Громадська рада доброчесності (ГРД) затвердила висновок про невідповідність кандидата на посаду судді апеляційного суду Євгена Болибока критеріям доброчесності та професійної етики. Чинний суддя Дергачівського районного суду Харківської області не пройшов перевірку через сукупність порушень — від візитів до Росії після початку агресії до підозрілих угод із майном та сумнівної судової практики.
Найгострішим пунктом висновку ГРД стали факти перетину кордону з РФ. За даними прикордонників, у червні 2016 року Євген Болибок разом із дружиною виїхав до Росії через пункт пропуску і перебував там близько п’яти діб. Окремий візит його дружини до РФ зафіксований і в жовтні 2014 року.
У Раді наголосили, що на той момент Болибок уже понад 10 років працював суддею (призначений у 2004 році, обраний безстроково у 2010-му).
«Після початку збройної агресії РФ добровільне відвідування її території суддею без нагальної потреби створює серйозні ризики: від контакту зі спецслужбами держави-агресора до репутаційних втрат для всієї судової системи», — підкреслюють у ГРД.
Аналіз декларацій кандидата виявив численні фінансові розбіжності та ознаки можливої легалізації коштів:
Audi A6 Quattro (1999): Суддя вказав у 2015 році, що безоплатно користується авто доньки. Проте машина фігурувала в його декларації ще за 2013 рік, а доходи доньки в той період не дозволяли здійснити таку покупку.
Chevrolet Aveo (2008): Придбане за 78,6 тис. грн авто суддя у 2020 році продав сестрі дружини за 120 тис. грн, але його дружина продовжила ним користуватися. У ГРД це вважають фіктивним правочином.
Заніження вартості покупка: У 2020 році суддя придбав Audi Q3 (2017) за 450 тис. грн (близько $16,5 тис.), хоча ринкові ціни стартували від $20 тис. У 2021 році його дружина купила Ford Escape (2017) за 162 тис. грн ($5,8 тис.) при ринковій вартості від $13 тис.
Крім того, перевірка виявила неточності щодо земельних ділянок, будинків та акцій дружини, які згодом без пояснень зникли з документів.
Окрему увагу ГРД приділила розгляду рішень щодо позбавлення матерів батьківських прав та визначення місця проживання дітей. Суддя ухвалював рішення за прискореною процедурою, заочно та без належного допиту дітей і висновків органів опіки. У контексті змін до законодавства про мобілізацію такі рішення відкривали чоловікам можливість отримати відстрочку від призову.
Це не перші проблеми судді з дотриманням закону. У 2024 році Третя дисциплінарна палата ВРП притягнула Болибока до відповідальності у вигляді догани через порушення процесуальних прав учасників справи. Суддя намагався оскаржити це рішення, проте 5 червня 2025 року Велика Палата Верховного Суду остаточно відхилила його скаргу.
Серед інших системних порушень — викладення понад 300 судових рішень російською мовою (зокрема 27 після законодавчої заборони у 2012 році), ухвалення рішень під час офіційного навчання в Національній школі суддів та регулярні порушення строків розгляду справ.
Остаточне рішення щодо кар’єри Євгена Болибока ухвалюватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), де кандидату доведеться надати пояснення за кожним із виявлених фактів.