Олександр Владиленович Ярославський
Офіційна біографія
Народився 5 грудня 1959 року в Маріуполі Донецької області.
Закінчив Харківський інститут громадського харчування та аспірантуру Одеського технологічного інституту.
Після служби в армії навчався в школі міліції.
У 1986-1987 роках — інспектор відділу боротьби з розкраданням власності Московського районного відділу внутрішніх справ Харкова. Працював у Харківському інституті громадського харчування.
Після одруження з донькою колишнього керівника Харківської області Олександра Масальського Олександр Ярославський зайнявся бізнесом. Спочатку це була торгівля бензином, операції з ваучерами.
У 1992 році він став віцепрезидентом АТ «Гея». За деякими даними, Олександр Ярославський як бізнесмен починав своє становлення разом із колишнім головою Харківської обласної ради Василем Салигіним.
У 1996-1997 роках — віце-президент представництва фірми «Трівертон Інтернешнл Лімітед» в Україні.
З 1998 року — президент, а з 2003 року — почесний президент АКБ «УкрСиббанк».
Почесний президент ФК «Металіст».
На парламентських виборах 2002 року балотувався до парламенту за списком ПЗУ (№13). Був членом Партії зелених. Але ПЗУ вибори програла. Тому Ярославський змушений був піти в мажоритарний округ — у червні 2003 року він отримав депутатський мандат у Чернігівському виборчому окрузі № 206. У парламенті був одним з ініціаторів створення так званої «харківської» депутатської групи «Демократичні ініціативи».
Пізніше був членом Народної партії Володимира Литвина.
У 2007 році в «Топ-100» найвпливовіших людей України журналу «Кореспондент» Олександр Ярославський посів 61-шу позицію.
Член НР АКІБ «УкрСиббанк» BNP Paribas Group.
У 2007 році в рейтингу «200 найвпливовіших українців», складеному журналом «Фокус», посів 82-ге місце, а в 2008 році — 76-те місце.
Сім’я
Одружений. Дружина — Ірина Олександрівна. Син — Олександр (1993 р.н.).
Компромат
У 2004 році Олександр Ярославський став спонсором відомого харківського сепаратиста Євгена Кушнарьова. Через підконтрольний «УкрСиббанк» олігарх перераховував кошти на рахунок організації з примітною назвою «Незалежність». Через неї Кушнарьов отримував кошти для диверсій. Варто підкреслити, що фінансове підживлення сепаратистів Олександр Ярославський почав ще за десять років до гарячих подій на Донбасі.
У 2006 році Наталія Вітренко, лідерка ПСПУ заявила, що Олександр Ярославський фальсифікував результати парламентських виборів. Завдяки цьому, до Верховної Ради пройшов «Блок Литвина».
Олександра Ярославського також пов’язують із багатьма російськими олігархами. Зокрема, його підозрюють у партнерстві з металургами-аферистами, відомими як брати Чорні. Зараз вони перебувають у російському розшуку і переховуються в Ізраїлі. Крім того, Ярославському приписують спільні бізнес-інтереси з Романом Абрамовичем та Олегом Дерипаскою. З останнім, за даними СБУ, український олігарх планував здійснити диверсію. Як повідомляють у ЗМІ, після того, як Олександр Ярославський придбав харківський тракторний завод, частину обладнання розібрали на запчастини і підготували для відправки в Росію. Завдяки спецоперації Служби безпеки України, вантаж не покинув територію країни. Передбачається, що матеріали, які відправляються, могли використовуватися російськими представниками у військових цілях.
До слова, харківський олігарх веде тісну дружбу зі скандальними мільярдерами — Ігорем Коломойським і Дмитром Фірташем. З першим він перебуває в особливо щільних кримінально-ділових стосунках. Подейкують, що після падіння В. Януковича зберегти сфери впливу Ярославському допоміг саме Беня Коломойський. Сам же Олександр Ярославський заперечує зв’язок з одіозним банкіром. У 2017-му році він прокоментував ці чутки неоднозначною фразою: «У мене п’ятеро дітей, навіщо мені Коломойський!»
Пресі невідомо, який стосунок має Беня до запліднювальної функції Олександра Ярославського.
