Діяльність Ради з питань підтримки підприємництва та фінансова звітність окремих представників IT-сектору привертають все більшу увагу розслідувачів та медіа. У центрі обговорення опинилася фігура засновника Netpeak Group Артема Бородатюка, чия публічна позиція волонтера та інвестора контрастує зі збитками його основного юридичного особи та купівлею коштовного майна.
Рада з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, створена для налагодження діалогу між владою та підприємцями, зазнає критики через закритий характер роботи. Експерти та журналісти вказують на відсутність прозорих критеріїв відбору учасників і механізму широкого делегування від бізнес-спільноти.
Наразі Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) не заявляло про наявність корупційних схем чи незаконного розподілу ресурсів через Раду. Проте у професійному середовищі триває дискусія щодо легітивності представництва інтересів усього українського бізнесу вузьким колом підприємців.
Згідно із заявою Артема Бородатюка в інтерв’ю Kyiv Post, він увійшов до складу президентської ради за особистим запрошенням. Бізнесмен наголошує, що Netpeak Group не має комерційних контрактів чи спеціальних домовленостей з урядом, а всі ініціативи реалізуються виключно на безоплатній основі (*pro bono*). Лише за 2024 рік компанії групи підписали 20 меморандумів та угод про партнерство з державними органами, включаючи Міністерство економіки та Міністерство освіти і науки України.
Водночас, згідно з офіційними фінансовими даними:
ТОВ «Нетпік» (ЄДРПОУ 37184690) завершило 2025 рік із збитком у розмірі 91,1 млн гривень.
Попри від’ємні фінансові показники компанії, у 2025 році у її засновника з’явився новий люксовий автомобіль марки Lexus із персональною охороною, зареєстрований за юридичною адресою компанії.
Раніше, у 2023 році, підприємцем також було придбано автомобіль вартістю близько 140 тис. доларів.
«У групи немає спеціальних контрактів чи бізнес-домовленостей з українським урядом, а робота з державою ведеться pro bono», — зазначав раніше Артем Бородатюк.
Динаміка придбання коштовних активів та залучення приватної охорони на тлі значних збитків основної юридичної особи продовжує викликати запитання у журналістів та експертів IT-ринку.