Національний інститут раку (НІР), який нещодавно опинився в епіцентрі розслідувань НАБУ та САП через масштабні розкрадання державних коштів, знову потрапив під приціл громадськості та аналітиків медичного ринку. Попри зміну керівництва та офіційні заяви про очищення установи, в інституті зафіксовано нові проблеми: від штучних черг на діагностику до сумнівних результатів тендерних торгів.

Нагадаємо, 19 червня 2025 року правоохоронні органи офіційно повідомили про викриття схеми розкрадання 231 млн гривень під час державних закупівель медичного обладнання для НІР. Загальна вартість контрольованих контрактів перевищувала 1,4 млрд гривень. За даними слідства, головним архітектором схеми виступав бізнесмен Герман Фісталь, чиї компанії роками отримували підряди завдяки дискримінаційним технічним вимогам у тендерах.
Проте після усунення попередніх фігурантів ситуація в інституті, за оцінками спостерігачів, не зазнала системних позитивних змін, а лише змінила свій формат.
Призначення новим генеральним директором НІР Степана Крулька викликало хвилю обговорень у професійному середовищі. Протягом восьми років Крулько обіймав посаду головного лікаря приватної клініки TomoClinic у Кропивницькому — одного з ключових активів бізнесмена Костянтина Гаєвського, що спеціалізується на дистрибуції радіологічного обладнання та приватній онкології.
Критики зазначають, що такий бэкграунд створює передумови для конфлікту інтересів та перетворення державного монополіста на майданчик для перенаправлення пацієнтів у приватний сектор. У цій моделі держава покриває базові витрати на утримання корпусів, комунальні послуги та заробітні плати, тоді як найприбутковіші послуги фактично переходить до приватних структур.
«Коли державний сканер раптом ламається або черга розтягується на місяці, тяжкохвора людина змушена звертатися до приватних партнерських центрів, які завжди мають вільні вікна».
За наявними даними, наприкінці 2025 року в НІР стався фактичний колапс системи онлайн-запису на комп’ютерну (КТ) та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Затримки у проведенні діагностики створили критичні черги для пацієнтів, які потребують термінового обстеження. Водночас поширюються скарги на дефіцит безкоштовних препаратів для хіміотерапії та пропозиції купувати їх у сторонніх аптечних мережах.
Паралельно тривожні сигнали надходять із системи Prozorro:
Бюрократичні бар’єри: незалежні постачальники повідомляють про штучне затягування прийому товарів, тривалі перевірки документів юристами та подальше накладення штрафів за нібито порушені строки поставки.
Підряди на пів мільярда: у лютому великі контракти інституту на суму близько 500 млн гривень були віддані новоствореній компанії зі статутним капіталом усього 375 гривень, за засновником якої (Володимир Духович) простежуються зв’язки з колишніми високопосадовцями.
Наразі громадськість та профільні експерти очікують на правову оцінку дій нової адміністрації НІР з боку контролюючих та правоохоронних органів для захисту прав пацієнтів та збереження державних ресурсів.