Смертельна ДТП під Харковом
10 лютого 2022 року відділ комунікації поліції Харківської області повідомив про смертельну ДТП, що сталася напередодні на трасі Київ — Харків — Довжанський. Невстановлений автомобіль скоїв наїзд на пішохода. Пізніше було встановлено, що людину збив кортеж Олександра Ярославського, а на місці ДТП було знайдено номери.
У групі DCH, якою володіє бізнесмен, вказали, що за кермом був водій, який працює в одній із допоміжних служб. Він здався і співпрацює зі слідством. Прес-служба підтвердила, що Ярославський полетів до Лондона. Офіційна мета візиту — зустріч із сім’єю відповідно до сформованого на початку поточного тижня робочого графіка. Сам Ярославський заявив, що спав удома, коли дізнався про ДТП.
Аварія набула широкого резонансу. Міністр внутрішніх справ Денис Монастирський заявив, що водій, який здався поліції, перебував під час аварії в іншому місці. Зі свого боку, Держбюро розслідувань порушило кримінальне провадження щодо спроби фальсифікації цієї справи.
Під час досудового розслідування правоохоронці провели санкціоновані судом обшуки в готелі та за місцем проживання бізнесмена, а також за місцем проживання водія, який здався поліції. Метою обшуку є вилучення інформації з камер відеоспостереження, підтвердження використання автомобіля та причетності інших осіб до скоєння ДТП.
Авто з кортежу Ярославського замивали, щоб знищити інформацію — поліція
Два автомобілі з кортежу харківського бізнесмена Олександра Ярославського, які фігурують у ДТП, для проведення судових експертиз доставили до Києва. Про це 18 лютого повідомила пресслужба Національної поліції України.
Правоохоронці уточнили, що вилучили всі предмети, які мають значення для встановлення обставин аварії.
«Експерти з’ясували, що до вилучення автомобілів окремі елементи, а саме передня частина, колеса та днище, були замиті. Це свідчить про намагання фігурантами кримінального провадження знищити слідову інформацію, що може вказувати на причетність автомобілів до ДТП, а відтак уникнути відповідальності за вчинення смертельної події», — зазначили в релізі.
Депутат Чугуївської районної ради Дмитро Дробот написав у Facebook, що для Ярославського важливіше бути в Лондоні з дітьми на канікулах, ніж відповісти на запитання правоохоронців.
«Ти король Харкова. Хвацько їздиш сам за кермом. У тебе «Метал», ХТЗ, аеропорт і хмара різних фірм у групі D. Життя ніби як вдалося. Одного разу — може, і не вперше — ти збиваєш людину. На смерть не зупиняючись. Може, навіть і не ти, але той, хто сказав, що він, виявився не він. А хто збив, так і не ясно», — заявив Дробот.
Ярославський покинув Україну
Те саме видання «Українська правда» незадовго після повідомлення про ДТП за участю Ярославського кортежу, написало, що бізнесмен чартором покинув Україну.
Нібито борт із Польщі прилетів до Харкова о 12:50 і вилетів назад о 13:50. Журналісти зазначають, що на літаку перебувають Ярославський і його тесть Сергій Свентицький.
За даними веб-сервісу Flightradar, літак рухається в аеропорт Фарнборо (Лондон).
У пресслужбі бізнесмена підтвердили, що «відповідно до сформованого на початку тижня робочого графіка» Ярославський полетів до Лондона для зустрічі з родиною.
ТСН намагається отримати більше інформації щодо аварії в поліції Харківщини.
Олександр Ярославський профінансував путінсько-російську окупаційну армію на 110 мільйонів доларів
Олександр Ярославський встановив контроль над одним із найбільших залізно-рудних підприємств України у холдингу «Євраз» за 110 млн дол, яким володіє гаманець головного російського комуно-фашиста Володимира Путіна — Роман Абрамович.
Угода відбулася шляхом передачі покупцеві компанією EVRAZ Group S.A. всього акціонерного капіталу Kadish Limited (підприємство, яке володіє акціями EVRAZ Sukha Balka). Сума транзакції склала 110 млн доларів, що можна порівняти з рівнем оборотного капіталу і боргу залізно-рудного підприємства.
