Голосіївський районний суд міста Києва задовольнив клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора та наклав арешт на криптовалюту та електронні кошти, розміщені на десятках гаманців найбільшої криптобіржі Binance, а також на рахунках у міжнародних платіжних системах та банках Revolut, Wise, Monese, Erste Bank і турецькому Ziraat Bankasi. Відповідне рішення ухвалено в межах кримінального провадження щодо легалізації майна, одержаного злочинним шляхом в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 209 КК України), яка завдала державі в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) збитків на суму майже 22,8 млрд грн.
За версією слідства, у період 2012–2015 років тогочасний голова наглядової ради та власник істотної участі АТ «Дельта Банк» за попередньою змовою з членами наглядової ради, правління та кредитного комітету організував схему економічно необґрунтованого кредитування юридичних осіб. Позичальники мали спільні адреси засновників, отримували гроші на пільгових умовах та надавали фіктивне або слабке забезпечення. Головною метою цих операцій було не отримання прибутку банком, а перекриття старих безнадійних кредитів та виведення капіталу через банки-нерезиденти.
У подальшому виведені кошти легалізовували шляхом купівлі земельних ділянок, нерухомості, цінних паперів, елітного автотранспорту та корпоративних прав українських і закордонних компаній, які оформлювали на підставних осіб. Серед ідентифікованих українських активів слідство називає понад 300 гектарів сільськогосподарських земель і ділянок під забудову у Київській, Івано-Франківській та Чернігівській областях, житлову й комерційну нерухомість у Києві, а також ймовірні інтереси у майнових об’єктах на території тимчасово окупованого Криму.
Описана правоохоронцями схема повністю збігається з матеріалами справ щодо колишнього власника банку Миколи Лагуна, якого раніше оголосили в міжнародний розшук у справі про виведення понад 76,5 млн доларів США. За даними медіа, фігурант фактично проживає у Відні, а сам «Дельта Банк» визнали неплатоспроможним ще у березні 2015 року. Крім того, рішенням РНБО від 20 вересня 2025 року до Лагуна застосовано персональні санкції строком на 10 років із блокуванням активів та забороною виведення капіталу.
«Оренда землі, житла й комерційної нерухомості дає щонайменше 200 тисяч доларів США готівки на місяць без жодного податкового обліку. Частину цих коштів конвертують у криптовалюту та перераховують на гаманці довірених осіб, а іншу — знову інвестують у нерухомість», — наголошують правоохоронці у матеріалах справи.
Попри запроваджені обмеження та розшук, діяльність структури не зупинилася. За даними оперативників, у Києві продовжував функціонувати підпільний «бек-офіс» на чолі з колишніми топменеджерами та юристами фінустанови, зокрема Максимом Черновим і Денисом Тарасюком (ексдиректором юридичного департаменту банку через адвокатське бюро «Бірайт Адвокасі»). Вони забезпечували адміністрування фінансів та управління тіньовими активами.
За рішенням суду під арешт потрапили криптогаманці восьми довірених осіб на біржі Binance (операційні структури Nest Exchange, Nest Clearing and Custody, Nest Trading Limited), на яких тримали від кількох до пів десятка рахунків на кожного. Крім того, заблоковано картку Revolut та особисті рахунки у Wise, Monese, Erste Bank і Ziraat Bankasi, відкриті безпосередньо на особу, яку слідчі вважають безпосереднім організатором тіньової схеми.
20 липня 2026 року вилучені фінансові активи та криптовалютні кошти офіційно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Водночас розгляд цивільного позову Фонду гарантування вкладів на суму 22,8 млрд грн проти пов’язаних із банком осіб наразі продовжується в апеляційній інстанції.