грн. він отримав як відсотки і дивіденди, а також зберігав 10 тис. гривень на банківському рахунку. З майна чиновник задекларував тільки дві невеликі квартири.
У 2015 році Ігор Райнін задекларував уже 923 тис. грн., з яких 128 тис. грн. склала зарплата, решта суми — це дохід від відчуження рухомого і нерухомого майна. Главі Адміністрації президента належала квартира площею 74,3 кв. м. А також Райнін вказав готівкові кошти в сумі 30 тис. доларів, 200 тис. грн. і 15 тис. євро. У його дружини Анни як особисті заощадження зберігалося 10 тис. доларів і 50 тис. грн готівкою.
Солідний стрибок лише за три роки!
У декларації за 2018 рік Ігор Райнін вказав володіння квартирою в місті Харків на 74 кв. м. і оренду номера в готелі Україна. Дружина Анна мала право на використання квартири в Харкові на 64 кв. м., яка належить Бялковській Зінаїді.
Протягом 2018 року Райнін отримав дохід у 382 тис. грн., а його дружина Ганна заробила 60 тис. грн. Фінансові заощадження сім’ї становили: 52 тис. доларів, 20 тис. євро, 388 тис. грн.
У звітній декларації за січень-травень 2019 року, перед своїм звільненням Райнін вказав ті ж самі дві квартири в Харкові, оренду готельного номера в Києві, зарплату в Адміністрації Президента в розмірі 360 тис. грн. і суттєві особисті заощадження: 68 тис. гривень на банківському рахунку, а також 25 тис. грн., 40 тис. доларів і 20 тис. євро готівкою, а також стипендію в розмірі понад 22 тис. гривень за звання почесного громадянина Харківської області.
Дружина чиновника за звітний період заробила 60 тис. гривень, плюс зберігала готівкою 70 тис. грн. і 12 тис. доларів.
Компромат і чутки
Примітно, що за час перебування Ігоря Райніна на держслужбі компанія його сім’ї виграла десятки державних тендерів на сотні тисяч гривень.
Так, первыми подтверждёнными данными о лоббировании интересов семьи стал факт закупок деталей для производства гидравлических и паровых турбин стратегически важным предприятием харьковской области «Турбоатом» у компании, связанной с семьёй, уже на тот момент губернатора области Райнина.
Також, у період керівництва Райніним областю з 2015 до 2016 року, компанія «Навчально-науковий виробничий центр “Охорона праці”, власниками якої є дружина і батько на той момент губернатора, здійснила низку нелегальних поставок на великі підприємства міста. До того ж на цьому підприємстві працювала мати Райніна і все та ж Юлія Світлична Так, протягом усього року компанією «Турбоатом» у «Охорони праці» було закуплено товару на суму 654 тис. грн. Після перевірок стало відомо, що ціни на деякі товари на порядок вищі за ті ціни, які були розміщені у відкритих джерелах. За такою самою схемою працювала компанія «Харківобленерго», якій було придбано товару на суму 200 тис. гривень, а ціни за товар зовсім не оприлюднювалися.
У 2016 році, згідно з даними сайту публічних фінансів «Е-data», ТОВ «УНПЦ “Охорона праці” отримало від різних державних і комунальних підприємств та установ Харківщини 207 тис. грн.
Райнін систематично вказував на досить скромний спосіб життя своєї сім’ї, підтвердженням чого слугувала декларація, яку він справно подавав. Але ця інформація легко спростовується при згадці сина чиновника, який, згідно з інформацією з мережі Інтернет, не знає, що таке жити скромно. Згідно з інформацією, розміщеною ним особисто в соцмережах, Райнін молодший ні в чому собі не відмовляє: курить кальян, носить брендові речі, відпочиває за кордоном, про що свідчать численні фото, зняті на новий айфон.