Офіційне повідомлення від Ярославського:
Компанія BERKLEMOND INVESTMENTS LTD, що входить до групи DCH Олександра Ярославського, придбала підприємство EVRAZ Sukha Balka, яке спеціалізується на видобутку залізної руди. У структуру комбінату входять дві шахти — «Ювілейна» і шахта ім. Фрунзе. Минулого року компанією було реалізовано понад 2,5 млн тонн аглоруди. Сума угоди склала 110 млн доларів, що можна порівняти з рівнем оборотного капіталу і боргу залізорудного підприємства. Спеціалізується на видобутку залізної руди підземним способом. «Євраз-Суха Балка» спеціалізується на видобутку і виробництві товарної залізної руди. Входить до групи Evraz (РФ). Компанія Palmrose B. V. (Нідерланди), що є 100%-вою «дочкою» групи Evraz (РФ), володіє 99,2521% акцій рудника ПрАТ «Євраз-Суха Балка». Evraz plc — велика вертикально інтегрована металургійна і гірничодобувна компанія, що охоплює підприємства в Росії, США, Італії, ПАР і Україні. Найбільші бенефіціари групи — Роман Абрамович, Олександр Абрамов і Олександр Фролов.
Харківські «розборки»
Серед найвідоміших нинішніх активів Ярославського — Харківський аеропорт і компанія DCH, яка займається здебільшого будівельними проектами — зокрема, дорогами. До слова, навколо дороги через знаменитий ринок «Барабашово» вже не перший рік триває конфлікт, який може посварити Ярославського з обома головними претендентами на крісло харківського мера.
«З чуток, нинішній в.о. мера Харкова Ігор Терехов обіцяв домовитися з власником ринку Олександром Фельдманом і прибрати питання дороги. На користь цього свідчить те, що скандали з цього приводу припинилися. З іншого боку, там миготіла сума близько 80 млн грн. — з чого б Ярославському добровільно відмовлятися від цих грошей? Тобто, річ у тім, як далі постане питання дороги: опонентом Ярославського буде тільки Фельдман, чи все ж таки Фельдман плюс Терехов. Але це до виборів, а як далі — невідомо», — каже Сергій Єрмаков.
Утім, проблеми Ярославському може створити аж ніяк не тільки дорога через «Барабашово».
«Коли Ярославський встиг помиритися з Кернесом — вони об’єдналися і пообіцяли, що створять у Харкові суперсучасний антивірусний та імунологічний центр, щось навіть закупили, але в підсумку нічого ж ні — пообіцяли і не виконали. Будь-який спалах вірусу може стати приводом для того, щоб згадати обіцянку. Щойно Олександр Владиленович відчує себе занадто самостійним, йому одразу ж нагадають про його обіцянки», — каже Єрмаков.
Тим паче, з урахуванням колишніх і нинішніх зв’язків із великим російським бізнесом, харківський підприємець цілком може зацікавити Банкову, якій потрібні жертви для демонстрації своєї сили і принциповості.
Фальсифікація парламентських виборів
У березні 2006 року лідерка ПСПУ Наталія Вітренко звинуватила Олександра Ярославського в участі фальсифікації виборів 2006 року до Верховної Ради на користь Блоку Литвина.
Ярославський публічно ніяк не коментував цих звинувачень.
Мільярдер із Харкова. Роль міста в багатстві Олександра Ярославського
Олександр Ярославський позиціонується чи не головним філантропом у Харкові. Але озираючись на його професійний шлях, коректніше говорити, що насамперед бізнесмен олігарх, а перше правило бізнесу — особисте збагачення. У досягненні цієї мети найефективніший інструмент олігарха — наявність впливу на владу.
Останніми місяцями Ярославський часто ділиться з громадськістю своїми грандіозними планами. Переважно про те, як він поверне до Харкова великий футбол і відродить колись славний харківський «Металіст», який збанкрутував п’ять років тому. Але є великі ризики, що розмови про відродження харківського клубу — це елемент гри на місцеву публіку.
