Нижньодністровський національний природний парк 7 вересня 2026 року повторно звернувся до Одеської обласної ради з вимогою припинити право користування 3000 гектарами мисливських угідь для ГО «Товариство мисливців та рибалок XXI століття». За даними адміністрації заповідника, самовільні гідротехнічні роботи та забудова на урочищі «Васильки» спричинили порушення водообміну, що призвело до знищення озера, масової загибелі риби та втрати середовища проживання диких птахів. Попередні екологічні збитки оцінюють у суму від 5 до понад 10 мільярдів гривень.
Суперечка навколо земель дельти Дністра триває вже понад два десятиліття. Ще у 2005 році майже 2590 гектарів заповідної території передали в оренду на 49 років. Хоча у 2015 році суд розірвав цей договір і зобов’язав повернути ділянку державі, на цій же території згодом з’явилася громадська організація з майже ідентичною назвою. Очолює організацію Григорій Мельниченко — зять колишнього голови Одеської обласної державної адміністрації Сергія Гриневецького.
За даними нацпарку, організація тривалий час проводила гідротехнічні роботи, посилаючись на документацію юридичної особи, чиї права на землю були анульовані понад десять років тому. В результаті на урочищі «Васильки» з’явилися земляна дамба, близько 10 кілометрів каналів, а також приватні дачні та господарські будівлі.
«На території урочища «Васильки» збудовано дамбу та близько 10 км каналів, що повністю порушило природний водообмін. Це призводить до знищення озера та загибелі водних біоресурсів, а сума збитків сягає понад 10 мільярдів гривень», — зазначають у Нижньодністровському нацпарку.
Правоохоронні органи намагалися зупинити незаконну діяльність у судовому порядку. У лютому 2025 року суд задовольнив позов прокуратури, скасував реєстраційні дії та зобов’язав знести незаконні споруди. Однак у липні 2026 року апеляційний суд скасував це рішення, що дозволило зберегти існуючий стан об’єктів.
Після першої відмови Одеської обласної ради припинити право користування угіддями фахівці нацпарку провели додаткові екологічні обстеження. Отримані результати руйнівного впливу на екосистему стали підставою для повторного звернення від 7 вересня. Наразі рішення щодо подальшої долі 3000 гектарів заповідної дельти Дністра знову залишається за депутатами обласної ради.