Колишня суддя Покровського районного суду Донецької області Олена Величко після виходу у відставку у 2025 році переїхала на постійне проживання до Білорусі, де придбала дороговартісну нерухомість. Попри проживання у країні, яка є союзником агресора, 54-річна юристка продовжує регулярно отримувати від української держави довічне грошове утримання у розмірі 55 тисяч гривень щомісяця. Цей факт викликав хвилю обурення в українському суспільстві та вкотре підняв дискусію щодо справедливості соціальних виплат колишнім посадовцям під час повномасштабної війни.

Олена Величко народилася в Донецьку, де у 1999 році розпочала свою кар’єру в галузі юриспруденції. Спочатку вона працювала у державній податковій інспекції, а згодом отримала свідоцтво та займалася адвокатською практикою.
Безпосередньо суддівську мантію вона одягла у 2008 році, обійнявши посаду судді Покровського міськрайонного суду Донецької області, де пропрацювала до 2024 року. У зв’язку з різким посиленням бойових дій та наближенням лінії фронту до Покровська, Вища рада правосуддя тимчасово відрядила її до Заводського районного суду міста Кам’янське на Дніпропетровщині.
Проте на новому місці суддя працювала недовго. Замість продовження здійснення правосуддя в прифронтовому чи тиловому регіоні вона звернулася до Вищої ради правосуддя з офіційною заявою про відставку. ВРП задовольнила її подання 20 травня, після чого колишня суддя ухвалила рішення залишити Україну.
Аналіз офіційних декларацій та відкритих даних свідчить про те, що переїзд до Білорусі супроводжувався значними фінансовими витратами.
Придбання житла: 54-річна жінка придбала квартиру на території Білорусі, вартість якої оцінюється приблизно у 2,5 мільйона гривень.
Банківські активи: Окрім нерухомості, вона задекларувала офіційний рахунок у місцевому білоруському банку.
Зміна статусу резидента: У документах вона чітко вказала Білорусь як країну свого фактичного постійного проживання.
Завдяки статусу судді у відставці вона щомісяця поповнює свої банківські рахунки коштами українських платників податків. Сума у 55 тисяч гривень на місяць у кілька разів перевищує середню пенсію в Україні, що робить цю ситуацію особливо резонансною.
Питання зупинення чи скасування щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці чітко врегульоване українським законодавством. Наразі у державних органів немає законних підстав для припинення фінансування пані Величко.
«Скасувати щомісячні виплати можливо у кількох випадках — зокрема, якщо суддя у відставці отримає громадянство іншої держави або ж якщо отримає підозру щодо співпраці з окупаційними військами», — пояснюють профільні юристи.
Оскільки колишня суддя поки не отримала білоруського громадянства (або принаймні це не задекларовано офіційно) і їй не висунуто підозр у державній зраді чи колабораціонізмі, державна казна зобов’язана продовжувати виплати. Це створює юридичну колізію, коли український бюджет фінансує особу, яка обрала своєю домівкою країну, що бере участь у агресії проти України.
Експерти з питань антикорупційної політики зазначають, що кейс Олени Величко є яскравим індикатором недоскоченості окремих норм законодавства щодо соціального забезпечення екссуддів. Громадськість вимагає від профільних комітетів Верховної Ради та судових інституцій переглянути правила виплати суддівської пенсії для тих посадовців, які виїхали до держав-агресорів чи їхніх сателітів.
Подальша доля виплат судді-втікачці залежатиме від дій правоохоронних органів та можливих змін до профільних законів, які б дозволили оперативно реагувати на подібні випадки виїзду топ-чиновників за кордон під час війни.