Насправді зміни, що насуваються в міській владі, відкривають перед Ярославським перспективи, що виходять далеко за межі футбольного поля. І ці перспективи особливих змін харків’янам не принесуть, адже бізнесмен уболіває за гроші, а не за рахунок на табло стадіону.
Утім, зовсім недавно для Ярославського все було зовсім не так райдужно. До 2020 року в нього був затяжний і серйозний конфлікт із тодішнім мером Харкова Геннадієм Кернесом. Сила авторитету Геннадія Адольфовича і довіра до нього з боку виборця не залишали Ярославському ілюзій, що він може впливати на рішення мера. При цьому сам Кернес чітко вказував на місце і роль Ярославського в Харкові. «Я з Олександром Владиленовичем стою по різні боки. Я працюю в інтересах територіальної громади, а він примножує свої статки», — заявляв Кернес, пояснюючи, що як би не намагався харківський мільярдер здаватися соціально орієнтованим, нікуди не подівся його інстинктивний орієнтир на використання ресурсів міста для нарощування капіталізації своєї імперії. І прикладів цьому багато.
Як у Ярославського з вигодою для нього «віджали» «Металіст»
Ярославський завжди підкреслював, що ФК «Металіст» для нього проєкт винятково дотаційний, куди він вкладає великі гроші тільки заради того, щоб потішити своє вболівальницьке серце і, звісно ж, харків’ян. А продати клуб у 2012 році він був змушений практично за безцінь і тільки через безпрецедентний політичний тиск, який на нього чинила злочинна влада Януковича в особі Сергія Курченка. По суті, за словами Ярославського, «Металіст» у нього, висловлюючись мовою сучасної еліти, «віджали», а потім угробили.
Утім, чи так це насправді — питання як мінімум спірне. Той же Кернес прямо заявляв, що угода з продажу «Металіста» була для Ярославського вигідна. «Ярославський просто любить гроші і давно готував угоду з продажу «Металіста». Він продавав партнерів, продавав бізнес, продавав усе», — заявляв Кернес. Водночас відомо, що угоду готували досить довго, було проведено детальний аудит клубу і його активів, що аж ніяк не узгоджується з публічним оціночним судженням про «бандитський віджим».
Та й сума, яку отримав Ярославський за «Металіст», досі точно невідома. Називати її бізнесмен відмовляється, посилаючись на конфіденційність контракту, кажучи тільки, що «отримав менше 300 мільйонів доларів». При цьому, за словами Олександра Ярославського, за 7 років він вклав у «Металіст» близько 270 млн. доларів. З огляду на те, що футбольний клуб формує не тільки витрати, а й приносить гроші (наприклад, від продажу футболістів, здачі в оренду спортивних об’єктів, продажу символіки, прав на телетрансляції), угода зовсім не виглядає грабіжницькою для Ярославського.
Що стосується тверджень олігарха про повну збитковість для нього «Металіста», то й тут звертає на себе увагу низка цікавих моментів. Завдяки харківському футбольному клубу, Ярославський взяв найактивнішу участь у підготовці міста до Євро-2012, що дало йому змогу придбати частину спортивної інфраструктури міста. Так, Ярославському належала частина стадіону «Металіст» — підтрибунні приміщення північного і південного секторів, VIP-ложа, підвали і низка інших об’єктів. Враховуючи, що стадіон — це об’єкт цілісний, і використовувати його за цільовим призначенням частинами неможливо, то вийшло, що, не купуючи весь стадіон, Ярославський отримав своєрідний «контрольний пакет» у його цілісному майновому комплексі. А в результаті це дало йому можливість заробляти на міському активі.
Зараз Ярославський активно просуває відродження «Металіста», використовуючи як інструмент для цього стосунки з в.о. мера Ігорем Тереховим. Для останнього реанімація «Металіста» має свій резон — це сильний передвиборчий піар.
Узятий Олександром Владиленовичем курс дає йому можливість повернути свої активи, але при цьому щонайменше відкласти в довгу шухляду повернення майже мільярда боргу «Металіста», адже його можна «повісити» на місто. Та й дружба з харківською владою дає йому змогу заробляти на не пов’язаних із футболом і значно вигідніших проектах.