Вдумайтеся в наступний факт — син, на той момент губернатора прикордонного з агресором регіону, вказав на своїй сторінці у Фейсбуці місцем навчання Вищий інститут управління, розташований у столиці агресора — Москві, хоча незадовго до цього в мережі була інформація, що єдиний син Райніна став студентом Харківського національного юридичного університету ім. Я. Мудрого. Але при цьому його ім’я не було в списках абітурієнтів і вступників.
Згадаймо про скандальний зв’язок — службовий роман між Райніним і Юлією Світличною, яка за дивовижним збігом потім посіла місце на керівній посаді у свої рекордні 32 роки.
Згідно з поданими Райніним деклараціями, простежується досить стрімке зростання добробуту сім’ї, навіть відносно займаних ним посад.
У лютому 2017 року Харківський антикорупційний центр оприлюднив рішення Харківської міськради щодо того, що ЖБК «Синтобуд» (де у 2014 році працював Райнін) може безоплатно заволодіти земельною ділянкою в межах міста, площею 1,5 га, під забудову. При цьому в списках засновників цієї компанії значаться бізнесмени з оточення Райніна — Олег Базарненко, Валерій Куценко, Денис Остапенко, Віталій Яцюк. При цьому Олег Базарненко обіймає посаду директора ТОВ «Стиролтекс», Денис Остапенко — керівника ТОВ компанії «Трейд-Пласт». Серед засновників обох цих фірм Андрій Крючков і Станіслав Скрипай, які також є засновниками компанії «Синтофлекс», не чужого підприємства для Райніна.
Крім того, Андрій Крючков значився засновником компанії «Дорніт», коли там працювала голова Харківської ОДА Юлія Світлична. Він же був радником Ігоря Райніна, коли останній був губернатором Харківської області.
Після розголосу цієї інформації, щоб уникнути скандалу, «Синтофлекс» із незрозумілих причин відмовився від бажаної ділянки.
Можна назвати малозрозумілою, з точки зору тверезого розуму позицію Райніна і ставлення до факту зміни ним партії з боку керівництва країни. Так, виходець із прикордонної області Ігор Райнін, глава Адміністрації Президента часів Петра Порошенка, виявився членом проросійської партії «Опозиційна платформа — За життя» і навіть очолив її відділення в Харкові.
Один із керівників ОПЗЖ — Юрій Бойко, під час чергових зборів офіційно представив однопартійцям політика в Харкові, водночас пояснив, що Райнін співпрацював із цією політичною силою впродовж дуже тривалого часу, але раніше відкривати цей факт було не можна.
У підсумку повернемося трохи до сімейних зв’язків Райніна. У своїх деклараціях 2015-2017 Райнін вказував, що його дружина Ганна користується квартирою в Харкові, що належить Зінаїді Бялковській, яка випадково є її матір’ю, і про що жодного разу не згадував сам Райнін. Бялковська також є головою домоуправління будинку, в якому знаходиться зазначена квартира. З нею так само прописаний і проживає Бялковський Андрій — брат Анни і шурин Райніна.
На Бялковського зареєстровано низку компаній, дві з яких — ТОВ «Модус-інструмент» і ТОВ «НВП Ін-Солюшн» — фігурують у справах про відмивання грошей та ухилення від сплати податків. Ці фірми організовували поставку обладнання на харківський завод «Електроважмаш», керівник якого, використовуючи службове становище, виводив гроші заводу в приватні фірми, на загальну суму близько 500 млн. грн., 2 з яких на зазначені компанії Бялковського. Ще одна кримінальна справа стосується ТОВ «НВП Ін-Солюшн» і відмивання грошей, тобто роботи «конвертаційного центру», одним із клієнтів якого і була зазначена фірма Бялковського.
І звісно ж, незважаючи на, м’яко кажучи, підмочену репутацію, це не завадило ТОВ «Модус-інструмент» у 2018 році виграти тендери на поставку обладнання державним підприємствам на суму 7 млн 300 тис. грн.