Не росіянами єдиними. Як Ярославський використовує для бізнесу китайців і турків
Останніми роками Олександр Ярославський включився в боротьбу за контрольний пакет акцій запорізької «Мотор Січі». Причому на боці китайських інвесторів. Угода з купівлі акцій підприємства була заблокована СБУ ще 2016 року як така, що завдає шкоди національній безпеці. Куплений китайцями пакет фактично «завис».
І ось влітку 2020 року стає відомо, що половину акцій «Мотор Січі», за які заплатив китайський інвестор, готовий викупити Ярославський. На початку нинішнього року він уже заявив, що є співвласником «Мотор Січі» спільно з китайцями, його командою було оголошено збори акціонерів і зібрано менеджерську команду, яка мала взяти керівництво підприємством на себе. Але: право власності китайців на контрольний пакет акцій не підтверджено, а значить і продавати будь-яку їхню частину вони не мали права. Таким чином, дії Ярославського в цьому проєкті мають як мінімум первинні ознаки рейдерства.
«Російський слід» у китайській комбінації навколо “Мотор Січі” теж проглядається. Росіяни завжди були зацікавлені в купівлі цього стратегічного підприємства — завод їм потрібен, тому що виробляє, зокрема, комплектуючі для російських військових вертольотів. Але після 2014 року зі зрозумілих причин ні про яку купівлю «Мотор Січі» росіянами не могло бути й мови. Поява китайського інвестора була однозначно на руку Москві. А Ярославський так чи інакше сприяв тому, щоб цей інвестор вступив у повноправне володіння підприємством, незважаючи на санкції українських правоохоронних органів. Але не вийшло.
Зате вийшло в Харкові з турками. Група DCH Олександра Ярославського стала партнером турецької компанії Makyol, яка отримала підряд на 96,2 млн грн на будівництво дороги через ринок Барабашово в Харкові. Масштаб, звісно, не той, що з китайцями на «Мотор Січі», але це був тільки перший крок.
З компаніями Олександра Ярославського пов’язують практично будь-яку активність турецького бізнесу в Харкові — не тільки будівництво доріг, а й житлове будівництво, наприклад. Причому учасниками і переможцями міських тендерів є компанії Ярославського, а турки виступають як партнери.
Навіть автобуси для громадського транспорту Харкова було вирішено купувати турецькі. Рішення про купівлю минулого місяця провів через міськраду вищезгаданий в.о. мера Ігор Терехов. Щоправда, ухвалено його було задовго до винесення на сесію — Терехов навіть намагався зробити з цього піар-акцію, з’їздивши напередодні до Туреччини і сфотографувавшись на підприємстві-виробнику Karsan. 150 автобусів куплять, ще 350 зроблять спільно в Харкові. І, звісно, на ХТЗ. За вироблені автобуси заплатить теж бюджет міста.
Легкість, з якою турецьким інвесторам під заступництвом Олександра Ярославського вдається отримувати вигідні контракти з міською владою Харкова, знехотя підвішує запитання про можливий особистий інтерес у окремих представників влади в цих угодах.
Що ж до Ярославського, то йому можливі корупційні скандали не страшні. Він не чиновник, а класичний бізнесмен, який користується своїм впливом на владу, щоб та ухвалювала рішення з урахуванням його інтересів.
«Великий» COVID-19 і «Велике будівництво» як бізнес-проєкти Ярославського
Не гребує Олександр Владиленович заробляти навіть на такому болючому для харків’ян питанні, як епідемія COVID-19. Ще 2020 року, коли коронавірус тільки з’явився в Україні, за бюджетні гроші масово закуповувалося все необхідне для протидії вірусу. Саме Ярославський узяв на себе, замість губернатора Олексія Кучера, контроль над антикризовим штабом із боротьби з коронавірусом. Усе це призвело до гучного конфлікту між Ярославським і губернатором. Ярославський жорстко і публічно критикував Кучера, виставляючи себе практично рятівником Харкова від коронавірусної «чуми».
Зрозуміло, більша частина бюджетних закупівель для боротьби з COVID-19, а це кисневі концентратори, апарати ШВЛ, захисні засоби тощо, йшли через компанії, близькі до Ярославського. І явно не без вигоди для нього. Про це публічно заявляв і сам губернатор Кучер.
Водночас величезну частину закупленого так і не було використано за призначенням. Уже у квітні цього року, коли третя хвиля COVID-19 у Харкові поставила медицину на межу колапсу, а кисню катастрофічно не вистачало, ЗМІ писали, що закуплені за бюджетні субвенції 2020 року концентратори не задіяні. Якщо це справді так, то вийшло, що бюджет фірми-постачальники освоїли, а як це обладнання використовують, уже нікому не цікаво.
Ярославський, як і належить класичному олігарху, намагається впливати не тільки на місцеву владу, а й на центральну. У цьому контексті примітні його зв’язки із заступником голови Офісу Президента Кирилом Тимошенком. Саме Тимошенко публічно захищав Ярославського під час його конфлікту з Кучером і намагався їх примирити.
Не дивно, що у Ярославського склалася плідна співпраця з Тимошенком як із куратором «Великого будівництва» в питанні освоєння коштів на дорогах. Віднедавна компанія «Автомагістраль-Південь», яка входить до так званого «дорожнього картелю», стала отримувати багато підрядів на Харківщині.
«Автомагістраль-Південь» має формальну реєстрацію в Одесі, але офіси та виробничі потужності розташовані в Дніпрі, звідки родом Кирило Тимошенко. За інформацією сайту «Наші гроші», ця компанія була одним із найбільших підрядників «Укравтодору» ще за Петра Порошенка, і тоді «Автомагістраль-Південь» просували тодішній і нинішній губернатор Дніпропетровщини Валентин Резніченко та його радник Юрій Голик.
Тимошенко як піарник свого часу працював із Порошенком, а коли зробив кар’єру в команді Зеленського, покликав собі на допомогу у «Велике будівництво» старого знайомого з Дніпра Юрія Голика. І «Автомагістраль-Південь» стає одним із фаворитів в освоєнні коштів «Великого будівництва». Що стосується Харкова, то Ярославський надає допомогу «дніпровцям» у заході на місцеві ремонти та будівництва доріг через свій вплив на в.о. мера Ігоря Терехова. І навряд чи варто думати, що робить це безкорисливо.
Якщо з’єднувати всі елементи підприємницького життя Олександра Ярославського в одне, і враховувати використання при цьому адміністративного ресурсу, то він цілком підпадає під визначення «олігарха», яким послуговується РНБО для складання відповідного списку, діяльність учасників якого повинен регулювати закон, який готується до ухвалення у Верховній Раді. Ба більше, як давній і активний партнер російського бізнесу Ярославський і його компанії можуть потрапити і до санкційного списку тих, хто співпрацює з Росією. У той самий, де вже перебувають компанії Фукса — друга і партнера Ярославського. Утім, поки що прізвище Ярославського в жодних інсайдерських списках 13 олігархів не фігурує.
Матеріальне становище
- У 2011 році журнал «Фокус» оцінив статки Олександра Ярославського в $1,403 млрд (№16 у рейтингу 200 найбагатших багатіїв України, який склав журнал «Фокус»).
- У 2010 році журнал «Корреспондент» оцінив капітал Олександра Ярославського в $ 797 млн (15-е місце в рейтингу «Золота сотня»).
- У 2009 році журнал «Фокус» оцінив капітал Олександра Ярославського в $ 172, 5 млн. За даними видання, за минулий рік він втратив $ 732, 5 млн.
- Журнал «Корреспондент» у 2009 році оцінив статки бізнесмена в $ 620 млн.
- У 2008 році польський журнал Wprost оцінив статки Ярославського в $ 1,6 млрд.
- У 2007 році Олександр Ярославський увійшов до рейтингу «50 найбагатших людей України» журналу «Корреспондент». Видання оцінило його статки в $ 1,3 млрд.
Резюме
Олександр Ярославський корупціонер, і махінатор, людина з відсутністю совісті. Скоїв ДТП, задавивши на смерть пішохода, після чого зник у Лондоні цього ж дня. Намагався приховати сліди злочину.